09 вересня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/8738/23 пров. № А/857/17709/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів: Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.,
з участю секретаря судового засідання Слободян І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду з питань повороту виконання судового рішення від 16 квітня 2025 року, що ухвалив суддя Кравців О.Р. у м. Львові, у справі № 380/8738/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІМРЕНТ" до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області , третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Львівська обласна прокуратура про визнання дії та бездіяльності протиправним,-
02.02.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю “ТІМРЕНТ» звернулося до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 05.01.2022 №2 ДК “Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності»;
- визнати протиправним та скасувати наказ першого заступника начальника Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 28.01.2022 № 16ДК “Про внесення змін до наказу від 05.01.2022 № 2ДК»;
- визнати протиправними дії посадових осіб Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Миколи Притули та Дарії Білик щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства при використані земельної ділянки на вул. Стрийській, 133, м. Львів, та складення акта від 28.01.2022 № 16-дк/8/АП/09/01/-22 з розрахунками розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.
Львівський окружний адміністративний суд, рішенням від 09.02.2024, яке постановою від 17.07.2024 залишив без змін Восьмий апеляційний адміністративний суду, позов задовольнив.
Постановою від 25.02.2025 Верховний Суд касаційну скаргу Львівської обласної прокуратури задовольнив частково.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.02.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2024 у справі № 380/8738/23 скасував, а провадження у справі № 380/8738/23 закрив.
Головне управління Держгеокадастру у Львівській області 04.04.2025 подало до суду заяву про поворот виконання судового рішення.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, покликається на те, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.02.2024 у справі № 380/8738/23, в частині стягнення на користь ТОВ “Тімрент» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Львівській області судових витрат у виді судового збору в сумі 8052,00 грн., повністю виконане 06.09.2024, що підтверджується повідомленнями Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області про проведення безспірного списання коштів.
Оскільки Верховний Суд постановою від 25.02.2025 скасував рішення та постанову апеляційної інстанції у цій справі, відповідач просить, у порядку повороту виконання рішення, стягнути з ТОВ «Тімрент» на користь Головного управління Держгеокадастру у Львівській області грошові кошти в сумі 8052,00 грн. При цьому, відповідач вказав, що заяву про поворот виконання судового рішення у справі на етапі касаційного розгляду справи не подавав, тому така подана до суду першої інстанції.
16 квітня 2025 року Львівський окружний адміністративний суд прийняв ухвалу про відмову в задоволенні заяви Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про поворот виконання судового рішення.
Приймаючи оскаржену ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що поворот виконання рішення допускається, виключно, щодо заявлених позовних вимог. Питання судових витрат не належить до позовних вимог, хоча їх розподіл і є обов'язком суду. При цьому, питання перегляду розподілу судових витрат належить до компетенції суду, який скасовує судове рішення.
Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржив відповідач, який покликаючись на те, що ухвала є незаконною та необґрунтованою, ухвалена з порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року скасувати та відмовити Головному управлінню Держгеокадастру у Львівській області в задоволенні заяви про поворот виконання судового рішення.
В обґрунтуванням вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції помилково відмовив у повороті виконання судового рішення, неправильно застосувавши ст. 380 КАС України. Апелянт вказує, що після скасування рішень від 09.02.2024 та 17.07.2024 постановою Верховного Суду від 25.02.2025 із закриттям провадження у справі, усі юридичні наслідки рішень судів попередніх інстанцій втратили силу, тому судовий збір в сумі 8052,00 грн., стягнутий на користь ТзОВ “Тімрент», потрібно повернути відповідачу.
Позиція позивача зводиться до заперечення проти заяви про поворот виконання судового рішення.
Так, позивач вказав, що суд повноважний як задовольнити заяву про поворот виконання, так і відмовити у її задоволенні. Провадження у справі Верховним Судом закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто внаслідок того, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Таким чином, Верховний Суд, скасовуючи своєю постановою від 25.02.2025 рішення суду першої та апеляційної інстанції, не розглядав справу по суті, а тому, відповідач не спростував незаконність його дій та наказів у судовому порядку. Таким чином, відсутні правові підстави для повороту виконання рішення.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Суд першої інстанції встановив те, що відповідач просить у порядку повороту виконання рішення стягнути з ТзОВ “Тімрент» на користь Головного управління Держгеокадастру у Львівській області грошові кошти в сумі 8052,00 грн, оскільки Верховний Суд прийняв постанову, якою скасував рішення першої інстанції та постанову апеляційної інстанції та закрив провадження у справі.
Сума яку відповідач просить стягнути з позивача, у порядку повороту виконання рішення, є сумою сплаченого судового збору (пункт 5 резолютивної частини рішення суду від 09.02.2024).
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом питання про поворот виконання судового рішення, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Апеляційний суд встановив, що суть заяви про поворот виконання судового рішення, зводиться до вирішення питання про повернення судового збору відповідачу, у зв'язку із закриттям провадження у справі.
Пунктом 1 частини 1 статті 380 КАС України передбачено, що суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він закриває провадження у справі.
Згідно з ч. 10 ст. 139 КАС України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Одночасно, пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI “Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Апеляційний суд встановив, що постановою від 25.02.2025 Верховний Суд рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.02.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2024 у справі №380/8738/23 скасував, а провадження у справі №380/8738/23 закрив.
Отже, вказана постанова Верховного Суду є підставою для повернення судового збору, або компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, за наявності передбачених законом умов.
У той же час, на переконання апеляційного суду, підстави для повороту виконання судового рішення в частині сплати судового збору відсутні, оскільки для повернення судового збору у випадку закриття провадження у справі визначено іншу законодавчу процедуру.
Таким чином апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підстави для задоволення заяви про поворот виконання судового рішення в частині повернення відповідачу судового збору відсутні.
Цей висновок є підставою для відмови в задоволенні відповідної заяви.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.
Оскільки, апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін, то розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331, 380, 381 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду з питань повороту виконання судового рішення від 16 квітня 2025 року у справі № 380/8738/23 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Р. Б. Хобор
судді Н. В. Бруновська
Р. М. Шавель
Повне судове рішення складено 11.09.25