12 вересня 2025 року справа № 580/4379/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Паламаря П.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся адвокат Отрох А.В. в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовною заявою до Міністерства внутрішніх справ України (01024, м. Київ, вул. Богомольця, 10) в якій просить:
-визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням І групи інвалідності відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 "Про затвердження порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції";
-зобов'язати відповідача прийняти рішення про призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що проходив службу в органах внутрішніх справ України, звільнений зі служби за станом здоров'я, а згідно висновку МСЕК з 11.04.2023 ОСОБА_1 встановлено І групу інвалідності в наслідок захворювання, яке пов'язане з проходженням служби. Звернувшися із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням І групи інвалідності, безпідставно отримав відмову.
Відповідач, подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечував, мотивуючи свою позицію тим, що саме лише подання позивачем передбачених пунктом 7 Порядку №850 документів, не свідчить про наявність в нього безумовного права на отримання одноразової грошової допомоги. Вказано щодо невідповідності наданих матеріалів вимогам Порядку №850, тому представник відповідач вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 звільнений зі служби в органах внутрішніх справ за станом здоров'я відповідно до наказу №140 о/с від 04.09.2000.
06.03.2023 під час первинного огляду МСЕК позивачу встановлено І “Б» групу інвалідності безтерміново з 02.03.2023 внаслідок загального захворювання, згідно виписки з акта огляду МСЕК серії 12ААБ № 647402.
Обласна МСЕК №1 м. Черкаси з 11.04.2023 встановила позивачу ступінь втрати працездатності в розмірі 90%, зазначивши, що причиною втрати працездатності є захворювання, яке пов'язане з проходженням служби в ОВС, що узгоджується з довідкою серії 12ААА від 11.04.2023 про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02.08.2024 у справі №580/6165/24, зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути питання про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням І групи інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності та прийняти рішення про призначення або про відмову в призначенні грошової допомоги, з урахуванням висновків суду, викладених у судовому рішенні.
01.11.2024 Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях повторно складено висновок про призначення виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та направлено його до відповідача
На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду по справі №580/6165/24, МВС України розглянуло документи позивача про призначення одноразової грошової допомоги та відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, рішення міститься у висновку/відмовлено 05.12.2024.
Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях листом повідомив позивача щодо відмови про виплату одноразової грошової допомоги, оскільки медико-соціальна експертиза проведена без представника закладів охорони здоров'я МВС.
Не погоджуючись з вчиненими діями, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, суд зазначає таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Так, відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року №565-XII (втратив чинність 07 листопада 2015 року) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності, йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
На виконання вказаної норми Закону України «Про міліцію» постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок № 850).
02 липня 2015 року прийнято Закон України «Про Національну поліцію", пунктом 5 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого Закон України "Про міліцію" визнано таким, що втратив чинність.
Однак, за змістом пункту 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".
До набрання чинності Закону України "Про Національну поліцію", право та порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано статтею 23 Закону № 565-ХІІ та Порядком № 850, відповідно.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 850, днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Пунктом 3 Порядку № 850 визначено, що грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи.
Відповідно до п. 4 Порядку № 850, якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Таким чином, на час виникнення спірних відносин за позивачем як колишнім працівником органів внутрішніх справ, у зв'язку із встановленням йому І групи інвалідності, право на отримання одноразової грошової допомоги зберігалось згідно із пунктом 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII.
При цьому, механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції щодо процедури, умов, розмірів, а також строків, визначає Порядок № 850.
Письмовими доказами у справі підтверджено, що ОСОБА_1 у 2024 році первинно встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби ОВС, а тому останній має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про міліцію", виплата якої здійснюється відповідно до Порядку №850.
Пунктом 7 Порядку № 850 визначено перелік документів, які подає за місцем служби працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності.
Відповідно до п. 8 Порядку №850, керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 Порядку, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції. МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови (п. 9 Порядку № 850).
Суд зазначає, що мотиви відмови зазначені в рішенні (під час розгляду матеріалів щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги виявлено, що медико-соціальна експертиза проведена з порушенням п. 10 Положення про медико-соціальна експертизу, оскільки представники закладів охорони здоров'я МВС до складу комісії не залучалися що унеможливлює прийняття рішення за надісланими матеріалами згідно з Порядком).
Однак, відповідно до вимоги п. 14 Порядку №850, призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.
Дані підстави є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.
Так, позивачу встановлено інвалідність внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби ОВС та відсутні підстави для відмови визначені п. 14 Порядку №850, а тому останній має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом №565, призначення та виплата якої здійснюється відповідно до Порядку №850.
При цьому, оскільки відповідачем вже прийнято рішення про відмову у призначенні ОГД, то відповідно у відповідача відсутній вибір діяти на власний розсуд при призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до п. 9 Порядку № 850, згідно дескрец3ійних повноважень.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що дискреція це не обов'язок, а повноваження адміністративного органу, оскільки юридична концепція дискреції передбачає можливість вибору між альтернативними способами дій та/або бездіяльністю. У разі якщо законодавство передбачає прийняття лише певного конкретного рішення, то це не є реалізацією дискреції (повноважень), а є виконанням обов'язку.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 241-246, 255, 263, 295, КАС України суд,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням I групи інвалідності.
Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України призначити та виплати ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» та п. 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету міністрів України від 21.10.2015 №850.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.
Суддя Петро ПАЛАМАР