Справа № 766/5524/25
н/п 2-а/766/258/25
28.08.2025
28 серпня 2025 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Булах Є.М.,
справа №766/626/25; провадження№2-а/766/211/25
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Херсоні у порядку письмового позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
Виклад позиції позивача.
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 №І/1/3368 від 19.12.2024, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.; просив поновити строк на звернення до суду із позовом; здійснити розподіл судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що постанова є незаконною, оскільки він вчасно оновив дані як того вимагає законодавство, що підтверджується відповідними доказами, а тому відсутні події та склад адміністративного правопорушення, з огляду на що є такою, що підлягає скасуванню.
Так, позивачем 06.06.2024 було проведено уточнення своїх облікових даних через електронний кабінет військовозобов'язаного у додатку РЕЗЕРВ+. Крім того, позивач з 15.02.2025 року мобілізований до лав ЗСУ.
Таким чином позивач у спосіб визначений чинним законодавством уточнив (оновив) свої облікові дані.
Також слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам КУпАП, адже в ньому відсутні докази, які підтверджують вчинення позивачем інкримінованого правопорушення, а розгляд справи відбувся за його відсутності. При цьому, постанову складено без участі позивача, а підпис, що міститься у ній від імені ОСОБА_1 не належить позивачу.
Недотримання відповідачем приписів законодавства України про адміністративні правопорушення тягне недоведеність з боку суб'єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної постанови та є підставою для її скасування.
Виклад позиції відповідача
04.06.2025 року представником ІНФОРМАЦІЯ_2 через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, вважає оскаржувану постанову законною та обґрунтованою. Зазначав, із посиланням на п. 17-1 статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовослужбовців та резервістів», що позивачем самостійно не оновленні дані про ступінь придатності до військової служби, які були внесені тільки 13.02.2025, після проходження ВЛК, а самостійно оператори системи ці данні отримати не могли.
Крім того, позивачем пропущено строк на звернення до суду із позовом, що є підставою для залишення позову без розгляду.
Враховуючи викладене, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, або залишити позов без розгляду у зв'язку із пропуском строку на звернення до суду із позовом.
Виклад позиції позивача у відповіді на відзив на позовну заяву
12.06.2025 року позивач через канцелярію суду подав відповідь на відзив за змістом якої, позивач підтримує позицію викладену у позовній заяві, вважає відзив таким, що не спростовує обставин та фактів викладених у позові, та наголошує про наявність в матеріалах справи клопотання про поновлення строку звернення до суду із позовом.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 16.04.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання у справі.
22.04.2025 року від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
04.06.2025 року від представника відповідача - начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 Олександра Бондаренка на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву.
12.06.2025 року від позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив.
У час призначений для розгляду справи учасники справи не з'явилися, подали заяви про проведення розгляду справи без їх участі, просили врахувати раніше подані заяви по суті справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Частиною 5 ст. 205 КАС України визначено, що у разі неявки позивача у судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи.
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта(ч.9 ст. 205 КАС України).
З урахуванням положень ст.205 КАС України, належного повідомлення осіб, що не прибули у судове засідання, заяви позивача про розгляд справи без його участі та відсутності перешкод для розгляду справи у судовому засіданні без сторін, суд постановляє про розгляд справи у письмовому провадженні без участі сторін.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вирішення питання про поновлення строку на звернення до суду із позовом.
Окремо поданою заявою позивач просить поновити йому строк звернення до суду з підстав того, що
він був мобілізований з 15.02.2025 до лав Збройних Сил України, постанову про притягнення до адміністративної відповідальності відповідач не надсилав на адресу позивача і позивач її не отримував. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього присутнім не був, копію постанови у спосіб визначений законом не отримував.
10.03.2025 Білозерським відділом державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) було відкрито виконавче провадження з примусового виконання оскаржуваної постанови. Про наявність виконавчого провадження позивач дізнався тільки 03.03.2025, оскільки у зв'язку із мобілізацією перебував на навчаннях. Наявний в оскаржуваній постанові підпис йому не належить, ким був проставлений йому невідомо, у зв'язку із чим просить поновити строк на оскарження постанови.
Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку позивачу на звернення до суду із позовом, суд зазначає наступне.
Строки звернення до суду визначенні ст. 122 КАС України. Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом, або іншими Законами.
Згідно до ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення(постанови), а щодо рішень(постанов) у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
З урахуванням положень ст.ст. 122,123 КАС України, обов'язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Оцінюючи обставини, що перешкоджали реалізації процесуального права на звернення до суду, на які позивач посилається як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу наведених у заяві доводів і з того, чи мав скаржник за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду.
Рішенням Європейського Суду з прав людини по справі «Іліан проти Туреччини» встановлено, що правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звернути увагу на обставини справи.
Суд, за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Виходячи із обставин, викладених вище, суд дійшов висновку, що доводи позивача про поважність причин пропуску строку звернення до суду є обґрунтованими, а тому суд визнає їх поважними, з огляду на що поновлює пропущений позивачем строк на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Обставини встановлені судом.
У обліковій картці військовозобов'язаного ОСОБА_1 відомості про освіту, місце роботи, родину та інші персональні дані оновлено 06.06.2024 року. Відомості про медичний огляд оновлено 13.02.2025 року.
Позивач здійснив уточнення своїх облікових даних через електронний кабінет військовозобов'язаного у додатку РЕЗЕРВ+ 06.06.2024 року, що підтверджується Витягом №263786-06062024 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів виданим 06.06.2024 року Адміністратором ЦНАП Байк Н.В..
За відомостями від 03.04.2025 року з електронного кабінету військовозобов'язаного ОСОБА_1 у додатку РЕЗЕРВ+ персональні дані уточнено вчасно.
Відповідно до протоколу №І/1/3368 від 18.12.2024, складеного начальником відділення обліку мобілізаційної роботи - заступником начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , будучи таким, що перебуває на військовому обліку, проживаючи за адресою: АДРЕСА_3 , в порушення абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пунктів 7, 7(1), 14, 16 (2), 18, 20, 23, 25, 31, 34 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 11.04.2024 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», в умовах особливого періоду, не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Закону України від 11.04.2024 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», тобто в період з 18.05.2024 по 16.07.2024, свої персональні дані (адресу проживання, номери засобів зв'язку, адресу електронного пошти (за наявності електронної пошти), інші персональні дані) через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у ТЦК та СП, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
ОСОБА_1 провину у скоєному правопорушенні визнав, та пояснив, що не зміг прибути вчасно у зв'язку із хворобою матері.
Також ОСОБА_1 повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення 19.12.2024 о 10-00 год.
На підставі постанови №І/1/3368 у справі про адміністративне правопорушення від 19.12.2024 накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. без зазначення винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення та не зазначено якого саме адмінправопорушення.
Згідно Довідки виданої Командиром ВЧ НОМЕР_3 ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у ВЧ НОМЕР_3 з 15.02.2025 року.
Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.03.2025 року, Начальником Білозерського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області ПМУ МЮ (м.Одеса) Ольгою Кілюшик відкрито виконавче провадження №77114765 з примусового виконання постанови №І/1/3368 від 19.12.2024 року про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34 000,00 грн.
З позиції позивача постанова не відображає дійсних обставин справи, є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки не містить доказів вчинення інкримінованого правопорушення.
З поданого представником відповідача відзиву на позовну заяву встановлюється, що відповідач заперечує проти позовних вимог.
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена з дотриманням вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно із ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію; повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, вчинене в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст.ст. 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно із Указом Президента України № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
З метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 «Про загальну мобілізацію» на всій території України оголошено проведення загальної мобілізації.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивача притягнуто до відповідальності за порушення вимог ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Суд зазначає, що в контексті спірних правовідносин визначальним для кваліфікації дій позивача, як порушення правил військового обліку, є факт неуточнення позивачем своїх персональних даних через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки у період з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані:
- з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
- надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;
- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Згідно із ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися:
-військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;
- резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;
- військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
- військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;
- особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 11.04.2024 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» зобов'язано громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.
Зазначений Закон набрав законної сили 18.05.2024, тобто до 16.07.2024 військовозобов'язані мали виконати вимоги закону щодо уточнення персональних даних.
Як вбачається з Витягу №263786-06062024 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів позивачем уточнено свої персональні дані 06.06.2024 через ЦНАП Виконавчого комітету Чорнобаївської сільської ради, чим спростовуються твердження відповідача про невиконання позивачем вимог Закону України від 11.04.2024 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку».
Щодо твердження відповідача про обов'язок позивача оновити дані про його ступінь придатності до військової служби, тобто внесення даних ВЛК, про що йдеться у відзиві на позовну заяву, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період (далі - Постанова №560 в редакції станом на 18.05.2024).
Відповідно до п. 69 Постанови №560 громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), на медичний огляд не направляються. На медичний огляд громадяни, які уточнили свої облікові дані, викликаються повісткою.
За приписами пункту 74 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, резервістам та військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.
Військовозобов'язаний та резервіст, який виявив бажання проходити військову службу під час мобілізації у вибраній ним військовій частині, направляється на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або командиром військової частини.
Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов'язаному під особистий підпис.
Під час вручення направлення резервістам та військовозобов'язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.
З наведеного вбачається, що процедурі проходження позивачем медичного огляду передує формування повістки про виклик для проходження відповідного огляду, видача керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період від 16.05.2024 №560 та реєстрація відповідного направлення в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період від 16.05.2024 №560.
Відповідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
В порушення зазначених норм процесуального закону відповідачем не доведено належними та допустимими доказами дотримання відповідної процедури та етапності, а тому твердження відповідача про обов'язок позивача самостійно уточнити його ступінь придатності до військової служби, тобто внесення даних ВЛК в період з 18.05.2024 по 16.07.2024 не ґрунтуються на вимогах зазначених вище нормативних актів.
Крім того, відповідно до пункту 3.8. Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008 (в редакції станом на час проходження позивачем ВЛК) постанови ВЛК при ТЦК та СП щодо військовозобов'язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу. Документально оформлені результати проходження військовозобов'язаним медичного огляду ВЛК доставляються до районного (міського) ТЦК та СП не пізніше наступного дня після прийняття постанови про придатність військовозобов'язаного до військової служби. Постанова ВЛК щодо придатності військовозобов'язаного до проходження військової служби вноситься до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів не пізніше наступного дня з дня надходження відповідної постанови до районного (міського) ТЦК та СП.
Таким чином, внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби є обов'язком саме ТЦК та СП, а не військовозобов'язаного, зокрема позивача.
Вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 14 лютого 2008 року у справі Кобець проти України зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм поза розумним сумнівом. Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених.
Крім того, всупереч положенням ст.. 283 КУпАП оскаржувана постанова не містить висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення і якого саме та притягнення його до відповідальності за його вчинення, а містить лише висновок про накладення стягнення у вигляді штрафу.
За приписами статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Суд звертає увагу на те, що процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого процесуального законодавства покладено на відповідача.
Відповідно до положень частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат між сторонами
Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно квитанції 9336-5032-2653-1008 від 07.04.2025 року позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду викладеної в постанові від 18.03.2020 по справі №543/775/17 за подання позовної заяви у справах щодо накладання адміністративного стягнення судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року для працездатних осіб встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3 028,00 гривень, тобто за подання позовної заяви позивач мав сплатити 605,60 грн.
З огляду на положення ст. ст. 132, 139 КАС України з урахуванням сплати позивачем судового збору за подання даного позову до суду та задоволення позовних вимог, на користь позивача з ІНФОРМАЦІЯ_4 підлягають відшкодуванню понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 605,60 грн.
Іншу частину сплаченого судового збору позивач може повернути у встановленому порядку для повернення коштів надмірно чи помилково сплачених до бюджету.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 6, 9, 14, 72, 74, 76, 90, 139, 241-246, 255, 268, 271, 286, 295 КАС України, суд,-
Поновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) строк звернення до суду із позовом.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення №І/1/3368 від 19.12.2024 про накладення на ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000, 00 грн. - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо накладення на ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) адміністративного стягнення у вигляді штрафу 17 000,00 грн. - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України.
Згідно ч. 4 ст. 250 КАС України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного у письмовому провадженні, суд підписує рішення без його проголошення.
Дата складання повного тексту рішення 28.08.2025 року.
СуддяЄ. М. Булах