11 вересня 2025 року Чернігів Справа № 620/2397/21
Чернігівський окружний адміністративний суд:
під головуванням судді Соломко І.І.,
за участю секретаря Лавровської В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядок виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.05.2021 по справі № 620/2397/21,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 620/2397/21.
Рішенням суду від 24.05.2021 адміністративний позов задоволено. Крім іншого, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок пенсії, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території гарантованого добровільного відселення, у розмірі, встановленому статтею 39 Закону України № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет на відповідний рік) з 17.07.2018.
26.08.2025 року позивачем подано заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення в порядку статті 378 КАС України.
Обґрунтовуючи подану заяву, позивач вказав, що вказане рішення суду набрало законної сили 23.06.2021, однак відповідач не виконує його у повному обсязі, а саме не здійснює фактичну виплату недоплаченої пенсії, після проведення її перерахунку у розмірі 530346,40 грн. З огляду на викладене, позивач просить суд змінити спосіб виконання рішення суду від 24.05.2021 та стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь позивача вказану заборгованість.
Ухвалою суду від 28.08.2025 заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення призначено до розгляду в судовому засіданні 11.09.2025.
Позивачем подано заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник Головного управління ПФУ в Чернігівській області в судове засідання не з'явився про час, дату та місце розгляду заяви належним чином повідомлений, пояснення на заяву не надано.
Вирішуючи питання щодо зміни способу та порядку виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з частиною третьою статті 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Відтак, поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке стосується виконавчого провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту.
Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.
Отже, зі змісту вказаної норми слідує, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту.
При цьому, суд при розгляді питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення може змінити спосіб та порядок виконання рішення лише у виняткових випадках.
Так, у частині третій статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон №1404-VIII) закріплено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
За змістом пункту 33 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного і місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2021 №845, у разі коли судове рішення стосується спорів фізичних осіб із суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг або судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку, орган Казначейства для виконання рішення про стягнення передає до Казначейства документи та відомості згідно з підпунктом 1 пункту 47 цього Порядку. При цьому органом Казначейства відновлюється проведення платежів боржника. У разі встановлення боржнику відповідних бюджетних асигнувань після передачі до Казначейства документів та відомостей орган Казначейства здійснює заходи, спрямовані на безспірне списання коштів з рахунків боржника, визначені цим Порядком.
Норми цього пункту не застосовуються до безспірного списання з боржника за видатками, які фінансуються з місцевих бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу України, та у разі, коли стягувачами є особи, визначені у частині другій статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
Розрахунок суми заборгованості у перерахованому розмірі, що належить позивачу, судом при ухваленні рішення у справі № 620/2397/21 по суті позовних вимог не здійснювався, тому зміна способу виконання такого рішення із зобов'язання виплатити доплату у перерахованому розмірі на стягнення конкретної суми призведе до зміни рішення по суті, вихід за межі позовних вимог та вирішення питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи.
Зміна способу виконання рішення суду у спосіб, заявлений позивачем, призведе до зміни рішення суду в цій справі по суті та суперечить вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.
Викладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постановах від 27.06.2018 у справі №713/1062/17 та від 10.07.2018 у справі №490/9519/16-а.
Також суд зауважує, що при вирішенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення, дослідженню та аналізу підлягає саме можливість виконання рішення раніше визначеним способом і порядком.
У свою чергу, фактична неможливість здійснення виплати перерахованої суми пенсії позивачу обумовлена відсутністю відповідного бюджетного фінансування на здійснення таких виплат.
Відтак, оскільки виконання рішення суду залежить виключно від бюджетного фінансування, то його виконання можливо і в такий спосіб як стягнення неотриманої пенсії.
Тобто, зміна способу виконання судового рішення у такому випадку не призведе до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування Державою витрат по виплаті заборгованості з таких виплат позивачу.
З огляду на викладене, враховуючи те, що фактично єдиною причиною яка ускладнює виконання рішення суду є неналежне фінансування, а також те, що зміна способу виконання рішення суду у спосіб, заявлений позивачем фактично призведе до зміни рішення суду в цій справі по суті, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення поданої заяви.
Аналогічної позиції при розгляді заяв в подібних правовідносинах притримується і Сьомий апеляційний адміністративний суд в своїх постановах від 08.05.2025 по справі №560/11202/23, від 08.05.2025 по справі №240/6519/21, від 18.06.2025 по справі №120/9916/24.
Керуючись статтями 248, 256, 378 КАС України,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення в адміністративній справі №620/2397/21 відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку встановленому ст.ст. 294-297 КАС України.
Суддя І.І. Соломко