Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
12 вересня 2025 року Справа № 520/23823/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бадюков Ю.В., розглянувши матеріали позовної заяви Дергачівської окружної прокуратури в інтересах Харківської обласної державної (військової) адміністрації, Департамент культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації до Релігійної громади (Парафії) Різдво-Богородичного Храму Харківської Єпархії Української Православної Церкви про зобов'язання вчинити певні дії, -
Дергачівська окружна прокуратура звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд зобов'язати Релігійну громаду (парафію) Різдво-Богородичного Храму Харківської Єпархії Української Православної Церкви (вулиця Європейська, 65-Б, м. Дергачі, Харківський район, Харківська область, 62303, код ЄДРПОУ: 26066798) укласти з Департаментом культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації (код ЄДРПОУ 02230856) на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768, охоронний договір на пам'ятку культурної спадщини місцевого значення - «Різдво-Богородична церква», що розташована за адресою: м. Дергачі, вул. Європейська, 65-Б (м. Дергачі, вул. 1 Травня, 62-а), охоронний номер 7594-Ха.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частинами 1-2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.
У позовній заяві позивач вказує, що згідно інформації Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації від 04.02.2025 № 05-25/397 (далі - Департамент) - власником (користувачем) вказаної пам'ятки є Релігійна громада (Парафія) Різдво-Богородичного Храму Харківської Єпархії Української Православної церкви (код ЄДРПОУ 26066798) та до теперішнього часу між Департаментом, як спеціально уповноваженим органом охорони культурної спадщини, та релігійною громадою, як фактичним власником (користувачем) пам'ятки, охоронний договір на пам'ятку не укладено.
Згідно з довідкою № 01 від _______ 2014 р. протиірея Різдво-Богородичного Храму Харківської Єпархії Української Православної Церкви В.Й. Товкана будівля даної Церкви знаходиться на балансі Релігійної громади Різдво - Богородичного Храму Харківської Єпархії Української Православної Церкви.
Пунктом 12 Порядку укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини, щойно виявлені об'єкти культурної спадщини чи їх частини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 р. N 1768, передбачено, що власник (користувач) пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноважений ним орган (особа) зобов'язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини у власність (користування) укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.
Згідно з п. 1. розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України
28.11.2013 № 958 нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку):
1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1;
де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання;
1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
Пунктом 2 вказаних нормативів вказано, що при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
Отже, підстави для звернення до суду з вимогами про укладання охоронного договору виникли з 07.02.2025 року - отримання прокуратурою інформації Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації від 04.02.2025 № 05-25/397 з урахуванням нормативних строків пересилання місцевої рекомендованої кореспонденції.
Водночас, до суду з позовом про зобов'язання Релігійну громаду (парафію) Різдво-Богородичного Храму Харківської Єпархії Української Православної Церкви укласти з Департаментом культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації охоронний договір Дергачівська окружна прокуратура звернулася 08.09.2025 року.
За змістом частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" підставою для звернення прокурора до суду в інтересах держави є, зокрема, порушення або загроза порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
Тому обчислення тримісячного строку звернення до суду з позовом про невжиття належних заходів щодо укладення охоронного договору на об'єкт культурної спадщини, розпочинається з 07.02.2025, а не з надіслання позивачем листа про надання відповідної інформації.
Відтак, Дергачівська окружна прокуратура звернулася до суду з цим позовом з пропуском, строку, встановленого статтею 122 КАС України.
Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст. 8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
"...Суд уже констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів" (див. рішення від 21 жовтня 2010 року у справі “Дія-97» проти України» (Diya 97 v. Ukraine), заява № 19164/04, п. 47, з подальшими посиланнями).
Тобто, встановлені процесуальним кодексом вимоги щодо змісту та форми позовної заяви обов'язкові до виконання усіма учасниками процесу та їх дотримання перевіряється судом.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.
У справі Європейського суду з прав людини “Стаббігс та інші проти Великобританії» визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У Рішенні “Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» від 25 січня 2000 року Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі “Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Також у пункті 53 рішення від 08 квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України» ЄСПЛ зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням у випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету, за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. пункт 57 рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), Series A, № 93).
Відповідно, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
З урахуванням положень ст.ст. 122, 123 КАС України обов'язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений саме на позивача.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Також, прокуратурою не вказано у позові причин не звернення Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації з позовом про примусове укладення охоронного договору, враховуючи, що з Релігійною громадою (Парафії) Різдво-Богородичного Храму Харківської Єпархії Української Православної Церкви не укладалися охоронні договори щодо пам'ятки культурної спадщини місцевого значення, розташованого на вулиці Європейська, 65-Б у місті Дергачі. Також позов не містить доказів вжиття Прокурором позасудових заходів для спонукання Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації ініціювати позов до власника пам'ятки місцевого значення.
Враховуючи вищенаведене, а також висновки Верховного Суду у постанові від 24.01.2025 по справі № 560/5184/24 щодо наявності підстав для звернення прокурора з цим позовом в інтересах держави в особі Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації, суд вважає за необхідне, запропонувати Дергачівській прокуратурі надати до суду належні та допустимі, достатні та достовірні у розумінні приписів ст. ст. 73-76 КАС України доказів відсутності у Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації можливості щодо звернення до суду з вимогами щодо укладення договору із відповідачем на об'єкт культурної спадщини самостійно, зокрема, надати докази невиконання цим органом покладених на нього повноважень, зазначити чим обумовлене не звернення Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації з позовом про примусове укладення охоронного договору у той час, коли листом від 17.06.2024 року № 05-25/1498 Департамент повідомив керівника Дергачівської окружної прокуратури, що: «Департамент не звертався у судовому порядку з відповідним позовом з метою усунення порушень пам'яткоохоронного законодавства в частині укладання охоронного договору на вищезазначену пам'ятку та не ініціював вказане питання перед іншими структурними підрозділами Харківської обласної військової (державної) адміністрації. Водночас, Департамент вважає доцільним подальший контроль цього питання, а в разі необхідності - вжиття заходів претензійно-позовної діяльності.».
Крім того, матеріали позову не містять доказів вжиття прокуратурою позасудових заходів для спонукання Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації ініціювати позов до власника пам'ятки місцевого значення, а також відмови Департаментом вжити заходів з подачі позову та/або не надання на такі заходи у встановлений Законом строк письмової відповіді.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання:
- заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом та докази поважності причин його пропуску;
- доказів відсутності у Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації можливості щодо звернення до суду з вимогами щодо укладення договору із відповідачем на об'єкт культурної спадщини самостійно, зокрема доказів неможливості виконання цим органом покладених на нього повноважень, із зазначенням об'єктивних та непереборних причин неможливості звернення Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації з позовом про примусове укладення охоронного договору у той час, коли листом від 17.06.2024 року № 05-25/1498 Департамент повідомив керівника Дергачівської окружної прокуратури, що: «Департамент не звертався у судовому порядку з відповідним позовом з метою усунення порушень пам'яткоохоронного законодавства в частині укладання охоронного договору на вищезазначену пам'ятку та не ініціював вказане питання перед іншими структурними підрозділами Харківської обласної військової (державної) адміністрації. Водночас, Департамент вважає доцільним подальший контроль цього питання, а в разі необхідності - вжиття заходів претензійно-позовної діяльності.»;
- доказів вжиття прокуратурою позасудових заходів для спонукання Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації ініціювати позов до власника пам'ятки місцевого значення, а також відмови Департаментом вжити заходи з подачі позову та/або не надання прокуратурі у встановлений Законом строк письмової відповіді.
Принагідно суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Відповідно до пункту частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 2 ст. 293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
На підставі викладеного керуючись ст.ст.160, 161, 169, 256, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Позовну заяву Дергачівської окружної прокуратури в інтересах Харківської обласної державної (військової) адміністрації, Департамент культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації до Релігійної громади (Парафії) Різдво-Богородичного Храму Харківської Єпархії Української Православної Церкви про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання копії ухвали.
Повідомити позивача про необхідність виправлення зазначених недоліків адміністративної позовної заяви у строк десять днів з моменту отримання копії ухвали та роз'яснити, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Бадюков Ю.В.