справа № 619/4102/25
провадження № 1-кс/619/879/25
іменем України
12 вересня 2025 року м. Дергачі
Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської областіОСОБА_1
за участю:секретаря судового засіданняОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Дергачівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №12025221230000741 від 16.07.2025 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваної:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Запоріжжя, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ;
за участю сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:
прокурораОСОБА_6
підозрюваної захисникаОСОБА_5 ОСОБА_7 .
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.
До суду надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Дергачівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про продовження щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, тобто до 16.10.2025 з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
В обґрунтування клопотання слідчий посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого їй умисного тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, яка підтверджується зібраними по кримінальному провадженні доказами, а також продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, які є підставою для продовження стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а саме, можливість підозрюваною: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення. Наявність зазначених ризиків обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 скоїла тяжкий злочин, і, перебуваючи без застосування до неї будь-якого запобіжного заходу може негативно вплинути на хід досудового розслідування та встановлення істини у справі. Крім того, усвідомлюючи можливу міру покарання, у разі винесення судом обвинувального вироку, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Окрім цього, ОСОБА_5 не заміжня, не працевлаштована, не має постійного джерела доходу, тобто не має стійких соціальних зв'язків, що може спонукати її до постійної зміни місця мешкання, що унеможливить в подальшому встановити її місцезнаходження ті відповідно затягне прийняття остаточного законного рішення у даному кримінальному провадженні. Отже, вважає, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваного та не нададуть можливості уникнути вказаних ризиків, а тому, вказаний запобіжний захід відповідає характеру кримінального правопорушення та суспільному інтересу.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав, які зазначені у ньому.
У судовому засіданні підозрювана ОСОБА_5 та її захисник адвокат ОСОБА_7 не заперечувала щодо задоволення клопотання.
Встановлені судом обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів.
Органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у такому.
16.07.2025 близько 15:00 год, ОСОБА_5 знаходилась за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем реєстрації та мешкання свого знайомого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якого вдома також знаходився ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , де ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 вживали алкогольні напої, внаслідок чого ОСОБА_10 відчуваючи дію алкогольних напоїв ліг спати. Під час подальшого спілкування, між ОСОБА_9 та ОСОБА_5 на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин виник побутовий конфлікт, під час якого у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_9 .
Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел на умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, суспільно небезпечні наслідки у вигляді умисного спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , ОСОБА_5 взяла у праву руку ніж, який знаходився у столі в одній із кімнат будинку за вищевказаною адресою, наблизилась до ОСОБА_9 на відстань витягнутої руки, умисно, тримаючи ніж у правій руці за руків'я, нанесла ОСОБА_9 , який в цей час знаходився у лежачому положенні на дивані у цій же кімнаті, один удар ножем у зовнішню частину лівої гомілки між коліном та тазостегновим суглобом, чим спричинила ОСОБА_9 колоту рану верхньої третини лівої гомілки та геморагічний шок другого ступеня. Після вчинення вказаних дій ОСОБА_5 залишила територію вказаного домоволодіння.
16.07.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Слідчий суддя заслухавши думку прокурора, який підтримав вимоги клопотання та просив його задовольнити, пояснення підозрюваної та її захисника, які не заперечували щодо його задоволення, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшов такого висновку.
З матеріалів справи вбачається, що СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025221230000741 від 16.06.2025 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України
16.07.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
18.07.2025 ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області до підозрюваної ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 15.09.2025 включно.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 176 КПК України до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, прокурора.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо слідчий доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі “Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифіковану Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 № 475/97-ВР, надалі «Конвенція».
За визначенням Європейського суду з прав людини обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин (справа K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).
Слідчим суддею проведено аналіз всіх ризиків, визначених частиною 1 статті 177 КПК України, з урахуванням особливостей даного кримінального провадження та особи підозрюваної, як того вимагають норми чинного законодавства України та міжнародного законодавства, зокрема практика ЄСПЛ, яка відповідно до частиною 5 статті 9 КПК України застосовується у кримінальному процесуальному законодавстві України (Рішення у справі «Смирнова проти Росії», скарги № 46133/99 та 48183/99, від 08.06.1995 у справі «Ягчі і Саргін проти Туреччини», від 23.09.2008 у справі «Вренчев проти Сербії» тощо).
Відповідно до вимог пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це необхідно робити з урахуванням низки відповідних факторів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Згідно з ч. 1 ст. 181 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту повинен перевірити чи достатньо підстав для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, національні суди повинні з'ясувати, чи є домашній арешт до судового розгляду справи єдиним запобіжним заходом, який забезпечив би належну процесуальну поведінку особи та виконання нею процесуальних обов'язків, а також, чи є можливість обмежитися в даному випадку застосуванням іншого запобіжного заходу.
При обранні виду запобіжного заходу суди враховують вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадків за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення свідчать про обґрунтованість підозри, тяжкість покарання, що загрожує їй в разі визнання винною у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється.
Слідчим суддею розглядалась можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам, проте, враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, слідчий суддя вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, буде недостатнім для запобігання існуючим ризикам.
Слідчий суддя вважає, що прокурор довів наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, для продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваній ОСОБА_5 , оскільки зазначені у клопотанні обставини свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а надані докази обґрунтовують ці обставини.
Разом з цим, при виявленні обставин, які будуть свідчити про фактичну неефективність домашнього арешту у нічний час, прокурор разом зі слідчим не позбавлений процесуальної можливості звернутись з відповідним клопотанням до слідчого судді, щодо зміни запобіжного заходу на більш тяжкий.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України на підозрювану слідчий суддя покладає обов'язки, які передбачені п.п. 2, 3, 8 цієї частини статті.
На виконання ч. 7 ст. 194 КПК України слідчий суддя зазначає, що обов'язки, які покладені на підозрювану ОСОБА_5 не можуть перевищувати двох місяців.
Як вбачається з наданих слідчому судді матеріалів, ОСОБА_5 було повідомлено про підозру 16.07.2025.
10.09.2025 постановою керівника Дергачівської окружної прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025221230000741 від 16.07.2025 було продовжено до 16.10.2025.
Отже, досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025221230000741 від 16.07.2025 , за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, повинно бути закінчене 16 жовтня 2025 року.
З урахуванням викладеного, строк дії ухвали слідчого судді не повинен перевищувати 16 жовтня 2025 року.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні.
Статтею 205 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 177-179, 181, 186, 193, 194, 196, 203, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту задовольнити.
Продовжити щодо підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши останній залишати своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 22 год 00 хв до 06 год 00 хв наступної доби, окрім під час оголошення сигналу тривоги для прослідування до найближчого укриття та отримання невідкладної медичної допомоги.
Зобов'язати підозрювану ОСОБА_5 прибувати за кожною вимогою до суду або до слідчого чи прокурора.
Покласти на підозрювану ОСОБА_5 на строк до 16 жовтня 2025 року такі обов'язки:
- не відлучатися з Харківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;
- утримувалася від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_5 , що в разі не виконання покладених на неї обов'язків, до неї може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.
Ухвалу про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для організації виконання начальнику ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області.
Відповідна посадова особа ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області повинна негайно поставити на облік ОСОБА_5 та повідомити про це слідчому ОСОБА_3 .
Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваної ОСОБА_5 мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Копію ухвали про продовження застосування запобіжного заходу вручити підозрюваній ОСОБА_5 негайно після її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню та діє до 16 жовтня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1