Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
11 вересня 2025 р. № 520/1832/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати в повному обсязі накази командира в/ч НОМЕР_1 за № 223ДСК від 22.08.2022, за № 253 ДСК від 21.09.2022 та за № 283ДСК від 20.10.2022;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткові винагороди у розмірі 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за період часу із червня місяця 2022 року по жовтень місяць 2022 року, а також компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати додаткової винагороди за періоди з 01.03.2022 по 31.10.2022 відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» за весь період затримки.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані накази командира в/ч НОМЕР_1 за № 223ДСК від 22.08.2022, за № 253 ДСК від 21.09.2022 та за № 283ДСК від 20.10.2022 є протиправними та такими, що суперечать нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, а тому підлягають скасуванню.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до Електронного кабінету, яка міститься в матеріалах справи.
Представником відповідача надано до суду відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звертався до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_3 , третя особа: Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просив суд:
- визнати бездіяльність та зобов'язати уповноважених осіб в/ч НОМЕР_1 або НОМЕР_4 -Н здійснити наступні виплати військовослужбовцю ОСОБА_1 :
у розмірі мінімальної одноразової грошової допомоги після укладання першого контракту у 2022 році;
грошову допомогу на оздоровлення за 2022 рік, передбачену наказом Міністерства оборони України від 17.06.2018 за № 260;
матеріальну допомогу для вирішення соціально побутових питань за 2022 рік, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за № 704;
грошову компенсацію за не відбуту щорічну основну відпустку за 2022 рік;
одноразову грошову допомогу за наслідком отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, яка передбачена п.п. 7 п. 2 ст. 16 Закону № 2011;
грошову компенсацію за відсутність забезпечення речовим майном, а саме бойовим єдиним комплектом; бойовим спеціальним комплектом; повсякденною формою одягу військовослужбовців Збройних Сил України; інвентарним та іншим майном, яке передбачено за посадою ОСОБА_1 у відповідності до наказу Міністерства оборони України від 29.04.2016 за № 232 «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту»;
- визнати бездіяльність та зобов'язати уповноважених осіб в/ч НОМЕР_1 або НОМЕР_4 -Н здійснити виплати додаткової винагороди у розмірі 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць у період часу із червня по жовтень 2022 року;
- визнати бездіяльність та зобов'язати уповноважених осіб в/ч НОМЕР_1 або НОМЕР_4 -Н здійснити виплати додаткової винагороди у зв'язку із здійсненням заходів із національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах за період часу із квітня по травень 2022 року.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2024 у справі № 520/23885/23 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, зокрема було визнано бездіяльність та зобов'язано Військову частину НОМЕР_3 здійснити виплати додаткової винагороди у розмірі 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць у період часу із червня по жовтень 2022 року. Визнано бездіяльність та зобов'язано Військову частину НОМЕР_3 здійснити виплати додаткової винагороди у зв'язку із здійсненням заходів із національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах за період часу із квітня по травень 2022 року.
Не погодившись із вказаним рішенням, відповідачем, військовою частиною НОМЕР_1 , подано апеляційну скаргу до Другого апеляційного адміністративного суду.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року по справі № 520/23885/23 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2024 по справі № 520/23885/23 скасовано в частині визнання бездіяльності та зобов'язання військової частини НОМЕР_3 здійснити виплати додаткової винагороди у розмірі 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць у період часу з серпня 2022 року по жовтень 2022 року. Прийнято в цій частині постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.24 у справі №520/23885/23 залишено без змін.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в частині позовних вимог Другий апеляційний адміністративний суд зазначив у постанові від 18 грудня 2024 року, що накази командира військової частини НОМЕР_1 : №223ДСК від 22.08.2022, №253ДСК від 21.09.2022, №283ДСК від 20.10.2022 про призупинення позивачу виплати додаткової винагороди у розмірі 30000 гривень є чинними, у встановленому чинним законодавством порядку не скасовані, а тому є належними та допустимими доказами в підтвердження обґрунтованості дій військової частини щодо призупинення нарахування додаткової винагороди у розмірі 30000 гривень у період з серпня 2022 року по жовтень 2022 року.
Не погоджуючись із наказами командира в/ч НОМЕР_1 за № 223ДСК від 22.08.2022, за № 253 ДСК від 21.09.2022 та за № 283ДСК від 20.10.2022, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб, правил внутрішнього порядку у військовій частині визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 №548-ХІV.
Статтею 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачений, зокрема, обов'язок військовослужбовців щодо додержання Конституції України та законів України, Військової присяги.
Статтями 1, 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, визначено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України. Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця, зокрема: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Відповідно до частин першої, другої статті 1 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06.12.1991 № 1934-XII (далі - Закон №1934) Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.
Згідно частини першої статті 5 Закону №1934 особовий склад Збройних Сил України складається з військовослужбовців і працівників Збройних Сил України. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни регулює Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).
Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів (абзац 1 пункту 1 статті 9 Закону №2011-XII).
До складу грошового забезпечення входять: - посадовий оклад, оклад за військовим званням; - щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); - одноразові додаткові види грошового забезпечення (пункт 2 статті 9 Закону №2011-XII).
За приписами пункту 4 статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються КМУ, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України [...].
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» встановлено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.
24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про ведення воєнного стану в України», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-Х на території України ведений воєнний стан через акт відкритої агресії з боку Російської Федерації та проведенням активних бойових дій, який неодноразово продовжувався та триває на теперішній час.
Відповідно до п. 2, 3 цього Указу військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок № 260).
Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
Пунктом 3 Порядку № 260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби). Відповідно до пункту 17 Порядку № 260, на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Постановою від 28 лютого 2022 року №168 Кабінет Міністрів України установив на період дії воєнного стану виплату військовослужбовцям Збройних Сил України та іншим силовим структурам додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби) в розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Порядок та умови виплати зазначеної винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України встановлений рішенням Міністра оборони України, доведеним телеграмою №248/1298 від 25.03.2022.
Пунктами 5, 6 вказаного рішення передбачено, що виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установі організації) - особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Наказами Військової частини НОМЕР_1 № 223ДСК від 22.08.2022, за № 253 ДСК від 21.09.2022 та за № 283ДСК від 20.10.2022 вирішено призупинити позивачу виплату додаткової винагороди згідно Постанови №168 за серпень, вересень та жовтень 2022 року відповідно.
Підставою для не виплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, слугувало вчинення ним кримінального правопорушення та наявність ухвали Южного міського суду Одеської області, якою ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів та одночасно визначено запобіжний захід у вигляді застави.
Згідно з пунктом 10 рішення Міністра оборони України, доведеного телеграмою №248/1298 від 25.03.2022, до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень або 30000 гривень не включаються, зокрема, військовослужбовці у разі вчинення інших дій (бездіяльності), які мають ознаки адміністративного або кримінального правопорушення - за місяць, у якому здійснено таке правопорушення.
Таким чином, відповідачем правомірно прийнято накази за № 223ДСК від 22.08.2022, за № 253 ДСК від 21.09.2022 та за № 283ДСК від 20.10.2022, а тому відсутні підстави для зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за серпень, вересень та жовтень 2022 року.
З довідки №222/1/4/162/373/401 від 21.02.2025, наданої Військовою частиною НОМЕР_4 , копія якої міститься в матеріалах справи, щодо нарахованої та виплаченої додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" ОСОБА_1 вбачається, що за червень 2022 року йому нараховано та виплачено додаткову винагороду у розмірі 30 000,00 грн; за липень 2022 року нараховано та виплачено додаткову винагороду у розмірі 25161,29 грн; за вересень 2022 року нараховано та виплачено додаткову винагороду у розмірі 30 000,00 грн; за жовтень 2022 року нараховано та виплачено додаткову винагороду у розмірі 30 000,00 грн.
Твердження позивача про відсутність будь-яких виплат додаткової винагороди у розмірі 30 000 гривень, що підтверджується сформованою довідкою із засобів автоматичної системи Пенсійного фонду України від 17.05.2023, за формою ОК-5 суд вважає необґрунтованим з огляду на таке.
Відповідно до п. 2 ст. 45 Закону України “Про розвідку» нарахування, сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування, підтвердження страхового стажу, оформлення та перерахунок пенсій співробітників кадрового складу здійснюються у спосіб, що унеможливлює розкриття їх належності до розвідувальних органів, у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за співробітників кадрового складу розвідувальних органів, обчислення набутого ними страхового стажу, оформлення та перерахунок пенсій затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2021 № 456 (далі - Порядок № 456).
Пунктами 3, 4, 8 Порядку № 456 визначено, що персоніфіковані відомості співробітників про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), на яку нараховано і з якої сплачено страховий внесок, у тому числі єдиний внесок, та інші відомості (далі - персоніфіковані відомості), необхідні для ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, подаються розвідувальними органами до територіальних органів Пенсійного фонду України після звільнення таких співробітників та (або) в разі звернення співробітників для призначення пенсії.
Розвідувальні органи обробляють, накопичують і зберігають на електронних та паперових носіях персоніфіковані відомості співробітників протягом усього періоду проходження ними служби у відповідному органі, а після подання персоніфікованих відомостей до територіальних органів Пенсійного фонду України - протягом 75 років на паперових носіях. Облік, користування та зберігання паперових носіїв персоніфікованих відомостей співробітників здійснюються з дотриманням вимог законодавства щодо порядку поводження з документами, які містять таємну інформацію. Форма подання розвідувальними органами персоніфікованих відомостей до територіального органу Пенсійного фонду України визначається Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та розвідувальними органами.
Форма для подання персоніфікованих відомостей про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), на яку нараховано і з якої сплачено розвідувальними органами страхові внески, в тому числі єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за співробітників кадрового складу розвідувальних органів та окремих категорій військовослужбовців інших складових сектору безпеки і оборони та Порядок подання, обліку та обробки персоніфікованих відомостей співробітників кадрового складу розвідувальних органів та окремих категорій військовослужбовців інших складових сектору безпеки і оборони затверджено постановою Правління Пенсійного Фонду України від 13.06.2024 № 17-1 (далі - Постанова № 17-1).
Відповідно до п. 3 Постанови № 17-1 звіт з відомостями про співробітників, які належать до таємної інформації, подаються страхувальником або відповідальною особою страхувальника протягом 30 календарних днів після звільнення цієї особи зі служби або у разі набуття цією особою права на пенсію відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У зв'язку з наявністю вищезазначених особливостей подання звітності розвідувальними органами, відсутність таких даних в реєстрах/автоматизованих системах Пенсійного фонду України не є підтвердженням нездійснення відповідних виплат.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу (частина 1 статті 77 КАС України).
Таким чином, позивачем не надано належних та допустимих доказів, що він не отримував додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, за червень, липень, вересень та жовтень 2022 року.
Проте, відповідачем, наданою довідкою №222/1/4/162/373/401 від 21.02.2025, підтверджено нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", а саме, за червень 2022 року йому нараховано та виплачено додаткову винагороду у розмірі 30 000,00 грн; за липень 2022 року нараховано та виплачено додаткову винагороду у розмірі 25161,29 грн; за вересень 2022 року нараховано та виплачено додаткову винагороду у розмірі 30 000,00 грн; за жовтень 2022 року нараховано та виплачено додаткову винагороду у розмірі 30 000,00 грн.
Доводи позивача, що відповідачем порушена презумпція невинності та оскаржувані накази про призупинення виплат винесені до моменту набрання вироком законної сили, яким ОСОБА_1 притягнуто до кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 296 КК України, суд вважає необґрунтованими.
Відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Суд зазначає, що відповідальність за вчинене позивачем кримінальне правопорушення (передбачене ч. 4 ст. 296 КК України) та невиплата позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 внаслідок вчинення ним кримінального правопорушень, є різними видами відповідальності.
Враховуючи недоведеність позивачем наявності підстав для визнання протиправними та скасування наказів командира в/ч НОМЕР_1 за № 223ДСК від 22.08.2022, за № 253 ДСК від 21.09.2022 та за № 283ДСК від 20.10.2022 та зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за період часу із червня місяця 2022 року по жовтень місяць 2022 року, суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову у вказаній частині, у зв'язку з чим вимога про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати додаткової винагороди за періоди з 01.03.2022 по 31.10.2022 відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» за весь період затримки також не підлягає задоволенню, оскільки є похідною.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М.Панов