Справа № 643/6241/25
Провадження № 3/643/1819/25
11.09.2025 м. Харків
Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Замікула Б.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративні матеріали, які надійшли з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкає за адресою:
АДРЕСА_1
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП,
До Салтівського районного суду міста Харкова надійшли матеріали про притягнення
ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП: справа №643/6241/25 (провадження №3/643/1819/25), справа №643/6245/25 (провадження №3/643/1821/25), справа №643/6249/25 (провадження №3/643/1824/25).
Постановою суду від 23.04.2025 зазначені справи об'єднано в одне провадження з присвоєнням справі єдиного номеру справа №643/6241/25 (провадження №3/643/1819/25).
Так, згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №297845 від 12.04.2025, водій ОСОБА_1 12.04.2025 о 00 год 01 хв м. Харків, вул. Нескорених, 17Б, керував транспортним засобом Renault Scenic, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер Алкотест 6820, прилад ARHK 0129, результат огляду 1,27‰.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст. 130 КУпАП внаслідок порушення водієм вимог п. 2.9а Правил дорожнього руху України.
Також, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №297880 від 12.04.2025, водій ОСОБА_1 12.04.2025 о 00 год 45 хв м. Харків, вул. Нескорених, 28, керував транспортним засобом Renault Scenic, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням приладу Драгер Алкотест 6820. За результатом якого встановлено, що вміст алкоголю становить 0,86‰. Водій з результатом згоден.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст. 130 КУпАП внаслідок порушення водієм вимог п. 2.9а Правил дорожнього руху України.
Також, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №298004 від 12.04.2025, водій ОСОБА_1 12.04.2025 о 00 год 45 хв м. Харків, вул. Нескорених, 26А, керував транспортним засобом Renault Scenic, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер Алкотест 6820, прилад ARHF 0027. Результат огляду 0,58‰. Тест 2889. Водій з результатом згоден.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст. 130 КУпАП внаслідок порушення водієм вимог п. 2.9а Правил дорожнього руху України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що не заперечує факт перебування у стані сп'яніння на момент зупинки транспортного засобу. Однак зазначив, що керував транспортним засобом у зв'язку з крайньою необхідністю, оскільки його колега по роботі потребувала медичної допомоги, однак в такий пізній час вона не могла викликати таксі, а тому він вирішив допомогти.
Захисник ОСОБА_1 , адвокат Гафич О.І., підтримав позицію свого підзахисного. Крім того вказав про порушення процедури притягнення свого підзахисного до адміністративної відповідальності, а саме: відсутність законних підстав для зупинки транспортного засобу; неповідомлення водієві конкретних ознак стану сп'яніння та необхідності у зв'язку з цим проходження відповідного огляду; нероз'яснення водієві права не погодитись із результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та можливість пройти огляд у закладі охорони здоров'я.
Крім того, захисник просив не позбавляти ОСОБА_1 права керувати транспортним засобом, посилаючись на те, що він є працівником підприємства, яке віднесено до критичної інфраструктури. На підтвердження чого долучив до матеріалів справи лист АТ «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1» щодо збереження права керування транспортними засобами працівника критичного підприємства, в якому зазначено прохання не застосовувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами. До вказаного листа також долучено: витяг з наказу №01/17 від 01.01.2025 про покладення на ОСОБА_1 обов'язків з транспортування (доставки, перевозки) працівників у межах м. Харків на об'єкти будівництва оборонного призначення та місць ліквідації наслідків пошкоджень будівель та споруд (а саме з напрямку будівництва та реконструкції споруд), спричинених збройною агресією російської федерації на території Харківської області; витяг з наказу №45к від 29.02.216 про призначення ОСОБА_1 з 01.03.2016 року на посаду машиніста штукатурної станції; копію перепустки комендатури Харківської області серії НОМЕР_2 для проїзду на території Харківської області під час комендантської години на транспортний засіб Renault Megane, д.н.з. НОМЕР_1 ; копію характеристики ОСОБА_1 ; копію розпорядження №80В від 10.02.2025 Про визначення підприємств, установ, організацій критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особовий період; копію додатку до розпорядження №80В від 10.02.2025.
За клопотанням захисника у судовому засіданні допитана свідок ОСОБА_2 , яка повідомила, що працює з ОСОБА_1 на одному підприємстві. Вказала, що у цей вечір вони були разом на заході, під час якого вживали алкогольні напої. У подальшому, через погане самопочуття, вона попросила, щоб ОСОБА_1 відвіз її додому, на що останній дав свою згоду. Причини, через які вона не викликала екстренну медичну допомогу свідок не повідомила. Водночас підтвердила, що їй було достовірно відомо про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, коли вона попросила його відвезти додому.
Суддя, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, покази свідка встановив наступне.
За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ.
Статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Згідно із ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху (далі - ПДР), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.
Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з п. 2.9 а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У пункті 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст.130 КУпАП установлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп'яніння.
Порядок проходження огляду на стан сп'яніння врегульовано ст. 266 КУпАП, а також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція), яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015, та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі - Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008.
Відповідно до п. 2, 4 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного сп'яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці, крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п. 6 розділу І Інструкції).
Згідно з п. 3, 4, 7, 8 розділу ІІІ Інструкції огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану наркотичного сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи. Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Аналогічні положення викладені у Порядку, затвердженому постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008.
Суд, перевіривши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, доходить висновку про наявність у діях водія ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130 КУпАП.
Факт вчинення правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №297845, серії ЕПР1 №197880, серії ЕПР1 № 298004, які відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, містять виклад суті вчинених правопорушень та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила;
- довідкою з приладу Драгер Алкотест 6820, прилад ARHK 0129, принтер ARHH 0812, тест 2738, результат 1,27 ‰ проміле;
- довідкою з приладу Драгер Алкотест 6820, прилад ARHK 0047, принтер ARHH 0832, тест 3208, результат 0,86 ‰ проміле;
- довідкою з приладу Драгер Алкотест 6820, прилад ARHF 0027, принтер ARHE 0032, тест 2889, результат 0,58 ‰ проміле;
- направленнями на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарським препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у якому зазначено, що ОСОБА_1 12.04.2025 о 00 год 07 хв, 12.04.2025 о 01 год 00 хв, 12.04.2025 о 05 год 20 хв направляється до КНП ХОР «ОКНЛ» у зв'язку з виявленими ознаками сп'яніння;
- актами огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, результат огляду 1,27 ‰, 0,86 ‰, 0,58 ‰ проміле, у графі «з результатом згоден» ОСОБА_1 поставив свій підпис;
- дослідженими у судовому засіданні відеозаписами з нагрудних боді - камер поліцейських, при перегляді яких обставини, викладені у протоколі, знайшли своє підтвердження;
На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.
Доводи захисника, що поліцейські без поважних причин зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 та за відсутності ознак алкогольного сп'яніння вимагали пройти відповідний огляд, суддя відхиляє як безпідставні, з огляду на таке.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан, який в подальшому продовжено і діє дотепер.
Відповідно до п. 3 Указу Президента України № 64/2022, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану.
Згідно з п. 5, 6, 7 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану:
- запроваджувати, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комендантську годину (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), а також встановлювати спеціальний режим світломаскування;
- встановлювати, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів;
- перевіряти, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.
Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Згідно вимог п. 24 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція, відповідно до покладених на неї завдань, бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.
З наведеного вбачається, що у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану. До того ж суддя зазначає, що транспортний засіб було зупинено під час дії комендантської години (00:01)
Щодо посилань захисника на неповідомлення ОСОБА_1 конкретних ознак сп'яніння суддя та нероз'яснення йому права пройти огляд в закладі охорони здоров'я суддя зазначає таке.
Встановлення ознак сп'яніння є результатом візуального сприйняття працівниками поліції відповідних ознак зовнішності та поведінки певної особи, а відтак носить суб'єктивний характер. Наведене узгоджується із положенням Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015. Саме тому водієві було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння із використанням газоаналізатора задля спростування чи підтвердження припущень поліцейських.
ОСОБА_1 добровільно погодився пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки та жодного разу не заперечив встановлених результатів. Відтак, посилання захисника на те, що поліцейські не роз'яснили право водія пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, у разі його незгоди із результатами огляду на місці - суддя вважає неспроможними.
Досліджені та перевірені судом обставини поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП.
Порушення вимог ст. 256, 266, 268 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015), Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 07.11.2015) при складанні поліцейськими протоколу про адміністративне правопорушення - судом не встановлено.
Жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували винуватість ОСОБА_3 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, суду не надано.
Щодо доводів про перебування ОСОБА_1 у стані крайньої необхідності, суддя зазначає наступне.
Так, згідно зі ст. 18 КУпАП крайня необхідність - це стан, в якому була вчинена дія, передбачена цим Кодексом або іншими законами України, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, і який виключає можливість кваліфікації цієї дії як адміністративного правопорушення. Обов'язковими ознаками крайньої необхідності є вчинення дії: 1) з метою усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління; 2) якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами; 3) якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Лише за наявності усіх трьох наведених вище умов особа звільняється від адміністративної відповідальності на підставі ст. 17 цього Кодексу, а провадження у справі про адміністративне правопорушення, вчинене у стані крайньої необхідності, підлягає закриттю.
Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам. Однією з найважливіших умов правомірності акта крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов'язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.
Спосіб збереження охоронюваного законом інтересу за рахунок іншого повинен бути саме крайнім. Якщо для запобігання небезпеки, що загрожує, в особи є шлях, не пов'язаний із заподіянням шкоди, вона повинна обрати саме цей шлях.
Однак, в судовому засіданні не було встановлено обставин, які б свідчили, що ОСОБА_1 діяв в умовах крайньої необхідності, зокрема, з відеозаписів не вбачається, що пасажир автомобіля перебувала у тяжкому стані та потребувала невідкладної допомоги.
Рішення ОСОБА_1 , сісти за кермо у стані алкогольного сп'яніння, щоб відвезти додому колегу, яка перебувала у хворобливому стані - є проявом нерозсудливого джентльменського вчинку, але аж ніяк крайньою необхідністю. До того ж свідок ОСОБА_2 не була позбавлена можливості звернутись за медичною допомогою, однак цього не зробила.
Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджена у повному обсязі.
Відповідно до довідки інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП, згідно облікових даних «НАІС ДДАІ» - ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 .
За приписами ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху суддею не враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відтак, суддя вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції, передбаченої ч. 1 ст.130 КУпАП, а саме: призначити адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки саме такий вид адміністративного стягнення досягне мети, визначеної ст. 23 КУпАП.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для праце здатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
Матеріали справи не місять даних про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, а тому він підлягає стягненню за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст. 33, 35, 40-1, 130, 251, 280, 283-285, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн.
Штраф сплатити за реквізитами: отримувач коштів ГУК у Харківській області 21081300; код отримувача 37874947; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача 899998; рахунок отримувача UA168999980313020149000020001; код класифікації доходів бюджету 21081300; призначення платежу: «штраф по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху»).
Судовий збір сплатити за реквізитами: отримувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача 899998; рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106; призначення платежу: «судовий збір при ухваленні судом постанови про накладення адміністративного стягнення».
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова в частині накладення стягнення у виді штрафу набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а в частині позбавлення права керування транспортним засобом - з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання постанови про накладення штрафу, зазначена постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. В порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушення.
Суддя Б.С. Замікула