Справа № 939/1285/25
Іменем України
12 вересня 2025 рокуБородянський районний суд
Бородянський районний суд Київської області в складі головуючого - судді Стасенка Г.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 29 листопада 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 було укладено договір № 4178929 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. За взаємною згодою сторони погодили такі умови договору: сума кредиту 24500 грн, строк кредитування 360 днів, з 29 листопада 2023 року по 22 листопада 2024 року, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. ТОВ "Лінеура Україна" свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 24500 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку позичальника, яке відбулось через платіжну систему, на підставі укладеного договору № РК-П-19/03-01 про переказ коштів від 12 березня 2019 року між ТОВ "Лінеура Україна" та ТОВ "Універсальні платіжні рішення".
За даними поденного розрахунку заборгованості за договором № 4178929 від 29 листопада 2023 року, у період з 29 листопада 2023 року по 23 вересня 2024 року включно, відповідачем здійснено оплати на рахунок первісного кредитора в розмірі 10104 грн 01 коп., які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 0 грн 01 коп. та оплату процентів за користування грошовими коштами в розмірі 10104 гривні.
Умовами договору передбачено, що ТОВ "Лінеура Україна" має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди клієнта але з обов'язковим повідомленням клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів з дати відступлення. Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов'язань перед первісним кредитором, 23 вересня 2024 року, ТОВ "Лінеура Україна" на підставі договору факторингу № 23/09/2024 за плату відступило, а ТОВ "Українські Фінансові Операції" набуло права грошової вимоги до відповідача. Отже до ТОВ "Українські Фінансові Операції" перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором в загальному розмірі 156983 грн 29 коп., з яких: 24499 грн 99 коп - заборгованість за тілом кредиту, 132483 грн 30 коп. - заборгованість за процентами.
Крім цього, за умовами договору (п. 1.3), строк кредитування становить 360 днів, з 29 листопада 2023 року по 22 листопада 2024 року. Станом на дату укладення договору факторингу від 23 вересня 2024 року строк дії кредитного договору № 4178929 не закінчився. Тому в межах строку дії договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ "Українські фінасові операції" у період з 24 вересня 2024 року по 22 листопада 2024 року (60 календарних днів) здійснило нарахування процентів за стандартною процентною ставкою в сумі 29400 гривень (24499 грн 99 коп. * 2% = 490 грн * 60 календарних днів = 29400 грн). У даному випадку проценти нараховано в межах погодженого строку надання кредиту, зазначеному в п. 1.3 договору № 4178929 від 29 листопада 2023 року, а тому стягненню підлягає заборгованість за процентами за користування грошовими коштами в сумі 161883 грн 30 коп., з яких 132483 грн 30 коп. - проценти, нараховані первісним кредитором, 29400 грн - проценти, нараховані ТОВ "Українські фінасові операції". Нараховані відсотки не носять штрафний характер, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором.
Після укладення договору факторингу та переходу права вимоги до позивача відповідач не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ "Українські фінасові операції", ні на рахунки первісного кредитора.
Таким чином відповідач має заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 186383 грн 29 коп., з яких 24499 грн 99 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 132483 грн 30 коп. - заборгованість за процентами, нарахованими первісним кредитором, 29400 грн - заборгованість за процентами, нарахованими ТОВ "Українські фінасові операції" за 60 календарних днів.
З урахуванням вказаних обставин просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 186383 грн 29 коп., сплачений судовий збір у розмірі 2422 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 гривень.
16 червня 2025 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено провести розгляд справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами. Сторонам роз'яснено право подати до суду заяви по суті справи та встановлені строки для їх подання; у встановлені строки відповідач відзив на позов суду не подав.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходили.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що 29 листопада 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лінеура Україна" і ОСОБА_1 було укладено договір № 4178929 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 24500 грн, строком кредитування 360 днів, з 29 листопада 2023 року по 22 листопада 2024 року, зі сплатою стандартної процентної ставки, яка становить 2% в день та застосовується в межах строку кредиту, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. (а.с. 24-37, 61-63)
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 4178929 від 29 листопада 2023 року, у період з 29 листопада 2023 року по 23 вересня 2024 року включно, первісним кредитором нараховані проценти за користування кредитом в загальному розмірі 132483 грн 30 копійок. У зазначений період відповідачем здійснено оплати на рахунок первісного кредитора на оплату тіла кредиту - 0 грн 01 коп., на оплату процентів за користування кредитом в розмірі 10104 гривень. (а.с. 38-43)
23 вересня 2024 року між ТОВ "Лінеура Україна" і ТОВ "Українські фінансові операції" був укладений договір факторингу № 23/09/2024, за умовами якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 4178929 від 29 листопада 2023 року. Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу, сума заборгованості відповідача становить 156983 грн 29 коп., з яких 24499 грн 99 коп. - заборгованість за основною сумою боргу, 132483 грн 30 коп. - заборгованість за відсотками. (а.с. 64-79, 83, 47)
Відповідно до п. 1.3 договору, строк кредиту - 360 днів.
ТОВ "Українські фінансові операції" в межах строку дії договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, у період з 24 вересня 2024 року по 22 листопада 2024 року здійснило нарахування процентів за 60 календарних днів, за стандартною процентною ставкою, в сумі 29400 гривень. (а.с. 44)
Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).
Частиною першою статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до вимог частини першої статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У відповідності до вимог абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Частиною першою статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" встановлено, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно з вимогами частини першої та другої статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
За приписами статті 3 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Положеннями статті 12 цього Закону визначено поняття "підпис у сфері електронної комерції". Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з пунктом 12 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію", одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Згідно зі статтею 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Відповідно до частини другої статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок , зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Будь-яких відомостей (доказів) на спростування встановлених судом обставин матеріали справи не містять.
Враховуючи викладене, оскільки відповідач ухиляється від сплати боргу в добровільному порядку та жодних заперечень щодо позову суду не надав, то суд вважає за необхідне, задовольняючи позов у межах заявлених позовних вимог, стягнути з нього на користь позивача заборгованість по кредитному договору в розмірі 186383 грн 29 копійок.
В частині відшкодування витрат по наданню правничої допомоги суд зважає на таке.
Відповідно до частин першої і другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
З урахуванням викладеного з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 5000 грн на відшкодування його витрат по наданню правничої допомоги, розмір яких суд визначає з врахуванням співмірності витрат складності справи (справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін), ціни позову та загального часу адвоката, витраченого на підготовку позовної заяви та супроводження справи в суді.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача також необхідно стягнути на відшкодування сплаченого судового збору 2422 грн 40 копійок.
Керуючись статтями 207, 526, 530, 599, 610-612, 626, 628, 638, 639, 1046-1056-1 ЦК України, статтями 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції" (код ЄДРПОУ 40966896, місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 27 приміщення 2) заборгованість за договором № 4178929 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 29 листопада 2023 року в розмірі 186383 (сто вісімдесят шість тисяч триста вісімдесят три) гривні 29 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції" на відшкодування витрат по сплаті судового збору 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та на відшкодування витрат на правову допомогу 5000 (п'ять тисяч) гривень.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 12 вересня 2025 року.
Головуючий - суддяГеннадій СТАСЕНКО