Справа №500/4694/25
11 вересня 2025 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови
ОСОБА_1 через представника адвоката Балабана Петра Олеговича звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Крушанської О.Р. від 29.07.2025, винесену у виконавчому провадженні №71129662 про накладення на штрафу в сумі 1700 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 29.07.2025 старшим державним виконавцем Крушанською Оксаною Романівною при примусовому виконанні виконавчого листа №607/2272/22, виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 17.02.2023 про зобов'язання ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_2 перешкод у спілкуванні з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визначити ОСОБА_2 спосіб участі у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді побачень, а саме: кожного першого та третього вівторка місяця з 17 год до 20 год; кожної четвертої суботи місяця з 12 год. до 18 год.; всі інші дні за домовленістю між позивачем та відповідачем. У перших шість місяців, після набрання рішенням суду законної сили побачення повинні відбуватися у присутності матері ОСОБА_3 , в подальшому самостійно, без присутності матері. Зобов'язати ОСОБА_3 повідомляти ОСОБА_2 про зміну фактичного місця проживання, навчання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за допомогою телефонного, електронного зв'язку на наступний день з дня настання таких обставин, винесено постанову про накладення штрафу на боржника ОСОБА_3 у розмірі 1700 грн.
Позивач вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Справу визначено розглядати у письмовому провадженні суддею одноособово, з урахуванням особливостей, визначених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до статей 268-269 КАС України встановлено відповідачу 7-денний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
19.08.2025 від Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшов відзив на позовну заяву.
Вказує, що на підставі статей 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем 29.07.2025 винесено постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду на боржника ОСОБА_3 в розмірі 1700 грн, а саме згідно виконавчого листа №607/2272/22 від 17.02.2023, виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області зобов'язано ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_2 перешкод у спілкуванні з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та визначено ОСОБА_2 спосіб участі у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді побачень, а саме: кожного першого та третього вівторка місяця з 17 год до 20 год; кожної четвертої суботи місяця з 12 год. до 18 год.; всі інші дні за домовленістю між позивачем та відповідачем.
Враховуючи, що державному виконавцю від стягувача надійшла інформація про невиконання рішення суду - побачення з сином не відбулося 26.07.2025, тому 29.07.2025 була винесена спірна постанова про накладення штрафу на боржника в розмірі 1700 грн відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвалою суду від 15.08.2025 задоволено клопотання ОСОБА_2 про залучення до участі у справі №500/4694/25 за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови, як третьої особи, який не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
22.08.2025 третьою особою подано до суду пояснення, в яких зазначає, що 26.07.2025 не відбулося побачення з дитиною о 12:00 год біля БК "Березіль". Позивач змінила місце проживання, зареєструвалась 19.02.2024 за адресою АДРЕСА_1 та не повідомила батька про зміну місця проживання дитини з 19.02.2024 по 26.07.2025.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
На виконанні у Тернопільському відділі державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №71129662 з примусового виконання виконавчого листа №607/2272/22, виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 17.02.2023 про зобов'язання ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_2 перешкод у спілкуванні з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визначити ОСОБА_2 спосіб участі у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді побачень, а саме: кожного першого та третього вівторка місяця з 17 год до 20 год; кожної четвертої суботи місяця з 12 год. до 18 год.; всі інші дні за домовленістю між позивачем та відповідачем. У перших шість місяців, після набрання рішенням суду законної сили побачення повинні відбуватися у присутності матері ОСОБА_3 , в подальшому самостійно, без присутності матері. Зобов'язати ОСОБА_3 повідомляти ОСОБА_2 про зміну фактичного місця проживання, навчання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за допомогою телефонного, електронного зв'язку на наступний день з дня настання таких обставин.
У відповідності до статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження" 24.02.2023 р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
24.02.2023 державним виконавцем винесено постанову про стягнення витрат виконавчого провадження в розмірі 255 грн.
24.02.2023 державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 13400 грн.
03.03.2024 державним виконавцем складно акт державного виконавця про те, що за домовленістю боржника та стягувача визначено місце проведення побачень з дитиною, а саме: будні дні - у школі №16 м. Тернопіль, вул. Винниченка, 2; у вихідні за місцем проживання матері - АДРЕСА_2 .
07.03.2023, 20.06.2023, 04.07.2023, 15.08.2023 державним виконавцем здійснено перевірку виконання рішення суду та встановлено, що побачення не відбулося через відмову дитини йти з батьком, про що складно акт державного виконавця.
03.07.2023 державним виконавцем винесено постанову про визначення часу та місця побачення стягувача з дитиною: на час канікул та вихідні дні коли дитина не відвідує школу - побачення батька з дитиною відбуватимуться ( з дому матері де і проживає дитина) , а саме: АДРЕСА_2 . - робочі дні побачення відбуватимуться з школи №16 м. Тернопіль вул. Винниченка,2.
13.09.2023 у Відділ надійшла заява боржника вх.№10791 та 18.09.2023 заява стягувача №11398 про те, що сторони не дійшли згоди щодо місця побачень з малолітньою дитиною сином ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
18.09.2023 державним виконавцем винесено постанову про визначення часу та місця побачення стягувача з дитиною за адресою АДРЕСА_3 (біля кафе Барбареско).
Згідно заяви боржника від 22.09.2023 та заяви стягувача від 25.09.2023 сторони не дійшли згоди щодо місця побачень з малолітньою дитиною ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 )
02.10.2023 державним виконавцем винесено постанову про визначення місця побачення з дитиною якою призначено місце побачення з малолітньою дитиною ОСОБА_4 , враховуючи позицію сторін виконавчого провадження та інтереси дитини за адресою м. Тернопіль при вході в Палац культури Березіль ім. Леся Курбаса, а саме: кожного першого та третього вівторка місяця з 17 год до 20 год; кожної четвертої суботи місяця з 12 год до 18 год; всі інші дні за домовленістю між позивачем та відповідачем.
17.10.2023 державним виконавцем складено акт про те, що стягувач ОСОБА_2 не з'явився на побачення з дитиною.
16.07.2025, 17.07.2025 та 21.07.2025 у Відділ надійшли заяви стягувача ОСОБА_2 про встановлення місце знаходження сина з яким мають відбуватися побачення, на які надана відповідь 24.07.2025.
21.07.2025 на адресу боржника направлено вимогу письмово повідомити державного виконавця ТВДВСЗМУМЮ про місце перебування дитини (в робочі дні та на час канікул) з метою визначення місця побачення дитини, оскільки у рішенні суду не вказано місце побачення дитини з батьком (у разі якщо побачення рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем).
28.07.2025 державним виконавцем складено акт про те, що на її особистий номер телефону зателефонував стягувач ОСОБА_2 та повідомив про те, що побачення з дитиною не відбулося, квартира за адресою АДРЕСА_2 відчужена, про місце перебування дитини йому не повідомили.
На підставі статей 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем 29.07.2025 винесено постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду.
Не погоджуючись із вказаною постановою відповідача про накладення штрафу від 29.07.2025 позивач звернулася з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує такі нормативно-правові акти.
Статтею 129-1 Основного Закону визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина перша статті 5 Закон №1404-VIII).
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень (пункт перший частини першої статті 3 Закону №1404-VIII).
Як слідує з матеріалів справи Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 17.02.2023 видано виконавчий лист №607/2272/22 про зобов'язання ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_2 перешкод у спілкуванні з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визначити ОСОБА_2 спосіб участі у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді побачень, а саме: кожного першого та третього вівторка місяця з 17 год до 20 год; кожної четвертої суботи місяця з 12 год. до 18 год.; всі інші дні за домовленістю між позивачем та відповідачем.
Зобов'язати ОСОБА_3 повідомляти ОСОБА_2 про зміну фактичного місця проживання, навчання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за допомогою телефонного, електронного зв'язку на наступний день з дня настання таких обставин.
Частинами першою, п'ятою, шостою статті 26 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною). За рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.
На підставі заяви ОСОБА_2 від 23.02.2023 про примусове виконання виконавчого листа №607/2272/22 від 17.02.2023, виданого Тернопільським міськрайонним судом у відповідності до статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону №1404-VIII 24.02.2023 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
Згідно з частиною першою статті 18 зазначеного Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Як встановлено пунктами 1, 3 частини другої статті 18 Закон №1404-VIII виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
Водночас, відповідно до частини третьої наведеної статті виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (частина четверта статті 18 Закон №1404-VIII).
Частина четверта статті 19 Закону №1404-VIII зобов'язує сторони невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій. (частина восьма статті 19 цього Закону).
Предметом оскарження у даній справі є постанова державного виконавця про накладення на позивача штрафу, винесена в межах процедури виконання судового рішення, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії.
Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, визначений статтею 63 Закону №1404-VIII. Так, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Порядок виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною встановлений статтею 64-1 Закону №1404-VIII.
Виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.
Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.
З матеріалів виконавчого провадження за №АСВП: 71129662 видно, що 17.07.2025, 21.07.2025 та 23.07.2025 до відповідача надійшли заяви стягувача ОСОБА_2 з приводу виконання судового рішення та встановлення місце проживання сина з яким мають відбуватися побачення, на які надана відповідь 24.07.2025.
Крім того 21.07.2025 на адресу боржника направлено вимогу терміново письмово повідомити державного виконавця ТВДВСЗМУМЮ про місце перебування дитини (в робочі дні та на час канікул) з метою визначення місця побачення дитини, оскільки у рішенні суду не вказано місце побачення дитини з батьком (у разі якщо побачення рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем).
28.07.2025 державним виконавцем складено акт про те, що на її особистий номер телефону зателефонував стягувач ОСОБА_2 та повідомив про те, що побачення з дитиною не відбулося, квартира за адресою АДРЕСА_2 відчужена, про місце перебування дитини йому не повідомили.
Факт того побачення з дитиною не відбулося 26.07.2025 підтверджується матеріалами справи та поясненнями сторін.
У зв'язку з чим 29.07.2025 винесено постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду на боржника ОСОБА_3 в розмірі 1700 грн.
Спірна постанова містить посилання на статті 63 та 75 Закону №1404-VIII як на правову підставу накладення штрафу.
Відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, передбачена статтею 75 наведеного Закону. За цією нормою у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання. Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Умовою застосування до боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. Залежно від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, що створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
З даного приводу суд зазначає, що право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд установлює, чи щодо особи дійсно має місце факт порушення права, свободи чи інтересу, та це право, свобода або інтерес порушені відповідачем. При цьому обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Відповідно до частин першої та другої статті 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Однак, на обґрунтування своєї позиції позивачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів, зокрема повідомлення про зміну проживання дитини з АДРЕСА_2 на АДРЕСА_1 (з 19.02.2024), хоча рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі №607/2272/22 від 09.11.2022 зобов'язано ОСОБА_3 повідомляти ОСОБА_2 про зміну фактичного місця проживання, навчання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за допомогою телефонного, електронного зв'язку на наступний день з дня настання таких обставин.
Також не додано доказів вжиття заходів виконання судового рішення, зокрема за допомогою телефонного зв'язку щодо побачення батька з малолітнім сином 26.07.2025.
Тому суд вважає, що постанова старшого державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Крушанської О.Р. від 29.07.2025, винесена у виконавчому провадженні №71129662 про накладення на штрафу в сумі 1700 грн на боржника ОСОБА_3 за невиконання рішення суду є законною та скасуванню не підлягає.
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Європейської конвенції з прав людини, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як неодноразово підкреслював Суд, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення.
Крім того, Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі "Скордіно проти Італії" (Scordino v. Italy). Отже, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі "Сіка проти Словаччини" (Sika v. Slovaki), N 2132/02, п. п. 24-27, від 13.06.2006, п. п. 18 рішення "Ліпісвіцька проти України" N 11944/05 від 12.05.2011).
У Рішенні від 15.05.2019 №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі Валерій Фуклєв проти України від 07.06.2005, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі Шмалько проти України від 20.07.2004, заява № 60750/00; пункт 64 рішення у справі Apostol v. Georgia від 28.11.2006, заява № 30779/04).
Оскільки підстави для визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови відсутні, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності та наведені положення чинного законодавства, суд доходить висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
Підстави для відшкодування судових витрат у справі відповідно до положень статті 139 КАС України відсутні
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови від 29.07.2025 у виконавчому провадженні №71129662 про накладення штрафу в розмірі 1700 грн відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 11 вересня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 );
відповідач:
- Тернопільський відділ державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: вул. Острозького князя, 14, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46006, код ЄДРПОУ: 45000236);
третя особа:
- ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) .
Головуючий суддя Мартиць О.І.