11 вересня 2025 року справа №200/4901/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Геращенка І.В., Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянув у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про відвід судді-доповідача від розгляду апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року у справі № 200/4901/25 за позовом Скуратової Сніжани Ігорівни в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
В провадженні Першого апеляційного адміністративного суду перебуває апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року у справі №200/4901/25 за позовом Скуратової Сніжани Ігорівни в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії.
11 вересня 2025 року до Першого апеляційного адміністративного суду надійшла заява Скуратової Сніжани Ігорівни в інтересах ОСОБА_2 про відвід судді-доповідача Геращенка І.В.
Підставою для відводу заявником зазначено наступне.
По-перше, з матеріалів адміністративного позову (перша інстанція) від 03.07.2025 року встановлено, що позовна заява подана Скуратовой Сніжаною Ігорівною в інтересах ОСОБА_2 , містить декілька самостійних вимог немайнового характеру, згідно кількості яких і формується сума судового збору і при подачі апеляційної скарги:
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_2 з 01.02.2021, 01.02.2022 і з 01.02.2023 р. на підставі оновлених довідок про розмір грошового забезпечення №15/134 від 08.05.2025р., №15/133 від 08.05.2025р., №15/132 від 08.05.2025р., наданих Головним управлінням Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 на підставі оновлених довідок про розмір грошового забезпечення №15/134 від 08.05.2025р., №15/133 від 08.05.2025р., №15/132 від 08.05.2025р., наданих Головним управлінням Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях, станом з 01.02.2021, 01.02.2022 і з 01.02.2023 р., згідно вимог Закону України №2262-ХІІ з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 та з урахуванням раніше виплачених сум.
Оскільки позивач, має статус учасника бойових дій (посвідчення серія НОМЕР_1 видане 16.03.2015 р.) та відповідно має право на пільги згідно п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», - він був звільнений від сплати судового збору.
Відтак, за подання апеляційної скарги на рішення суду, апелянту необхідно було доплатити судовий збір у сумі 3633,00 грн., бо згідно з ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Тому, апелянту необхідно було надати суду належний доказ сплати (перерахування) судового збору у сумі 3633,00 грн. або докази звільнення від його сплати.
Заявник вважає, що апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 296 КАС України, оскільки наявні підстави для залишення апеляційної скарги без руху.
По-друге, наявні порушення п.1 ч.4 ст.298 КАСУ тобто, апеляційну скаргу та додатки підписала неналежна особа, неналежним чином підтверджено повноваження представника.
Встановлено, що апеляційна скарга і додатки до неї підписані та подані представником апелянта - Клімчук Людмилою Анатоліївною (протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 27.08.2025р.).
Поза увагою суду апеляційної інстанції залишилися відомості з ЄДР щодо Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010), відповідно до яких Клімчук Л.А. не має повноважень діяти без окремого доручення керівника, з правом посвідчення копій документів та підписання позовної заяви/апеляційної скарги.
Частина 7 ст. 59 КАСУ регламентує, що у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Однак, електронна довіреність на Клімчук Л.А. створена Строновою Іриною Олексіївною 10.07.2023 р., повноваження якої на підписання відповідної довіреності не підтверджені під час подачі документів по цій справі. Відсутній протокол підпису.
Тож судом не проведено належної перевірки та оцінки повноважень Клімчук Л.А., саме: на підписання апеляційної скарги та додатків до неї при подачі документів до апеляційного суду від ГУ ПФУ в Донецькій області на дату направлення апеляційної скарги.
По-третє, заявник вважає, що судом порушено процесуальне законодавство та принцип розгляду справи у розумні строки.
При винесенні Ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі від 29.08.2025 р. по справі № 200/4901/25 Перший апеляційний адміністративний суд вийшов за межі наданих повноважень, оскільки продовжив строк розгляду справи, без належних на то підстав, посилаючись на ч.2. ст.309 КАС України.
З огляду на викладене та з урахуванням фактичних даних що підтверджують зазначене, заявник вважає, що у судді-доповідача Геращенка І.В. наявні ознаки упередженості, не об'єктивності, у зв'язку із порушеннями вимог процесуального законодавства та Європейської конвенції з прав людини.
Суд, розглянувши вказану заяву, встановив наступне.
За ч. 1 ст. 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Згідно ч. 3 ст. 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
За ч. 4 ст. 39 КАС України встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
За приписами статті 36 КАС України Суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суд вважає, що доводи, на які вказує представник позивача, є безпідставними та необґрунтованими, з огляду на таке.
Відповідно до частини 4 статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Зазначене в достатній мірі обумовлює необґрунтованість заяви представника позивача про відвід судді-доповідача.
Щодо посилання представника позивача про не відповідність апеляційної скарги вимогам ст. 296 КАС України, оскільки апелянтом не було сплачено судовий збір у повному розмірі, суд зазначає наступне.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI.
Предметом розгляду у цій справі є визнання протиправними дії щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу за періоди з 01.02.2021 р., 01.02.2022 р. і з 01.02.2023 р. на підставі оновлених довідок про розмір грошового забезпечення №15/134 від 08.05.2025р., №15/133 від 08.05.2025р., №15/132 від 08.05.2025р., наданих Головним управлінням Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях.
Тобто, спір виник щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу на підставі оновлених довідок про розмір грошового забезпечення та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії саме як основної вимоги від якої походять інші.
Підхід щодо встановлення кількості вимог, за які полягає сплата судового збору, узгоджується з підходом Верховного Суду, зазначеному в ухвалі від 06 червня 2025 року у справі № 560/14991/24.
Щодо повноважень Клімчук Л.А. на підписання апеляційної скарги та додатків до неї при подачі документів до апеляційного суду від ГУ ПФУ в Донецькій області, слід зазначити наступне.
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною третьою статті 55 КАС України встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Згідно з частиною першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
При цьому, документи, що підтверджують повноваження представників, визначені статтею 59 КАС України.
Пунктом 1 частини першою статті 59 КАС України визначено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (частина третя статті 59 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 60 КАС України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
За правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки (пункт 6 рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року №3-рп/99).
Отже, особи, які представляють особу та виконують процесуальні дії на підставі наданих їм повноважень, виступають від імені цієї особи як довірителя, а не в порядку самопредставництва.
Тобто, реалізація права на звернення із апеляційною скаргою є процесуальною дією в суді, яка має здійснюватися або самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником.
У постанові Велика Палата Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі №9901/39/20 (провадження № 11-137заі20) зробила висновки про те, що процесуальне законодавство передбачає дві форми участі сторін у справі, а саме: участь через представника (представництво) і особисту участь (самопредставництво). Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що для визнання особи такою, яка діє в порядку самопредставництва, потрібно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.
Верховний Суд враховує також останні за часом висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в ухвалі від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження №14-105цс21) відповідно до яких, починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, потрібно підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи.
Таким чином, повноваження посадових осіб діяти від імені суб'єкта владних повноважень в порядку самопредставництва підтверджуються законом, статутом, положенням, трудовим договором та за потреби посадовою інструкцію.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2023 року справа № 320/508/23, від 06 листопада 2023 року справа № 149/289/21, ухвалах Верховного Суду від 26 жовтня 2023 року справа № 440/8807/22, від 19 жовтня 2023 року справа № 160/16682/22, від 10 серпня 2023 року справа № 380/3108/23, від 31 жовтня 2023 року справа № 140/6449/23, від 08 листопада 2023 року справа № 120/9393/22, від 16 жовтня 2023 року справа № 320/9856/22, від 08 листопада 2023 року справа № 560/10254/22.
Згідно КП «Діловодство спеціалізованого суду» зі змісту апеляційної скарги на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року та доданих до неї документів, поданої через систему «Електронний суд» вбачається, що скаргу підписано представником апелянта Клімчук Л.А.
На підтвердження її повноважень до скарги було додано довіреності в порядку передоручення, копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копію наказу від 03.07.2023 року про призначення Клімчук Л.А. на посаду головного спеціаліста - юрисконсульта відділу представництва в судах та інших органах № 1 юридичного управління від 05.07.2023 року, копію посадової інструкції Клімчук Л.А.
Пунктом 3 посадової інструкції передбачено основні посадові обов'язки.
Згідно пп. 1 п. 3 посадової інструкції здійснює ведення позовної роботи, представлення (захист) інтересів Головного управління ПФУ в Донецькій області в судах та інших органах під час розгляду правових питань і спорів.
Довіреністю у порядку передоручення від 01.12.2021 року Рад Наталія Сергіївна (РНОКПП - НОМЕР_2 ), на підставі довіреності від 01.12.2021 року, виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ - 13486010), уповноважує, в порядку передоручення, Стронову Ірину Олексіївну (РНОКПП - НОМЕР_3 ) представляти інтереси Головного управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи. Довіреність видана з правом передоручення іншим особам. Довіреність дійсна до моменту її скасування.
Довіреністю у порядку передоручення від 10.07.2023 року Стронова Ірина Олексіївна (РНОКПП - НОМЕР_3 ), на підставі довіреності від 01.12.2021 року, виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ - 13486010), уповноважує, в порядку передоручення, Клімчук Людмилу Анатоліївну (РНОКПП - НОМЕР_4 ) представляти інтереси Головного управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи. Довіреність видана без права передоручення іншим особам. Довіреність дійсна до моменту її скасування.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Рад Наталія Сергіївна є керівником юридичної особи Головного управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи Головного управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області Клімчук Л.А. (Повноваження: Вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (без права відмови, зміни, відкликання, визнання позову, відмови від апеляційних та касаційних скарг, укладання мирової угоди)) - представник.
Таким чином, апеляційну скаргу підписано особою, право якої на вчинення таких дій підтверджено у встановленому законом порядку.
Щодо посилання представника позивача на те, що довіреності в порядку передоручення завірені електронним цифровим підписом довіреної особи - Клімчук Людмили Анатоліївни, а не довірителя, якою є Стронова Ірина Олексіївна, та довірителя ОСОБА_3 - Рад Наталії Сергіївни, як керівника юридичної особи, суд вважає їх необґрунтованими з таких підстав.
За пп. 5.2 розділу I. «Загальні положення» Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію; електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов'язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора; користувач ЄСІТС (користувач) - особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень; офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України; підписувач/підписувачі (рішення, судового рішення, іншого документа) - особа або особи, які відповідно до норм законодавства мають підписати відповідний документ.
Згідно п. 11 підрозділу 1. «Підсистема «Електронний кабінет» розділу III. «Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС» Положення № 1845 процедура реєстрації Електронного кабінету фізичної особи та фізичної особи - підприємця здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису такої особи.
Для автентифікації в Електронному кабінеті користувач використовує чинний сертифікат відкритого ключа та особистий ключ кваліфікованого електронного підпису, що зберігається на захищеному носії особистих ключів або на звичайному носії інформації (п. 13 Положення № 1845).
Використання особистих ключів користувачами, а також створення ними кваліфікованого електронного підпису здійснюються в порядку, визначеному Законом України «Про електронні довірчі послуги», з особливостями, встановленими цим Положенням. Відмова користувача від отримання або використання особистих ключів кваліфікованого електронного підпису, їх використання з порушенням зазначених нормативних актів позбавляє його права доступу до ЄСІТС (п. 14 Положення № 1845).
Процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом (п. 16 Положення № 1845).
За п.п. 17, 18 Положення № 1845 особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Доступ до підсистем (модулів) ЄСІТС, крім вебпорталу, здійснюється за допомогою Електронного кабінету після обов'язкового проходження особою процедури реєстрації або автентифікації. Автентифікація користувача здійснюється на початку кожної сесії роботи в ЄСІТС.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» від 5 жовтня 2017 року № 2155-VIII електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис.
Згідно ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року № 851-IV (далі - Закон № 851) для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов'язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України «Про електронні довірчі послуги».
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону № 851 оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
За матеріалами справи представником Головного управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області Клімчук Л.А. через «Електронний кабінет» 27.08.2025 року подано апеляційну скаргу на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року за допомогою ЄСІТС з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису, що відповідає зазначеним вимогам Положення № 1845, Законів №№ 851, 2155.
Суд зазначає, що будь-який документ, поданий через ЄСІТС проходить обов'язкову процедуру кваліфікованого електронного підпису.
Таким чином, апеляційну скаргу підписано особою, право якої на вчинення таких дій підтверджено у встановленому законом порядку.
Щодо посилання представника позивача про порушення судом процесуального законодавства та принципу розгляду справи у розумні строки, суд зазначає наступне.
Ухвалами суду від 29 серпня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі та призначино справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження на 22 грудня 2025 року; продовжено строк розгляду справи.
За ст. 307 КАС України після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка вирішує питання про проведення додаткових підготовчих дій у разі необхідності та призначення справи до розгляду.
Про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням.
Відповідно до ч. 1 ст. 309 КАС України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
За приписами ч. 2 ст. 309 КАС України у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Апеляційний суд зазначає, що ухвалою суду від 29 серпня 2025 року продовжено строк розгляду справи згідно з ч. 2 ст. 309 КАС України.
Таким чином, розгляд справи призначено в межах строку, передбаченого ст. 309 КАС України, який продовжено, враховуючи воєнний стан в Україні.
При цьому, суд враховує, що предметом позову у цій справі є захист соціальних прав позивача.
Крім того, апеляційні скарги призначаються до розгляду, враховуючи черговість їх надходження до апеляційного суду.
Суд не може надавати перевагу у прискорені розгляду справи, яка надійшла пізніше у часі, враховуючи значну кількість справ, які знаходяться в провадженні судді-доповідача.
Також, суд враховує наявність воєнного стану в Україні, який введено Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та триває дотепер.
Указана обставина змінила життя кожного українця. Коректив зазнали усі сфери суспільних відносин. Не виключення складає й відправлення правосуддя.
Тому, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, суд керується реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні та чисельністю суддів, які на теперішній час в суді відправлюють правосуддя (7 суддів).
Таким чином, враховуючи вищевикладене, заява про відвід судді-доповідача Геращенка І.В. не підлягає задоволенню.
Частиною третьою статті 40 КАС України зазначено, що питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу.
За приписами ч. 4 ст. 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Керуючись статтями 36, 40, 241, 248, 256, 311, 328 КАС, суд, -
Визнати необґрунтованою заяву Скуратової Сніжани Ігорівни в інтересах ОСОБА_2 про відвід судді-доповідача Геращенка І.В. у справі № 200/4901/25.
Передати справу № 200/4901/25 для визначення судді у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України, для вирішення питання про відвід.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 11 вересня 2025 року.
Судді І.В. Геращенко
А.А. Блохін
Т.Г. Гаврищук