11 вересня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/12139/24 пров. № А/857/7497/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Заверухи О.Б.,
суддів Гінди О.М., Онишкевича Т.В.,
розглянувши в електронній формі в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
суддя (судді) в суді першої інстанції - Шепелюк В.Л.,
час ухвалення рішення - не зазначено,
місце ухвалення рішення - м. Луцьк,
дата складання повного тексту рішення - не зазначено,
24 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до Головного управління Національної поліції у Волинській області у якій просив: визнати протиправними дії щодо відмови у внесенні змін до наказу ГУ НП у Волинській області від 06 вересня 2024 року № 359 о/с та у виплаті одноразової грошової допомоги при звільнені зі служби в поліції за 37 (тридцять сім) повних календарних років служби; зобов'язати встановити стаж служби в поліції для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції 37 років 06 місяців 26 днів, шляхом внесення змін до наказу ГУ НП у Волинській області від 06 вересня 2024 року № 359 о/с; зобов'язати здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції за 37 повних календарних років в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожен рік відповідно, з урахуванням раніше виплачених сум.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що з серпня 2001 року по вересень 2024 року проходив службу на різних посадах у підрозділах Міністерства внутрішніх справ України та Національної поліції України. На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року у справі № 140/9136/23, яким ГУ НП у Волинській області зобов'язано здійснити позивачу перерахунок та зарахувати до поточної календарної вислуги років та до стажу служби в поліції періоди проходження служби (час виконання обов'язків) в миротворчих місіях ООН в розрахунку один місяць за три місяці відповідно до положень частини третьої статті 8 Закону України «Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки», що загалом складає 14 календарних років та 02 календарних місяці, шляхом видання наказу по особовому складу (набрало законної сили 28 вересня 2023 року), відповідач видав наказ від 09 жовтня 2023 року № 390 о/с з відповідним перерахунком стажу служби в поліції, що на дату видання наказу складав 36 років 07 місяців. В той же час, у наказі ГУ НП у Волинській області від 06 вересня 2024 року № 359 о/с про звільнення зазначено, що станом на день звільнення стаж служби в поліції для виплати надбавки за вислугу років в календарному обчисленні становить 37 років 06 місяців 26 днів, а для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції - 23 роки 00 місяців 22 дні. Позивач зазначив, що звернувся до відповідача із письмовою заявою з проханням внести зміни в наказ від 06 вересня 2024 року № 359 о/с в частині встановлення станом на день звільнення стажу служби в поліції для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції - 37 років 06 місяців 26 днів, а також виплатити одноразову грошову допомогу при звільнені зі служби в поліції відповідно до вищевказаних змін у наказі, а саме за 37 повних календарних років служби, однак отримав відмову.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у внесенні змін до наказу Головного управління Національної поліції у Волинській області від 06 вересня 2024 року № 359 о/с та у виплаті одноразової грошової допомоги при звільнені зі служби в поліції за 37 повних календарних років служби. Зобов'язано Головне управління Національної поліції у Волинській області встановити ОСОБА_1 стаж служби в поліції для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції 37 років 06 місяців 26 днів, шляхом внесення змін до наказу Головного управління Національної поліції у Волинській області від 06 вересня 2024 року № 359 о/с. Зобов'язано Головне управління Національної поліції у Волинській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільнені зі служби в поліції за 37 повних календарних років в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожен рік відповідно, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що приписами абзаців першого, четвертого пункту 10 Порядку № 393 встановлено, що поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державного бюро розслідувань, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, особам начальницького складу Національного антикорупційного бюро, особам із спеціальними званнями Бюро економічної безпеки, які звільняються із служби за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, та мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління Національної поліції у Волинській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року у справі № 140/9136/23, ГУ НП у Волинській області видано наказ від 09 жовтня 2023 року № 390 о/с, відповідно до якого ОСОБА_1 встановлено стаж служби в поліції, що дає право лише на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки 36 років 07 місяців 18 днів, станом на 01 жовтня 2023 року, а не для обчислення одноразової грошової допомоги при звільненні. Відповідач вважає, що ним вказане рішення суду виконане в повному обсязі. Вказує, що стаж служби позивача на день звільнення (06 вересня 2024 року) становив 23 роки 00 місяців 22 дні та такий розрахунок календарної вислуги років станом на 06 вересня 2024 року узгоджується зокрема із обставинами, встановленими судовими рішеннями, що набрали законної сили. Позовні вимоги у вищезазначених судових справах стосувалися стажу служби в поліції для призначення пенсії в розрахунку вислуги років для призначення пенсії, а не для обчислення надбавки за стаж, що є окремою правовою категорією та нараховується за календарну вислугу років у відсотковому відношенні до окладу. Таким чином розмір грошового забезпечення позивача нарахований правомірно, у відповідності до вимог законодавства України.
Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) (п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу з наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 з 14 серпня 2001 року по 06 листопада 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ та згодом з 07 листопада 2015 року по 06 вересня 2024 року в Національній поліції України, про що свідчить копія трудової книжки серії НОМЕР_1 (а.с.4-5).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року у справі № 140/9136/23, яке набрало законної сили 28 вересня 2023 року, позов ОСОБА_1 ГУ НП у Волинській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії задоволено повністю: визнано протиправною відмову ГУ НП у Волинській області від 26 квітня 2023 року № 1197/12/01/1-2023 у зарахуванні ОСОБА_1 вислуги років згідно ч. 3 ст. 8 Закону № 613-XIV, сформованої за періоди проходження ним служби в міжнародних операціях ООН з підтримання миру і безпеки, до календарної вислуги років та до стажу служби в поліції; зобов'язано ГУ НП у Волинській області видати наказ по особовому складу, яким здійснити перерахунок та зарахувати до поточної календарної вислуги років та до стажу служби в поліції ОСОБА_1 вислугу років в загальній кількості 14 календарних років та 2 місяці з урахуванням вимог ч. 3 ст. 8 Закону № 613-XIV (з розрахунку три місяці за кожен місяць служби в міжнародних операціях ООН з підтримання миру і безпеки в складі національного контингенту та національного персоналу МВС України), сформовану за наступні періоди: - з 14 грудня 2007 року по 06 лютого 2009 року; - з 25 жовтня 2010 року по 14 листопада 2012 року; - з 01 лютого 2014 року по 02 листопада 2015 року; - з 14 квітня 2018 року по 01 серпня 2020 року; зобов'язано ГУ НП у Волинській області, з урахуванням вищезазначеного перерахунку вислуги років, встановити ОСОБА_1 надбавку за стаж служби в поліції у розмірах, передбачених пп. 1 п. 5 Постанови №988 (а.с. 7-9).
На виконання даного рішення суду ГУ НП у Волинській області 09 жовтня 2023 року видало наказ № 390о/с по особовому складу, зі змісту якого слідує, що станом на 01 жовтня 2023 року майору поліції ОСОБА_1 , начальнику сектору міжнародного поліцейського співробітництва ГУ НП, встановлено стаж служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки 36 років 07 місяців 18 днів (а.с.11).
Наказом ГУ НП у Волинській області від 06 вересня 2024 року № 359о/с по особовому складу підполковника поліції ОСОБА_1 , начальника сектору міжнародного поліцейського співробітництва ГУНП, 06 вересня 2024 року звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 (за власним бажанням) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», з виплатою компенсації: за 20 діб основної оплачуваної відпустки та 15 діб додаткової оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час у 2021 році; за 20 діб основної оплачуваної відпустки та 15 діб додаткової оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час у 2022 році; за 30 діб основної оплачуваної відпустки та 15 діб додаткової оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час у 2023 році; за 17 діб основної оплачуваної відпустки та 08 діб додаткової оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час у 2024 році; за 10 додаткової оплачуваної відпустки відповідно до статті 19 Закону України «Про відпустки» за 2024 рік.
Згідно з указаним наказом станом на день звільнення: стаж служби в поліції для виплати надбавки за вислугу років в календарному обчисленні становить 37 років 06 місяців 26 днів; для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції - 23 роки 00 місяців 22 дні; час служби в пільговому обчисленні без урахування календарної вислуги - 00 років 01 місяць 17 днів (а.с.6).
30 вересня 2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій покликаючись на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року у справі № 140/9136/23 просив внести зміни в наказ ГУ НП у Волинській області від 06 вересня 2024 року № 359о/с в частині визначення стажу служби в поліції для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції - 37 років 06 місяців 26 днів та відповідно виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні за 37 повних календарних років служби (а.с.14).
У відповідь на вказану заяву ГУ НП у Волинській області листом від 21 жовтня 2024 року № 41261-2024 повідомило позивача, що при підготовці наказу про звільнення зі служби в поліції встановлено, що відповідно до наявної в особовій справі інформації він проходив службу в органах внутрішніх справ з 14 серпня 2001 року по 06 листопада 2015 року та в поліції з 07 листопада 2015 року по 06 вересня 2024 року. Керуючись Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та пунктом 5 розділу VІІІ «Виплата одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби» наказу МВС України від 06 квітня 2024 року № 260, кадровим підрозділом проведено обчислення строку календарної вислуги для нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні, який зазначений наказом ГУ НП у Волинській області від 06 вересня 2024 року № 359 о/с та склав 23 роки 00 місяців 22 дні.
Таким чином, обчислення строку календарної вислуги для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні проведено вірно, на підставі чинних нормативно-правових документів, які визначають порядок нарахування та виплати коштів при звільненні зі служби. Одночасно повідомлено, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року у справі № 140/9136/23 наказом ГУ НП у Волинській області від 09 жовтня 2023 року № 390 о/с, оголошено стаж лише для обчислення надбавки за стаж служби та надання відпустки, а не для обчислення одноразової грошової допомоги при звільненні (а.с.15).
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII).
Відповідно до частин першої, третьої статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік і форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється за власним бажанням.
За правилами статті 102 Закону № 580-VIII пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII).
Відповідно до частини другої статті 9 вказаного Закону особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Питання грошового забезпечення поліцейських урегульовано статтею 94 Закону № 580-VIII, відповідно до частин першої-другої якої поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260), ці положення та умови визначають критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції України, у тому числі здобувачам вищої освіти, яким присвоєно спеціальне звання поліції (далі - здобувачі), закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських (далі - ЗВО).
Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 2 розділу VIІІ Порядку № 260 поліцейським, які звільняються із служби за власним бажанням та мають календарну вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з пунктами 1 і 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» та зазначається кадровим підрозділом у наказі про звільнення поліцейського, якому передбачена виплата цієї допомоги (пункт 5 розділу VIІІ Порядку № 260).
Згідно з пунктом 7 розділу VIІІ Порядку № 260 у наказі про звільнення підрозділом кадрового забезпечення в разі необхідності виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зазначається стаж служби для її виплати. Крім того, у разі необхідності в наказі про звільнення додатково вказується підстави для проведення відрахувань з грошового забезпечення та інших виплат.
Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей визначений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 (далі - Порядок № 393).
Приписами абзаців першого, четвертого пункту 10 Порядку № 393 встановлено, що поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державного бюро розслідувань, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, особам начальницького складу Національного антикорупційного бюро, особам із спеціальними званнями Бюро економічної безпеки, які звільняються із служби за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, та мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що одноразова грошова допомога у зв'язку із звільненням зі служби за власним бажанням виплачується в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Як вже зазначалось вище, згідно з наказом ГУ НП у Волинській області від 06 вересня 2024 року № 359о/с стаж служби ОСОБА_1 в поліції для виплати надбавки за вислугу років в календарному обчисленні становить 37 років 06 місяців 26 днів, для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції - 23 роки 00 місяців 22 дні, вислуга років у пільговому обчисленні без урахування календарної вислуги - 00 років 01 місяць 17 днів.
Сторонами не заперечується той факт, що при звільненні позивачу нараховано одноразову грошову допомогу при звільненні, виходячи із 23 років служби.
За доводами позивача, відповідач протиправно не нарахував йому одноразову грошову допомогу в розмірі 25% місячного грошового забезпечення з урахуванням 37 років повних календарних років служби.
У аспекті спірних правовідносин необхідно зазначити, що вирішуючи спір у справі № 140/9136/23, суд у своєму рішенні дійшов висновку про право позивача ОСОБА_1 на зарахування до поточної календарної вислуги років та до стажу служби в поліції вислугу років в загальній кількості 14 календарних років та 2 місяці з урахуванням вимог частини третьої статті 8 Закону України від 23 квітня 1999 року № 613-XIV «Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки» (з розрахунку три місяці за кожен місяць служби в міжнародних операціях ООН з підтримання миру і безпеки в складі національного контингенту та національного персоналу МВС України).
Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, оскільки рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року у справі № 140/9136/23, яке набрало законної сили, встановлено протиправність відмови ГУ НП у Волинській області у зарахуванні ОСОБА_1 вислуги років згідно частиною третьою статті 8 Закону № 613-XIV, сформованої за періоди проходження ним служби в міжнародних операціях ООН з підтримання миру і безпеки, до календарної вислуги років та до стажу служби в поліції та зобов'язано зарахувати саме до поточної календарної вислуги років та до стажу служби в поліції відповідну вислугу років, то не включення повної календарної вислуги до розрахунку вислуги років для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби є протиправним.
Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року у справі № 140/12139/24 - без змін.
Постанову разом із паперовими матеріалами справи надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. Б. Заверуха
судді О. М. Гінда
Т. В. Онишкевич