Справа № 11-cc/824/3543/2025 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 199 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер 757/16036/25-к
08 вересня 2025 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, з використанням відеоконференцзв'язку з Державною установою «Дніпровська установа виконання покарань № 4» та з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку «EasyCon», апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , з внесеними підозрюваним ОСОБА_7 доповненнями до неї, на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16 квітня 2025 року, -
за участю:
прокурора - ОСОБА_8 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16.04.2025 року фактично частково задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 про продовження строку тримання під вартою, без визначення розміру застави та продовжено строк тримання під вартою до 14.06.2025 року включно, із визначенням застави у межах 1 000 (тисяча) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 3 028 000 (три мільйони двадцять вісім тисяч) гривень, із визначенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі її внесення, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_11 подав до суду апеляційну скаргу, з внесеними підозрюваним ОСОБА_7 доповненнями до неї, в яких просять скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16.04.2025 року та постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 більш м'який запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, а у разі залишення останнього під вартою, зменшити визначений розмір застави до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Мотивуючи апеляційні вимоги захисник зазначає, що оскаржувана ухвала була постановлена на підставі невідповідних висновків суду, з порушенням права на захист, з недотриманням презумпції невинуватості, а також всупереч вимогам КПК України, а тому підлягає скасуванню.
Вказує, що інкримінована ОСОБА_7 підозра є необґрунтованою, в матеріалах справи відсутні докази причетності ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України. Наявні в справі негласні слідчі дії, а також протоколи дій, не містять прямих або переконливих доказів участі ОСОБА_7 , у незаконному обігу наркотичних засобів.
Наголошує захисник на тому, що ризики, на які посилався прокурор не підтвердились доказами та є надуманими а тому слід застосувати альтернативний запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою. Крім того, ОСОБА_7 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, до затримання мав постійне місце проживання в Києві, має соціальні зв'язки.
Автор апеляційної скарги просить звернути увагу суду на те, що слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі визначив занадто надмірний розмір застави, такий розмір застави є необґрунтовано завищеним, не враховує реального майнового стану підозрюваного і не відповідає принципу пропорційності.
В доповненнях до апеляційної скарги підозрюваний ОСОБА_7 зазначає, що постановляючи рішення про продовження тримання під вартою, слідчий суддя послався на ризики, передбачені ст. 177 КПК України, проте ці ризики не були належно доведені стороною обвинувачення, а наведені судом висновки не підтверджені матеріалами провадження. Відповідно до ч. 4 ст. 184 КПК України, до клопотання про продовження запобіжного заходу мали бути додані матеріали, що обґрунтовують наявність цих ризиків. Насправді ж сторона обвинувачення не представила жодних доказів, які б свідчили про намір підозрюваного вчиняти інші правопорушення. У матеріалах відсутні факти чи свідчення про спроби тиску на свідків, знищення доказів або будь-яку протиправну поведінку з боку ОСОБА_7 за час досудового розслідування.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу, з внесеними доповненнями до неї, і просили їх задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з наданих в апеляційний суд матеріалів, що Головним слідчим управлінням здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023000000001317 від 14.07.2023 року, за підозрою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.
19.08.2024 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Київ, громадянину України, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідності до вимог КПК України повідомлено про підозру в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.
19.08.2024 року слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без права внесення застави, строком до 17.10.2024 року.
10.10.2024 року постановою заступника Генерального прокурора продовжено строки досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023000000001317 від 14.07.2024 до 3-х місяців, тобто до 19.11.2024 року.
15.10.2024 року слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_7 продовжено строки запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без права внесення застави, строком до 19.11.2024 року.
У подальшому, слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва продовжено строк досудового розслідування до 6-ти місяців, строком до 19.02.2025 року.
18.11.2024 року слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_7 продовжено строки запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без права внесення застави, строком до 13.01.2025 року (включно).
11.01.2025 року слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_7 продовжено строки запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без права внесення застави, строком до 19.02.2025 року (включно).
12.02.2025 року слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва продовжено строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до 12-и місяців, тобто до 19.08.2025 (включно).
У подальшому, слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_7 продовжено строки запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без права внесення застави, строком до 17.04.2025 року (включно).
14.04.2025 року (клопотання датоване 08.04.2025 року) старший слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 за погодженням із прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про продовження строку тримання під вартою, без визначення розміру застави, щодо ОСОБА_7 у межах строку досудового розслідування.
16.04.2025 року слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва фактично частково задоволено клопотання старшого слідчого та продовжено ОСОБА_7 строк тримання під вартою до 14.06.2025 року включно, із визначенням застави у межах 1 000 (тисяча) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 3 028 000 (три мільйони двадцять вісім тисяч) гривень, із визначенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі її внесення.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я підозрюваного, наявність постійного місця роботи або навчання, його репутацію, наявність судимостей та інше.
За змістом ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, вважає доводи апеляційної скарги захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 необґрунтованими, невмотивованими та такими, що не відповідають матеріалам кримінального провадження.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням вищезазначених вимог національного та міжнародного законодавства, при прийнятті рішення про продовження строку тримання під вартою слідчий суддя, всупереч доводам захисника, дійшов вірного висновку про доведеність наявності обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, що підтверджується фактичним даними, наданими суду та наведеними у рішенні слідчого судді.
Зважаючи на практику Європейського Суду з прав людини, зокрема на п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», обґрунтована підозра означає, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Як вважає колегія суддів, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення.
Фактів та інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_7 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні старшого слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри, що підтверджується на даному етапі досудового розслідування достатньою сукупністю даних, які містяться в матеріалах клопотання.
Крім цього, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінальних правопорушень.
Перевіряючи доводи клопотання старшого слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на суспільну небезпечність кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 на тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винним у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, та конкретні обставини кримінального провадження.
Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається орган досудового розслідування у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що заявлені ризики з часу застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися та існують на теперішній час. Органом досудового розслідування в достатній мірі доведено продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто про існування обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, при цьому достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах клопотання відсутні.
На підтвердження своїх висновків про наявність вказаних ризиків слідчий суддя навів змістовні доводи, з якими погоджується суд апеляційної інстанції.
Отже, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_7 даних про його особу в сукупності, є підстави вважати, що жоден більш м'який запобіжний захід не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а тому слідчий суддя обґрунтовано продовжив ОСОБА_7 строк тримання під вартою до 14.06.2025 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Тобто законодавець визначив можливість застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави і щодо злочину, в якому підозрюється ОСОБА_7 .
Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Як зазначено в ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя правильно, з урахуванням та в межах вимог ст. 182 КПК України, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, оцінивши також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 дані про його особу та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, заставу у межах 1 000 (тисяча) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 3 028 000 (три мільйони двадцять вісім тисяч) гривень, що зможе належним чином забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків у випадку внесення застави.
Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене згідно норм кримінального процесуального закону з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість інші доводи та твердження захисника, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними, у зв'язку з чим приходить до висновку про залишення поданої апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали слідчого судді - без змін.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16 квітня 2025 року, якою фактично частково задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 про продовження строку тримання під вартою, без визначення розміру застави та продовжено строк тримання під вартою до 14.06.2025 року включно, із визначенням застави у межах 1 000 (тисяча) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 3 028 000 (три мільйони двадцять вісім тисяч) гривень, із визначенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі її внесення, щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , з внесеними підозрюваним ОСОБА_7 доповненнями до неї, - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
_____________________ ______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4