Справа № 525/899/25
Провадження №3/525/385/2025 П О С Т А Н О В А
12.09.2025 селище Велика Багачка
Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Прасол Я.В.
секретаря судових засідань Корж Т.Ю.,
з участю прокурора Панасенка В.В.,
захисника адвоката Стахурлова І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка в режимі відеоконференції адміністративний матеріал, який надійшов з Відділення поліції №3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, гром. України, проживаючого по АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності протягом року не притягався, РНОКПП судом не встановлено,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
11 серпня 2025 року о 07 год. 40 хв. по вулиці Шевченка, 105 в селищі Велика Багачка водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «HYUNDAI SANTA FE» реєстраційний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 а ПДР України, його дії кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, з клопотаннями про відкладення розгляду справи на адресу суду не звертався.
Суд, згідно положень ст. 268 КУпАП, прийшов до переконання про можливість проведення розгляду справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Захисник адвокат Стахурлов І.І. у судовому засіданні повідомив, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнає. Пояснив, що ОСОБА_1 дійсно у дату та час, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення керував автомобілем, напередодні ввечері вживав алкогольні напої, але враховуючи, що керував автомобілем на наступний день, останній вважав, що у стані алкогольного сп'яніння не перебуває. Працівниками поліції було порушено ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», оскільки були відсутні підстави для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Також поліцейськими порушені вимоги ч. ч. 1, 3, 5, 7 ст. 266 КУпАП, зокрема не було відсторонено водія від керування транспортним засобом. Також не було об'єктивних підстав вважати, що особа перебувала у стані алкогольного сп'яніння. З урахуванням вищевикладеного, вважав, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є недоведеною, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Прокурор Панасенко В.В. вважав доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та просив накласти стягнення на останнього у межах санкції відповідної статті КУпАП.
Завданнями КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №419288 від 11.08.2025 (а.с. 1), у якому зазначені обставини керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та тестуванням на алкоголь до протоколу серії ЕПР1 №419288 від 11.08.2025, згідно яких ОСОБА_1 11.08.2025 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння, результати огляду - 0,73 проміле (а.с. 2, 3);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «МЛІЛ» ММР від 11.08.2025, згідно якого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, результати огляду - 0,73 проміле (а.с. 5);
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5450137 від 11.08.2025, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 5 ст. 121 КУпАП (а.с. 7);
- довідкою ВП №3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області №174390-2025 від 12.08.2025 про те, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія, серії НОМЕР_2 , категорії «В», «С», транспортний засіб «HYUNDAI SANTA FE» реєстраційний номер НОМЕР_1 належить TOMASZOW LUBELSKI (а.с. 8);
- відеозаписом з боді-камери патрульного поліцейського, де зафіксовано факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення (а.с. 9).
У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 251 КУпАП визначає поняття та джерела доказів у справі про адміністративне правопорушення. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За нормою ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктом 1.10. Правил дорожнього руху визначено, що водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Відповідно до пункту 2.9 а ПДР, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція частини першої статті 130 КУпАП встановлює юридичну відповідальність у тому числі за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння.
Доводи захисника, щодо порушення поліцейськими положень ЗУ «Про Національну поліцію» та ст. 266 КУпАП, не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду.
Так, із переглянутого відеозапису, установлено, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений поліцейським, у зв'язку з порушенням останнім ПДР, що зафіксовано у постанові про накладення на останнього адміністративного стягнення за ч. 5 ст. 121 КУпАП ( а.с. 7).
Частиною першою статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого, здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За пунктом 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9 ПДР).
У ході спілкування з водієм поліцейським були виявлені у останнього ознаки алкогольного сп'яніння, про що було повідомлено останньому та запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, відповідно до п. 2.5 ПДР України.
Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015№1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1413/27858 (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 3 розділу І Інструкції, ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п. 6 розділу І Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Отже, підставою, для проходження огляду на встановлення стану алкогольного сп'яніння є саме встановлення поліцейським уповноваженого підрозділу Національної поліції при зупинці транспортного засобу та в ході спілкування з водієм конкретного транспортного засобу хоча б однієї з ознак алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_1 було роз'яснено, що допустимою нормою алкоголю є 0,2 проміле, все, що більше свідчить про стан алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціальних технічних засобів, йому було повідомлено результати, роз'яснено, що результати огляду перевищують допустимий рівень алкоголю, що свідчить про те, що він перебуває у стані сп'яніння. ОСОБА_1 з результатами огляду погодився. Перед складанням протоколу про адміністративне правопорушення йому були роз'яснені права.
Аналіз положень п. 2.9 а Правил дорожнього руху України в сукупності та в системному взаємозв'язку з пунктами 2, 3, 6, 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції свідчить про те, що у даній конкретній ситуації, яка склалася 11.08.2025 о 07 год. 40 хв. по вулиці Шевченка, 105 в селищі Велика Багачка з участю гр. ОСОБА_1 відповідна уповноважена посадова особа Національної поліції мала право за відповідних виявлених ним ознак алкогольного сп'яніння водія запропонувати йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому порядку (що ним і було зроблено згідно даних протоколів про адміністративні правопорушення, які посвідчено відповідними написами, а також вбачається з переглянутих у судовому засіданні відеозаписів).
При цьому суд приходить до переконання, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проведений у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Інші доводи сторони захисту у своїй сукупності не спростовують висновків суду та установлених у ході судового розгляду обставин.
Суд при оцінці наявних у справі доказів враховує висновки, які викладені у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 та у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) про те, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом»; таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.
Суд враховує, позицію Європейського суду з прав людини, щодо того, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення ЄСПЛ «Руїз Торіха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.
Таким чином, заслухавши пояснення захисника адвоката Стахурлова І.І., думку прокурора, дослідивши сукупність наявних матеріалів справи, переглянувши відеозапис (в обсязі, який наданий суду органом Національної поліції) і давши цим доказам належну оцінку, суд приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Досліджені докази повністю узгоджуються між собою, їх аналіз дає суду підстави прийти до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення є доведеною поза розумним сумнівом.
Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер ( ч. 2 ст. 61 Конституції України).
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
За загальними правилами ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
Ураховуючи вищевикладене, з урахуванням суті та характеру вчиненого ОСОБА_1 грубого адміністративного правопорушення у сфері транспорту, того, що раніше він до адміністративної відповідальності не притягався, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність, з метою запобігання вчиненню ним нових правопорушень, суд вважає за необхідне застосувати відносно нього адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що буде відповідати цілям покарання.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.
Виходячи з положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у даній справі про адміністративне правопорушення належить стягнути з ОСОБА_1 .
На підставі викладеного та керуючись ст. 61 Конституції України, ст. ст. 9, 23, 27, 33, 40-1, ч. 1 ст. 130, 251, 252, 280, 283, 284, 289, 294 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня набрання нею законної сили.
Суддя Я.В. Прасол