12 вересня 2025 року Чернігів Справа № 640/17159/20
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Тихоненко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Заммлер Україна» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю “Заммлер Україна» (далі - ТОВ “Заммлер Україна», позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - Головне управління ДПС у м. Києві, відповідач), у якому просить:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0601710405 від 11.06.2020.
В обґрунтування позовних вимог позивача зазначає про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки на виконання вимог статті 199 Податкового кодексу України позивачем було вчасно подано розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних від 31.12.2018 № 1211, №1209, №1208 та №1202, однак відповідачем було відхилено прийняття таких розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних 1211, 1209, 1208, 1202 без зазначення причин. Вказує, що позивач фізично не мав змоги зареєструвати розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних 1211, 1209, 1208, 1202 не через власну вину, а через некоректну роботу податкового органу. Щодо податкових накладних №561 від 27.03.2018, № 549 від 23.03.2018 та № 556 від 23.03.2018 позивач зазначає, що їх було подано в межах строку, визначеного Податковим кодексом України, натомість податковим органом не було надано квитанцію про неприйняття реєстрації вказаних податкових накладних.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.08.2020 відкрито провадження у справі № 640/17159/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Заммлер Україна» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Законом України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Разом з цим, на виконання вимог Закону України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (далі - Закон) та визначає порядок передачі нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративних судових справ іншим окружним адміністративним судам України - наказом ДСА України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок №399).
Пунктами 4-7 Порядку № 399 визначено, що на розгляд та вирішення судам підлягають передачі судові справи, які нерозглянуті ОАСК та передані до КОАС, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями. Матеріали щодо розгляду та вирішення окремих процесуальних питань у межах нерозглянутих судових справ підлягають передачі до судів, визначених у результаті автоматизованого розподілу судових справ між судами, проведеного відповідно до правил, установлених цим Порядком. Судові справи, вказані у переліку, які підлягають передачі судам, мають бути зареєстровані в базі даних. Перелік складається відповідальною особою протягом семи робочих днів після опублікування цього Порядку за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку, та формується в електронній формі із застосуванням КЕП.
На виконання положень Закону № 2825-IX та відповідно до Порядку № 399 справу передано на розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 прийнято справу до провадження судді Тихоненко О.М. спочатку в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.
Вказану ухвалу суду відповідач отримав 31.03.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак відзив на позов не подав..
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Головне управління ДПС у м. Києві на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, в порядку п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами
і доповненнями (далі - ПК України) проведено камеральну перевірку ТОВ «Заммлер Україна»
з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування
до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) підприємством (а.с.90-91).
За результатами перевірки складено акт №10102/26-15-04-05-16 від 20.05.2020 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних від 30.11.2018 № 759, від 30.11.2018 №1140, від 30.11.2018 № 1211, від 31.10.2018 №1083, від 31.05.2018 №1013, від 31.10.2018 №1209, від 31.08.2018 №914, від 30.09.2018 № 1208, від 30.09.2018 №1069, від 30.04.2018 №1202, від 31.03.2018 №561, від 31.03.2018 №549, від 31.03.2018 №556, від 31.07.2019 №885, від 31.07.2019 №886, від 31.08.2019 №859, від 31.08.2019 №861, від 30.09.2019 №842, від 30.09.2019 №441, від 31.10.2019 №481, від 31.10.2019 №498, від 31.10.2019 №500, від 30.11.2019 №869, від 31.12.2019 №1267, від 31.12.2019 №1265, від 31.01.2020 №757, від 31.01.2020 №760, від 31.01.2020 №768, від 31.01.2020 №769, від 29.02.2020 № 906, від 29.02.2020 №904 в ЄРПН, визначених п.201.10.ст. 201 ПК України.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.06.2020 № 0601710405, яким до позивача застосовано штраф на загальну суму 18044,30 грн (а.с.26).
Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями п. 1.1 ст. 1 ПК України передбачено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Зокрема, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 ПК України).
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Так, як встановлено судом та слідує з матеріалів справи, позивачем порушено граничні строки реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН за період 26.11.2018 по 14.02.2020, передбачених п. 201.10 ст. 201 ПК України.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 11.06.2020 №0601710405 у розмірі 18 044,30 грн.
Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових
зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній
формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством,
кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Суд зазначає, що п. 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що датою та часом
надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику,
є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті
192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку
коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня
продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі
про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням
причин.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з ПК України.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової
накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг
податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на
включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє
продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій
накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Пунктом п. 120'.1 ст. 120' Кодексу, передбачено, що порушення платниками податку
на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для
реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової
накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не
надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій:
які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за
собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в
розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових
накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15
календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких
податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від
16 до зо календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в
таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку
реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість,
зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення
строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану
вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі
порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні,
складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування,
підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Штрафні санкції, визначені п. 120-1.1 та п.120-1.2 ст.120-1 ПК України, не застосовуються до платників податку за порушення ними граничного строку реєстрації/відсутності реєстрації в ЄРПН податкових накладних: що не надаються отримувачу (покупцю),складених на операції з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування; що не надаються отримувачу (покупцю), складених на операції з постачання
товарів/послуг, які оподатковуються за нульовою ставкою.
Статтею 195 Кодексу визначено перелік операцій, що підлягають оподаткуванню за
нульовою ставкою, а перелік операцій, звільнених від оподаткування, - статтею 197.
Згідно з положеннями Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року № 1307, до
графи 8 податкових накладних вноситься - код ставки податку на додану вартість, за якою
здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються.
Пунктом 16 Порядку № 1307 визначено, що таблична частина податкової накладної
складається з двох розділів: А і Б.
До розділу Б податкової накладної вносяться дані у розрізі опису (номенклатури)
постачання товарів/послуг, зокрема, до графи 8 податкових накладних вноситься - код
ставки податку на додану вартість, за якою здійснюється оподаткування операцій з
постачання товарів/послуг, що постачаються.
У графі 8 зазначається код ставки: 20 - у разі здійснення операцій з
постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою; 7 -
у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за
ставкою 7 відсотків; 901-у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної
території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 902 - у разі
здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що
підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 903 - у разі здійснення операцій з
постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.
Водночас, до графи 9 податкових накладних вноситься код пільги.
Графа 9 заповнюється у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг,
звільнених від оподаткування податком на додану вартість.
У графі 9 зазначається код відповідної пільги з податку на додану вартість згідно з
Довідниками податкових пільг (Довідник податкових пільг, що є втратами доходів
бюджету, або Довідник інших податкових пільг), які затверджені ДФС станом на дату
складання податкової накладної.
У разі здійснення пільгових операцій, які не внесені до вказаних довідників (у
зв'язку із запровадженням нової пільги) станом на дату складання податкової накладної, у
графі 9 проставляється умовний код "99999999", а у відведеному полі зазначаються відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи Податкового кодексу України та/або міжнародного договору (угоди), якими передбачено звільнення від
оподаткування.
До розділу А податкової накладної (рядки І - X) вносяться узагальнюючі дані за
операціями, на які складається така податкова накладна, а саме:
у рядку І зазначається загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням
податку на додану вартість;
у рядках II - IV зазначаються суми податку на додану вартість, нараховані
виходячи з обсягів постачання, зазначених у рядках V та VI;
у рядках V - IX зазначаються загальні обсяги постачання товарів/послуг в розрізі
кодів ставок, зазначених у графі 8 нижньої табличної частини податкової накладної.
У разі складання податкової накладної на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість, рядки II - VIII не заповнюються.
Відповідно до п.17 Порядку №1307, для операцій що оподатковуються або звільненні від оподаткування, складаються окремі податкові накладні, тобто при одночасному постачанні одному отримувачу (покупцю) як оподаткованих товарів/послуг, так і таких, що звільнені від оподаткування, постачальник (продавець) складає окремі податкові накладні. У податковій накладній, складеній на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість, у графі "Складена на операції, звільнені від оподаткування" верхньої лівої частини робиться помітка "Без ПДВ".
Зазначене не поширюється на операції з постачання товарів/послуг, до яких
одночасно застосовуються як нульова ставка, так і основна та/або ставка 7 відсотків. У
такому разі складається одна податкова накладна, у якій заповнюються відповідні графи
нижньої табличної частини.
Операції, що оподатковуються за нульовою, основною ставкою або ставкою 7
відсотків, відображаються в окремих рядках нижньої табличної частини податкової
накладної.
Суд зазначає, що відповідно до п. 198.5 ст. 198 Кодексу платник податку
зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування,
визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше
останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі
податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену
податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг,
необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під
час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу
податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються
для їх використання або починають використовуватися:
в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього
Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту
196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної
території України;
в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2
розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
Таким чином, у разі порушення платником податку граничного строку реєстрації або відсутності реєстрації в ЄРПН податкових накладних, складених при визначенні податкових зобов'язань з податку на додану вартість відповідно до п. 198.5 ст. 198 Кодексу до такого платника податку застосовуються штрафні санкції визначені відповідно до ст. 120* Кодексу, крім податкових накладних, складених відповідно до пп. «б» п. 198.5 ст. 198 Кодексу.
Суд зазначає, що системний аналіз ст. 201, п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в ЄРПН є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої п. 120'.1 ст. 120' ПК України,
необхідна наявність двох обов'язкових складових: податкова накладна не повинна
надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання
товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за
нульовою ставкою.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві податкове повідомлення-рішення від 20.05.2020 №10102/26-15-04-05-16 за результатами камеральної перевірки, є правомірним та скасуванню не підлягає.
Таким чином доводи позивача не знайшли свого підтвердження в ході розгляду даної справи та не підтверджені жодними доказами.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
При цьому, у рішення ЄСПЛ по справі “Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов висновку, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, при проведенні перевірки та прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України, відтак підстави для задоволення позову відсутні.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Заммлер Україна» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Заммлер Україна», вул. Провіантська, 3, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 35007717.
Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 39439980.
Повне судове рішення складено 12.09.2025.
Суддя Оксана ТИХОНЕНКО