Справа № 638/15045/25
Провадження № 1-кс/638/2357/25
04 вересня 2025 року Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:
Слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду міста Харкова клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12025226240000498 від 04.08.2025 року за ознаками ч.1 ст.309 КК України, -
встановив:
Адвокат ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду міста Харкова в інтересах ОСОБА_4 із клопотанням, в якому просить скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Харкова від 08.08.2025 року на мобільний телефон марки «Redmi 10» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Лайфселл» з номером телефону НОМЕР_3 .
В обґрунтування клопотання зазначає, що 08.08.2025 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Харкова накладено арешт на майно, вилучене 04.08.2025 року у ОСОБА_4 , в тому числі на мобільний телефон марки «Redmi 10» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Лайфселл» з номером телефону НОМЕР_3 . Однак 20.08.2025 року дізнавачем СД ХРУП №3 ГУНП в Харківській області з добровільної згоди та в присутності ОСОБА_4 проведено огляд вищевказаного мобільного телефону, під час якого будь-якої інформації, яка може мати значення для досудового розслідування і судового розгляду кримінального провадження та може бути використана з метою доведення фактів та обставин, які підлягають встановленню та доказуванню у кримінальному провадженні, виявлено не було. З огляду на викладене, вважає, що вилучене майно не відповідає критеріям, які зазначені у ст.98 КПК України, і є необхідними для його віднесення до категорії речових доказів. Тому в подальшому застосування арешту майна відпала потреба.
Представник власника майна просив клопотання розглянути у його відсутність, а також відсутність власника майна, клопотання підтримав.
В судове засідання дізнавач, прокурор не з'явились, слідчий надав до суду заяву, в якій просив клопотання розглянути у його відсутність та заперечував проти скасування арешту з майна з тих підстав, що це може перешкодити ефективному, швидкому, повному та неупередженому дослідженню обставин кримінального правопорушення та прийняття обґрунтованого процесуального рішення, передбаченого КПК України.
Розглянувши, дослідивши надані дізнавачем матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного.
Встановлено, що Харківським РУП №3 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12025226240000498 від 04.08.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.
Встановлено, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Харкова від 08.08.2025 року мобільний телефон марки «Redmi 10», IMEI НОМЕР_1 , IMEI-2: НОМЕР_2 з sim-картою мобільного номеру телефону НОМЕР_3 оператору зв?язку «Lifecell», який на праві власності належить гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Частиною першою статті 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
За правилами статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою, зокрема, забезпечення збереження речових доказів.
В цьому випадку, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Так статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим суддею арешт на майно було накладено саме з метою забезпечення збереження речового доказу.
Отже, вказане майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, що само по собі є самостійною підставою для накладення на нього арешту. Відповідно до ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, і у такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, де вказано, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. При цьому, майно, яке має ознаки речового доказу може вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Арешт майна з підстави передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Дослідивши надані документи, з урахуванням заперечення дізнавача щодо скасування арешту майна, суд дійшов висновку, що заявником не доведено, що в застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Крім того, слідчий суддя зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що їх сукупність, відповідно до вимог ст.170 КПК України, є достатньою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно, яке відповідає критеріям, зазначеним в статті 98 КПК України.
Згідно статті 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Стаття 174 КПК України передбачає два випадки можливого скасування раніше накладеного арешту на майно - 1) у застосуванні арешту майна відпала потреба; 2) арешт накладено необґрунтовано.
Зважаючи на вищевикладене, приймаючи до уваги, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя не знаходить правових підстав для задоволення клопотання заявника про скасування арешту майна, оскільки існують підстави для тимчасового позбавлення власника (володільця) майна права на відчуження та розпорядження вказаним майном, тобто існує сукупність підстав вважати, що це майно є речовим доказом у кримінальному провадженні.
Крім того, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по-суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що їх сукупність, відповідно до приписів ст. 170 КПК України, є достатньою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно, яке відповідає критеріям, зазначеним в ст. 98 КПК України.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що відмова у задоволенні клопотання не позбавляє його права звернутись повторно з відповідним клопотанням, надавши додаткові документи чи обґрунтування.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 170-174, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12025226240000498 від 04.08.2025 року за ознаками ч.1 ст.309 КК України - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено 09.09.2025 року о 15:30 годині.
Слідчий суддя: ОСОБА_1