Справа № 560/9345/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шевчук О.П.
Суддя-доповідач - Курко О. П.
11 вересня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Ватаманюка Р.В. Боровицького О. А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року позов задоволено.
Визнаноротиправним та скасованоння Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненської області від 12.03.2025 № 220650006789 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язанооловне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії та зарахувати до загального трудового (страхового) стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 02.09.1987 р. по 10.04.1988 р., з 11.04.1991 р. та 30.08.1991 р., з 30.08.1991 р. по 31.12.1995 р., 02.10.1995 р. по 10.08.1999 р., 27.08.2000 р. та 23.04.2001 р. згідно записів в трудовій книжці НОМЕР_1 від 01.09.1987.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачка, ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV.
При зверненні за призначенням пенсії за віком позивач надала трудову книжку НОМЕР_1 від 01.09.1987, а також інші необхідні документи.
За результатами розгляду документів, доданих до заяви, було прийнято Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненський області від 12.03.2025 р. № 220650006789 про відмову у призначенні пенсії.
У вказаному рішенні відповідач зазначив, що страховий стаж особи становить 26 років 3 місяці 10 днів. За доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_1 від 01.09.1987 р., оскільки відсутній відбиток печатки на першій сторінці (титульний аркуш).
Відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» через відсутність необхідного страхового стажу.
Відповідачем не було зараховано до страхового стажу періоди роботи, що підтверджуються наступними записами в трудовій книжці НОМЕР_1 від 01.09.1987 р.:
1) Період роботи з 02.09.1987 р. по 30.08.1991 р. згідно записів в трудовій книжці НОМЕР_2 .
Згідно Алгоритму розрахунку пенсії за віком до трудового (страхового) стажу зараховані період догляду за дитиною до 3 років з 11.04.1988 р. по 10.04.1991 р. При цьому не зараховано наступні періоди роботи в дитячому садку № 17 (переведено в дитячий садок № 6) вихователем, які підтверджені записами 1,2,3 в трудовій книжці НОМЕР_1 від 01.09.1987 р.:
до дати початку догляду за дитиною з 02.09.1987 р. по 10.04.1988 р. та після закінчення періоду догляду за дитиною до трьох років з 11.04.1991 р. по 30.08.1991 р.
2) Період роботи з 30.08.1991 р. по 31.12.1995 р. згідно записів в трудовій книжці 4,5. Не зараховано період роботи з 30.08.1991 р. по 31.12.1995 р. вчителем обслуговуючої праці СШ № 5 за строковим трудовим договором, який підтверджено записами 4,5 в трудовій книжці НОМЕР_1 від 01.09.1987 р.
3) Період роботи в Приватному підприємстві «Бланк - Сервіс» з 2.10.1995 р. по 10.08.1999 р. згідно записів в трудовій книжці НОМЕР_3 .
Не зараховано в повному обсязі період роботи з 02.10.1995 р. по 10.08.1999 р. в ПП «Бланк - Сервіс», який підтверджено записами 6,7,8,9,10 в трудовій книжці НОМЕР_1 від 01.09.1987 р.
Згідно Алгоритму розрахунку пенсії за віком до страхового (пенсійного) стажу зараховані період роботи не в повному обсязі, а тільки: з 01.01.1998 р. по 31.05.1998 р. та 01.07.1998 р. по 10.08.1999 р., що є порушенням, так як записами трудової книжки НОМЕР_4 від 01.09.1987 р. підтверджено весь період роботи з 02.10.1995 р. по 10.08.1999 р.
4) Період роботи в Приватному підприємстві «Азов Трейд» з 27.08.2000 р. по 23.04.2001 р. згідно записів в трудовій книжці 11,12.
Не зараховано в повному обсязі період роботи з 27.08.2000 р. по 23.04.2001 р. згідно записів в трудовій книжці 11,12 на посаді продавця.
Згідно Алгоритму розрахунку пенсії за віком до страхового (пенсійного) стажу зараховані період роботи не в повному обсязі, а тільки: з 27.08.2000 р. по 31.10.2000 р. та з 01.04.2001 р. по 04.04.2001 р., що є порушенням, так як записами трудової книжки 11,12 підтверджено весь період роботи 27.08.2000 р. по 23.04.2001 р.
Не погоджується з оскаржуваним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, позивачка звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Спірним у даній справі є неврахуванням пенсійним органом до страхового стажу позивачці періоди роботи згідно записів трудової книжки від БТ НОМЕР_5 від 01.09.1987, оскільки на титульній сторінці трудової книжки відсутня печатка організації, яка видала трудову книжку.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 право на отримання пенсій мають громадяни України, які застраховані згідно із цим законом та досягли встановленого пенсійного віку і мають необхідний для призначення пенсії страховий стаж.
За змістом статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення 60 років за наявності страхового стажу 29 років.
Згідно ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина 1 статті 24 Закону №1058-IV).
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина 4 статті 24 Закону №1058-IV).
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.
Відмовляючи відповідач при розгляді заяви про призначення пенсії у врахуванні періодів роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 01.09.1987, відповідач послався на те, що на титульній сторінці трудової книжки відсутня печатка організації, яка видала трудову книжку.
Посилання відповідача на неточності в заповненні трудової книжки позивача є безпідставними, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 у справі №677/277/17.
Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а викладена правова позиція, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Тому, рішення відповідача про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком, підставою для прийняття якого стало відсутність на титульній сторінці трудової книжки печатки організації, яка видала трудову книжку, є протиправним.
При цьому суд враховує правові висновки Верховного Суду, який вважає, що на працівника не слід покладати ризик негативних наслідків (позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку) за формальну неправильність оформлення трудової книжки з вини адміністрації підприємства яка відповідальна за дотримання правил її ведення (постанова № 687/975/17 від 21.02.2018).
Отже, перевіривши в сукупності підстави відмови відповідача у призначенні пенсії за віком, що викладені в рішенні Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області від 12.03.2025 №220650006789, суд дійшов висновку про наявність підстав для його скасування.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
При розгляді справи встановлено, що відповідач приймаючи рішення від 12.03.2025 №220650006789 взагалі не надавав належної оцінки підставам врахування періодів роботи позивача, записи про які внесено до трудової книжки НОМЕР_1 , до її страхового стажу, обмежившись не зарахуванням періодів вказаних у трудовій книжці.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Курко О. П.
Судді Ватаманюк Р.В. Боровицький О. А.