11 вересня 2025 року справа №200/8733/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року у справі № 200/8733/24 (головуючий І інстанції Михайлик А.С.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив: визнати протиправними дії щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2021, 2022 та 2023 роки, починаючи з 30.07.2024;
зобов'язати здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2021, 2022 та 2023 роки, починаючи з 30.07.2024.
В обґрунтування вимог позивач зазначила, що перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області (відповідача) та отримує пенсію за віком з липня 2024 року. До цього часу позивач перебувала на обліку в тому ж самому управлінні пенсійного фонду як отримувач пенсії за вислугу років. Позивач зазначила, що під час призначення їй пенсії за віком розмір пенсії обчислено із застосуванням іншого показника середньої заробітної плати по України ніж показника за 2021-2023 роки, внаслідок чого вона отримує пенсію у розмірі, меншому ніж їй належить.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року у справі № 200/8733/24 позов задоволено, внаслідок чого визнано протиправним незастосування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2021, 2022 та 2023 роки, починаючи з 30.07.2024; Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2021, 2022 та 2023 роки, починаючи з 30.07.2024.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено практично ті самі доводи якими обгрунтовано відзив на позовну заяву.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, що є відповідачем у справі.
Згідно з наявним у справі протоколом станом на 15.03.2021 позивач була отримувачем пенсії за вислугу років на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення». Основний розмір пенсії за віком відповідно до протоколу від 15.03.2021 становив 2350,04 грн та був обчислений як добуток середнього заробітку (6012,94 грн) на коефіцієнт стажу з урахуванням кратності (0,39083).
30.07.2024 позивач надала заяву про призначення/перерахунок пенсії, в якій просила призначити пенсію за віком.
Відповідно до протоколу перерахунку пенсії від 05.08.2024 позивач з 30.07.2024 є отримувачем пенсії за віком, основний розмір пенсії за віком становить 2367,04 та обчислений як добуток середнього заробітку (6057,44 грн) на коефіцієнт стажу з урахуванням кратності ( 0,39083). Відповідно до наданого відповідачем розрахунку середньомісячний заробіток для обчислення пенсії становить 6057,44 грн та обчислений наступним чином: середній заробіток за 2018-2020 (9118,81 грн) * індивідуальний коефіцієнт для обчислення пенсії (0,66428).
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам спарви, колегія суддів зазначає наступне.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян врегульовані Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV), іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.
Частиною 1 ст. 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника. Відповідно до ч. 1 ст. 10 цього ж Закону особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Умови призначення пенсії за віком визначені у статті 26 Закону №1058-ІV. Починаючи з 01.01.2018 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності відповідного страхового стажу, вказаного у цій статті.
Відповідно до статті 27 Закону №1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону. Згідно з частиною 2 статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до частини третьої статті 45 Закону № 1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Вказані норми Закону свідчать про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший, тобто мова йде про пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника. У такому разі показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії є незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
Водночас положення частини третьої статті 45 Закону №1058-IV щодо переведення з пенсії, призначеної за іншим законом, зокрема, за Законом №1788-ХІІ, на пенсію за Законом №1058-IV, не можуть застосовуватися під час призначення пенсії за віком вперше відповідно до Закону №1058-IV. У випадку призначення особі пенсії за Законом, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, має місце саме призначення пенсії, а не переведення згідно ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV.
Тотожна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31.01.2019 у справі № 639/2751/17, від 23.10.2020 у справі № 528/196/17, від 13.02.2019 у справі 334/917/17, від 06.03.208 у справі №185/1474/17(2-а/185/161/17) які враховуються судом в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України.
Спірні правовідносини виникли з приводу обчислення розміру пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018-2020 роки. При цьому, за позицією відповідача застосовувати середню заробітну плату за 2021-2023 немає підстав, оскільки в цьому випадку має місце саме переведення з пенсії одного виду на інший, а не призначення пенсії.
У цій справі судом встановлено, що вперше позивачу було призначено пенсію за вислугу років згідно з положеннями Закону №1788-XII.
Статтею 51 Закону №1788-XII визначено, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Доцільно зауважити, що Закон №1058-ІV не передбачає такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Отже, призначена позивачу пенсія відповідно до зазначеного закону є спеціальною пенсією для конкретно визначеного кола осіб.
Набувши право на пенсію за віком на загальних підставах та у зв'язку із досягненням пенсійного віку (60 років ), позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком та пенсія йому відповідно до Закону №1058-ІV призначена вперше у серпні 2024 року.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі №577/2576/17 сформулювала висновок, що при зверненні особи, якій було призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону №1788-XII, до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону №1058-IV має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.
При обчисленні розміру пенсійної виплати відповідний територіальний орган Пенсійного фонду України має застосувати показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком.
Зазначений висновок суду знайшов послідовне відображення у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №127/7522/17, від 18.08.2020 у справі №263/6611/17, від 19.01.2022 у справі №528/639/17, від 28.09.2022 у справі №184/886/17, від 29.03.2023 у справі №240/4170/19, від 08.02.2024 у справі №500/1216/23 та ін.
Таким чином, після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, позивач набула право на призначення іншого виду пенсії (за віком на загальних підставах) із її новим обчисленням відповідно до приписів статті 40 Закону №1058-IV. Тому при обчисленні розміру пенсійної виплати відповідач має застосувати показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення із заявою за призначенням пенсії за віком, тобто за 2021-2023 роки, як того вимагає частина друга статті 40 Закону №1058-ІV.
Враховуючи встановлення судом протиправності обчислення відповідачем розміру пенсії позивача за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за інші роки, ніж 2021-2023 суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про визнання протиправним незастосування показника середньої заробітної плати в Україні з 30.07.2024 за останні три календарних роки, що передують призначенню їй пенсії за віком, а саме за 2021-2023 роки та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії за віком з 30.07.2024 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за останні три календарних роки, що передують призначенню пенсії за віком, а саме за 2021-2023 роки.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року у справі № 200/8733/24 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року у справі № 200/8733/24 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 11 вересня 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді Т.Г. Гаврищук
І.В. Сіваченко