Головуючий І інстанції: А.О. Чеснокова
12 вересня 2025 р. Справа № 440/1777/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - Передерія Олега Владиславовича на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 21.05.2025, по справі № 440/1777/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд:
-визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні та виплаті позивачу з 14 серпня 2023 року щомісячної доплати до основного розміру пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14 липня 2021 року № 713, у розмірі 2000,00 грн;
-зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу з 14 серпня 2023 року щомісячної доплати до основної пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", у розмірі 2000,00 грн.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 з 14 серпня 2023 року щомісячної надбавки до пенсії, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" у розмірі 2000 гривень.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 починаючи з 14 серпня 2023 року щомісячну доплату до пенсії, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" у розмірі 2000 гривень з урахуванням фактично проведених виплат.
07.05.2025 до суду надійшла заява представника позивача про зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі 440/71777/24. Зі змісту вказаної заяви вбачається, що заявник стверджує, що відповідно частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір не справляється за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.05.2025 року заяву представника позивача про зміну способу та порядку виконання судового рішення залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків 10 днів з моменту отримання копії цієї ухвали шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 908 грн. 40 коп.
На виконання вимог ухвали суду представником позивача було надано клопотання, в обґрунтування якого зазначено, що відповідно до ЗУ №4056-ІХ «Про внесення змін до ЗУ «Про судовий збір», який набрав чинності 12.11.2024, у зв'язку із рішенням Конституційного Суду України від 13.05.2024 року №6-р(ІІ) 2024 щодо забезпечення принципу обов'язковості судового рішення , судовий збір не справляється за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 року заяву повернуто заявнику через несплату заявником судового збору.
Не погодившись із зазначеною ухвалою представник позивача (стягувача) подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції, справу направити для продовження розгляду до Полтавського окружного адміністративного суду.
На підставі ч. 2 ст. 312 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Приймаючи рішення про повернення заяви про заміну способу та порядку виконання рішення у справі суд першої інстанції виходив з того, що Закон №3674-VI містить дві норми, які суперечливо вирішують питання необхідності сплати судового збору за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення. Вирішуючи дану колізію, суд виходить з того, що пункт 6 частини третьої статті 4 Закону №3674-VI є спеціальною нормою, яка регулює сплату судового збору при зверненні саме до адміністративних судів, та, як наслідок, правила пункту 3 частини другої статті 3 Закону №3674-VI у такому разі вважаються загальними.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI.
У частині першій статті 3 Закону № 3674-VI наведені об'єкти справляння судового збору, згідно з якою судовий збір справляється:
за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством;
за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України;
за видачу судами документів;
у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.
Разом з тим, у частині другій зазначеної статті визначений перелік документів, подання яких до суду які не є об'єктами справляння судового збору.
Так, зокрема пунктом другим частини другої статті 3 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір не справляється за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.
У статті 4 Закону № 3674-VI наведені розміри ставок судового збору, які залежать від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, згідно якого відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом шостим пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів або позову, заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення встановлюються у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Колегія суддів вважає, що наведені норми статей 3 та 4 Закону № 3674-VI мають різний предмет правового регулювання (стаття 3 "Об'єкти справляння", стаття 4 "Розміри ставок"), а отже є помилковим висновок суду першої інстанції, про те, що норми у наведених статтях співвідносяться між собою як загальна і спеціальна.
Оскільки розміри ставок судового збору застосовуються виключно до об'єктів його справляння, наведене виключає необхідність сплати судового збору за вчинення процесуальних дій, які не є об'єктами, визначеними у частині другій статті 3 Закону № 3674-VI.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.
Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Отже, апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала Полтавського окружного адміністративного суду - скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 312, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - Передерія Олега Владиславовича - задовольнити.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 по справі № 440/1777/24 скасувати.
Адміністративну справі № 440/1777/24 направити до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді З.Г. Подобайло В.В. Катунов