10 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 280/7755/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Олефіренко Н.А., Суховарова А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.12.2023 р.(суддя Сацький Р.В.) по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
20.09.2023 р. ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, де просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Запорізькій області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної та додаткової оплачуваної відпусток за 2020 та 2021 роки, а також за невикористані календарні дні додаткової оплачуваної відпустки як учаснику бойових дій у 2017 р., 2018 р. та 2022 рік;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за невикористані 10 (десять) діб щорічної основної оплачуваної відпустки та 15 (п'ятнадцять) діб додаткової оплачуваної відпустки за 2020 рік;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за невикористані 30 (тридцять) діб щорічної основної оплачуваної відпустки та 15 (п'ятнадцять) діб додаткової оплачуваної відпустки за 2021 рік;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 за невикористані 15 (п'ятнадцять) діб додаткової оплачуваної відпустки як учаснику бойових дій за 2017 рік;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за невикористані 15 (п'ятнадцять) діб додаткової оплачуваної відпустки як учаснику бойових дій за 2018 рік;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за невикористані 15 (п'ятнадцять) діб додаткової оплачуваної відпустки як учасника бойових дій за 2022 рік.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04.12.2023 р. адміністративний позов задоволений частково. Визнана протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Запорізькій області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної та додаткової оплачуваної відпусток за 2020 та 2021 роки, а також за невикористані календарні дні додатково оплачуваної відпустки як учасника бойових дій у 2017 р., 2018 р. та 2022 роках.
Зобов'язане Головне управління Національної поліції в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної основної та додаткової оплачуваної відпустки за 2020 та 2021 роки в кількості 70 діб, а саме: 10 діб щорічної основної оплачуваної відпустки та 15 діб додаткової оплачуваної відпустки за 2020 р, 30 діб щорічної основної оплачуваної відпустки та 15 діб додаткової оплачуваної відпустки за 2021 р.
Зобов'язане Головне управління Національної поліції в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової оплачуваної відпустки як учасника бойових дій у 2017 р., 2018 р. та 2022 роках в кількості 42 календарних дні, а саме, 14 календарних днів за 2017 р., 14 календарних днів за 2018 р. та 14 календарних днів за 2022 р., а в іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду ГУ НП в Запорізькій області подало апеляційну скаргу, де просили, скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.12.2023 р., ухвалити нове рішення, чим в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції безпідставно не прийнято до уваги аргументи відповідача, що обов'язковою передумовою для виплати поліцейському, компенсації за невикористану відпустку є визначення кількості днів невикористаної відпустки в наказі про звільнення. У встановленому порядку наказ про звільнення № 1111 о/с від 07.10.2022 р., який є актом індивідуальної дії та на підставі якого фінансовим відділом проводиться виплата коштів, позивачем оскаржено не було, доказів протилежного суду не надано.
Отже, суд першої інстанції залишив поза увагою те, що без внесення відповідних змін до наказу про звільнення, вимога про стягнення з відповідача грошової компенсації за невикористанні відпустки є передчасною та такою, що суперечить законодавчо закріпленій процедурі проведення таких виплат.
Дослідивши матеріали справи, докази по справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення в зв'язку з наступним.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 , виданим 14.03.2016 р.
Крім того, ОСОБА_1 має неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції 15.11.2011 р.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 в період з 15.08.1996 р. по 07.10.2022 р. проходив службу в органах внутрішніх справ України та Національної поліції України, про що свідчить трудова книжка НОМЕР_3 , видана 26.05.2009 р.
Судом встановлено, що наказом №1111о/с від 07.10.2022 (по особовому складу) «відповідно до Закону України про «Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 частини 1 статті 77 (за власним бажанням) полковника поліції ОСОБА_1 , заступника начальника управління поліції з превентивної діяльності Запорізького районного управління поліції з 07 жовтня 2022 р.
На день звільнення: стаж служби в поліції - 26 років 01 місяць 20 днів; вислуга років на пільгових умовах - 00 років 03 місяці 20 днів; вислуга років для призначення пенсії - 26 років 05 місяців 10 днів; стаж служби в поліції для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції - 26 років 01 місяць 20 днів.
Згідно даного наказу необхідно: виплатити компенсацію за 33 доби невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки та додаткової оплачуваної відпустки за 2022 р.
Встановити щомісячну премію за жовтень 2022 р. у розмірі 70,804 %».
Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з проханням внести зміни до наказу про звільнення, але відповідач відмовив внести зміни до наказу та виплатити грошову компенсацію за невикористані відпустки, у зв'язку з відсутністю законних підстав.
Однак, згідно довідки ГУ НП в Запорізькій області від 07.08.2022 р. встановлено, що позивач за час служби не використав щорічну основну оплачувану відпустку за 2020 рік - 10 діб, додаткову оплачувану відпустку за 2020 р. - 15 діб; щорічну основну оплачувану відпустку за 2021 р.- 30 діб, додаткову оплачувану відпустку за 2021 р.- 15 діб, а також додаткову оплачувану відпустку як учаснику дій - за 2017, 2018 та 2022 роки.
Статтею 92 Закону України передбачено, що «1. Поліцейським надаються щорічні оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом.
2. Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки».
Відповідно статті 93 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що
1. Тривалість відпусток поліцейського обчислюється подобово. Святкові та неробочі дні до тривалості відпусток не включаються.
2. Тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейського становить тридцять календарних днів, якщо законом не визначено більшої тривалості відпустки.
3. За кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п'ятирічного стажу служби поліцейському надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п'ятнадцять календарних днів.
…10. Поліцейським, які звільняються зі служби в поліції, виплачується грошова компенсація за всі не використані під час проходження служби дні:…».
Однак, судом встановлено, що відповідач при звільненні позивача не виплатив компенсацію за невикористані дні щорічної та додаткової оплачуваної відпусток та невикористані дні додаткових відпусток як учаснику бойових дій.
Закон України від 15.11.1996 № 504/96-ВР "Про відпустки" (далі - Закон № 504/96-ВР) встановлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам.
Аналізуючи норми права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що чинним законодавством не передбачене право позбавляти поліцейського права на відпустку, яке він уже отримав в попередньому календарному році. Водночас, надано право працівнику використати право на відпустку за попередній рік одночасно з черговою відпусткою наступного року.
Таким чином, у наступному році, в тому числі і за умови, що він є роком звільнення, поліцейський має гарантоване право на чергову відпустку за поточний календарний рік та на відпустки (основні і додаткові), що не були використані в попередніх роках, що виражається в праві на отримання грошової компенсації за весь час невикористаної оплачуваної відпустки, незалежно від часу набуття права на таку відпустку, оскільки відпустки за попередні роки також є невикористаними в році звільнення та не можуть бути залишені без розрахунку з поліцейським, адже це суперечить суті та гарантіям як трудового, так і спеціального законодавства в частині реалізації права на відпочинок.
Отже, у випадку звільнення поліцейського з органів Національної поліції України йому виплачується компенсація за всі невикористані ним дні (доби), як основної, так і додаткової відпустки.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 160/10875/19 та від 11.02.2021 у справі № 160/13220/19.
Крім того, статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що «Учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги:…12) використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік;…».
Також відповідно статті 16-2 Закону України «Про відпустки» учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.
Таким чином встановлено, що додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік є пільгою учасника бойових дій, гарантованою державою.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, оскільки судом встановлено, що у випадку звільнення поліцейського - учасника бойових дій, йому виплачується компенсація за всі невикористані ним дні відпустки, у тому числі за невикористані дні додаткової відпустки.
При таких обставинах суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 15,316,321,322,325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.12.2023 р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя Н.А. Олефіренко
суддя А.В. Суховаров