Головуючий І інстанції: Т.С. Канигіна
12 вересня 2025 р. Справа № 440/13054/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2025, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, по справі № 440/13054/24
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України третя особа: Міністерство оборони України
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), третя особа : Міністерство оборони України, в якій просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення звільнення ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту "Б" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, невиключення з військового обліку та несплати йому грошового забезпечення;
- зобов'язати командира Військової частини НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту "Б" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку та з виплатою грошового забезпечення.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо неприйняття рішення стосовно рапортів ОСОБА_1 від 27.09.2024 та від 08.10.2024 про звільнення зі служби.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорти ОСОБА_1 від 27.09.2024 та від 08.10.2024 про звільнення з військової служби на підставі підпункту "б" пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку та прийняти рішення за наслідками розгляду таких рапортів.
У задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211, 20 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Військова частина НОМЕР_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 , відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що після видання командиром військової частини НОМЕР_1 наказу від 18.10.2024 №216-РС про призупинення військової служби ОСОБА_1 , правовідносини з останнім з приводу можливості його звільнення з військової служби та порядок такого звільнення визначаються статтею 24 Закону №2232-ХІІ, пунктами 144-5 та 144-6 Положення №1153/2008. Даний наказ було видано на підставі витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 17.10.2024 №42024052210003890 про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 408 КК України. Вказане кримінальне провадження відкрите на підставі повідомлення командира військової частини НОМЕР_1 від 31.08.2024 за фактом не з'явлення 14.08.2024 на службу із лікувальної відпустки в район тимчасового розташування підрозділу солдата ОСОБА_1 . Станом на 27.09.2024 та 08.10.2024 (дати подання рапортів) позивач для продовження військової служби не повернувся, виправдувальний вирок або постанова про закриття кримінального провадження не надходили. Вказав, що військовою частиною НОМЕР_1 відносно позивача не здійснено протиправних дій чи бездіяльності.
Позивач та третя особа не скористались правом надання відзивів на апеляційну скаргу.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно зі ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
При цьому, колегія суддів зазначає, що як вбачається з апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції фактично оскаржується в частині задоволення позову.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 з 25.11.2019 прийнятий на військову службу по контракту у Військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується військовим квитком позивача серії НОМЕР_2 .
Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 від 11.06.2024 №13749 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) солдат за контрактом ОСОБА_1 10.05.2024 одержав мінно-вибухову травму: Вогнепальне осколкове сліпе поранення торакоабдомінальний справа з флюктуючою грудною кліткою. Правобічний гемопневмоторакс. Пошкодження печінки. Геморагічний шок ІІІ ст.
Відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.07.2024 №203 солдата ОСОБА_1 , механіка-водія 2 зенітного ракетного взводу 1 зенітної ракетної батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону звільнено від виконання службових обов'язків у зв'язку з хробою (у відпустку по хворобі) на 30 діб з 15.07.2024 по 13.08.2024.
Відповідно до направлення №5088 на медичний огляд військо-лікарською комісією з метою визначення придатності до подальшого проходження військової служби в ЗСУ ОСОБА_1 направлено до Військової частини НОМЕР_3 .
15.08.2024 командиром зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 за вх. № 19615 на ім'я командира Військової частини НОМЕР_1 було подано рапорт за фактом нез'явлення на службу з відпустки солдата ОСОБА_1 .
На підставі зазначеного рапорту наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 15.08.2024 № 2831 призначено службове розслідування за фактом нез'явлення на службу із відпустки солдатом ОСОБА_1 .
За результатами акта службового розслідування /а.с. 45-50/ було видано наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 26.08.2024 № 2779 "Про результати службового розслідування за фактом нез'явлення на службу із відпустки солдатом ОСОБА_1 " /69-71/, згідно з яким службовим розслідуванням встановлено, що солдат ОСОБА_1 у порушення вимог статей 17, 65 Конституції України, статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, статей 11, 12, 14, 16, 49, 128, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, в умовах воєнного стану, з 14.08.2024 не з'явився на службу із відпустки в район тимчасового зосередження підрозділу в населеному пункті Оріхуватка, АДРЕСА_1 та відсутній на військовій службі по теперішній час.
Донецькою спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Східного регіону було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі повідомлення командира військової частини.
Після надходження повідомлення про внесення відомостей до ЄРДР наказом командира НОМЕР_4 окремої механізованої бригади від 18.10.2024 № 216-рс солдату ОСОБА_1 , призупинено військову службу, на підставі внесення відомостей до ЄРДР від 17.10.2024 № 42024052210003890.
Водночас, відповідно до свідоцтва про хворобу №500 26.09.2024 госпітальна ВЛК терапевтичного профілю Військової частини НОМЕР_3 за направленням командира Військової частини НОМЕР_1 від 13.08.2024 №19396/3 для визначення ступеню придатності до військової служби провела медичний огляд.
Відповідно до пункту 9 цього свідоцтва позивач перебував на обстеженні і лікуванні" КП "Дніпропетровська ОКЛ імені І. І. Мечникова" ДОР" з 11.05.2024 по 17.05.2024, КП "Полтавська обласна клінічна лікарня їм. М. В. Скліфосовського ПОР" з 17.05.2024 по 14.07.2024, з 22.08.2024 по 05.09.2024, Військова частина НОМЕР_3 з 06.09.2024 по теперішній час.
У пункті 13 наведеного свідоцтва зазначено, що позивач непридатний до військової служби з переоглядом через 9 місяців.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_3 від 26.09.2024 № 501 позивач не придатний до військової служби з переоглядом через 12 місяців /а.с. 14/.
27.09.2024 та 08.10.2024 позивач через ІНФОРМАЦІЯ_1 подав до командування Військової частини НОМЕР_1 рапорти про звільнення з військової служби.
09.10.2024 ІНФОРМАЦІЯ_1 направлено рапорт позивача листом від 09.10.2024 вих. №11/22089 до Військової частини НОМЕР_1 .
Листом від 17.10.2024 №25534/оки /а.с.43-44/ Військова частина НОМЕР_1 повідомила начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підстав для розгляду рапорту позивача щодо звільнення з військової служби у командування військової частини НОМЕР_1 наразі немає. Для вирішення питання щодо звільнення з військової служби запропоновано ОСОБА_1 з'явитися на службу.
Вважаючи протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що не прийнявши жодного рішення щодо рапортів позивача, як того вимагають норми законодавства України, відповідач допустив протиправну бездіяльність та обираючи належний та ефективний спосіб захисту прав позивача, суд першої інстанції вважав за необхідне зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорти позивача від 27.09.2024 та від 08.10.2024 про звільнення з військової служби на підставі підпункту "б" пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку та прийняти рішення за наслідками розгляду таких рапортів.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених ст. 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
У зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Строк дії воєнного стану в Україні був продовжений з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб згідно з Указом Президента від 14.03.2022 № 133/2022, надалі іншими Указами цей строк продовжений до сьогоднішнього дня.
Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Згідно з статтею 1 вищезазначеного Закону встановлено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону № 3543-XII загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Згідно з частинами п'ятою та шостою статті 4 Закону № 3543-XII вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення. Рішення про проведення відкритої мобілізації має бути негайно оголошене через медіа.
Статтею 22 Закону № 3543-XII встановлені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначається Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІ (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі за текстом - Закон №2232-ХІІ).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно з частиною другою статті 2 Закону №2232-ХІІ проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 24 Закону №2232-ХІІ початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Перелік підстав для звільнення з військової служби закріплено в статті 26 Закону №2232-ХІІ.
Відповідно до підпункту "б" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону №2232-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: під час дії воєнного стану, зокрема, за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців.
Водночас, відповідно до частини сьомої статті 26 цього Закону звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Так, порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України визначений Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України", затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 (далі за текстом - Положення №1153/2008, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до абзацу другого пункту 12 Положення №1153/2008 право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.
Згідно з підпунктом 2 пункту 225 Положення №1153/2008 звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п'ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу": у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них; у військових званнях до підполковника (капітана 2 рангу) включно за всіма підставами - командирами корпусів та командувачами військ оперативних командувань і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них; у військових званнях до полковника (капітана 1 рангу) включно за всіма підставами - командувачами видів Збройних Сил України, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командиром військової частини НОМЕР_5 , начальником Генерального штабу Збройних Сил України, керівником служби персоналу Міністерства оборони України, начальником Національного університету оборони України імені Івана Черняховського; у військових званнях до бригадного генерала (коммодора) та прирівняних до них згідно із пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 4 червня 2020 року № 680-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо військових звань військовослужбовців" військових звань включно за всіма підставами - Головнокомандувачем Збройних Сил України; у військових званнях до генерал-лейтенанта (віце-адмірала) та прирівняних до них згідно із пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 4 червня 2020 року № 680-IX "Про внесення змін до деяких закон
Відповідно до пункту 233 Положення №1153/2008 військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця. При звільненні військовослужбовця з військової служби за рішенням командування військової частини відповідно до підпункту 1 пункту 35 цього Положення рапорт на звільнення військовослужбовцем не подається. У такому разі командуванням військової частини складається аркуш бесіди з військовослужбовцем за формою, визначеною Міністерством оборони України.
Згідно з пунктом 234 Положення №1153/2008 перед звільненням військовослужбовців уточнюються дані про проходження ними військової служби, документально підтверджуються періоди служби, що підлягають зарахуванню до вислуги в календарному та пільговому обчисленні, проводиться розрахунок вислуги років військової служби.
Статтею 14 Закону України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" від 24.03.1999 № 548-XIV встановлено, що із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Отже, рапорт - це усне чи письмове звернення військовослужбовця до відповідного начальника з викладом питань службового чи особистого характеру.
Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністра оборони України 10.04.2009 № 170 (далі за текстом - Інструкція №170, у редакції, чинній на дату подання рапорту 27.09.2024), визначає механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України виконання вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.
Відповідно до пункту 1.5 розділу І Інструкції №170 для встановлення, зміни, призупинення, або припинення правових відносин з громадянами України, які реалізуються наказами посадових осіб по особовому складу, у Генеральному штабі Збройних Сил України, Командуванні об'єднаних сил Збройних Сил України, видах Збройних Сил України, окремих родах сил Збройних Сил України, окремих родах військ Збройних Сил України, органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах, організаціях, (далі - військові частини), оформляються: подання (додаток 1), рішення колегіальних органів, утворених і діючих відповідно до законодавчих актів і актів Міністерства оборони України, Резерв кандидатів для просування по службі (додаток 2), План переміщення військовослужбовців на посади номенклатури посад (далі - План переміщення на посади) (додаток 16) на військовослужбовців крім тих, які проходять строкову військову службу, зокрема щодо звільнення з військової служби.
Згідно з пунктом 14.10 розділу XIV Інструкції №170 звільнення з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини здійснюється за наявності оригіналів документів, що підтверджують таку підставу звільнення.
Документи на звільнення військовослужбовців направляються безпосередньо до посадових осіб, які мають право їх звільнення з військової служби. Наказ по особовому складу про звільнення цих військовослужбовців повинен бути виданий і доведений до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем взяття громадянина на військовий облік та до військової частини за місцем проходження військової служби в строки, що забезпечуватимуть вчасне здавання справ і посад і розрахунок військовослужбовців, а також виконання строків звільнення, визначених Президентом України.
Командири військових частин зобов'язані забезпечити своєчасне здавання посади, проведення усіх необхідних розрахунків з військовослужбовцями, стосовно яких видано наказ по особовому складу про звільнення з військової служби, у порядку, визначеному пунктом 242 Положення, та направлення їх на військовий облік до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання.
Додатком 19 Інструкції №170 передбачено перелік документів, що подаються з поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби.
Зокрема, відповідно до пункту 3 Додатку № 19 при поданні до звільнення з військової служби за підставою за станом здоров'я подаються: копія аркуша бесіди; копія рапорту військовослужбовця; висновок (постанова) військово-лікарської комісії; копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років).
Аналіз наведених законодавчих норм свідчить про те, що розгляд рапорту про звільнення зі служби відбувається за встановленою процедурою, яка включає підготовку подання, перевірка документів, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин щодо дотримання пункту 14.10 розділу XIV Інструкції №170, уточнюються дані про проходження особою військової служби, документально підтверджуються періоди служби, що підлягають зарахуванню до вислуги в календарному та пільговому обчисленні, проводиться розрахунок вислуги років військової служби.
Судовим розглядом встановлено, що позивач 27.09.2024 та 08.10.2024 через ІНФОРМАЦІЯ_3 направив на ім'я командира Військової частини НОМЕР_1 рапорт про звільнення з військової служби на підставі підпункту "б" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
09.10.2024 ІНФОРМАЦІЯ_1 направлено рапорт позивача вих. №11/22089 до Військової частини НОМЕР_1 .
Листом від 17.10.2024 №25534/оки Військова частина НОМЕР_1 повідомила, що підстав для розгляду рапорту позивача щодо звільнення з військової служби у командування Військової частини НОМЕР_1 на разі немає. Для вирішення питання щодо звільнення з військової служби запропоновано ОСОБА_1 з'явитися на службу.
Відповідно до пункту 241 Положення №1153/2008 накази про звільнення військовослужбовців з військової служби оголошуються командирами (начальниками) військових частин.
Згідно з приписами пункту 242 Положення №1153/2008 після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за вибраним місцем проживання. Особи, звільнені з військової служби, зобов'язані у п'ятиденний строк прибути до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік.
Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
З системного аналізу наведених норм права вбачається, що наслідком розгляду рапорту військовослужбовця про його звільнення з військової служби посадові особи, які мають право на його звільнення з військової служби, зобов'язані видати наказ по особовому складу про звільнення такого військовослужбовця з військової служби чи надати обґрунтовану відмову у задоволенні рапорту.
Однак Військова частина НОМЕР_1 не розглянула рапорт позивача про звільнення з військової служби, оскільки наказ по особовому складу про звільнення позивача з військової служби або обґрунтована відмова у задоволенні цього рапорту відповідачем не були прийняті.
Більш того, листом від 17.10.2024 №25534/оки Військова частина НОМЕР_1 повідомила про відсутність підстав для розгляду рапорту позивача.
Колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що не прийнявши жодного рішення щодо рапортів позивача відповідач допустив протиправну бездіяльність.
Обираючи належний та ефективний спосіб захисту прав позивача, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорти позивача від 27.09.2024 та від 08.10.2024 про звільнення з військової служби на підставі підпункту "б" пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку та прийняти рішення за наслідками розгляду таких рапортів.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 по справі № 440/13054/24 залишити без змін .
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді І.С. Чалий З.Г. Подобайло