04 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 160/896/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Лукманової О.М., Божко Л.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 року (головуючий суддя Рябчук О.С.)
в адміністративній справі №160/896/25 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позивач, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, звернувся 14.01.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 , в якій просив:
- стягнути податковий борг з платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 216 191,15 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що за ОСОБА_1 встановлена заборгованість зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості внаслідок несплати у встановлений термін донарахованих зобов'язань у розмірі 216 191,15 грн. Так, у відповідності до вимог ст. 59 Податкового кодексу України була сформована та направлена відповідачу податкова вимога форми «Ф» від 05.10.2023 р. №0023426-1305-0436. Однак, сума боргу залишається не погашеною відповідачем у добровільному порядку. У зв'язку з чим, позивач просить задовольнити позов в повному обсязі.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 року позов задоволено.
Стягнуто податковий борг з платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з рахунків в обслуговуючих банках до бюджету у сумі 216 191,15 грн.
Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що Позивачем здійснені всі передбачені чинним законодавством заходи щодо стягнення податкового боргу, розмір суми заборгованості підтверджено доказами, які містяться в матеріалах справи. Зазначив, що корінець податкової вимоги форми «Ф» №0023426-1305-0436 направлявся засобами поштового зв'язку на адресу: АДРЕСА_1 та було отримано відповідачем, про що свідчать наявні у матеріалах справи копії рекомендованих повідомлень про вручення. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Вказує, що відповідно до змісту доданих позивачем податкових повідомлень-рішень 52279,50грн це борг за 2022 рік, 48258грн це борг за 2021 рік, 34821,50грн це борг за 2020 рік, 80832,15грн це борг за 2023 рік. Відповідно до пункту 102.1 ПКУ, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Позовна заява подана до суду 14.01.2025 року. Таким чином щодо боргу за 2020 рік та 2021 рік 1095 календарних днів пройшло тому в цій частині позов безумовно не підлягає задоволенню. Щодо боргу за 2022 рік не зрозуміло як рахувати 1095 днів адже якщо борг виник наприклад 10.01.2022 року, то 1095 днів пройшло, а позивач не надав відомостей, які б дозволяли суду та відповідачу встановити з якого моменту рахувати 1095 днів. Таким чином борг за 2020, 2021, 2022 роки в будь-якому разі не підлягає задоволенню через сплив позовної давності.
Зазначає, що позовна заява повинна містити достовірні відомості про майно, яке перебуває у власності відповідача і на яке нарахований такий податок. Може він і сплачений відповідачем але невідомо, про яке майно іде мова.
Зауважує, що відсутні будь-які відомості щодо формули нарахування податку. Також, що всі додані позивачем поштові повідомлення містять різні підписи.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін. Посилається на те, що предметом доказування у справах про стягнення податкового боргу є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості, зокрема: наявність узгодженого грошового зобов'язання; складові основної суми боргу, штрафних/фінансових санкцій, пені; підстави виникнення податкового боргу; момент його виникнення; встановлення факту сплати/несплати податкового боргу в доповідному порядку; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в порядку, встановлених ПКУ. Вказує, що відповідач не оскаржив ППР.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.
Заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, що виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 216 191,15 грн, згідно:
- Податкового повідомлення-рішення №0405698-2416-0403-UA12020010000033698 від 31.05.2023, терміном сплати 22.08.2023 на суму 52279,50грн.;
- Податкового повідомлення-рішення №0405705-2416-0403-UA12020010000033698 від 31.05.2023, терміном сплати 22.08.2023 на суму 48258,00грн.;
- Податкового повідомлення-рішення №0405712-2416-0403-UA12020010000033698 від 31.05.2023, терміном сплати 22.08.2023 на суму 34821,50грн.;
- Податкового повідомлення-рішення №0398749-2416-0403-UA12020010000033698 від 16.04.2024, терміном сплати 13.07.2024 на суму 80832,15грн.
Копії податкових повідомлень - рішень направлялись податковим органом засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 та було отримано відповідачем, про що свідчать наявні у матеріалах справи копії рекомендованих повідомлень про вручення.
Інтегрована картка платника містить відомості щодо наявної недоїмки на загальну суму 216 191,15 грн., що утворилась внаслідок несплати нарахованих грошових зобов'язань.
05.10.2023 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено податкову вимогу форми «Ф» №0023426-1305-0436 на загальну суму податкового боргу платника податків станом на 04 жовтня 2023 року 616 932,76грн.
Корінець податкової вимоги форми «Ф» №0023426-1305-0436 направлявся засобами поштового зв'язку на адресу: АДРЕСА_1 та було отримано відповідачем, про що свідчать наявні у матеріалах справи копії рекомендованих повідомлень про вручення. Позивач (податковий орган) вважає, що наявні підстави для стягнення податкового боргу з відповідача.
Суд першої інстанції позов задовольнив.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України.
Пунктом 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи;
Згідно до п.п. 36.1 - 36.3 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Згідно з п. 49.2. ст. 49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Податкова декларація, розрахунок, звіт (податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (п.46.1 ст. 46 ПК України).
Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.
Згідно із п. 58.1., п. 58.2., 58.3. ст. 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу.
Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Згідно з п. 42.2. ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно з п. 14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
За правилами, визначеними п. 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно з положенням п.41.1, 41.2 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Згідно з пп. 20.1.34. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.
Заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, що виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 216 191,15 грн, згідно:
- Податкового повідомлення-рішення №0405698-2416-0403-UA12020010000033698 від 31.05.2023, терміном сплати 22.08.2023 на суму 52279,50грн.;
- Податкового повідомлення-рішення №0405705-2416-0403-UA12020010000033698 від 31.05.2023, терміном сплати 22.08.2023 на суму 48258,00грн.;
- Податкового повідомлення-рішення №0405712-2416-0403-UA12020010000033698 від 31.05.2023, терміном сплати 22.08.2023 на суму 34821,50грн.;
- Податкового повідомлення-рішення №0398749-2416-0403-UA12020010000033698 від 16.04.2024, терміном сплати 13.07.2024 на суму 80832,15грн.
Копії податкових повідомлень - рішень направлялись податковим органом засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 та було отримано відповідачем, про що свідчать наявні у матеріалах справи копії рекомендованих повідомлень про вручення.
Матеріали справи не містять даних про оскарження відповідачем зазначених податкових повідомлень-рішень.
Інтегрована картка платника містить відомості щодо наявної недоїмки на загальну суму 216 191,15 грн., що утворилась внаслідок несплати нарахованих грошових зобов'язань.
05.10.2023 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено податкову вимогу форми «Ф» №0023426-1305-0436 на загальну суму податкового боргу платника податків станом на 04 жовтня 2023 року 616 932,76грн.
При цьому, позивачем здійснені всі передбачені чинним законодавством заходи щодо стягнення податкового боргу, розмір суми заборгованості підтверджено доказами, які містяться в матеріалах справи.
Корінець податкової вимоги форми «Ф» №0023426-1305-0436 направлявся засобами поштового зв'язку на адресу: АДРЕСА_1 та було отримано відповідачем, про що свідчать наявні у матеріалах справи копії рекомендованих повідомлень про вручення (а.с. 4).
Станом на день розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції податковий борг не сплачено, та нявний в інтегрованій картці відповідача.
Здійснюючи аналіз Правил надання послуг поштового зв'язку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5.03.2009 року N270 , колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що зазначені правила не встановлюють вимог до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення в частині зазначення реквізитів документа, що надсилається.
При цьому як зазначено у пункті 8 цих Правил оператори поштового зв'язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів, зокрема, до внутрішніх поштових відправлень належать: листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю.
Пунктом 11 Правил визначено, що поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.
Згідно з пунктом 19 Правил внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.
Із системного аналізу зазначених норм, слідує, що Правилами визначено окремі категорії поштових відправлень: рекомендовані листи та листи з оголошеною цінністю; з описом вкладення можуть бути лише листи з оголошеною цінністю; до інших видів листів опис вкладення не передбачений.
Повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу-повідомлення, яким оператор поштового зв'язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача (пункт 2 Правил).
Відповідно до пункту 62 Правил у разі подання для пересилання реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу з повідомленням про його вручення відправник заповнює бланк повідомлення на свою поштову адресу або адресу особи, якій за його дорученням належить надіслати повідомлення після вручення поштового відправлення, поштового переказу.
Податковий кодекс України, і Порядок направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків чітко визначив категорію поштового відправлення (рекомендований лист), якою контролюючий орган має підтвердити надіслання платнику податків податкової вимоги.
В той же час, жодна норма податкового законодавства не зобов'язує податковий орган здійснювати заходи для з'ясування причин невручення податкової вимоги, чи для вжиття додаткових заходів (як-то електронні засоби зв'язку, кур'єрська доставка і т.д.) щодо вручення податкової вимоги.
Аналогічна позиція щодо вручення податкової вимоги засобами поштового зв'язку викладена в постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 140/30/20 від 20.10.2020р.
Враховуючи викладене, в тому числі, відсутність проплат на погашення існуючої заборгованості, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги про стягнення суми боргу в розмірі 216 191,15грн. з рахунків відповідача в обслуговуючих банках є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.
Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача спростовуються доводами, викладеними позивачем та нормами законодавства, що регулює дані правовідносини.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 04.09.2025 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
В силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко