Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
Справа № 173/1427/25
Номер провадження2/173/988/2025
іменем України
12 вересня 2025 року м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Челюбєєва Є.В., за участі секретаря Усенко Ю.С., розглянув у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач послався на те, що ОСОБА_1 звернувся до АТ «А-Банк» щодо отримання банківських послуг та підписав Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк».
31.10.2024, будучи клієнтом Банку, відповідач уклав з Банком кредитний договір №ABH0CT155101730358109801, щодо надання останньому кредиту в розмірі 49000,00 грн. строком на 36 місяців (тобто до 30.10.2027 року) зі сплатою процентів у розмірі 75,00 щорічно.
Станом на 06.06.2025 року заборгованість відповідача за даним кредитним Договором складала суму в розмірі 66207,32 грн., з яких: 46361,85 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 18681,27 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами, 1164,20 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею.
Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 66207,32 грн. та витрати пов'язані з оплатою судового збору.
Провадження у справі відкрито 04.07.2025.
Сторони в судове засідання не з'явилися, оскільки суд розглянув справу за правилами спрощеного провадження без виклику учасників розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідив матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги необхідно задовольнити частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 30.09.2019 ОСОБА_1 звернувся до АТ «Акцент-Банк», з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву №б/н про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.
У заяві зазначено, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклет, складають між ним та позивачем Договір про надання банківських послуг.
16.06.2024 відповідач ОСОБА_1 звернувся до позивача з заявою про погодження використання удосконаленого електронного підпису, відповідно до якої засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватись для накладення удосконаленого електронного підпису у мобільному додатку Abank24, з метою засвідчення його дій згідно з Умовами та правилами надання банківських послуг.
31.10.2024 відповідач ОСОБА_1 звернувся до АТ «АКЦЕНТ БАНК», з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Заяву про надання послуги «Швидка готівка» №ABH0CT155101730358109801, щодо надання кредиту в розмірі 49000,00 грн. строком на 36 місяців з 31.10.2024 по 30.10.2027 включно.
Згідно п.6, п.8 Заяви про надання послуги «Швидка готівка» процентна ставка фіксована - 75% на рік. Денна процентна ставка становить 0,14 %.
Відповідно до п. 12 Заяви про надання послуги «Швидка готівка» у випадку порушення Клієнтом зобов'язань із погашення Заборгованості Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн ) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 (п'ятнадцять) відсотків суми простроченого платежу.
До кредитного договору банк додав паспорт споживчого кредиту за програмою «Швидка готівка», в якому відповідач повідомлений про основні умови кредитування.
Кредитний договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису, використання якого погоджено сторонами в Заяві про погодження використання удосконаленого електронного підпису від 16.06.2024.
Як встановлено при розгляді справи, Банк свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №TR.41105442.26362.65455 від 31.10.2024, відповідно до якого відповідачу на рахунок вказаний в кредитному договорі № №ABH0CT155101730358109801 перераховані кредитні кошти в сумі 49000,00 грн.
Згідно з наданим банком розрахунком, виписки по кредиту заборгованість відповідача за вказаним договором станом на 06.06.2025 року складала суму в розмірі 66207,32 грн., яка складається з: 46361,85 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 18681,27 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами, 1164,20 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею.
Між сторонами по справі виникли цивільно-правові відносини на підставі договору кредитування, які регулюються Цивільним кодексом України.
Положеннями частини першої статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Статтею 208 ЦПК України передбачено, що у письмовій формі належить вчиняти, зокрема правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.
Відповідно до ст. 1047 договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно з частиною першою статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Крім того відповідно до абзацу 2 ч.2 ст. 639 ЦК України - Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Таким чином судом встановлено, що укладений між сторонами Договір №ABH0CT155101730358109801 від 31.10.2024, відповідає формі, передбаченій ст. 207, 208, 639, 1047, 1055 ЦК України.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачені відсотки.
Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов'язковості виконання договору.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Крім того, ч. 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи, що АТ «АКЦЕНТ БАНК» відповідно до кредитного договору надало відповідачу ОСОБА_1 споживчий кредит, однак відповідач кошти не повернув, тому заборгованість, яка виникла за невиконання кредитного договору, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.
Таким чином позовні вимоги АТ «АКЦЕНТ БАНК» про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
В той же час, щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за пенею, суд виходить з наступного.
17 березня 2022 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15 березня 2022 р., яким, зокрема, було внесено зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України та доповнено його пунктом 18, що встановлює нові правила звільнення позичальника від відповідальності в разі прострочення виконання ним своїх зобов'язань.
Так, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Враховуючи зазначене вище, вимога позивача про стягнення 1164,20 грн. пені задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених витрат по сплаті судового збору в розмірі 2379 грн. 80 коп. (65043,12 * 100% : 66207,32* 2422,40).
Керуючись ст. 12,13,81,141,259,263-265,268,273,280, 354 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, ЄДРПОУ 14360080) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за Кредитним договором №ABH0CT155101730358109801 від 31.10.2024 у розмірі 65043 (шістдесят п'ять тисяч сорок три) грн. 12 коп., яка складається з: 46361 (сорок шість тисяч триста шістдесят одна) грн. 85 коп. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 18681 (вісімнадцять тисяч шістсот вісімдесят одна) грн. 27 коп. - загальний залишок заборгованості за процентами.
В задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за пенею відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2379 (дві тисячі триста сімдесят дев'ять) грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року.
Суддя: Є.В. Челюбєєв