10 вересня 2025 року м. Чернігів Справа № 620/9886/25
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Бородавкіна С.В. перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача яка полягає у не виплаті компенсації військового збору, утриманого з грошового забезпечення одержаного у зв'язку з виконанням обов'язків при проходженні військової служби в період з 23.06.2023 по 29.05.2025;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплати грошову компенсацію військового збору, утриманого з грошового забезпечення одержаного у зв'язку з виконанням обов'язків при проходженні військової служби в період з 23.06.2023 по 29.05.2025;
- стягнути з відповідача середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 29.05.2025 по день фактичної виплати.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи, в тому числі, позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Разом з тим, згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Законом України від 01.07.2022 №2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі - Закон №2352-ІХ) внесено зміни, зокрема, до статті 233 Кодексу законів про працю України.
Приписами частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Закон №2352-ІХ набув чинності 19.07.2022.
ОСОБА_2 було виключено зі списків особового складу відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29.05.2025.
Позивач зазначає, що відповідачем розрахунок при звільненні було проведено не в повному обсязі, а саме без грошової компенсації військового збору, який утримувався із грошового забезпечення в період з 23.06.2023 по 29.05.2025.
Згідно із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 26 лютого 2020 року у справі №821/1083/17, під «належними звільненому працівникові сумами» необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).
Відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Податкового кодексу України.
Згідно з п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи, перелік яких визначено підпунктами 164.2.1-164.2.18 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України. Крім того до зазначеного вище переліку включаються інші доходи, крім визначених у ст. 165 Податкового кодексу України, що передбачені п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.
Ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України).
Тобто, суд зазначає, що військовий збір не є обов'язковою виплатою при звільненні, а є щомісячним відрахуванням із нарахованого та виплаченого грошового забезпечення. Отже особа мала реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації щодо нарахування їй грошового забезпечення та його складових, протягом всього спірного періоду.
А тому, суд приходить до висновку, що позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду, який обраховується з кожної виплати грошового забезпечення щомісяця, а не з дати звільнення.
У відповідності до вимог частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання позовної заяви особою після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
До позовної заяви клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовом долучено не було.
На підставі наведеного та керуючись стаття 122, 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу 10-денний термін з дня вручення копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вказаний судом строк позовна заява буде йому повернута.
Копію ухвали суду надіслати позивачу для виконання
Відповідно до ч. 2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно із ст. 294 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Бородавкіна