12 вересня 2025 року Чернігів Справа № 640/6118/19
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Тихоненко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Лідеа Україна» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю “Лідеа Україна» (далі - ТОВ “Лідеа Україна», позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, у якому просить:
визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу ВПП ДФС від 21.12.2018 №0010504102.
В обґрунтування позовних вимог позивача зазначає .
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2019 відкрито провадження у справі № 640/6118/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Лідеа Україна» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Законом України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Разом з цим, на виконання вимог Закону України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (далі - Закон) та визначає порядок передачі нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративних судових справ іншим окружним адміністративним судам України - наказом ДСА України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок №399).
Пунктами 4-7 Порядку № 399 визначено, що на розгляд та вирішення судам підлягають передачі судові справи, які нерозглянуті ОАСК та передані до КОАС, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями. Матеріали щодо розгляду та вирішення окремих процесуальних питань у межах нерозглянутих судових справ підлягають передачі до судів, визначених у результаті автоматизованого розподілу судових справ між судами, проведеного відповідно до правил, установлених цим Порядком. Судові справи, вказані у переліку, які підлягають передачі судам, мають бути зареєстровані в базі даних. Перелік складається відповідальною особою протягом семи робочих днів після опублікування цього Порядку за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку, та формується в електронній формі із застосуванням КЕП.
На виконання положень Закону № 2825-IX та відповідно до Порядку № 399 справу передано на розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 прийнято справу до провадження судді Тихоненко О.М. спочатку в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.
Ухвалою суду від 13.05.2025 замінено Офіс великих платників податків ДФС (код ЄДРПОУ 39440996) на Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44082145) (далі - відповідач).
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити ТОВ «Лідеа Україна» у задоволенні позовних вимог та зазначає про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки виписані податкові накладні/розрахунки коригування зареєстровані позивачем з пропуском граничного строку реєстрації, визначеного пунктом 201.10 статті 201 ПК України, а тому контролюючим органом правомірно застосовано штрафні санкції визначені пунктом 120-1.1 ст. 120-1 ПК України на загальну суму 128 051,33 грн.
Позивачем подана відповідь на відзив, в якій зазначені аналогічні обставини, викладені в позові.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Податковим органом відповідно до ст. 76 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі - ПК України) проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) позивачем (а.с.11-13).
За результатами перевірки складено акт №3693/28-10-41-02/34702946 від 23.11.2018 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем п.201.10.ст. 201 ПК України, зокрема порушено терміни реєстрації в податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних: від 15.02.2017 №94 (реєстраційний №9042853716) на суму ПДВ (-1063495,22) грн, кількість днів прострочення - 15; від 23.12.2017 №96 (реєстраційний №9296370085) на суму ПДВ 17688,29 грн, кількість днів прострочення - 4; від 22.12.2017 №97 (реєстраційний №9296369948) на суму ПДВ 6148,80 грн, кількість днів прострочення - 4; від 31.01.2018 №49 (реєстраційний №9025782802) на суму ПДВ 17450 грн, кількість днів прострочення - 5; від 31.01.2018 №48 (реєстраційний №9025801711) на суму ПДВ (-9520,00) грн, кількість днів прострочення - 5; від 31.08.2018 №244 (реєстраційний №9200125851) на суму ПДВ (-166211,00) грн, кількість днів прострочення - 2.
Не погоджуючись з висновками вказаного акту, позивачем подані заперечення №106 від 06.12.2018 (а.с.14-16), які листом від 18.12.2018 №53739/10/28-10-41-02-11 Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби залишені без задоволення (а.с.18-20).
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.12.2018 № 0010504102, яким до позивача застосовано штраф на загальну суму 128051,33 грн (а.с.9).
Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивачем подана скарга (а.с.21-26), яка рішенням від 04.03.2019 Державною фіскальною службою залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін (а.с.27-29).
Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями п. 1.1 ст. 1 ПК України передбачено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до п. 54.3.3 статті 54 ПК України згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування суми податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Підпунктом 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України передбачено, що одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки.
Зокрема, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 ПК України).
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
У свою чергу, підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
В абзаці 2 пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України, також зазначено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Статтею 76 ПК України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Згідно з абз. 2 п. 76.3 ст. 76 ПК України камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Пунктом 102.1 статті 102 ПК України визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
Таким чином камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН проведено у межах та у спосіб визначений чинним законодавством.
Так, як встановлено судом та слідує з матеріалів справи, позивачем порушено граничні строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН за період 15.02.2015 по 31.08.2018, передбачених п. 201.10 ст. 201 ПК України (акт камеральної перевірки від 23.11.2018 №3693/28-10-41-02/34702946).
Щодо посилань позивача, що питання своєчасності реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в ЄРПН протягом зазначеного періоду вже були предметом іншої камеральної перевірки, а саме у травні 2018 року посадовими особами Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби було проведено камеральну перевірку діяльності позивача з питань своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.10.2015 по 28.02.2018, за результатами якої складено Акт камеральної перевірки від 30.05.2018 №1535/28-10-42-04/34702946, то суд зазначає, що вказаний акт, не містить повторюваності щодо фіксації порушення щодо тих податкових накладних та розрахунків коригування, які зазначені в розрахунку штрафу до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 21.12.2018 №0010504102 у розмірі 128 051,33 грн.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Абзацом 14 п. 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Тобто, як вбачається з даної норми, платник податків зобов'язаний зареєструвати податкову накладну / розрахунок коригування у встановлені терміни податковим законодавством.
Законодавець абзацом 9 п. 201.10 ст. 201 ПК України чітко зазначив «Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції».
Відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/ послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до абз. 6 п. 192.1 ст. 192 ПК України розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Абзацом 15 п. 201.10 ст. 201 ПК України Законодавець зазначає, що «У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом».
Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/ послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Системний аналіз статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Таким чином, законодавець чітко виділяє два випадки, які звільняють платника податків від відповідальності за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних: 1) «податкова накладна не надається отримувачу (покупцю), складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування»; 2) «податкова накладна не надається отримувачу (покупцю), складена на постачання товарів/послуг для операцій: які оподатковуються за нульовою ставкою».
Наказ Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року № 1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» (далі - Порядок № 1307), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 р. за № 137/28267, визначає форми податкової накладної та порядок заповнення податкової накладної.
Відповідно до пункту 8 Порядку № 1307 при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) 3 причини» робиться помітка «Х» та зазначається тип причини, зокрема, « 04» - складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання, « 08» - складена на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість; « 09» - складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.
Натомість, як встановлено судом та слідує з матеріалів справи, податкові накладні, які зареєстровані позивачем з порушенням граничного строку, встановленого пунктом 201.10 статті 201 ПК України, містять код ставки податку на додану вартість « 7, 20», що свідчить про те, що податкові накладні складені на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються податком на додану вартість.
Отже, наявність лише однієї умови «податкова накладна/розрахунок коригування, що не видається отимувачу (покупцю) не є підставою для не застосування штрафних санкцій відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що прийняте податковим органом податкове повідомлення-рішення від 21.12.2018 №0010504102 за результатами камеральної перевірки, є правомірним та скасуванню не підлягає, оскільки виписані податкові накладні/розрахунки коригування зареєстровані позивачем з пропуском граничного строку реєстрації, визначеного пунктом 201.10 статті 201 ПК України, а тому контролюючим органом правомірно застосовано штрафні санкції визначені пунктом 120-1.1 ст. 120-1 ПК України на загальну суму 128 051,33 грн.
Таким чином доводи позивача не знайшли свого підтвердження в ході розгляду даної справи.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
При цьому, у рішення ЄСПЛ по справі “Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов висновку, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, при проведенні перевірки та прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України, відтак підстави для задоволення позову відсутні.
Підстави для розподілу судових витрат також відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Лідеа Україна» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Лідеа Україна», вул. Смольна, 9, м. Київ, 03022, код ЄДРПОУ 34702946.
Відповідач: Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, вул. Кошиця, 3, м. Київ, 02068, код ЄДРПОУ 44082145.
Повне судове рішення складено 12.09.2025.
Суддя Оксана ТИХОНЕНКО