Cправа № 127/27924/25
Провадження № 1-кс/127/10969/25
Іменем України
05 вересня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Вінницького міського суду Вінницької області клопотання прокурора Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження № 12025020050000427 внесеного до ЄРДР 07.07.2025, про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в м. Вінниця Вінницької області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий,
який обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст.122, ч. 4 ст. 296 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання прокурора Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 ..
Під час розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що слідчим відділенням проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025020010000781 від 18.05.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він 07.07.2025 близько о 00:10 год. перебуваючи разом із ОСОБА_6 по вул. Корольова в с. Сосонка Стрижавської територіальної громади Вінницького району Вінницької області, побачили біля зупинки громадського транспорту, раніше не знайомого їм ОСОБА_7 .
Після цього, ОСОБА_6 звернувся до ОСОБА_7 з проханням дати запалити цигарку, на що останній відповів, що не палить. Дана відповідь стала малозначним приводом для виникнення у ОСОБА_4 та ОСОБА_6 спільного злочинного умислу на безпричинне спричинення тілесних ушкоджень потерпілому з хуліганських спонукань.
У подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що перебувають у громадському місці, діючи умисно, узгоджено, з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок, ігноруючи загальноприйняті норми поведінки та моральні принципи у суспільстві, використовуючи малозначний привід, прагнучи показати зневагу до оточуючих, виявити свою грубу силу та самоствердитися за рахунок приниження інших осіб, вчинили груповий напад на ОСОБА_7 за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 , який перебував із велосипедом, реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на порушення громадського порядку, вчинення хуліганських дій та спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , не пояснюючи причин кинув велосипедом у потерпілого ОСОБА_7 , внаслідок чого останній впав на землю. Одразу після цього ОСОБА_6 усвідомлюючи своє перебування у громадському місці та відкритість своїх дій, демонструючи свою зневагу до оточуючих та ігноруючи їх, наніс один удар кулаком в обличчя потерпілому, після чого до нього підбіг ОСОБА_4 , і обидва почали спільно наносити удари руками і ногами по обличчю лежачому на землі ОСОБА_7 , спричиняючи численні тілесні ушкодження.
У цей момент до місця події підійшов ОСОБА_8 , який працює охоронником у розташованому поруч комунального закладу «Сосонський ліцей Вінницького району Вінницької області», шляхом умовляння нападників припинити хуліганські дії відносно потерпілого ОСОБА_7 .
Однак, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , продовжуючи спільний злочинний умисел, діючи умисно, узгоджено, опираючись на дії один одного, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, відійшли від ОСОБА_7 , після чого знову повернулися до останнього, тримаючи в руках дерев'яні палиці, спеціально пристосовані для нанесення тілесних ушкоджень, і продовжили напад, завдаючи лежачому на землі ОСОБА_7 численних ударів дерев'яними палицями по голові, спричинивши йому тілесні ушкодження. Повторне побиття потерпілого ОСОБА_7 було припинене втручанням ОСОБА_8 , який розборонив учасників події.
Після вчинення хуліганських дій, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 залишили місце вчинення злочину.
Згідно висновку судово-медичної експертизи у ОСОБА_7 виявлено тілесні ушкодження: черепно-мозкова травма - забій головного мозку (геморагічно просякнення за ходом намету мозочка справа), травматичний субарахноїдальний крововилив; перелок кісток носа без зміщення; перелом передньої та верхньої стінки лівої верхньощелепної пазухи, перелом верхньої стінки правої верхньощелепної пазухи; забій м'яких тканин обличчя, пара орбітальні гематоми обох очей. Закрита травма грудної клітки - забій грудної клітки. Забій правого плечового суглобу. Множинні садна верхніх та нижніх кінцівок.
Дані тілесні ушкодження виникли від травматичної дії тупого твердого предмета (предметів), за давністю утворення можуть відповідати терміну, вказаному в постанові про призначення експертизи - 07.07.2025 та за ступенем тяжкості, вказані тілесні ушкодження, належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки не являлись небезпечними для життя в момент спричинення та не супроводжувалася загрозливими для життя явищами, а спричинили тривалий (понад 21 день) розлад здоров'я.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, із застосуванням предметів, спеціально пристосованих для нанесення тілесних ушкоджень.
Окрім того, 07.07.2025 близько о 00:10 год., ОСОБА_4 перебуваючи разом із ОСОБА_6 по вул. Корольова в с. Сосонка Стрижавської територіальної громади Вінницького району Вінницької області, побачили біля зупинки громадського транспорту, раніше не знайомого їм ОСОБА_7 .
Після цього, ОСОБА_6 звернувся до ОСОБА_7 з проханням дати запалити цигарку, на що останній відповів, що не палить. Дана відповідь стала малозначним приводом для виникнення у ОСОБА_4 та ОСОБА_6 спільного злочинного умислу на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому.
У подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , діючи умисно, узгоджено, спричинили тілесні ушкодження ОСОБА_7 , за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 , який перебував із велосипедом, реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , кинув велосипедом у потерпілого ОСОБА_7 , внаслідок чого останній впав на землю. Одразу після цього ОСОБА_6 , діючи у групі без попередньої змови, наніс один удар кулаком в обличчя потерпілому, після чого до нього підбіг ОСОБА_4 , і обидва почали спільно наносити удари руками і ногами по обличчю лежачому на землі ОСОБА_7 , спричиняючи численні тілесні ушкодження.
У цей момент до місця події підійшов ОСОБА_8 , який працює охоронником у розташованому поруч комунального закладу «Сосонський ліцей Вінницького району Вінницької області», шляхом умовляння нападників припинити нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7 .
Однак, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , продовжуючи спільний злочинний умисел, діючи умисно, узгоджено, опираючись на дії один одного, відійшли від ОСОБА_7 , після чого знову повернулися до останнього, тримаючи в руках дерев'яні палиці, спеціально пристосовані для нанесення тілесних ушкоджень, і продовжили напад, завдаючи лежачому на землі ОСОБА_7 численних ударів дерев'яними палицями по голові, спричинивши йому тілесні ушкодження. Повторне побиття потерпілого ОСОБА_7 було припинене втручанням ОСОБА_8 , який розборонив учасників події.
Після нанесення тілесних ушкоджень потерплому ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 залишили місце вчинення злочину.
Згідно висновку судово-медичної експертизи у ОСОБА_7 виявлено тілесні ушкодження: черепно-мозкова травма - забій головного мозку (геморагічно просякнення за ходом намету мозочка справа), травматичний субарахноїдальний крововилив; перелом кісток носа без зміщення; перелом передньої та верхньої стінки лівої верхньощелепної пазухи, перелом верхньої стінки правої верхньощелепної пазухи; забій м'яких тканин обличчя, пара орбітальні гематоми обох очей. Закрита травма грудної клітки - забій грудної клітки. Забій правого плечового суглобу. Множинні садна верхніх та нижніх кінцівок.
Дані тілесні ушкодження виникли від травматичної дії тупого твердого предмета (предметів), за давністю утворення можуть відповідати терміну, вказаному в постанові про призначення експертизи - 07.07.2025 та за ступенем тяжкості, вказані тілесні ушкодження, належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки не являлись небезпечними для життя в момент спричинення та не супроводжувалася загрозливими для життя явищами, а спричинили тривалий (понад 21 день) розлад здоров'я.
Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 122 КК України, тобто умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, вчинений групою осіб без попередньої змови між собою.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296 КК України, ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст.122 КК України, які відносяться відповідно до ст. 12 Кримінального Кодексу України до категорії тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до семи років, тому в сторони кримінального провадження є всі підстави вважати, що ОСОБА_4 може не виконувати покладених на нього процесуальних обов'язків, та те, що останній може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, а також з метою запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, тому на підставі вище викладеного, беручи до уваги те, що в разі обрання менш суворого запобіжного заходу, останній може вчиняти нові аналогічні злочини, незаконно впливати на потерпілого та свідків, переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
09.07.2025 Вінницьким міським судом Вінницької області ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 05 вересня 2025 року.
Обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні направлений для розгляду до Вінницького районного суду, однак, підготовче судове засідання у справі призначене поза межами строку тримання особи під вартою.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У вказаному кримінальному провадженні існують ризики передбачені ч. 1 ст.177 КПК України, зокрема:
- переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюваний усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним в інкримінованому кримінальному правопорушенні, а саме позбавлення волі від 3 до 7 років;
- незаконного впливу обвинуваченого на свідків, оскільки згідно ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Перебуваючи на волі, ОСОБА_6 , матиме можливість незаконного впливу на свідків з метою створення сприятливих для себе умов або ж їх залякування;
- вчиняти нові кримінальні правопорушення, з огляду на те, що він неодноразово судимий за вчинення злочинів та на шлях виправлення не став.
Застосування до підозрюваного ОСОБА_4 іншого більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти вищевказаним ризикам, оскільки:
- особисте зобов'язання є недостатньо суворим запобіжним заходом, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та міру можливого покарання, особи підозрюваного, його репутацію та соціальні зв'язки;
- особиста порука не може бути достатньою, оскільки в ОСОБА_4 відсутні поручителі, які заслуговують на довіру та зможуть доставити останнього до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу;
- застава оскільки ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні злочину, вчиненого із застосуванням насильства, а тому на підставі пункту 1, частини 4 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України суд має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні.
- домашній арешт не може бути достатнім, оскільки враховуючи той факт, що ОСОБА_4 матиме можливість незаконно впливати на потерпілих та свідків, залякувати їх з метою створення сприятливих для себе умов, оскільки він проживає у одній територіальній громаді із останніми.
Відповідно до пункту 4, частини 2, статті 183 Кримінального процесуального кодексу України, відносно ОСОБА_4 може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки він підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
За таких обставин та беручи до уваги, що вказані вище ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному конкретному випадку є недоцільними і саме - тримання під вартою може запобігти зазначеним ризикам, керуючись вимогами ст. 40, 131, 132, 176-178, 183, 184, 194 КПК України, прокурор просив слідчого суддю клопотання задовольнити та продовжити ОСОБА_4 строк тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив слідчого суддю клопотання задовольнити та продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , оскільки вчинено тяжкий злочин, заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися, зокрема обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, що унеможливлює застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні заперечили проти клопотання прокурора, просили змінити запобіжний захід на більш м'який.
Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
У разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
В судовому засіданні встановлено, що обвинувальний акт по кримінальному провадженню направлено до суду, проте підготовче судове засідання не проведено, а строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого спливає.
Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування продовження застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам ухилитися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
З аналізу зібраних по кримінальному провадженню доказів, слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст.122, ч. 4 ст. 296 КК України.
Вирішуючи питання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 має постійне місця проживання, одружений, має на утриманні двох дітей.
Органом досудового розслідування в ході розгляду клопотання наведено низку ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
В ході розгляду клопотання встановлено, що строк тримання ОСОБА_4 під вартою закінчується 05.09.2025.
Під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення. Враховуючи наведене, а також обставини кримінального правопорушення в якому обвинувачується ОСОБА_4 , наслідки в результаті кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що ризики в обґрунтування тримання під вартою обвинуваченого не зменшилися, тривають та ОСОБА_4 може ухилятися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а тому вказані ризики виправдовують необхідність продовження ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики не зменшилися та є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним і саме - тримання під вартою може запобігти зазначеним в клопотанні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, щодо злочину, який вчинений із застосуванням насильства, тому слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для визначення застави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 183, 193, 197, 199 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 (шістдесят) днів, тобто до 12 години 30 хвилин 03 листопада 2025 року, без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали визначити до 03 листопада 2025 року.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, однак її оскарження не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя Вінницького міського суду
Вінницької області ОСОБА_9