11 вересня 2025 р.Справа № 520/13335/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Калиновського В.А. , Бегунца А.О. ,
розглянувши розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 по справі № 520/13335/25
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у м. Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 задоволено позов ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
На рішення суду ГУ ДПС у м. Києві подано апеляційну скаргу
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.09.2025 апеляційна скарга залишена без руху, в зв'язку з несплатою судового збору, наданий десятиденний строк для усунення недоліків з моменту отримання копії ухвали, шляхом сплати судового збору.
09.09.2025 Головне управління ДПС у м. Києві надало клопотання про продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги або про відстрочення сплати судового збору, обґрунтоване тимчасовою відсутністю коштів для його сплати
Посилається на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 14.01.2021 по справі № 0940/2267/18
Дослідивши клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов висновку про його необґрунтованість, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Разом з тим, у розумінні ст.133 КАС України єдиною підставою для відстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану особи, яка, у свою чергу, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. В іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Апелянтом належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності коштів для сплати судового збору не надано, так само як і не надано доказів стосовно вжиття відповідних заходів щодо виділення з Державного бюджету України коштів на витрати, пов'язані зі сплатою судового збору.
Обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення скаржника від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору. Зазначена позиція також відповідає висновкам Європейського суду з прав людини у рішенні по справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року (заява № 70297/01).
Посилання скаржника на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 14.01.2021 по справі № 0940/2276/18, відповідно до яких юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату, суд не приймає до уваги, оскільки вони сформовані щодо юридичних осіб приватного права, а не суб'єктів владних повноважень, яким є відповідач.
Натомість, положення Закону України “Про судовий збір», як і приписи КАС України, оперують поняттями юридична особа і суб'єкт владних повноважень, які не є тотожними.
Відповідно до п. 7 ч. 1 статті 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, у розумінні процесуального закону статус суб'єкта владних повноважень не можна ототожнювати із статусом юридичної особи, позаяк обов'язкової вимоги щодо наявності у суб'єкта владних повноважень статусу юридичної особи законодавцем не вимагається.
Крім того, суд звертає увагу, що, на відміну від юридичної особи, яка у разі вирішення справи на її користь має право на присудження на її користь усіх судових витрат, у тому числі пов'язаних із сплатою судового збору (ч. 1 статті 139 КАС України), суб'єкт владних повноважень у випадку задоволення його позовних вимог має право лише на стягнення судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз (ч. 2 статті 139 КАС України).
Таким чином, відмінність правового статусу юридичної особи і суб'єкта владних повноважень в адміністративному процесі свідчить, що висловлена Великою Палатою Верховного Суду позиція щодо можливості відстрочення чи розстрочення сплати судового збору юридичним особам не може за аналогією поширюватися на суб'єктів владних повноважень безвідносно до наявності у них статусу юридичної особи.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) апелянт не віднесений до осіб, звільнених від сплати судового збору, а тому судовий збір повинен бути сплачений на загальних умовах.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Рівність усіх учасників справи перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
За таких обставин, в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору по справі необхідно відмовити.
Щодо клопотання про продовження строку на усунення недоліків, суд вказує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Згідно з ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення права відповідача на апеляційне оскарження, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання Головного управління ДПС у Харківській області та продовжити процесуальний строк для усунення недоліків апеляційної скарги, встановлений ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2025 на десять календарних днів з моменту отримання копії ухвали суду.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 118, 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору по справі №520/13335/25 - відмовити.
Клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку на усунення недоліків - задовольнити.
Продовжити Головному управлінню ДПС у м. Києві строк для усунення недоліків апеляційної скарги, встановлений ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2025 на 10 календарних днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк, апеляційна скарга буде повернута протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Русанова В.Б.
Судді Калиновський В.А. Бегунц А.О.