12 вересня 2025 року м. Рівне№460/16347/25
Суддя Рівненського окружного адміністративного суду О.Р. Гресько після одержання позовної заяви
ОСОБА_1
доДубенського відділу державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Дубенського відділу державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому позивач просить суд
1) визнати рішення, дії, бездіяльність протиправною, яка полягає у нерозгляді та ненаданні відповіді на звернення позивача від 10.02.2025;
2) відшкодувати позивачу завдану моральну шкоду;
3) відшкодувати позивачу завдану матеріальну шкоду.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до п.3, п.4, п.5 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Зміст адміністративного позову - це адресоване адміністративному суду прохання позивача процесуально-правового характеру задовольнити його вимогу до відповідача.
Частина 1 статті 5 КАС України визначає формулювання позовних вимог, що можуть становити зміст адміністративного позову. За суттю, це бажаний для позивача спосіб захисту адміністративним судом прав, свобод чи інтересів, які він вважає порушеними. Тому вимагається точності та дотримання вимог, встановлених законом.
Суд зазначає, що правову категорію "зміст позовних вимог" слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Суд зазначає, що зміст позовних вимог впливає на з'ясування наявності підстав або перешкод для відкриття провадження у справі. Визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №826/16958/17.
Поряд з цим, зміст вимог і обґрунтування позовної заяви необхідно сформувати та аргументувати відповідно до п.п.4,5,9 ч.5 ст.160 КАС України, врахувавши правове регулювання способів захисту порушеного права/інтересу згідно конкретного пункту ч.1 ст.5 КАС України.
Як свідчить зміст позову, позивачем не повідомлено, в чому полягає моральна і матеріальна шкода, заподіяна їй бездіяльністю відповідача, та не наведено обґрунтований розрахунок суми моральної і матеріальної шкоди.
На переконання суду, прохальна частина позовної заяви сформульована не точно, що унеможливлює визначити зміст позовних вимог, а зміст позовної заяви не містить обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також посилання на докази, що підтверджують такі обставини.
Суд звертає увагу, що в силу вимог ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Також відповідно до ч.7 ст.161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Натомість жодних доказів на обґрунтування зазначених у позові обставин і тверджень позивачем суду не надано.
Крім того, згідно з ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Всупереч вказаній нормі позивачем до позовної заяви не долучено примірника позову з додатками для вручення відповідачу.
Крім того, всупереч вимогам пункту 11 частини 5 статті 160 КАС України, у позовній заяві відсутнє власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Щодо строку звернення до суду.
Відповідно до статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини другої статті 287 КАС України позовну заяву у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Позивач зазначає, що станом на 07.09.2025 відповіді на свою заяву від 10.02.2025 вона не отримала.
З Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що позивач зверталася з позовними вимогами аналогічного характеру у квітні 2025 року в справі №460/6846/25 та ву червні 2025 року у справі №460/10771/25. Позовні заяви у вказаних справах повернуті позивачу.
Отже, станом на квітень та червень 2025 року позивач знала про порушення своїх прав. З даною позовною заявою позивач звернулася 08.09.2025.
Позивач в позовній заяві просить поновити строк звернення до суду, однак не зазначає жодних підстав на обґрунтування такого клопотання.
Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина 2 статті 123 КАС України).
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі іменується - Закон України №3674-VI).
За приписами частини першої статті 4 Закону України №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI передбачено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ставка судового збору за подання до адміністративного суду фізичною особою або фізичною особою - підприємцем адміністративного позову майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", встановлено з 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 3028,00 на одну особу.
Суд зауважує, що вимога про визнання протиправними акта, дій чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати чи визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.
Зі змісту даного позову слідує, що він містить як вимоги немайнового характеру (визнання протиправними рішення, дій та бездіяльності), так і вимоги майнового характеру (відшкодування матеріальної шкоди), за які позивачеві належало сплатити судовий збір.
Всупереч цьому, позивачем не додано до позовної заяви документа про сплату судового збору.
Оскільки позовні вимоги позивача сформовані не точно, суд позбавлений можливості розрахувати точно суму судового збору, яка підлягала сплаті.
За приписами частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За наведених обставин слід запропонувати позивачу протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали усунути вказані вище недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:
- нової позовної заяви із точним викладом змісту позовних вимог та викладом обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (додавши її копії відповідно до кількості учасників справи) з врахуванням висновків суду, форма зміст якої відповідає вимогам статті 160 КАС України та частини 1 статті 161 КАС України, а саме із зазначенням у тексті позовної заяви:
1) доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
2) власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
5) належним чином засвідчених копій письмових доказів, доданих до позовної заяви документів (письмових доказів) у відповідності з вимогами статті 94 КАС України відповідно до кількості учасників справи із зазначенням у позовній заяві щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;
5) документа для підтвердження підстав щодо звільнення від сплати судового збору із зазначенням у позовній заяві підстав звільнення позивача від сплати судового збору або документа про сплату судового збору за кожну вимогу майнового/немайнового характеру відповідно до їх кількості.
6) заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення строку звернення до суду.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Дубенського відділу державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Михайла Грушевського, 134,м. Дубно,Дубенський р-н, Рівненська обл.,35604) про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинення певних дій залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної зави протягом десяти днів з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Олег ГРЕСЬКО