Справа № 240/3565/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шимонович Роман Миколайович
Суддя-доповідач - Сушко О.О.
11 вересня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила:
- визнати неправомірним та скасувати рішення №063350030020 від 16.01.2024 Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області врахувати для призначення пенсії за віком періоди навчання у Вільнюському електромехнічному технікумі з 1978 по 1981 роки, періоди роботи з 10.08.1981 по 15.07.1983, з 01.11.1983 по 28.11.1983, з 12.08.1985 по 18.05.1987, періоди проживання дружини військовослужбовця з 28.11.1983 по 12.08.1985, з 18.05.1987 по 12.12.1988, з 04.04.1989 по 21.08.1990, зазначених у довідках ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.09.2001 №293-295, період отримання допомоги по безробіттю з 26.08.1998 по 12.10.1998 призначити та виплатити пенсію за віком ОСОБА_1 з 11.01.2024.
Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року позов задоволено частково:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №063350030020 від 16.01.2024 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди навчання у Вільнюському електромехнічному технікумі з 1978 по 1981 роки, періоди роботи з 10.08.1981 по 15.07.1983, з 01.11.1983 по 28.11.1983, з 12.08.1985 по 18.05.1987, періоди проживання дружини військовослужбовця з 28.11.1983 по 12.08.1985, з 18.05.1987 по 12.12.1988, з 04.04.1989 по 21.08.1990, зазначених у довідках ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.09.2001 №293-295, період отримання допомоги по безробіттю з 26.08.1998 по 12.10.1998, повторно розглянути заяву від 11.04.2024 про призначення пенсії за віком та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що 11.01.2024 позивачка звернулась до ГУ ПФУ в Житомирській області із заявою до якої додала документи на підтвердження страхового та трудового стажу.
ГУ ПФУ в Житомирській області листом від 18.01.2024 повідомив про те, що рішенням ГУ ПФУ в м.Києві від 16.01.2024 у призначенні пенсії за віком відмовлено у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 21 рік.
Рішенням ГУ ПФУ в м. Києві від 16.01.2024 №063350030020 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком. Зазначено, що загальний страховий стаж позивача становить 16 років 3 місяці 25 днів. До страхового стажу не було враховано періоди роботи:
- з 16.04.1980 по 22.08.1980, з 10.08.1981 по 15.07.1983, з 01.11.1983 по 28.1 1.1983, з 12.08.1985 по 18.08.1985 по 18.05.1987;
- навчання згідно диплому в Литовській Республіці - до надання формуляру;
- періоди проживання дружини військовослужбовця з 28.11.1983 по 12.08.1985, з 18.05.1987 по 12.12.1988, з 04.04.1989 по 21.08.1990 у довідках від 25.09.2001 №293-295 не зазначено ПІБ дружини;
- період отримання допомоги по безробіттю з 26.08.1998 (відсутній запис про припинення).
Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV ), періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності вказаним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених зазначеним Законом.
В силу частини першої статті 26 Закону №1058-IV починаючи - з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 28 років.
У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року.
У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу: з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 15 до 23 років.
Згідно з абзацом 2 частини 4 ст. 26 Закону наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Відповідно до п.1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
У відповідності до абзаців 1, 2 п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. У разі відсутності в трудовій книжці записів про роботу, такий стаж встановлюється на підставі інших документів, уточнюючих довідок, відомостей та інших документів, які містять відомості про періоди роботи.
Щодо врахування періодів роботи з 16,04.1980 по 22.08.1980, з 10.08.1981 по 15.07.1983, з 01.11.1983 по 28.11.1983, з 12.08.1985 по 18.08.1985 по 18.05.1987, слід зазначити наступне.
Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до ч.4 ст. 8 Закону №1058-IV, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нарівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 7 Закону України «Про державне пенсійне забезпечення» (далі - Закон України №1788- XII) передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому, пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується
Однією із обов'язкових умов для призначення пенсії є підтвердження особою відповідного страхового стажу.
Страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
В силу ст. 56 Закону України №1788-ХІІ, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
За змістом ч. 4 ст. 24 Закону №1058-ІV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 40 Закону №1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Як вже зазначалося, відповідно до положень ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На реалізацію вказаної норми Закону № 1788-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» затвердив Порядок № 637 (далі - Порядок №637).
У п. 1,2 Порядку №637 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
В силу вимог абз.1 п. З Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Тобто, зміст наведених норм дає підстави стверджувати, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються інші документи.
Згідно відомостей трудової книжки, в оспорювані періоди, позивач:
16.04.1980 - прийнята в цех ученицей гальваника на время практики (Вильнюсский завод счетных машин);
22.08.1980 - уволена в связи с окончанием производственной практики (Вильнюсский завод счетных машин);
10.08.1981 - прийнята на должность техника (Вильнюсское командное училище радиоелектроники ПВО);
15.07.1983 - уволена по собственному желанию в связи с переводом мужа на роботу в другую местность (Вильнюсское командное училище радиоелектроники ПВО);
01.11.1983 - прийнята в отдел технического контроля контролером радиоаппаратуры и аппаратуры проводной связи пятого розряда временно (Вильнюсское командное училище радиоелектроники ПВО);
28.11.1983 - уволена в связи с окончанием временной роботы (Вильнюсское командное училище радиоелектроники ПВО);
12.08.1985 - принята в отдел главного метролога електромонтером по ремонту электрооборудувания по 5 розряду (Вильнюский електротехнический завод «Эльфа»);
18.05.1987 - уволена с завода по ст. 40 п. 1 КЗОТа Лит. ССР (по собственному желанию).
Вказані записи відповідають вимогам заповнення трудової книжки, застережень щодо неправильності чи некоректності цих записів у рішенні від 16.01.2024 про відмову у призначенні пенсії ГУ ПФУ в м.Києві не зазначено.
Таким чином, періоди роботи з 16.04.1980 по 22.08.1980, з 10.08.1981 по 15.07.1983, з 01.11.1983 по 28.11.1983, з 12.08.1985 по 18.08.1985 по 18.05.1987 підлягають зарахуванню до стажу для призначення пенсії за віком позивача.
Що стосуються зарахування періоду навчання згідно диплома Литовської Республіки, слід зазначити таке.
Відповідно до п.8 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
За приписами підп. 2 п. 2.1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються, серед іншого, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Відтак, період навчання у професійно-технічному училищі підлягає до зарахування до страхового стажу і такий період має бути підтверджено дипломом, посвідченням, свідоцтвом, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
Відповідно до ст. 4 Договору між Україною та Литовською Республікою про соціальне забезпечення від 23.04.2001 (дата ратифікації Україною: 10.01.2002; дата набрання чинності для України; 08.02.2002), права та обов'язки громадян однієї Сторони, а також членів їхніх сімей, незалежно від їхнього громадянства, що проживають на території іншої Сторони, при застосуванні законодавства цієї Сторони, дорівнюються до прав та обов'язків її власних громадян. Право на призначення пенсій та допомог особа набуває згідно з цим Договором та відповідно до законодавства тієї Сторони, на території якої набутий страховий (трудовий) стаж, що надає право на призначення пенсії та допомоги (ст.5 Договору).
Відповідно до диплома серії НОМЕР_1 , виданого ОСОБА_2 , вона в 1978 році вступила до Вільнюського електромеханічного технікуму та в 1981 році закінчила повний курс названого технікуму по спеціальності «Електронні обчислювальні машини, прилади та пристрої».
Отже, позивачу безпідставно відмовлено у зарахуванні періоду навчання згідно диплому в Литовській Республіці.
Стосовно зарахування періодів проживання дружини військовослужбовця, слід враховувати наступне.
За приписами ч. 3 ст. 18 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», встановлено, що дружинам (чоловікам) військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, до загального стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за віком, зараховується період проживання разом з чоловіком (дружиною) в місцевостях, де не було можливості працевлаштування за спеціальністю, але не більше 10 років.
Відповідно до п. «з» ч.3 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також період проживання дружин осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби з чоловіками в місцевостях, де була відсутня можливість їх працевлаштування за спеціальністю, але не більше 10 років.
Згідно п. 13 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затв. Постановою кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, період проживання дружини військовослужбовця (крім військовослужбовців строкової служби) з чоловіком у місцевостях, де була відсутня можливість її працевлаштування за спеціальністю, підтверджується довідками (додаток 4). виданими командирами (начальниками) військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, підприємств, установ і організацій, або довідками, що видаються територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
При цьому для дружини військовослужбовця, звільненого з військової служби, період проживання до 1 січня 2004 р. з чоловіком у місцевостях, де була відсутня можливість її працевлаштування за спеціальністю, підтверджується довідкою (додаток 4), виданою територіальним центром комплектування та соціальної підтримки на підставі особової справи військовослужбовця, звільненого з військової служби, та інших документів, які підтверджують зазначений період.
Пунктом 13 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (у редакції, чинній на дату видачі зазначених довідок), передбачав, що період проживання дружин осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби з чоловіками в місцевостях, де була відсутня можливість їх працевлаштування за спеціальністю, підтверджується довідками (додаток №4). виданими командирами (начальниками) військових частин, військово-навчальних (навчальних) закладів, підприємств, установ і організацій в порядку, що визначається Міноборони. При цьому для дружин військовослужбовців, звільнених з дійсної військової служби до 1 січня 1990 р., період проживання з чоловіками в місцевостях, де була відсутня МОЖЛИВІСТЬ їх працевлаштування за спеціальністю, підтверджується довідками, які видаються військовими комісаріатами. В додатку №4 вказаного Порядку, передбачено бланк довідок, які видаються військовими комісаріатами, не передбачено зазначення ПІБ дружини.
На підтвердження зазначеного періоду, позивач подала до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області довідки № 293-293 від 25.09.2001.
Довідки №293-295 від 25.09.2001, видані відповідно до бланку, передбаченого у додатку №4, Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (у редакції, чинній на дату видачі зазначених довідок).
Однак, при прийнятті оскаржуваного рішення, відповідачем протиправно не враховано позивачу до страхового стажу періоди проживання дружини військовослужбовця.
Щодо зарахування періодів отримання допомоги по безробіттю, слід зазначити таке.
В силу п. 1 ст.31 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 №803-ХП (чинного на час отримання позивачем матеріальної допомоги) безробітні після закінчення строку виплати допомоги по безробіттю можуть одержувати протягом 180 календарних днів матеріальну допомогу по безробіттю у розмірі до 75 процентів встановленої законодавством мінімальної заробітної плати за умови, що середньомісячний сукупний доход на члена сім'ї не перевищує встановленого законодавством неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Згідно з підп. «з» п. 1 ст. по Закону України «Про зайнятість населення» виплата допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги по безробіттю припиняється у разі закінчення строку їх виплати.
Приписами п. «ж» ч. 1 ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що держава гарантує працездатному населенню у працездатному віці в Україні: включення періоду перепідготовки та навчання нових професій, участі в оплачуваних громадських роботах, одержання допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги по безробіттю до загального трудового стажу, а також до безперервного трудового стажу.
Так, п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 №1533-111 (далі - Закон №1533-111), страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає страхуванню на випадок безробіття та за який сплачено страхові внески (нею, роботодавцем).
Відповідно до ст. 21 вказаного Закону передбачено, що страховий стаж обчислюється як сума періодів, протягом яких особа підлягала страхуванню на випадок безробіття та сплачувала страхові внески особисто або через рахунки роботодавця та роботодавцем.
Період протягом якого застрахована особа була звільнена відповідно до цього Закону від сплати страхових внесків або отримувала виплати за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, крім пенсій усіх видів, включається до страхового стажу.
До страхового стажу прирівнюється трудовий стаж, набутий працівником за час роботи на умовах трудового договору (контракту) до набрання чинності цим Законом.
Згідно зі ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХП. до стажу роботи, що дає право на пенсію зараховується, зокрема, періоди одержання допомоги по безробіттю.
Відповідно до підп. е) п. 2.18 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затв. Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 №58 (у редакції, чинній на час виникнення даних правовідносин), до трудових книжок за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів такі записи: безробітним особам про період одержання допомоги по безробіттю заноситься у трудову книжку органом державної служби зайнятості населення.
Позивач, як особа на яку не покладено обов'язку щодо організації ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до його трудової книжки відомостей, а тому невірне заповнення трудової книжки не може бути підставою для прийняття органом Пенсійного фонду України рішення про відмову у призначенні пенсії та не зарахування страхового стражу, результатом чого стало обмеження належного соціального захисту громадянина.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.05.2018 в справі №174/658/16-а оцінюватися судом мають саме підстави відмови у призначенні пенсії, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву про її призначення.
Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком, на загальних підставах.
Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.
Окрім того, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Тобто, підставою для призначення пенсії є наявність страхового та пільгового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Пенсійний орган не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Також, згідно ст. 62 Закону № 1788-ХІІ та підп. 4 п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Однак, пенсійним органом не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити страховий стаж позивача.
Оскільки право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов'язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки, відтак слідує, що відповідач діяв протиправно відмовляючи позивачу у зарахуванні спірного періоду.
Згідно з відомостями з трудової книжки, а саме: записом №15 від 26.03.1998 у відомостях про роботу зазначено «Чуднівський районний центр зайнятості. Призначено допомогу по безробіттю на підставі підп. «б» п.1 ст. 29 Закону України «Про зайнятість населення» (наказ №199 від 26.08.1998).
Водночас, в матеріалах справи міститься архівна довідка №687 від 12.11.2020 про те, що ОСОБА_3 була зареєстрована в Чуднівському районному центрі зайнятості з 19.08.1998. Допомогу по безробіттю одержувала з 26.08.1998 по 12.10.1998 . Виплату допомоги по безробіттю припинено 12.10.1998 на підставі п. п. "к" п. 44 Положення ( наказ №277 від 14.12.1998).
На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що період з 26.08.1998 по 12.10.1998, коли позивач фактично отримував допомогу по безробіттю, підлягає зарахуванню до трудового стажу позивача для призначення пенсії.
Отже, є необґрунтованим та безпідставним не зарахування відповідачем до стажу позивача періоди навчання у Вільнюському електромехнічному технікумі з 1978 по 1981 роки, періоди роботи з 10.08.1981 по 15.07.1983, з 01.11.1983 по 28.11.1983, з 12.08.1985 по 18.05.1987, періоди проживання дружини військовослужбовця з 28.11.1983 по 12.08.1985, з 18.05.1987 по 12.12.1988, з 04.04.1989 по 21.08.1990, зазначених у довідках ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.09.2001 №293-295, період отримання допомоги по безробіттю з 26.08.1998 по 12.10.1998.
Тому, рішення ГУ ПФУ в м. Києві області про відмову у призначенні пенсії №063350030020 від 16.01.2024 є протиправним та підлягає скасуванню.
Що стосується позовних вимог про зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком з 11.01.2024, слід виходити з наступного.
Згідно з пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Судом встановлено, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, рішенням якого позивачу відмовлено у призначення пенсії.
Тож, дії зобов'язального характеру щодо призначення пенсії та виплати пенсії, має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення цієї пенсії, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Водночас, оскільки саме відповідач наділений повноваженнями щодо розрахунку стажу, віку та призначення пенсії, з метою ефективного захисту права позивача на належне пенсійне забезпечення, суд першої інстанції вірно задовольнив позовні вимоги частково, шляхом зобов'язання ГУ ПФУ в м. Києві зарахувати до страхового стажу періоди навчання у Вільнюському електромехнічному технікумі з 1978 по 1981 роки, періоди роботи з 10.08.1981 по 15.07.1983, з 01.11.1983 по 28.11.1983, з 12.08.1985 по 18.05.1987, періоди проживання дружини військовослужбовця з 28.11.1983 по 12.08.1985, з 18.05.1987 по 12.12.1988, з 04.04.1989 по 21.08.1990, зазначених у довідках ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.09.2001 №293-295, період отримання допомоги по безробіттю з 26.08.1998 по 12.10.1998 та повторно розглянути заяву позивача від 11.04.2024 про призначення пенсії за віком та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.