Справа № 216/1614/25
провадження №2/216/1620/25
14 серпня 2025 року м. Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого, судді: Чирського Г.М.,
за участю секретаря судового засідання: Смолдирева М.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №6 м. Кривого Рогу, в порядку загального позовного провадження, з викликом сторін, цивільну справу за позовом Криворізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою,-
Криворізька міська рада звернулась до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 2145666,53 грн., як безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою внаслідок порушення земельного законодавства. Зокрема позивач вказує, що у період з 01.01.2022 по 31.12.2023 відповідач використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату не сплачував, договір оренди з територіальною громадою міста Кривого Рогу не укладав, хоча земельна ділянка використовувалась відповідачем для розміщення об'єкта нерухомого майна, що призвело до неотримання доходу від орендної плати за землю, який позивач отримав би у разі оформлення відповідачем згідно з вимогами статей 125, 126 Земельного кодексу України правовстановлюючих документів на земельну ділянку.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27.03.2025 року вищезазначений позов прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 05.06.2025 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав на адресу суду клопотання, в якому просив проводити розгляд справи у його відсутність, підтримуючи позовні вимоги в повному обсязі та не заперечуючи проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань не надходило. Відзив на позовну заяву не подав.
За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутність позивача та відповідача на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення, відповідно до положень ст.ст. 280, 282 ЦПК України.
Враховуючи, що сторони до суду не прибули, в матеріалах справи мається достатня кількість доказів для вирішення справи по суті, суд відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України вважає за доцільне ухвалити рішення без участі сторін по справі та без фіксації процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини 2 статті 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Статтею 55 Конституції України гарантований судовий захист прав і свобод людини та громадянина.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.
За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З урахуванням встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Земельного кодексу України та Цивільного кодексу України.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-0000158372025 від 29.01.2025, земельна ділянка площею 0,5157 га з кадастровим номером 1211000000:08:573:0016, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , є сформованою з 13.05.2021.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 373563400 від 10.04.2024, за ОСОБА_1 з 02.08.2010 зареєстровано право власності на нежитлові будівлі, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , номер відомостей про речове право 31115028.
21 жовтня 2009 року Криворізькою міською радою та Приватним підприємством «Енергополь» укладено договір оренди земельної ділянки, за яким останньому надано в строкове платне користування земельну ділянку промисловості, транспорту, зв?язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розташування автотранспортного підприємства, за адресою: АДРЕСА_1 , площею 1,2882 га з кадастровим номером 1211000000:08:573:0012.
Рішенням Криворізької міської ради від 30.11.2010 №54 «Про розірвання договору оренди, затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок на вул. Урицького, 56а, 56д та надання їх в оренду для розміщення автотранспортних підприємств» з ПП «Енергополь» розірвано договір оренди земельної ділянки від 31.10.2009, площею 1,2882 га, зареєстрованого 11.11.2009 за № 040910800976.
Рішенням від 30.11.2010 №54 затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок для розміщення автотранспортних підприємств у Центрально-Міському районі:
- на вул. Урицького, 56а - ПП «Енергополь»;
- на АДРЕСА_1 - громадянці ОСОБА_1 .
Згідно з пунктом 3 Рішення від 30.11.2010 №54 терміном на 5 років надано в оренду земельні ділянки промисловості, транспорту, зв?язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення автотранспортних підприємств у Центрально-Міському районі:
- ПП «Енергополь» - площею 0,7725 га на АДРЕСА_1 ;
- громадянці ОСОБА_1 - площею 0,5157 га на АДРЕСА_1 , за рахунок земель, раніше наданих ПП «Енергополь» на підставі договору оренди земельної ділянки від 11.11.2009 №040910800976, згідно з доданими схемами.
Проте, як зазначає позивач, до теперішнього часу Відповідачем не укладено з Криворізькою міською радою договору оренди земельної ділянки.
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 10.04.2024 №373563400 встановлено, що нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_1 д знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:08:573:0012.
За інформацією Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 22.01.2025 №109/299-25 встановлено, що станом на поточну дату згідно даних Державного земельного кадастру земельна ділянка за цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, площею 0,5157 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована в Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 1211000000:08:573:0016.
Відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:08:573:0012 в Державному земельному кадастрі відсутні.
Ураховуючи підтверджуючі документи надані до позовної заяви, об?єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , яке на праві приватної власності, відповідно до Договору про поділ комплексу від 08.07.2010, належить ОСОБА_1 , знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:08:573:0016.
У спірний період з 01.01.2022 року до 31.12.2022 року між Криворізькою міською радою та ОСОБА_1 не існувало договірних правовідносин.
Згідно інформації, яка вбачається з листа Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області № 50/5/04-36-24-16-13 від 02.01.2025, відповідач ОСОБА_1 в переліку орендарів у 2022-2023 роках відсутня, як орендар земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 не є платником з плати за землю (орендної плати) за земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 523, яке набрало чинності 01.01.2022, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу, яка у тому числі містить середню (базову) вартість 1 кв. м. земель міста.
Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 506 «Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу» установлено, у тому числі, ставки земельного податку та ставки орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548 (додаток 2 до рішення), та яке набрало чинності з 01.01.2022.
За даними витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-0000158372025 від 29.01.2025, земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:08:573:0016, що використовується відповідачем за адресою: АДРЕСА_1 , категорія земель: землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, за цільовим призначенням віднесена до секції 12.04 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, що відповідає розміру ставки орендної плати - 3,0 % від нормативної грошової оцінки земель міста.
Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, на виконання пункту 289.3 статті 289 ПІК України, на своєму офіційному сайті http://land.gov.ua) публікує коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель за попередні роки, згідно яких для земель населених пунктів вони становлять: 2016 рік - 1,06, 2017 рік - 1,0, 2018 рік - 1,0, 2019 рік - 1,0, 2020 рік - 1,0 , 2021 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення), за 2022 рік - 1,15 для земель та земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь), за 2023 - 1,051.
Відтак, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:08:581:0016 у 2022 році становить 33 266 147,79 грн (38 256 069,96 грн (за витягом від 21.07.2023 №97-4-0.110,4-6796/301-23) : 1,15 коефіцієнт індексації за 2022 рік, який не підлягає врахуванню під час здійснення розрахунку за 2022 рік), а у 2023 році - 38 256 069,96 грн.
Розмір річної орендної плати за земельні ділянки вираховується на підставі даних витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, помножених на значення ставки орендної плати, розмір якої визначається відповідним рішенням Криворізької міської ради. Місячний розмір орендної плати визначається шляхом ділення річної орендної плати на 12, що відповідає кількості місяців у році.
Згідно розрахунку позивача за період з 01.01.2022 року до 31.12.2023 року відповідачем збережено у себе без достатньої правової підстави кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею з кадастровим номером 1211000000:08:573:0016, в загальному розмірі 2 145 666,53 грн. з яких: 997 984,43 грн. - річна орендна плата за 2022 рік, 1 147 682,10 грн. - річна орендна плата за 2023 рік.
Згідно зі статтями 7, 140 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.
Статтею 60 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, землю та інше.
Згідно з положеннями ЗК України, територіальні громади як суб'єкти права на землі комунальної власності реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
Відповідно до ст.ст. 142-145 Конституції України, до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування, в межах їх повноважень, шляхом прийняття рішень.
Згідно з ч.1 ст.181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Згідно зі ст. 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Пунктом «в» ч. 1 ст. 96 цього Кодексу передбачено, що землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
За змістом ст.ст.122,123,124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Статтею 120 ЗК України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов'язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною першою статті 21 Закону України «Про оренду землі».
У даному випадку відповідач, набувши право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , є користувачем належної позивачу земельної ділянки. Доказів сплати земельного податку чи орендної плати щодо вищевказаної земельної ділянки до суду не надано.
Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Будь-яке збагачення визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права, а збагачення за рахунок потерпілого, або в разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, і якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнута, або з очікуванням, яке не справдилося.
Для виникнення зобов'язань із повернення безпідставно набутого майна необхідно, щоб майно було набуте або збережене безпідставно. Безпідставним є набуття або збереження, що не ґрунтується на законі, іншому правовому акті або правочині.
Отже, оскільки відповідач договорів щодо земельної ділянки не укладав, фактично користувався земельною ділянкою, сплату коштів за користування земельною ділянкою не здійснював за період з 01.01.2022 року по 31.12.2023 року, тобто без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити власнику, що призвело до ненадходження плати за землю до бюджету Криворізької міської територіальної громади.
При цьому, аналогічні правові висновки містяться і в постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.02.2020 у справі № 922/510/19 (пункт 5.15), Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №922/2464/20, та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 922/1646/20, згідно з яким норма ст.181 ЦК України закріплює загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований, і вважає, що у зв'язку з користуванням відповідачем нежитловою нерухомістю, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , презюмується користування відповідачем усією спірною земельною ділянкою.
Отже, оскільки право позивача є порушеним, воно підлягає відновленню шляхом стягнення з відповідача суми заборгованості на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом в постановах Великої Палати від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (пр. № 14-77цс18), від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (пр. №12-182гс18) та від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 (пр. № 14-32цс19).
Згідно з абз. 3 ч. 1 ст.13 ЗУ «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності.
Абзацом 1 п.289.1 ст.289 Податкового кодексуУкраїни передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (ч. 2 ст. 20 ЗУ «Про оцінку земель»).
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 вересня 2020 року у справі №922/3361/19 зазначено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативну грошову оцінку.
Так позивач, при здійсненні розрахунку безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю за користування ОСОБА_1 спірною земельною ділянкою в період з 01.01.2022 року до 31.12.2023 року обґрунтовано взяв до уваги витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 21.07.2023, виданий управлінням надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області. Наданий розрахунок відповідачем не спростований.
Відтак, суд погоджується з доводами представника позивача щодо суми розрахунку заборгованості, оскільки обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюються з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, і приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача коштів у розмірі 2 145 666,53 грн. в порядку ст.1212 ЦК України.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, з урахуванням задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір в розмірі 32 185,00 грн.
Керуючись ст. ст. 5-8, 10,11, 12,13,81, 141, 259, 263-265,259 ч.6 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Криворізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , остання відома адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, площа Молодіжна, 1, код ЄДРПОУ 33874388) безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:08:573:0016, за період з 01.01.2022 року по 31.12.2023 року у розмірі 2 145 666,53 грн. (два мільйона сто сорок п'ять тисяч шістсот шістдесят шість гривень 53 коп.), а також витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 32 185,00 грн. (тридцять дві тисячі сто вісімдесят п'ять гривень 00 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Г.М. Чирський