Справа № 204/5628/25
Провадження № 2/204/3069/25
ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРА
08 вересня 2025 року Чечелівський районний суд у складі:
головуючого судді Чапали Г.В.,
за участю секретаря судового засідання Савченко С.С.,
позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, -
27 травня 2025 року позивачі звернулись до суду з позовом, в якому просять стягувати зі ОСОБА_3 на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для осіб відповідного віку, з 03 травня 2025 року до 30 червня 2030 року, але не довше ніж до досягнення останньою 23 років.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 (позивач-1) перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від якого вони мають повнолітню доньку ОСОБА_2 (позивач-2), ІНФОРМАЦІЯ_1 . Донька проживає разом з матір'ю, перебуває на її утриманні. Починаючи з 01 вересня 2024 року та терміном на 5 років 10 місяців вона навчається на денному відділені Дніпропетровського державного медичного університету, медичному факультеті, що підтверджується довідкою з місця навчання, і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги. Також, зазначено, що ОСОБА_1 самостійно несе витрати, пов'язані із навчанням (придбання товарів, освітньої літератури, оплата освітніх послуг). Зазначає, що відповідач матеріально спроможний надавати дитині допомогу. Він, здоровий, працездатний та не має потреби у лікуванні серйозних хвороб. Відповідач після досягнення донькою повноліття матеріальної допомоги на її утримання добровільно не надає, хоча працює та отримує стабільний дохід.
23 червня 2025 року ухвалою суду справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
18 липня 2025 року відповідач надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , він, як відповідач, заперечив в частині заявленого розміру аліментів - 1/4 частини з усіх видів доходу, в частині заявленої дати стягнення аліментів (з 03 травня 2025 року) та в частині вимоги про стягнення аліментів не менше 50 % прожиткового мінімуму для осіб відповідного віку.
Зокрема зазначив, що заявлений позивачами розмір аліментів, вважає свідомо завищеним, неспіврозмірним з наявними потребами його повнолітньої дитини. Крім того, його дохід, розмір аліментів, які він сплачує також на молодшого сина, особиста потреба в тривалому лікуванні, в тому числі у зв'язку із отриманими бойовими пораненнями, перебування на його утриманні матері пенсіонерки, яка також потребує фінансової підтримки, вказують на відсутність у нього об'єктивної можливості утримувати повнолітню доньку, яка продовжує навчання, у заявленому в позові розмірі - 1/4 частини з усіх видів доходу. Розмір аліментів, які позивачі просять з нього стягнути, є занадто високим, оскільки на підставі судового наказу Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 14 листопада 2024 року (Справа №204/10958/24, провадження №2- н/204/411/24) вже стягуються грошові кошти (аліменти) у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 12 листопада 2024 року та до досягнення дитиною повноліття, на користь ще одного спільного із позивачкою ОСОБА_1 сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на теперішній час є малолітнім. Стягнення аліментів ще на одного з двох спільних дітей в розмірі 1/4 частки усіх доходів буде завеликим та поставить його у скрутне матеріальне становище.
На даний час він проходить військову службу в Збройних Силах України. Згідно медичних документів долучених до відзиву, має вади здоров'я та потребує постійного лікування. У зв'язку із отриманими бойовими пораненнями, стан здоров'я суттєво погіршився, а також має місце ускладнення супутніх захворювань. Його стан хвороб продовжує прогресувати, загострюється, у зв'язку із чим він на теперішній час перебуває на лікуванні, проходить відповідне медичне обстеження задля подальшого оформлення інвалідності та вирішення питання про звільнення із військової служби за станом здоров'я.
Також відзначив, що у його власності немає нерухомого майна (квартири, житлового будинку, земельної ділянки тощо), рахунків у банку, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав тощо. Незадовільний стан здоров'я суттєво обмежує його можливості в разі звільнення з військової служби, знайти в подальшому високооплачувану роботу. Також на його утриманні, перебуває мати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є особою похилого віку, непрацюючим пенсіонером, тому він доглядає за нею, допомагає не лише у веденні домашнього господарства, а й матеріально утримує свою матір.
При визначенні розміру частки просив суд врахувати, що ОСОБА_2 навчається на денній формі навчання, відтак, не позбавлена права отримувати стипендію.
Звернув увагу на те, що частиною 1 ст. 191 СК України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Оскільки у даному випадку позивачі звернулись до суду з позовом про стягнення аліментів 27 травня 2025 року, відповідно, аліменти підлягають стягненню саме з цієї дати, а не так як зазначено позивачами в позовній заяві «з 03 травня 2025 року».
Окрім того зазначив, що СК України передбачено мінімальний гарантований розмір аліментів тільки для дітей відповідного віку і не передбачено мінімального гарантованого розміру аліментів для інших соціальних і демографічних груп, які мають право на одержання аліментів. Відповідно до ч.1 ст. 6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Законом встановлені прожиткові мінімуми для дітей віком до 6 років, від 6 років до 18 років та на працездатних осіб. Прожитковий мінімум на повнолітніх дочку, сина законом не передбачено, а відтак розрахувати розмір такої величини неможливо. Враховуючи, що ОСОБА_2 є повнолітньою працездатною особою, яка продовжує навчання і має право на одержання аліментів до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23-річного віку, законодавством України, чинним на момент подання позовної заяви, не передбачено встановлення для неї мінімального гарантованого розміру аліментів, відтак вважає за необхідне відмовити у цій частині.
На підставі викладеного, просив позовні вимоги позивачів задовольнити частково -стягнути з нього аліменти на утримання дитини, яка продовжує навчання, на користь ОСОБА_2 в розмірі 1/8 з усіх видів доходу платника аліментів, щомісячно, починаючи стягнення з дня подання позовної заяви до суду, а саме з 27 травня 2025 року та до припинення нею навчання, або до досягнення дитиною 23 річного віку.
25 липня 2025 року від позивачів надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до якої ОСОБА_1 зазначила, що на теперішній час спільна з відповідачем дитина досягла повноліття, проживає разом з нею, та знаходиться на її забезпеченні. З 12 листопада 2024 р. по 01 травня 2025 р. за виконавчим листом на підставі судового наказу вона отримувала аліменти з відповідача на утримання двох дітей: малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та неповнолітньої на той час доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/3 (однієї треті) від заробітку (доходу) батька.
Окрім вказаних аліментів по теперішній час відповідач не надає ніякої допомоги: не фінансової, не фізичної. Спілкування з дітьми з боку батька відсутнє. Батько створив всі умови для того, щоб не спілкуватися с донькою, а саме на будь-які запити доньки відповідає фразою, цитую: «Мама твоя получает алименты. Вот у неё все и спрашивай. Ты выбрала жить с мамой. Ничем помочь не могу». Починаючи з 01.09.2024 року та терміном 5 років 10 місяців, що підтверджується довідкою з місця навчання, дитина навчається на денному відділенні Дніпропетровського державного медичного університету, медичний факультет. Тобто, на даний час донька успішно закінчила перший курс Дніпропетровського державного медичного Університету, та мріє бути кваліфікованим лікарем і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги та час для навчання. Оскільки дитина навчається на денному стаціонарі, то не має можливості заробляти на свої потреби самостійно. Розклад занять в університеті з 8-20 год до 16-00 години (розклад занять додається). Щоденно потрібно переїжджати з одного корпусу до іншого, на що витрачаються додаткові кошти на проїзд. Позивач-1 самостійно несе витрати, пов'язані із навчанням (придбання канцелярських товарів, освітньої літератури, оплачує необхідні освітні послуги, одноразові рукавички, бахіли, медичний одяг та транспортні витрати). Також забезпечує дитину житлом, одягом, харчуванням, лікуванням та кишеньковими коштами на проїзд, обіди та на власні потреби.
Позивач-1 намагається дати своїй дитині освіту, робить все від неї залежне, однак самостійно вона не в змозі повністю підтримувати і забезпечувати дитину матеріально у період навчання, тому дитина потребує матеріальної підтримки зі сторони батька. Позивач-1 працює інженером технічного відділу на підприємстві стратегічного значення протягом 20 років, має повагу на підприємстві, виконує добросовісно та з відповідальністю свою роботу (характеристика додається), має офіційний дохід, про що свідчить довідка ОК-5 (додається), але для утримання самостійно повнолітньої доньки її зарплатні не достатньо. Також на її утриманні батьки, яким понад 80 років (батько: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (86 років), мати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (81 рік) (паспорти та докази зміни прізвища додаються) та які потребують щоденний догляд та фінансову допомогу.
Відповідач є мобілізованим до Національної Гвардії України з 06 квітня 2022 р. та судячи с довідки ОК-5 (додається) отримує зарплатню. Стан здоров'я задовільний, інвалідності не має, поранень не отримував. В жодній медичній довідці, наданій відповідачем про бойові поранення не згадується. У рекомендаціях лікарів у долучених медичних виписках довготривалого або постійного лікування не назначено. Його мама не має інвалідності, самостійно та вільно пересувається за кермом власного авто та отримує власний дохід. Відповідач має професіонально-технічну освіту за спеціальності електрогазозварник, має водійські права категорії В, С «професіонал». Вміє робити будь-яку чоловічу роботу та має кмітливий розум для виконання різного типу ремонтів технічного та побутового обладнання. В разі погіршення здоров'я або оформлення інвалідності відповідач матиме можливість вимагати перегляду розміру аліментів за обставинами, які склалися, але на даний час, батько має можливість надавати фінансову допомогу на утримування доньки, яка навчається на денному стаціонарі Дніпропетровського державного медичного університету до досягнення нею двадцяти трьох років.
В судовому засіданні позивачі позов підтримали, просили його задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві та відповіді на відзив.
Позивач-1 пояснила, що з моменту розлучення виховує дітей самостійно. Шлюб було розірвано з ініціативи чоловіка. Окрім аліментів, іншої матеріальної підтримки він не надає. Відносини з дітьми напружені, чоловік намагається маніпулювати та нав'язувати дітям умови, за виконання яких він надаватиме їм грошові кошти. У противному випадку не підтримує спілкування. Щодо фінансових можливостей чоловіка надавати допомогу зазначила, що у нього є декілька квартир, оформлених на матір, які здаються в оренду та дають стабільний дохід. Матір відповідача самостійно пересувається на власному автомобілі та не є настільки безпорадною, як це намагається довести відповідач. Також щодо стану здоров'я відповідача зазначила, що загострення певних захворювань мало місце й раніше, частково обумовлені способом життя, та не виключають можливості працювати. Зазначила, що попри невисоку заробітну плату намагається забезпечити дитину житлом, одягом, харчуванням, лікуванням та кишеньковими коштами на проїзд, обіди та на власні потреби. Аріна є талановитою дитиною, змогла власними силами поступити на бюджетну форму навчання, самостійно успішно навчається, отже фізичної можливості десь окремо додатково працювати одночасно із навчанням вона не має.
Позивач-2 у судовому засіданні підтвердила, що навчається в Дніпропетровському державному медичному університеті на денному факультеті, мріє стати лікарем. Попри навчання на бюджетній формі, навчання все одно потребує значних додаткових витрат, адже кожного дня їй потрібно переїжджати з одного корпусу до іншого, на що витрачаються додаткові кошти на проїзд, а також здійснювати витрати на харчування, зважаючи на тривалість кожного навчального дня. Вони з мамою самостійно несуть витрати, пов'язані із навчанням (придбання канцелярських товарів, освітньої літератури, оплатою необхідних освітніх послуг, одноразових рукавичок, бахіл, медичного одягу тощо. Зазначила, що батько тиранічно поводиться по відношенню до дітей та на прохання про допомогу не реагує.
Також 18 серпня 2025 року позивачі направили на адресу суду заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої з причини прийняття обставин, викладених відповідачем у відзиві, зменшили позовні вимоги, з урахуванням чого просили стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 , аліменти на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, у розмірі 1/6 частини з усіх видів його доходу щомісячно, з 27 травня 2025 року до 30 червня 2030 року, але не довше ніж до досягнення нею 23 років.
У судовому засіданні відповідач позовні вимоги не визнав, заперечив проти задоволення позову. Пояснив, що на момент подання відзиву на позовну заяву він був згоден визнати позовні вимоги частково та сплачувати аліменти на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, у розмірі 1/8 частини з усіх видів його доходу щомісячно, але на даний момент вже не погоджується із позовними вимогами.
Пояснив що у матері їх спільної дитини є брати, які можуть допомогти як їй самій, так і її батькам похилого віку. Також зазначив, що у одного з цих братів є квартира, яку він не використовує, отже потреба орендувати квартиру у позивачів на його думку не є життєво необхідною.
Зазначив, що звертався до Дніпропетровського державного медичного університету, та в процесі спілкування із викладачами з'ясував, що якби донька мала ще кращі показники навчання ніж зараз, то у другому семестрі могла би отримувати стипендію. Звернув увагу, що автомобіль, яким користується його мати, не є коштовним.
Акцентував на складному стані свого здоров'я, у зв'язку із чим просив також долучити до матеріалів справи Свідоцтво про хворобу видане 05 серпня 2025 року медичною (військово-лікарською) комісією ДУ «Східне територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України», згідно висновку якої відповідач є непридатним до військової служби.
Також у судовому засіданні відповідач надав витяг із наказу командира ВЧ НОМЕР_1 Національної гвардії України від 27 серпня 2025 року про звільнення у відставку з військової служби та виключення відповідача зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.
З урахуванням наведених обставин просив у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є матір'ю, а відповідач ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 , виданого 16 травня 2007 року Красногвардійським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, за актовим записом 425. (а.с. 4).
ІНФОРМАЦІЯ_8 дочці сторін - ОСОБА_2 виповнилось 18 років.
Після розірвання шлюбу з відповідачем, згідно рішення суду від 02 жовтня 2024 року у справі №204/5869/24, повнолітня дочка сторін залишилася проживати разом із матір'ю - позивачем по справі та повністю перебуває на її утриманні.
При цьому, судом встановлено, і сторонами визнано в судовому засіданні, що спільна дитина - ОСОБА_2 з 01 вересня 2024 року та терміном на 5 років 10 місяців навчається на медичному факультеті Дніпропетровського державного медичного університету, форма навчання - денна.
У зв'язку з цим, 27 травня 2025 року позивачі звернулись до суду з даним позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги.
Як вбачається з позовної заяви, та з'ясовано в ході судового розгляду на підставі досліджених доказів, доходів позивача не вистачає для повноцінного забезпечення всіх потреб спільної з відповідачем дитини, яка продовжує навчатися: придбання канцелярських товарів, освітньої літератури, оплати за харчування та проживання, коштів на проїзд, придбання одноразових рукавичок, бахіл, медичного одягу тощо. Згідно наданих позивачем-1 відомостей з реєстру застрахованих осіб про суму заробітку для нарахування пенсії, її сукупний дохід у 2025 році склав у січні - 9101,74 грн., у лютому - 8190,00 грн., у березні - 8190,00 грн., у квітні - 8040,05 грн., у травні - 8529,54 грн., у червні - 8195, 00 грн.
Відповідач, як встановлено в судовому засіданні, проходив військову службу за призовом під час мобілізації у складі ВЧ НОМЕР_1 Національної гвардії України до 27 серпня 2025 року, коли на підставі наказу його було виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.
Оцінюючи наявність у відповідача можливості надавати матеріальну допомогу своїй повнолітній дитині, яка продовжує навчання, суд виходить з наступного.
На момент звернення позивачів із позовом, 27 травня 2025 року відповідач перебував на військовій службі за призовом під час мобілізації у складі ВЧ НОМЕР_1 Національної гвардії України до 27 серпня 2025 року, коли згідно наказу командира ВЧ НОМЕР_1 Національної гвардії України від 27 серпня 2025 року його було звільнено у відставку з військової служби.
Враховуючи що у випадку задоволення позовних вимог, аліменти на дитину присуджуються від дня пред'явлення позову, отже за період з 27 травня 2025 року по 27 серпня 2025 року відповідач отримував регулярний дохід.
Окрім того, згідно згаданого наказу при звільненні відповідачу наказано виплатити: щомісячну премію за період з 01 по 27 серпня 2025 року в розмірі 550 відсотків посадового окладу; грошову компенсацію за невикористані 5 діб щорічної основної відпустки за 2023 рік; грошову компенсацію за невикористані 30 діб щорічної основної відпустки за 2024 рік; грошову компенсацію за невикористані 30 діб щорічної основної відпустки за 2025 рік; одноразову грошову допомогу призваним на військову службу за призовом під час мобілізації за тридцять дев'ять місяців у розмірі 4% місячного грошового забезпечення, але не менш як 25% місячного грошового забезпечення; виплатити компенсацію за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій за 14 календарних днів за 2024 рік та 14 календарних днів за 2025 рік.
Стороною відповідача не надано доказів, які б свідчили про його непрацездатність, а непридатність до військової служби у цьому сенсі не є тотожною вищезазначеному статусу.
Згідно з ч. 1 ст. 199 Сімейного Кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ст. 200 Сімейного Кодексу України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до ч.1 ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
При визначені розміру аліментів, що підлягають стягненню з відповідача, відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України, суд повинен врахувати: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Пунктом 20 постанови Пленуму від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Верховний Суд України роз'яснив, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Аналогічні правові позиції викладені також у постановах Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 208/3075/16, від 21 березня 2018 року у справі № 308/2268/16-ц (провадження № 61-9486св18), від 01 серпня 2018 року у справі № 539/2580/16-ц (провадження № 61-20377св18) від 12 вересня 2018 року у справі № 350/326/17-ц (провадження № 61-15310св18), від 10 жовтня 2018 року у справі № 216/3757/16-ц (провадження № 61-16217св18), від 05 грудня 2018 року у справі № 701/699/16-ц (провадження № 61-20608св18).
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Судом встановлено, що повнолітня дочка відповідача потребує матеріальної допомоги, оскільки навчається на денному відділенні, не працює, розмір стипендії є недостатнім для покриття її базових потреб, зокрема протягом січня - липня 2025 року її розмір склав 2000,00 грн.
Враховуючи, що відповідач перебуває у працездатному віці, суд вважає, що він спроможний надавати аліменти на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Вирішуючи питання про розмір стягнення аліментів, з урахуванням дослідження обставин щодо стану здоров'я та матеріального становища дитини; стану здоров'я та матеріального становища платника аліментів, наявності у нього інших дітей, непрацездатних батьків, суд вважає, що справедливим та об'єктивним розміром стягнення аліментів буде 1/7 частина з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно.
Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Підсумовуючи наведене та той факт, що кожен з батьків повинен виконувати свій обов'язок з утримання дитини належним чином та у рівній мірі нести витрати на дитину, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути аліменти на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, у розмірі 1/7 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення з 27 травня 2025 року, тобто з моменту звернення позивачів до суду, і до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_9 , за умови продовження навчання, що на думку суду буде об'єктивним, необхідним, достатнім та справедливим розміром стягнення аліментів з урахуванням встановлених обставин у справі.
Згідно ст. 430 ЦПК України, суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п.3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі були звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Зважаючи що з урахуванням уточнених позовних вимог позивачі просили стягувати аліменти у розмірі 1/6 частини з усіх видів доходу відповідача щомісячно, а судом вказані позовні вимоги задоволено частково - у розмірі 1/7 частини доходів відповідача, отже з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 1038 гривень 17 коп.
У судовому засіданні 08 вересня 2025 року суд відповідно до вимог ст. 244 ЦПК України перейшов до стадії ухвалення судового рішення, відклавши ухвалення та проголошення судового рішення на 12 вересня 2025 року. У зазначене засідання сторони не з'явились. Згідно ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання - задовольнити частково.
Стягувати зі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (РНОКПП НОМЕР_3 ), аліменти на утримання дитини, яка продовжує навчання, на користь доньки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) в розмірі 1/7 з усіх видів його доходу щомісячно, починаючи з 27 травня 2025 року до досягнення нею двадцяти трьох років - ІНФОРМАЦІЯ_9 , за умови продовження навчання.
Допустити негайне виконання даного рішення у межах суми платежу за один місяць.
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Стягнути зі ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), судовий збір на користь держави в розмірі 1038 (одна тисяча тридцять вісім) гривень 17 копійок.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Повний текст рішення складено 12 вересня 2025 року.
Суддя