ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/16497/24
провадження № 2/753/334/25
про забезпечення позову
"11" вересня 2025 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі судді Котенко Р. В., розглянувши заяву представника позивача адвоката Слободянюка Андрія Ігоровича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визначення способів участі баби і дядька у вихованні дитини
До Дарницького районного суду м. Києва звернувся представник позивачів адвокат Слободянюк Андрій Ігорович з позовом до ОСОБА_3 , в якому просить визначити способи участі баби ОСОБА_1 і дядька ОСОБА_2 у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У позовній заяві позивачі, посилаючись на чинення перешкод відповідачкою у побаченнях та спілкуванні з їх малолітнім онуком та племінником ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , просять визначити їм такі способи участі у вихованні та спілкуванні з Артемом:
- безперешкоднi щоденнi спiлкування бабусi та дядька iз диною, за згодою: дитини, з урахуванням графiка навчання дитини засобами телефонного, електронного чи iншого·зв'язку, зокрема шляхом вiдеодзвiнкiв, у т.ч. через мережу Iнтернет за допомогою Viber, WhatsApp тощо, без обмежень у часi, у будь-який день з 11.00 год. до 21.00 год. за умови, що таке не порушує режиму дитини та процесу здобування освiти;
- особистi зустрiчi бабусi та дядька, в днi та час, визначенi за згодою дитини -малолiтнього ОСОБА_8 , без ОСОБА_9 (в залежностi вiд бажання дитини), за мiсцем фактичного проживания дитини або бабусi, в рекреацiйних зонах та місцях загального вiдпочинку i дозвiлля тривалiстю, визначеною за погодженням з дитиною, з обов'язковим iнформуванням матерi про це, та за умови, що такi особистi зустрічі не порушують режиму дитини та процесу здобування освiти;
- особистi зустрiчi бабусi та дядька ОСОБА_10 з 12:00 год. до 19:00 нeдiлі кожного тижня за мiсцем фактичного проживания (перебування) дитини iз можливістю відвідувати розважальнi, iгровi заклади для дiтей, мiсця харчування та розвитку дiтей, без обов'язкової присутностi матерi;
- особистi зустрiчi в день народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , дядька та день народження дитини, без ОСОБА_9 (в залежностi вiд бажання дитини), з обов'язковим ІНФОРМАЦІЯ_3 про це, та за умови, що такi особистi зустрiчi не порушують режим дитини та процесу здобування освіти, але не менше трьох годин на день;
- особистi зустрiчi бабусi та дядька ОСОБА_10 пiд час шкiльних канікул, щороку, зокрема: пiд час зимових канiкул - за мiсцем проживання бабусi, дядька протягом неділі, під
час літніх канікул - 2 тижні літніх канікул за місцем проживания бабусі та дядька, із можливiстю вiдпочинку на свiжому повiтрi, короткотривалої поїздки на море без обов'язковоi присутностi матерi;'
- бабуся, дядько забирає та повертає дитину за мiсцем її постiйного проживания iз матір'ю;
- у разi хвороби дитини, якщо це припадає на день зустрічі, зустріч підлягає перенесенню на iншу дату, враховуючи iнтереси дитини, стан її здоров'я та потреби у повноцiнному розвитку вiдповiдно до вiку дитини.
04 вересня 2025 року до суду від представника позивачів адвоката Слободянюка Андрія Ігоровича надійшла заява про забезпечення позову.
У заяві про забезпечення позову представник позивача адвокат Слободянюк Андрій Ігорович зазначає, що позивачі уже тривалий час із вини відповідача не можуть нормально ні бачитись, ні спілкуватися із внуком та племінником, незважаючи на принцип рівності прав бабусі та дядька у вихованні дитини, що викликає занепокоєння з приводу того, що внук та племінник зростає без участі бабусі та дядька.
З огляду на зазначене, вважає, що у даному випадку є потреба у забезпеченні позову шляхом заборони відповідачу не вчиняти будь-які дії, спрямовані на вчинення перешкод позивачам у побаченнях, спілкуванні та проведенні часу разом з малолітнім ОСОБА_11 та визначенні часу спілкування малолітньої дитини на час судового розгляду, а саме кожної першої та третьої неділі з 12:00 до 18:00 год. в присутності матері або за відсутності матері та зобов'язання відповідача не чинити перешкод у проведенні зустрічей сина із бабусею та дядьком. В обґрунтування таких вимог представник позивачів зазначає, що зустрічі бабусі та дядька із дитиною є співмірним заходом забезпечення позову, враховуючи, що цей спір виник із сімейних правовідносин. Також, наголошує, що тривалий розгляд цієї справи без можливості спілкування малолітнього ОСОБА_8 із бабусею та дядьком може призвести до втрати емоційного контакту між ними, погіршення психоемоційного характеру відносин між ними та малолітньою дитиною, а тому задоволення заяви про забезпечення позову в спосіб, який просять позивачі, не вирішує спір по суті, а лише забезпечить збереження відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з бабусею та дядьком, зважаючи на тривалість розгляду справи. Крім того, вважає, що вжиття запропонованих позивачем заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на відновлення прав та інтересів позивачів у спілкуванні та побаченнях із рідним внуком та племінником до розгляду справи по суті.
08 вересня 2025 року від представника відповідачки адвоката Простибоженка Олега Сергійовича надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову. Представник відповідача вважає, що відсутні правові підстави для вжиття заходів забезпечення позову, які до того ж є невідповідними вимогам закону. Вказує, що представник позивачів не надав жодного обґрунтування необхідності застосування заходів забезпечення позову. У поданій заяві відсутні будь-які доводи, які б свідчили про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також унеможливити ефективний захист прав або інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулися до суду. Також, зазначає, що захід забезпечення позову збігається з позовною вимогою та є тотожним частковому задоволенню заявлених позовних вимог. Посилається на те, що визначення графіку спілкування шляхом забезпечення позову зумовить ситуацію, за якої фактично позов буде передчасно задоволено без розгляду справи по суті та встановлення ключових обставин справи. Окрім того, зазначає, що стосунки між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачкою, які між собою є матір'ю та донькою, є вкрай конфліктними, мати по відношенню до доньки чинила насильницькі дії, свідком яких був ОСОБА_8 , що мало наслідком його психотравмування. З огляду на вказане, просить відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Вивчивши матеріали поданої заяви та заперечень на цю заяву, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до положень статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Види забезпечення позову визначені частиною першою статті 150 ЦПК України. Зокрема, згідно з пунктом 3 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.
Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність заходів забезпечення позову передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» визначено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
У частині першій статті 257 СК України встановлено, що баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні.
Законодавцем визначено механізм здійснення права баби та діда, прабаби, прадіда на виховання внуків і правнуків, який проявляється в: (а) покладенні обов'язку на батьків чи інших осіб, з якими проживає дитина не перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків; (б) закріпленні права баби діда, прабаби, прадіда у разі наявності перешкод у вихованні та спілкуванні із внуками, правнуками на звернення до суду з позовом про їх усунення (частини друга, третя статті 257 СК України).
Відповідно до статті 263 СК України спори щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 159 СК України суд визначає способи участі особи у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» контакт з дитиною - реалізація матір'ю, батьком, іншими членами сім'ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.
Згідно зі статтею 3 Конвенції про права дитини (далі - Конвенція) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання.
Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім'ї.
Право на повагу до сімейного життя, гарантоване статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, охоплює щонайменше зв'язки між близькими родичами, наприклад, між дідом, бабою та внуками, оскільки такі родичі можуть відігравати у сімейному житті важливу роль.
Положення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у якій передбачено право на повагу до сімейного життя, поширюються, зокрема, і на відносини між бабою, дідом та внуками, якщо між ними існують достатньо тісні зв'язки (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ у справі «Крускіч проти Хорватії» від 25 листопада 2014 року)). ЄСПЛ зазначає, що держава повинна за загальним правилом забезпечити збереження сімейного зв'язку там, де він існує. Відносини між бабою, дідом і внуками за своїм характером відрізняються від відносин між батьками і дітьми і, зокрема, вимагають меншого ступеня захисту. Право на повагу до сімейного життя баби, діда у відносинах з їхніми внуками передбачає, у першу чергу, право підтримувати звичайні стосунки з внуками, навіть якщо такий контакт зазвичай відбувається за згодою особи, яка має батьківську відповідальність (рішення ЄСПЛ «Богоносови проти Росії» від 05 березня 2019 року).
Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно врахувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (Mamchur v. Ukraine, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
При оцінці та визначенні найкращих інтересів дитини підлягають врахуванню такі базові елементи: (а) погляди дитини; (б) індивідуальність дитини; (в) збереження сімейного оточення і підтримання відносин; (г) піклування, захист і безпека дитини; (ґ) вразливе положення; (д) право дитини на здоров'я; (е) право дитини на освіту (постанова Верховного Суду від 4 серпня 2021 року у справі № 654/4307/19)ю
З огляду на вказані норми матеріального права та беручи до уваги наведені правові висновки Верховного Суду та ЄСПЛ, баба, яка проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати бабі спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і відбувається саме в інтересах дитини.
Проаналізувавши доводи представника позивача щодо необхідності застосування заходів забезпечення позову та дослідивши подані до суду докази, суд дійшов переконання, що між сторонами дійсно виник спір щодо участі позивачів у вихованні й спілкуванні з ОСОБА_8 .
Забезпечення позову у цьому спорі слугуватиме, на думку суду, підтриманню емоційного зв'язку ОСОБА_8 з родичем, з яким дитина не проживає, для чого така особа повинна мати можливість регулярного спілкування з дитиною з огляду на потреби й інтереси дитини. У справах щодо дітей забезпечення позову, як правило, покликане зберегти сімейні зв'язки та спрямоване на підтримання звичайних стосунків між родичами з огляду на можливість тривалого розгляду справи.
Що стосується доводів представника відповідача щодо заборони процесуальними нормами вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, суд зазначає таке.
Запропонований у заяві про забезпечення позову графік побачень не співпадає з вимогами, що заявлені у позові, а отже, вимоги заяви про забезпечення позову не можуть вважатися тотожними до позовних вимог та є з ними співмірними.
Також, суд зазначає, що заяви відповідача до правоохоронних органів є неналежними доказамивчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_1 щодо відповідачки.
Також, суд не вбачає у висновку психологічного дослідження дитини, проведеного психологом ОСОБА_12 , негативних висновків щодо позивачки ОСОБА_1 .
Інших доказівтим обставинам, що під час спілкування баби з онуком дитина опиниться у неблагополучному середовищі або таке спілкування іншим чином спричинить шкоду інтересам дитини, стороною відповідача не надано.
Отже, суд вважає обґрунтованими доводи представника позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням права баби на спілкування з онуком, відсутності підстав, які обмежують право на таке спілкування, а також враховуючи ту обставину, що такі зустрічі будуть сприяти відновленню та налагодженню емоційних стосунків баби з її малолітнім онуком, і ця обставина відповідатиме найкращим інтересам дитини.
Разом з тим, з огляду на те, що нормами Сімейного кодексу України не встановлена участь дядька у вихованні племінника, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову в частині встановлення тимчасового графіку спілкування позивачу ОСОБА_2 з племінником ОСОБА_11 .
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що з метою запобігання втраті емоційного контакту баби з малолітньою дитиною, погіршенню психоемоційного зв'язку між ними на період розгляду справи в суді, який може бути тривалим, забезпечення позову шляхом забезпечення спілкування малолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з позивачем ОСОБА_1 шляхом зустрічей за тимчасовим графіком відповідає нормам процесуального права.
При цьому, з огляду на те, що обставини щодо чинення перешкод відповідачкою позивачам будуть встановлюватись під час розгляду справи по суті і станом на час розгляду цієї заяви не є доведеними позивачем, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову в частині заборони відповідачці вчиняти будь-які дії, спрямовані на вчинення перешкод позивачам у побаченнях, спілкуванні та проведенні часу разом з малолітнім ОСОБА_11 .
Крім того, з огляду на вік дитини (10 років), яка на погляд суду вже може мати власну думку та висловити свої власні бажання, та беручи до уваги, що спір щодо участі баби у вихованні та спілкуванні з онуком не вирішений по суті, суд вважає, що зустрічі баби та дитини під час розгляду цієї справи мають відбуватись за бажанням дитини.
При цьому, суд також вважає, що часткове задоволення заяви про забезпечення позову у справі про визначення способів участі баби у вихованні малолітньої дитини не порушує права відповідачки, як матері, оскільки забезпечення позову є процесуальною дією тимчасового характеру, а не вирішенням спору по суті.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149-154, 259, 260, 261 ЦПК України, суд
Заяву представника позивача адвоката Слободянюка Андрія Ігоровича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визначення способів участі баби і дядька у вихованні дитини - задовольнити частково.
Встановити тимчасовий графік спілкування ОСОБА_1 з онуком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання законної сили судовим рішенням у справі, а саме кожної першої та третьої неділі з 12:00 год. до 18:00 год. в присутності матері або за відсутності матері, за бажанням дитини.
В іншій частині заяви - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк пред'явлення до виконання ухвали - три роки.
Стягувач (позивач): ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Боржник (відповідач): ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .
Суддя Р. В. Котенко