11 вересня 2025 рокуЛьвівСправа № 300/3702/24 пров. № А/857/4195/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Заверухи О.Б.,
суддів Гінди О.М., Онишкевича Т.В.,
розглянувши в електронній формі в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,
суддя (судді) в суді першої інстанції - Біньковська Н.В.,
час ухвалення рішення - не зазначено,
місце ухвалення рішення - м. Івано-Франківськ,
дата складання повного тексту рішення - не зазначено,
13 травня 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у якій просив: визнати протиправною бездіяльність щодо неврахування при обчисленні розміру пенсії страхового стажу та заробітної плати (доходу) за періоди роботи з 12.10.2006 по 17.11.2008, з 04.04.2014 по 12.01.2015, з 22.01.2015 по 31.12.2015, з 26.01.2016 по 13.07.2016, з 08.08.2016 по 31.12.2016, з 26.01.2017 по 31.12.2017 у філіалі ООО «Интегра-Бурение», ООО «Вела-Петролеум», ООО «Самарские скважинные технологии»; зобов'язати здійснити з 25.07.2022 нарахування та виплату пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з врахуванням до страхового стажу та заробітної плати періодів роботи з 12.10.2006 по 17.11.2008, з 04.04.2014 по 12.01.2015, з 22.01.2015 по 31.12.2015, з 26.01.2016 по 13.07.2016, з 08.08.2016 по 31.12.2016, з 26.01.2017 по 31.12.2017, згідно довідок про заробітну плату: без номеру та дати, виданої філіалом ООО «Интегра-Бурение», за період з 12.10.2006 по 17.11.2008; від 02.07.2018 без номеру, виданої ООО «Вела-Петролеум», за періоди з 04.04.2014 по 12.01.2015, з 22.01.2015 по 31.12.2015; від 02.07.2018 № 88, виданої ООО «Самарские скважинные технологии», за періоди з 26.01.2016 по 13.07.2016, з 08.08.2016 по 31.12.2016, з 26.01.2017 по 31.12.2017.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», призначену на виконання рішення суду від 14.03.2023 в справі № 300/322/23. Однак, пенсійний орган при обчисленні розміру пенсії протиправно не врахував довідки про заробітну плату за періоди з 12.10.2006 по 17.11.2008, з 04.04.2014 по 12.01.2015, з 22.01.2015 по 31.12.2015, з 26.01.2016 по 13.07.2016, з 08.08.2016 по 31.12.2016, з 26.01.2017 по 31.12.2017, виданих ООО «Интегра-Бурение», ООО «Вела-Петролеум», ООО «Самарские скважинные технологии», які були подані ним разом із заявою про призначення пенсії від 25.07.2022. Також пенсійним органом протиправно не враховано до його страхового стажу періоди роботи за Списком № 2 з 12.10.2006 по 17.11.2008, з 04.04.2014 по 12.01.2015, з 22.01.2015 по 31.12.2015, з 26.01.2016 по 13.07.2016, з 08.08.2016 по 31.12.2016, з 26.01.2017 по 31.12.2017, тривалістю 5 років 7 місяців 13 днів, а враховано ці періоди тільки для визначення права на пенсію, без урахування їх при обрахунку коефіцієнту страхового стажу. Вказує, що на підтвердження факту роботи та заробітної плати за вказані періоди ним до пенсійного органу було подано трудові книжки НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , уточнюючі довідки, довідки про доходи, карти спеціальної оцінки умов праці, довідки про заробітну плату, розрахункові листки, посвідчення про професійну підготовку, дозволи на роботу, пропуски на місце роботи, патенти про роботу. Стверджує, що довідки про заробітну плату містять інформацію про те, що з усіх сум, включених у довідки, проведено всі необхідні відрахування в Пенсійний Фонд рф та податкові органи рф згідно встановлених ставок. Зазначає, що на момент роботи в рф, а також на час вирішення відповідачем питання про призначення позивачу пенсії Угода про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 була чинною та її норми підлягали застосуванню.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 січня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи з 12.10.2006 по 06.09.2008, з 07.09.2008 по 17.11.2008 у филиал ООО «Интегра Бурение», з 04.04.2014 по 12.01.2015, з 22.01.2015 по 31.12.2015 в ООО «Вела-Петролеум», з 26.01.2016 по 13.07.2016, з 08.08.2016 по 31.12.2016, з 26.01.2017 по 31.12.2017 в ООО «Самарские скважинные технологии» та заробітної плати (доходу) на підставі відомостей довідки филиал ООО «Интегра Бурение» без номера та дати видачі за період з 01.10.2006 по 17.11.2008, довідки ООО «Вела-Петролеум» без номера від 02.07.2018 за періоди з 04.04.2014 по 12.01.2015, з 22.01.2015 по 31.12.2015, довідки від 02.07.2018 № 88 ООО «Самарские скважинные технологии» за період з 26.01.2016 по 13.07.2016, з 08.08.2016 по 31.12.2016, з 23.01.2017 по 31.12.2017. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 25.07.2022 перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, зарахувавши до його страхового стажу періоди роботи з 12.10.2006 по 06.09.2008, з 07.09.2008 по 17.11.2008 у филиал ООО «Интегра Бурение», з 04.04.2014 по 12.01.2015, з 22.01.2015 по 31.12.2015 в ООО «Вела-Петролеум», з 26.01.2016 по 13.07.2016, з 08.08.2016 по 31.12.2016, з 26.01.2017 по 31.12.2017 в ООО «Самарские скважинные технологии», з урахуванням заробітної плати на підставі відомостей довідки филиал ООО «Интегра Бурение» без номера та дати видачі за період з 01.10.2006 по 17.11.2008, довідки ООО «Вела-Петролеум» без номера, від 02.07.2018 за періоди з 04.04.2014 по 12.01.2015 та з 22.01.2015 по 31.12.2015, довідки від 02.07.2018 № 88 ООО «Самарские скважинные технологии» за період з 26.01.2016 по 13.07.2016, з 08.08.2016 по 31.12.2016, з 23.01.2017 по 31.12.2017.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідно до пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. На підтвердження наявності відповідного страхового стажу позивач під час звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України долучив довідки, які підтверджують його працевлаштування на території рф у спірний період. Таким чином, до спірних правовідносин поряд з нормами національного законодавства підлягають застосуванню норми міжнародних договорів. Також, документи, які видані на території зокрема росії, виготовлені, або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення. Видані в цих державах документи, які не мають установленої форми, приймаються на території України за умови проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був вкладений. Довідки подані позивачем відповідають вимогам законодавства, так як видані на підставі особових рахунків, містять чітко визначені періоди роботи, за які здійснювались нарахування заробітної плати, суми заробітної плати, а також містять інформацію щодо місцезнаходження і адресу підприємств, якими видані такі довідки, містять печатки підприємстав та підписи уповноважених осіб.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що до страхового стажу позивача враховано періоди, які не охоплені пільговим стажем з 07.02.1997 по 07.08.1997 допомога по безробіттю, з 07.04.1998 по 04.10.1998 допомога по безробіттю, з 29.12.2011 по 15.11.2012 електромонтер по обслуговуванню бурових ТОВ «Бурова компанія Топаз». Вказує, що страховий стаж заявника складає 21 рік 6 місяців 27 днів, заробітна плата врахована за період з 01.10.1988 по 30.09.1993 згідно наданих довідок про заробітну плату для обчислення пенсії № 01/01/09/07/01/02-165 та № 01/01/09/07/01/02-166 від 07.05.2018, виданих структурною одиницею (філія) «Укрнафта буріння» та за період з 01.08.2000 по 30.06.2022 згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу. Стверджує, що рішення суду від 14.03.2023 в справі № 300/322/23 виконане в межах, покладених судом зобов'язань на Пенсійний фонд. При призначенні пенсії заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії враховується за періоди страхового стажу, набутого на території України, на умовах, визначених частиною першою статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а за період по 31.12.1991 на умовах, визначених абзацом п'ятим частини першої статті 40 Закону. Зазначає, що позивач не надав доказів сплати страхових внесків за спірний період до Пенсійного фонду російської федерації. Враховуючи припинення участі в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення згідно якої проводилось взаємне визнання та зарахування стажу, заробітна плата за спірний період не врахована.
Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) (п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу з наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.03.2023 в справі № 300/322/23, яке набрало законної сили 24.08.2023, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 08.11.2022 за № 092850015695 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 25.07.2022 згідно пункту 2 частини 2 статті 114 закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням: до пільгового стажу періодів роботи: з 11.04.1986 по 07.09.1994, з 12.10.2006 по 06.09.2008, з 07.09.2008 по 17.11.2008, з 04.04.2014 по 12.01.2015, з 22.01.2015 по 31.12.2015, з 26.01.2016 по 13.07.2016, з 08.08.2016 по 31.12.2016, з 26.01.2017 по 31.12.2017; до страхового стажу (періодів, які не охоплені пільговим стажем): з 07.02.1997 по 07.08.1997, з 07.04.1998 по 04.10.1998, з 29.12.2011 по 15.11.2012.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, з 25.07.2022 йому призначена пенсія за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.86).
Згідно з розпорядженням про перерахунок пенсії позивача від 06.09.2023 страховий стаж позивача становить 21 років 6 місяців 27 днів, в тому числі стаж роботи за Списком № 2 - 14 років 7 місяців 23 дні (а.с.92). Страховий стаж для розрахунку права на пенсію становить 27 років 1 місяць 21 день, в тому числі стаж роботи за Списком № 2 - 14 років 7 місяців 23 дні (а.с.86).
Відповідач за результатами розгляду адвокатського запиту листом від 10.11.2023 № 0900-0202-8/56845 повідомив про те, що на виконання рішення суду від 14.03.2023 в справі № 300/322/23 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком за Списком № 2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 25.07.2022 з урахуванням страхового та пільгового стажу вказаного в резолютивній частині судового рішення а саме, з урахуванням до пільгового стажу періодів роботи: з 11.04.1986 по 07.09.1994, з 12.10.2006 по 06.09.2008, з 07.09.2008 по 17.11.2008, з 04.04.2014 по 12.01.2015, з 22.01.2015 по 31.12.2015, з 26.01.2016 по 13.07.2016, з 08.08.2016 по 31.12.2016, з 26.01.2017 по 31.12.2017.
До страхового стажу враховано періоди, які не охоплені пільговим стажем: з 07.02.1997 по 07.08.1997, з 07.04.1998 по 04.10.1998, з 29.12.2011 по 15.11.2012. Страховий стаж заявника складає 21 рік 6 місяців 27 днів, заробітна плата врахована за період з 01.10.1988 по 30.09.1993 згідно наданих довідок про заробітну плату для обчислення пенсії № 01/01/09/07/01/02-165 та № 01/01/09/07/01/02-166 від 07.05.2018 виданих структурною одиницею (філія) «Укрнафта буріння» та за період з 01.08.2000 по 30.06.2022 згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу. Коефіцієнт заробітної плати склав - 2,51847. Розмір пенсії з 25.07.2022 склав - 5 873,00 грн.
При обчисленні пенсії заявнику не врахована заробітна плата за періоди роботи в російській федерації, а саме: з 01.10.2006 по 17.11.2008 - довідка видана ООО «Интегра-Бурение» (без дати та номера); з 04.04.2014 по 12.01.2015 та з 22.01.2015 по 31.12.2015 - довідка від 02.07.2018 ООО «Вела-Петролеум» (без номера); з 26.01.2016 по 13.07.2016, з 08.08.2016 по 31.12.2016, з 23.01.2017 по 31.12.2017 - довідка видана 02.07.2018 № 88 ООО «Самарские скважинные технологии». Вказано, що довідка про заробітну плату для обчислення пенсії за період з 29.12.2011 по 15.11.2012 заявником не надавалась. З 01.01.2023 росією припинено участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, тому при призначенні/перерахунку пенсій громадянам, які проживали/працювали на території російської федерації, страховий стаж та заробітну плату враховують за періоди роботи на цій території на умовах, визначених частиною першою статті 40 Закону № 1058 по 31.12.1991, а заробітну плату - на підставі документів про нараховану заробітну плату, виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами. Довідки про заробітну плату вказані вище, не враховані при призначенні пенсії ОСОБА_1 в зв'язку з тим, що вони видані установами російської федерації (а.с.67).
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про обгрнутованість позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).
Статтею 1 Закону №1058-IV визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
За змістом абзацу 1 частини 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч.4 ст.24 Закону № 1058-IV).
Згідно із статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Отже, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки, як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 року у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 року у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 року у справі № 577/2688/17, від 31.03.2020 року у справі № 446/656/17, від 21.05.2020 року у справі № 550/927/17.
Відповідно до пункту 3.1 розділу 3, пункту 5.1 та 5.2 розділу 5 наказу Міністерства праці та соціального розвитку російської федерації від 10.10.2003 № 69 «Про затвердження Інструкції по заповненню трудових книжок» (чинна у спірні періоди роботи позивача в росії, втратила чинність 01.09.2021) у графі 3 «Записи про роботу» трудової книжки у заголовку вказується повне найменування організації, а також скорочене найменування організації. Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, який вноситься, в графі 2 зазначається дата прийому на роботу. В графі 3 робиться запис про прийняття чи призначення в структурний підрозділ організації та вказується його конкретне найменування, найменування посади (роботи), спеціальності, професії та кваліфікації, а в графу 4 заносяться дата та номер наказу (розпорядження) чи іншого рішення роботодавця згідно з яким працівника прийнято на роботу. Записи про звільнення (закінчення трудового договору) у трудовій книжці працівника проводиться в такому порядку: в графі 1 ставиться порядковий номер запису; в графі 2 вказується дата звільнення (закінчення трудового договору); в графів 3 робиться запис про причину звільнення (закінчення трудового договору); в графі 4 вказується найменування документа на підставі якого внесено запис - наказ (розпорядження) чи інше рішення роботодавця, його дата та номер. У разі закінчення трудового договору з підстав, передбачених статтею 77 трудового кодексу російської федерації до трудової книжки вноситься запис про звільнення (закінчення трудового договору) із посиланням на відповідний пункт вказаної статті.
Аналогічні вимоги містить також Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України № 58 від 29.07.1993 (далі -- Інструкція № 58).
Так, згідно пункту 1.1. Інструкції № 58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової книжки вносяться відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди (п.п. 2.2 Інструкції № 58). Запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер. Днем звільнення вважається останній день роботи (п. 2.26 Інструкції № 58).
Судом першої інстанції встановлено, що у листі від 10.11.2023 № 0900-0202-8/56845 пенсійний орган вказав, що на виконання рішення суду від 14.03.2023 в справі № 300/322/23 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком за Списком № 2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 25.07.2022 з урахуванням страхового та пільгового стажу вказаного в резолютивній частині судового рішення а саме, з урахуванням до пільгового стажу періодів роботи: з 11.04.1986 по 07.09.1994, з 12.10.2006 по 06.09.2008, з 07.09.2008 по 17.11.2008, з 04.04.2014 по 12.01.2015, з 22.01.2015 по 31.12.2015, з 26.01.2016 по 13.07.2016, з 08.08.2016 по 31.12.2016, з 26.01.2017 по 31.12.2017. До страхового стажу враховано періоди, які не охоплені пільговим стажем: з 07.02.1997 по 07.08.1997, з 07.04.1998 по 04.10.1998, з 29.12.2011 по 15.11.2012. Страховий стаж заявника складає 21 рік 6 місяців 27 днів.
Зі змісту розрахунку стажу роботи для розрахунку права на пенсію слідує, що страховий стаж роботи позивача становить 27 років 1 місяць 21 день, в тому числі стаж роботи за писком № 2 - 14 років 7 місяців 23 дні.
При цьому, згідно розпоряджень про перерахунок пенсії позивача від 06.09.2023, 25.02.2024 страховий стаж позивача становить 21 рік 6 місяців 21 день, в тому числі стаж роботи за Списком № 2 - 14 років 7 місяців 23 дні.
Однак, вказаний стаж не був зарахований пенсійним органом до страхового стажу позивача, а тільки до пільгового стажу роботи за Списком № 2.
Згідно трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 від 27.09.1984 позивач у спірний період (а.с.41):
- 12.10.2006 прийнятий на роботу до ООО «Аргиллит» електромонтером з обслуговування бурових 5 розряду до центральної інженерно-технічної служби вахтово-експедиційним методом роботи, наказ від 12.10.2006;
- 02.04.2007 ООО «Аргиллит» реорганізовано шляхом приєднання до ООО «Интегра-Бурение», наказ від 02.04.2007 № 231;
- 01.08.2007 переведений до филиалу ООО «Интегра-Бурение», наказ від 01.08.2007 № 6;
- 06.09.2008 трудовий договір розірвано у зв'язку із закінченням терміну дії трудового договору згідно пункту 2 статті 77 трудового кодексу російської федерації, наказ від 04.09.2008 № 873 к;
- 07.09.2008 прийнятий на роботу до филиалу ООО «Интегра-Бурение» електромонтером із обслуговування бурових 5 розряду вахтовим методом, наказ № 915 к від 05.09.2008;
- 17.11.2008 трудовий договір розірвано у зв'язку із закінченням терміну дії трудового договору згідно пункту 2 статті 77 трудового кодексу російської федерації, наказ від 07.11.2008 № 1240 к;
- 04.04.2014 прийнятий на роботу до ООО «Вела-Петролеум» бурильником капітального ремонту свердловин в цех поточного та капітального ремонту свердловин і буріння, наказ від 04.04.2014 № 92-к;
- 12.01.2015 трудовий договір припинено у зв'язку із закінченням терміну дії трудового договору згідно пункту 2 частина 1 статті 77 трудового кодексу російської федерації, наказ від 12.01.2015 № 07-к;
Згідно вкладиша до трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 від 22.01.2015 позивач у спірний період (а.с.42 зворот):
- 22.01.2015 прийнятий на роботу до ООО «Вела-Петролеум» в цех поточного та капітального ремонту свердловин і буріння електромонтером з обслуговування бурових, наказ від 34-к від 22.01.2015;
- 20.07.2015 переведений до цеху буріння свердловин до Самарської області на таку ж посаду, наказ від 20.07.2015 № 53-к;
- 31.12.2015 трудовий договір припинено у зв'язку із закінченням терміну дії трудового договору згідно пункту 2 частина 1 статті 77 трудового кодексу російської федерації, наказ від 30.12.2015 № 505-к;
- 26.01.2016 прийнятий на роботу до ООО «ГеоЛад-СТ Поволжье» вахтовим методом в проект по бурінню свердловин електромонтером по обслуговуванню бурових, наказ № 21812/1 від 26.01.2016;
- 13.07.2016 трудовий договір розірвано у зв'язку із закінченням терміну дії патенту згідно пункту 5 статті 77 трудового кодексу російської федерації, наказ від 13.07.2016 № 94-к;
- 08.08.2016 прийнятий на роботу до ООО «ГеоЛад-СТ Поволжье» вахтовим методом в проект по бурінню свердловин електромонтером по обслуговуванню бурових, наказ № 155-к від 08.08.2016;
- 31.12.2016 трудовий договір припинено у зв'язку із закінченням терміну дії трудового договору згідно пункту 2 частина 1 статті 77 трудового кодексу російської федерації, наказ від 31.12.2016 № 177-к;
- 23.01.2017 прийнятий на роботу до ООО «ГеоЛад-СТ Поволжье» вахтовим методом в проект по бурінню свердловин електромонтером по обслуговуванню бурових, наказ № 155-к від 08.08.2016;
- 15.05.2017 ООО «ГеоЛад-СТ Поволжье» перейменовано на ООО «Самарские скважинные технологии»;
- 31.12.2017 трудовий договір припинено у зв'язку із закінченням терміну дії трудового договору згідно пункту 2 частина 1 статті 77 трудового кодексу російської федерації, наказ від 29.12.2017 № 95-к.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що всі записи в трудовій книжці серії НОМЕР_3 від 27.09.1984 та вкладиша до трудової книжки серії НОМЕР_4 від 22.01.2015 про роботу позивача за періоди з 12.10.2006 по 06.09.2008, з 07.09.2008 по 17.11.2008, з 04.04.2014 по 12.01.2015, з 22.01.2015 по 31.12.2015, з 26.01.2016 по 13.07.2016, з 08.08.2016 по 31.12.2016, з 26.01.2017 по 31.12.2017 містять чіткі дати прийому, чіткі дати звільнення з роботи, номери наказів та їх дати, посади на яких працював позивач та відбитки печатки підприємств. Також такі записи не містять ні виправлень/підтирань, ні інших застережень, які б давали підстави сумніватись у їх правдивості.
Крім того, робота позивача на території росії підтверджується також довідкою ООО «Интегра-Бурение» від 11.12.2008 № 592, довідкою ООО «Интегра-Бурение» про заробітну плату, трудовими договорами про роботу в ООО «Интегра-Бурение», уточнюючими довідками ООО «Вела-Петролеум», від 16.11.2017 № 145, від 02.07.2018 № б/н, від 16.11.2017 № 144, від 02.07.2018 № б/н, довідкою ООО «Самарские скважинные технологии» від 25.01.2018 № ГЛ-6, довідкою про заробітну плату ООО «Вела-Петролеум» від 09.11.2017 № 53, від 02.07.2018 б/н, довідкою про заробітну плату ООО «Самарские скважинные технологии» від 02.07.2018 № 88 (а.с.104, 106-112, 115-119, 121-132).
Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що періоди роботи позивача в російській федерації з 12.10.2006 по 06.09.2008, з 07.09.2008 по 17.11.2008, з 04.04.2014 по 12.01.2015, з 22.01.2015 по 31.12.2015, з 26.01.2016 по 13.07.2016, з 08.08.2016 по 31.12.2016, з 26.01.2017 по 31.12.2017 підлягають зарахуванню до страхового стажу роботи позивача.
Положеннями частини 1 статті 40 Закону 1058-IV визначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Згідно абзаців 4 - 6 частини 1 статті 40 Закону 1058-IV для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу, заробітна плата (дохід) обчислюється на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески.
Згідно підпункту 3 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 за № 22-1 (надалі також - Порядок № 22-1) для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5).
Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії (пункт 2.10 Порядку № 22-1).
Системний аналіз зазначених норм свідчить про те, що за загальним правилом підставою для проведення розрахунку/перерахунку пенсії є документи про нарахування заробітної плати. Видача довідок про заробітну плату проводиться, відповідно до первинних документів за нормативними документами, які дійсні на момент видачі довідки.
Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (надалі також - Закон № 1788-XII) передбачено, що пенсійне забезпечення громадян України, що проживають за її межами, провадиться на основі договорів (угод) з іншими державами. У тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила, встановлені цими договорами (угодами).
За змістом частини 2 статті 4 Закону № 1058-IV якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Вимогами статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року передбачено, що пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Статтею 3 цієї Угоди також встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.
Згідно статті 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Обрахування пенсії проводиться із заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються у трудовий стаж.
Відповідно до статті 11 вказаної Угоди необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані в установленому порядку на території держав-учасниць СНД і держав, які входили в склад СРСР до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав-учасниць Співдружності без легалізації.
Приписами частин 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом російської федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.1993 (далі - Угода) передбачено, що трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Положеннями статті 3 цієї Угоди також визначено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.
Частиною 2 статті 4 Угоди «Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників - мігрантів» від 15.04.1994, підписаної Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, республіки Білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, російської федерації, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, передбачено, що трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.
Отже, наведені положення вказаних Угод передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають. Обрахування розміру пенсії за віком працівнику який працював на підприємстві іншої держави проводиться за наявності інформації про сплату страхових внесків, у разі якщо внески сплачувалися до Пенсійного фонду України така інформація повинна міститися в системі персоніфікованого обліку, або така інформація повинна міститися у довідках, виданих підприємством іншої держави особі яка претендує на призначення пенсії за віком, у разі якщо облік сплати страхових внесків які сплачуються підприємствами інших держав ведеться компетентними органами таких держав.
Суд апеляційної інстанції вказує, що відповідно до статті 13 Угоди від 13.03.1992 кожний учасник цієї Угоди може вийти з неї, направивши відповідне письмове повідомлення депозитарію. Дія Угоди стосовно цього учасника припиняється після закінчення шести місяців з дня отримання депозитарієм такого повідомлення. Пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
За приписами частини 2 статті 24 Закону України «Про міжнародні договори України» припинення та зупинення дії міжнародного договору України здійснюються: в) щодо міжнародних договорів, які укладено від імені Уряду України та які не потребували надання згоди на їх обов'язковість Верховною Радою України або затвердження Президентом України, а також щодо міжвідомчих договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України, - у формі постанови Кабінету Міністрів України.
Згідно з частиною 1 статті 25 Закону України «Про міжнародні договори України» припинення дії міжнародного договору України звільняє Україну від будь-якого зобов'язання щодо виконання договору і не впливає на права, зобов'язання чи правове становище України, що виникли в результаті виконання договору до припинення його дії.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 року № 1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійною забезпечення» постановлено про вихід з Угоди про гарантії прав громадян-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року у м. москві.
Листом Міністерства закордонних справ України від 29 грудня 2022 року № 72/14-612-108210 повідомлено Міністерство юстиції України, Кабінет Міністрів України, Офіс Президента України, що відповідно до пункту 11 Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2001 № 376 (із змінами), після письмового повідомлення Виконавчого комітету Співдружності Незалежних Держав про рішення української сторони вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року в м. москва, зазначений міжнародний договір України припинить свою дію для України 19 червня 2023 року.
Міністерство юстиції України своїм повідомленням від 10.01.2023, яке було опубліковано у Офіційному віснику України від 10.01.2023, підтвердило припинення Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року для України 19 червня 2023 року.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2023 № 639 «Про припинення дії Угоди між Урядом України і Урядом російської федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн» припинено дію Угоди між Урядом України і Урядом російської федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, вчиненої 14 січня 1993 р. в м. москві.
Листом Міністерства закордонних справ України від 10.07.2023 № 72/14-612/1-80209 повідомлено Міністерство юстиції України, Кабінет Міністрів України, Офіс Президента України, Апарат Верховної Ради України, що відповідно до пункту 11 Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2001 № 376 (із змінами), Угода між Урядом України і Урядом російської федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.1993, припинила дію 4 липня 2023 року.
Згідно статті 1 Закону України «Про зупинення у відносинах України з російською федерацією та Республікою Білорусь дії Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів та Протоколу про внесення змін і доповнень до Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів від 15 квітня 1994 року» від 29 червня 2023 року № 3192-IX, (набрав чинності 21.03.2023), зупинено у відносинах України з російською федерацією та Республікою Білорусь дію Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів, вчиненої в місті москва 15 квітня 1994 року та ратифікованої Законом України від 11 липня 1995 року № 290/95-ВР, та Протоколу про внесення змін і доповнень до Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів від 15 квітня 1994 року, вчиненого в місті москва 25 листопада 2005 року та ратифікованого Законом України від 16 березня 2007 року № 757-V.
Листом Міністерства закордонних справ України від 26.07.2023 № 72/14-612-87561 повідомлено Міністерство юстиції України, Кабінет Міністрів України, Офіс Президента України, Апарат Верховної Ради України, Міністерство економіки України, Міністерство соціальної політики України, Посольство України в Республіці Білорусь, що відповідно до пункту 11 Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2001 № 376 (із змінами), повідомляємо, що українська сторона повідомила Виконавчий комітет СНД про зупинення у відносинах України з російською федерацією та Республікою Білорусь дії Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів, вчиненої в місті москва 15 квітня 1994 року та Протоколу про внесення змін і доповнень до Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів від 15 квітня 1994 року, вчиненого 25 листопада 2005 року в м. москва. Дію зазначених документів зупинено з 25 липня 2023 року.
Відтак, Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, Угода між Урядом України і урядом російської федерації «Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн» від 14.01.1993 та Угода «Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників - мігрантів» від 15.04.1994, підлягають застосуванню в спірному випадку, оскільки вказані Угоди та Конвенція були чинними на час роботи позивача в росії і позивач мав легітимні очікування щодо її пенсійного забезпечення.
Таким чином, стаж набутий на території російської федерації та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, повинні враховуватись при встановленні права позивача на пенсію і її обчисленні.
Крім того, на час звернення позивача до відповідача (25.07.2022) вказані вище Угоди були чинними.
Таким чином, стаж набутий на території російської федерації та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, повинні враховуватись при встановленні права позивача на пенсію і її обчисленні.
Колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд в постанові від 17.09.2024 в справі № 580/3576/22 дійшов такого висновку: ... «Окрім того, не зважаючи на вихід України з Угоди, пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають (ст. 13 Угоди).
Отже, положення відповідного міжнародного договору розповсюджується на питання пов'язані із призначенням пенсії, зарахуванням періодів роботи на території інших держав до страхового стажу тощо…».
Як визначено статтею 1 Закону № 1058-ІV страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, яке діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (пункт 1 частини 1 статті 24 Закону № 1058-ІV).
За змістом частин 1, 10, 12 статті 20 Закону № 1058-ІV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за курсом валют, установленим Національним банком України на день обчислення страхових внесків.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Відповідно до частини 16 статті 106 Закону № 1058-ІV виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів; ухилення від взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків
Подібні за суттю вимоги передбачені й в законодавстві російської федерації.
Згідно з статтею 2 федерального Закону російської федерації від 17 грудня 2001 року № 173-ФЗ «Про трудові пенсії в російській федерації», який застосовувався до 01 січня 2015 року, страховий стаж - стаж, що враховується при визначенні права на трудову пенсію, сумарна тривалість періодів роботи та (або) іншої діяльності, протягом якої сплачувались страхові внески до Пенсійного Фонду російської федерації, а також інші періоди, що зараховуються до страхового стажу.
Відповідно до частини першої статті 10 федерального Закону російської федерації від 17 грудня 2001 року № 173-ФЗ «Про трудові пенсії в російській федерації» до страхового стажу включаються періоди роботи та (або) іншої діяльності, які виконувались на території російської федерації особами, вказаними в частині першій статті 3 даного федерального закону, за умови, що за ці періоди сплачувались страхові внески до Пенсійного Фонду російської федерації.
При підрахунку страхового стажу періоди, що передбачені статтями 11 та 12 даного федерального закону, до реєстрації громадянина як застрахованої особи відповідно до федерального закону від 1 квітня 1996 року № 27-ФЗ «Про індивідуальний (персоніфікований) облік в системі обов'язкового пенсійного страхування» підтверджуються на підставі відомостей індивідуального (персоніфікованого) обліку за вказаний період та (або) документів, що видаються роботодавцями або відповідними державними (муніципальними) органами в порядку, який встановлений законодавством російської федерації (частина перша статті 13 федерального Закону російської федерації від 17 грудня 2001 року № 173-ФЗ «Про трудові пенсії в російській федерації»).
Згідно з частиною другою статті 13 федерального Закону російської федерації від 17 грудня 2001 року № 173-ФЗ «Про трудові пенсії в російській федерації» при підрахунку страхового стажу періоди, що передбачені статтями 11 та 12 даного федерального закону, після реєстрації громадянина як застрахованої особи відповідно до федерального закону від 1 квітня 1996 року № 27-ФЗ «Про індивідуальний (персоніфікований) облік в системі обов'язкового пенсійного страхування» підтверджуються на підставі відомостей індивідуального (персоніфікованого) обліку.
Згідно із частиною другою статті 14 федерального закону № 173-ФЗ при підрахунку страхового стажу періоди, що передбачені статтями 11 та 12 даного Федерального закону, після реєстрації громадянина як застрахованої особи відповідно до Федерального Закону від 1 квітня 1996 року № 27-ФЗ «Про індивідуальний (персоніфікований) облік в системі обов'язкового пенсійного страхування» підтверджуються на підставі відомостей індивідуального (персоніфікованого) обліку.
Аналогічні за змістом положення щодо визначення страхового стажу, періодів роботи та (або) іншої діяльності, що включаються до страхового стажу, та правил обчислення та порядку підтвердження страхового стажу містяться і у федеральному законі російської федерації від 28.12.2013 № 400-ФЗ «Про страхові пенсії» (статті 3, 11, 14).
Отже, як законодавством України, так і законодавством російської федерації передбачено зарахування періоду трудової діяльності до страхового стажу при умові сплати страхових внесків до пенсійного фонду тієї країни, на території якої здійснювалась така діяльність.
При цьому, обов'язковою умовою для включення зазначеного періоду роботи, яка виконувалась на території російської федерації, до страхового стажу є сплата страхових внесків до пенсійного фонду російської федерації за цей період.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 29 березня 2023 року в справі № 360/4129/20.
Судом першої інстанції встановлено, що пенсійний орган з 25.07.2022 призначив позивачу пенсію за віком за Списком № 2 відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При обчисленні розміру пенсії позивача, орган пенсійного фонду не врахував заробітну плату, зазначену в таких довідках: филиалу ООО «Интегра Бурение» за період з 01.10.2006 по 17.11.2008, без зазначення дати та номера; ООО «Вела-Петролеум» від 02.07.2018, за періоди з 04.04.2014 по 12.01.2015 та з 22.01.2015 по 31.12.2015, без зазначення номера; від 02.07.2018 № 88 ООО «Самарские скважинные технологии», за період з 26.01.2016 по 13.07.2016, з 08.08.2016 по 31.12.2016, з 23.01.2017 по 31.12.2017 у зв'язку із тим, що вони видані установами російської федерації.
Филиал ООО «Интегра Бурение» видало позивачу довідку про заробітну плату без зазначення номера та дати (а.с. 48). Вказаною довідкою підтверджено відомості про фактичну заробітну плату позивача за період з 01.10.2006 по 17.11.2008, а саме: з жовтня по грудень 2006 року 42 585,40 російських рублів, з січня по грудень 2007 року 187 714,31 російських рублів, з січня по листопад 2008 року 235 686,40 російських рублів.
Підставою видачі довідки зазначено особовий рахунок.
Також зазначено, що за вказаний період нараховувалися та сплачувалися страхові внески до пенсійного фонду російської федерації.
Вказана вище довідка підписана головним бухгалтером та заступником директора з економіки та фінансів филиалу ООО «Интегра Бурение», на ній міститься відтиск печатки підприємства. Також до цієї довідки внесені дані про адресу місцезнаходження підприємства филиалу ООО «Интегра Бурение», яке видало таку довідку.
Филиал ООО «Интегра Бурение» також видав позивачу довідку про доходи за 2007 рік за № 2 від 12.12.2008 в ИФНС № 8614, яка містить відомості про суму сплаченого податку - 7 526 російських рублів при доході 57 895,44 російських рублів (а.с. 107).
ООО «Вела-Петролеум» видало позивачу довідку для про заробітну плату № б/н від 02.07.2018 (а.с. 48 зворот). Цією довідкою підтверджено відомості про дохід за період з 04.04.2014 по 12.01.2015, з 22.01.2015 по 31.12.2015, а саме: з квітня 2014 року по грудень 2014 року позивачу нараховано 47 832,56 російських рублів, з січня по грудень 2015 року - 144 8290,41 російських рублів.
Підставою видачі довідки зазначено особові рахунки за 2014, 2015 роки.
Довідка підписана головним бухгалтером та генеральним директором ООО «Вела-Петролеум», на ній міститься відтиск печатки підприємства. Також до цієї довідки внесені дані про адресу місцезнаходження підприємства ООО «Вела-Петролеум», яке видало таку довідку.
ООО «Вела-Петролеум» також видав позивачу довідку про доходи за 2015 рік за № 268 від 12.04.2016 в ИФНС № 6319, яка містить відомості про суму сплаченого податку - 54 744, 11 російських рублів при доході 421 104,95 російських рублів та 8 551,47 російських рублів, відповідно (а.с. 103).
ООО «Самарские скважинные технологии» видало позивачу довідку про заробітну плату для нарахування пенсії № 88 від 02.07.2018 (а.с. 49). Вказаною довідкою підтверджено відомості про заробітну плату позивача для нарахування пенсії за період з 26.01.2016 по 13.07.2016, з 08.08.2016 по 31.12.2016, з 23.01.2017 по 31.12.2017, а саме: з січня по грудень 2016 року 624 903,02 російських рублів, з січня по грудень 2017 року 502 454,40 російських рублів.
Підставою видачі вказаної довідки зазначено розрахункові особові рахунки за 2016 - 2017 роки.
В довідці № 88 від 02.07.2018 також зазначено, що на всі виплати нараховано страхові внески, які перераховано до пенсійного фонду.
Вказана вище довідка підписана головним бухгалтером та генеральним директором ООО «Самарские скважинные технологии», на ній міститься відтиск печатки підприємства. Також до цієї довідки внесені дані про адресу місцезнаходження підприємства ООО «Самарские скважинные технологии», яке видало таку довідку.
Отже, зважаючи на зміст відомостей зазначених в довідки филиалу ООО «Интегра Бурение» без номера та дати видачі за період з 01.10.2006 по 17.11.2008, довідки ООО «Вела-Петролеум» без номера, від 02.07.2018 за періоди з 04.04.2014 по 12.01.2015 та з 22.01.2015 по 31.12.2015, довідки від 02.07.2018 № 88 ООО «Самарские скважинные технологии» за період з 26.01.2016 по 13.07.2016, з 08.08.2016 по 31.12.2016, з 23.01.2017 по 31.12.2017, та беручи до уваги положення підпункту 3 пункту 2.1 Порядку № 22-1, якими встановлено вимоги до оформлення довідок про заробітну плату для обчислення пенсії, суд дійшов висновку, що такі довідки відповідають вимогам законодавства, так як видані на підставі особових рахунків, містять чітко визначені періоди роботи, за які здійснювались нарахування заробітної плати, суми заробітної плати, а також містять інформацію щодо місцезнаходження і адресу підприємств, якими видані такі довідки, містять печатки підприємстав та підписи уповноважених осіб.
За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що не встановлено жодних підстав, які б викликали сумніви у достовірності даних, зазначених в довідці филиалу ООО «Интегра Бурение» без номера та дати видачі за період з 01.10.2006 по 17.11.2008, довідці ООО «Вела-Петролеум» без номера, від 02.07.2018 за періоди з 04.04.2014 по 12.01.2015 та з 22.01.2015 по 31.12.2015, довідці від 02.07.2018 № 88 ООО «Самарские скважинные технологии» за період з 26.01.2016 по 13.07.2016, з 08.08.2016 по 31.12.2016, з 23.01.2017 по 31.12.2017.
Також колегія суддів враховує той факт, що отримання будь-якої додаткової інформації чи документів щодо підтвердження довідок про заробітну плату первинними документами за спірні періоди роботи є неможливим, оскільки з 24.02.2022, у відповідь на акт збройної агресії російської федерації проти України, Україна заявила про розрив дипломатичних відносин з російською федерацією відповідно до статті 2 Віденської конвенції про консульські зносини 1963 року.
Колегія суддів зауважує, що вказані в трудовій книжці позивача та документах підприємств відомості за спірний період можуть підтверджувати факт офіційного працевлаштування позивача, періоди та факт сплати роботодавцями позивача за відповідні періоди роботи страхових внесків згідно законодавства російської федерації. Крім того спірні періоди роботи позивача зараховані відповідачем до пільгового стажу позивача.
Враховуючи обставину долучення позивачем до заяви про призначення пенсії від 25.07.2022 вищевказаних довідок, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що перерахунок пенсії позивача з їх урахуванням, слід здійснити саме з 25.07.2022 (дата призначення пенсії за віком).
Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 січня 2025 року у справі № 300/3702/24 - без змін.
Постанову разом із паперовими матеріалами справи надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. Б. Заверуха
судді О. М. Гінда
Т. В. Онишкевич