11 вересня 2025 року м. РівнеСправа №460/15698/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративної справи за позовом:
Державна екологічна інспекція Поліського округу
доАнтонівської сільської ради
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
Державна екологічна інспекція Поліського округу (далі - позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Антонівської сільської ради (далі - відповідач), у якому просить:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання делегованих повноважень, а саме: не забезпечення організації і здійснення землеустрою на території Антонівської сільської ради, в частині:
- встановлення в натурі (на місцевості) меж прибережно-захисних смуг на водних об'єктах: ставок в с. Великі Цепцевичі площею 0,7 га за координатами 51.382300, 26.379450, ставок в с. Великі Цепцевичі площею 0,4 га за координатами 51.386680, 26.387920 та ставок в с. Великі Цепцевичі площею 0,3 га за координатами 51.392450, 26.367344 та внесення відомостей про них до Державного земельного кадастру;
- встановлення в натурі (на місцевості) межі об'єкту природно-заповідного фонду - парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк «Антонівка» та внесення відомостей про нього до Державного земельного кадастру;
зобов'язати відповідача виконати делеговані повноваження, в частині організації і здійснення землеустрою на території сільської ради, а саме:
- встановити в натурі (на місцевості) межі прибережно- захисні смуги водних об'єктів: ставок в с. Великі Цепцевичі площею 0,7 га за координатами 51.382300, 26.379450, ставок в с. Великі Цепцевичі площею 0,4 га за координатами 51.386680, 26.387920 та ставок в с. Великі Цепцевичі площею 0,3 га за координатами 51.392450, 26.367344 та внести відомості про них до Державного земельного кадастру;
- встановити в натурі (на місцевості) межі об'єкту природно-заповідного фонду парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк «Антонівка» та внести відомості про нього до Державного земельного кадастру.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами вивчення стану додержання вимог земельного законодавства в діяльності органів влади та місцевого самоврядування встановлено невиконання делегованих повноважень Антонівською сільською радою - не забезпечення організації і здійснення землеустрою на території Антонівської сільської ради, що може призвести до нецільового використання земельної ділянки. Враховуючи викладене, просив суд позов задовольнити повністю.
Ухвалою від 30.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та визначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено строк для подання відповідачем відзиву, а позивачем - відповіді на відзив.
Відповідач подав відзив, у якому заперечив проти позовних вимог. Зокрема, вказав, що після здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням Антонівською сільською радою вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища в частині здійснення делегованих повноважень органів виконавчої влади від Державної екологічної інспекції Поліського округу до Антонівської сільської ради надійшла Вимога № 43 від 14.06.2024 «Щодо приведення у відповідність із законодавством».
Антонівською сільською радою було підготовлено проєкт рішення «Про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки на території Антонівської територіальної громади» та проєкт рішення «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг». На 46 сесії сільської ради, яка відбулася 19.12.2024 ці рішення були прийняті. На виконання Вимоги Державної екологічної інспекції Поліського округу до Антонівської сільської ради від 14.06.2024 та вищеперерахованих рішень Антонівської сільської ради буде здійснено інвентаризацію земельної ділянки природно-заповідного фонду під парком - пам'яткою садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк «Антонівка» площею 9,7 га, яка знаходиться в с.Антонівка Вараського району Рівненської області та виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації цієї земельної ділянки. Також ведуться роботи з пошуку виконавця робіт із землеустрою для виготовлення проекту землеустрою щодо встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об'єктів. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
У відповіді на відзив позивач повністю підтримав позовні вимоги.
З'ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив та врахував таке.
Державною екологічною інспекцією Поліського округу на підставі статті 202 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.1999 № 339 «Про затвердження Порядку контролю за здійсненням органами місцевого самоврядування делегованих повноважень органів виконавчої влади», Положення про Державну екологічну інспекцію Поліського округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України № 32 від 20.02.2023, наказу Державної екологічної інспекції України від 05.12.2023 №159 «Про затвердження Переліку центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, які планується перевірити у 2024 році», та наказів Державної екологічної інспекції Поліського округу № 276-ОД від 01.05.2024 та № 290-ОД від 08.05.2024 в період з 06 травня по 14 червня 2024 року здійснено державний нагляд (контроль) за дотриманням Антонівською сільською радою вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища в частині здійснення делегованих повноважень органів виконавчої влади.
Під час перевірки встановлено, що Антонівська об'єднана територіальна громада Вараського району була утворена в грудні 2019 року внаслідок об'єднання двох сільських рад: Антонівської та Великоцепцевицької.
Антонівській сільській раді підпорядковується чотири населених пункти: Антонівка, Чаква, Великі Цепцевичі та Нетреба.
На території Антонівської сільської ради наявні три водні об'єкти, які перебувають в комунальній власності, а саме: 3 ставки загальною площею 1,4 га, в с. Великі Цепцевичі ставок площею 0,7 га за координатами 51.382300, 26.379450, ставок площею 0,4 га за координатами 51.386680, 26.387920 та ставок площею 0,3 га за координатами 51.392450, 26.367344.
На території громади знаходиться парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк «Антонівка» площею 9,7 га, який створено рішенням Рівненської обласної ради № 33 від 28.02.1995. Межі території не встановлені в натурі, відомості про них не внесені до Державного земельного кадастру, що є невиконанням делегованих повноважень, відповідно до підпункту 9 пункту "б" частини першої статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Перевіркою встановлено та в акті №43 від 14.06.2024 зафіксовано, що Антонівською сільською радою не забезпечується виконання покладених на неї делегованих повноважень в частині забезпечення організації і здійснення землеустрою на території Антоніської сільської ради, а саме:
1. встановлення на місцевості меж прибережно-захисних смуг водних об'єктів: ставок в с. Великі Цепцевичі площею 0,7 га за координатами 51.382300, 26.379450, ставок в с. Великі Цепцевичі площею 0,4 га за координатами 51.386680, 26.387920 та ставок в с. Великі Цепцевичі площею 0,3 га за координатами 51.392450, 26.367344 та внесення відомостей про них до Державного земельного кадастру;
2. розроблення документації із землеустрою, встановлення меж в натурі ( на місцевості) на об'єкт природно-заповідного фонду: парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк «Антонівка» та внесення відомостей про них до Державного земельного кадастру.
Відповідно до ст. 202 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Положення про Державну екологічну інспекцію Поліського округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України № 32 від 20.02.2023 з метою усунення порушень вимог природоохоронного законодавства, виявлених під час здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням Антонівською сільською радою вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища в частині здійснення делегованих повноважень органів виконавчої влади Інспекцією Антонівській сільській раді видана вимога №43 від 14.06.2024.
Пунктом 3 вимоги зобов'язано Антонівську сільську раду забезпечити виконання делегованих повноважень щодо організації і здійснення землеустрою на території Антонівської сільської ради, в частині:
- встановлення на місцевості меж прибережних захисних смуг водних об'єктів та внесення відомостей про них до Державного земельного кадастру;
- встановлення в натурі (на місцевості) меж об'єкту природно-заповідного фонду - парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк «Антонівка» та внесення відомостей про нього до Державного земельного кадастру.
Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області листом від 08.11.2024 за вих. № 8-17-0.3-6121/2-24 надало Державній екологічній інспекції інформацію стосовно об'єктів природно-заповідного фонду, що знаходяться на території Рівненської області, відповідно до змісту якого відомості до Державного земельного кадастру не внесені, кадастровий номер земельній ділянці, на якій розташований об'єкт природно-заповідного фонду, не присвоєно.
Враховуючи, що відповідачем протягом тривалого часу не вживались заходи щодо виконання делегованих повноважень щодо організації та здійснення землеустрою на території сільської ради, представник екологічної інспекції звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно зі ст. 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.
Згідно припису ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Державна екологічна інспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Статтею 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначена компетенція центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища, зокрема, щодо повноважень з організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Згідно з Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року № 275, Держекоінспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Державна екологічна інспекція Поліського округу діє на підставі Положення, затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України від 20.02.2023 №32 (далі - Положення), згідно з яким Держекоінспекція є міжрегіональним територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується. Повноваження Інспекції поширюються на територію Житомирської та Рівненської областей.
Державна екологічна інспекція Поліського округу у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Міндовкілля, дорученнями Міністра захисту довкілля та природних ресурсів, його заступників, наказами Держекоінспекції України, дорученнями Голови Держекоінспекції України, актами Житомирської та Рівненської обласних державних адміністрацій, обласних рад, іншими актами законодавства України, а також Положенням про Інспекцію.
Пунктом 2 розділу 2 Положення встановлено, що Держекоінспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог екологічного законодавства, вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.
Також, згідно з вищевказаним Положенням Інспекція є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції (центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів) до повноважень якого, зокрема віднесено здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; за установленням та використанням водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також додержанням режиму використання їх територій, а також за додержанням органами місцевого самоврядування вимог законодавства про охорону земель в частині виконання екологічних вимог під час надання у власність і користування, в тому числі на умовах оренди, земельних ділянок.
Статтею 7 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначено, що до повноважень Держекоінспекції та її міжрегіональних територіальних органів віднесено здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у частині додержання встановленого законодавством України режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні; виконання екологічних вимог при наданні у власність і користування, в тому числі в оренду, земельних ділянок.
В свою чергу делеговані повноваження органів місцевого самоврядування в сфері охорони навколишнього природного середовища визначені пунктом б) статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Одним із повноважень у даній сфері, які делеговані органам місцевого самоврядування, є організація та здійснення землеустрою.
Крім того, організацію землеустрою віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування статтею 12 Земельного кодексу України та статтями 19, 21 Закону України «Про землеустрій».
При цьому, статтею 26 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що органи місцевого самоврядування можуть виступати замовниками документації із землеустрою Землеустрій це сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території адміністративно-територіальних одиниць, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил (ст. 181 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України "Про землеустрій").
Окрім того, статтею 182 Земельного кодексу України визначено, що метою землеустрою визначено, зокрема, створення сприятливого екологічного середовища та поліпшенні природних ландшафтів. Окрім того, пунктом в) статті 183 цього ж Кодексу до основних завдань землеустрою віднесено в тому числі встановлення на місцевості меж територій з особливим природоохоронним і заповідним режимами.
Також, з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб при регулюванні земельних відносин, управлінні земельними ресурсами, організації раціонального використання та охорони земель, здійсненні землеустрою ведеться Державний земельний кадастр (ст. 2 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).
Згідно статті 5 Закону України «Про Державний земельний кадастр» ведення Державного земельного кадастру здійснюється зокрема шляхом внесення відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру за результатами здійсненого землеустрою (ст. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).
Варто зауважити, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 № 1423-ІХ фактично здійснено розмежування земель державної і комунальної власності, а також встановлено, що землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, а також те, що органи місцевого самоврядування передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до частини першої статті 58 Земельного кодексу України та статті 4 Водного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті, зокрема, прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм. Таким чином, до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча і не розташовані об'єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню і належній експлуатації водного фонду, виконують певні захисні функції.
Згідно вимог статті 60 Земельного кодексу України та статті 88 Водного кодексу України передбачено, що прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.
В свою чергу, статті 61 Земельного кодексу України та статті 89 Водного кодексу України встановлено, що прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності та встановлено відповідні обмеження у використанні земельних ділянок прибережних захисних смуг, а саме:
а) розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво;
б) зберігання та застосування пестицидів і добрив;
в) влаштування літніх таборів для худоби;
г) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;
г) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо; д) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;
е) випалювання сухої рослинності або її залишків з порушенням порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Згідно зі статтею 113 Земельного кодексу України передбачено, що навколо об'єктів, де є підземні та відкриті джерела водопостачання, водозабірні та водоочисні споруди, водоводи, об'єкти оздоровчого призначення та інші, для їх санітарноепідеміологічної захищеності. Частиною 2 даної норми визначено, що у межах зон санітарної охорони забороняється діяльність, яка може призвести до завдання шкоди підземним та відкритим джерелам водопостачання, водозабірним і водоочисним спорудам, водоводам, об'єктам оздоровчого призначення, навколо яких вони створені.
Водночас статтею 1 Водного кодексу України визначено, що зона санітарної охорони це територія і акваторія, де запроваджується особливий санітарноепідеміологічний режим, з метою запобігання погіршення якості води джерел централізованого господарсько-питного водопостачання, а також з метою забезпечення охорони водопровідних споруд.
Окрім зазначеного, статтею 93 Водного кодексу України передбачено, що метою охорони водних об'єктів у районах забору води для централізованого водопостачання населення, лікувальних і оздоровчих потреб встановлюються зони санітарної охорони, які поділяються на пояси особливого режиму.
Частиною другою вказаної статті передбачено, що межі зон санітарної охорони водних об'єктів встановлюються місцевими радами на їх території за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.
За приписами ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду, аналогічною є норма ст. 43 Земельного кодексу України.
Землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та об'єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до ст. 6 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» об'єктами комплексної охорони, належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення.
Статтею 8 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» серед основних засобів збереження територій та об'єктів природно- заповідного фонду встановлено:
- додержання вимог щодо охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду під час здійснення господарської, управлінської та іншої діяльності, розробки проектної і проектно-планувальної документації, землевпорядкування, лісовпорядкування, здійснення оцінки впливу на довкілля;
- проведення інших заходів з метою збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Крім того, статтею 60 цього ж Закону на органи місцевого самоврядування покладено обов'язок сприяти охороні й збереженню територій та об'єктів природно-заповідного фонду, виконанню покладених на них завдань.
Судом встановлено, що в акті Державної екологічної інспекції, складеному за результатами проведеної перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог природоохоронного законодавства, зафіксовано, що Антонівською сільською радою не забезпечується виконання покладених на неї делегованих повноважень, в частині забезпечення організації і здійснення землеустрою на території Антоніської сільської ради, а саме:
1. встановлення на місцевості меж прибережно-захисних смуг водних об'єктів: ставок в с. Великі Цепцевичі площею 0,7 га за координатами 51.382300, 26.379450, ставок в с. Великі Цепцевичі площею 0,4 га за координатами 51.386680, 26.387920 та ставок в с. Великі Цепцевичі площею 0,3 га за координатами 51.392450, 26.367344 та внесення відомостей про них до Державного земельного кадастру;
2. розроблення документації із землеустрою, встановлення меж в натурі ( на місцевості) на об'єкт природно-заповідного фонду: парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк «Антонівка» та внесення відомостей про них до Державного земельного кадастру.
З метою усунення порушень вимог природоохоронного законодавства, виявлених під час здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням Антонівською сільською радою вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища в частині здійснення делегованих повноважень органів виконавчої влади Інспекцією Антонівській сільській раді видана вимога №43 від 14.06.2024.
Пунктом 3 вимоги зобов'язано Антонівську сільську раду забезпечити виконання делегованих повноважень щодо організації і здійснення землеустрою на території Антонівської сільської ради, в частині:
- встановлення на місцевості меж прибережних захисних смуг водних об'єктів та внесення відомостей про них до Державного земельного кадастру;
- встановлення в натурі (на місцевості) меж об'єкту природно-заповідного фонду - парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк «Антонівка» та внесення відомостей про нього до Державного земельного кадастру.
За змістом листа Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області від 08.11.2024 за вих. № 8-17-0.3-6121/2-24, наданого у відповідь на запит позивача за вих. №5561/5/2-08 від 24.10.2024, відомості до Державного земельного кадастру не внесені, кадастровий номер земельній ділянці, на якій розташований об'єкт природно-заповідного фонду, не присвоєно.
З метою з'ясування стану виконання делегованих повноважень Антонівською сільською радою щодо організації і здійснення землеустрою із вказаних вище питань, Державною екологічною інспекцією Поліського округу на адресу органу місцевого самоврядування було скеровано лист від 04.12.2024 № 6324/4.2-07.
Як стверджує позивач, відповіді на вказаний лист не надходило.
Суд враховує, що Державною екологічною інспекцією Поліського округ в 2021 році проведено аналогічний захід державного нагляду (контролю) за дотриманням Антонівською ТГ вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища в частині здійснення делегованих повноважень, за результатами якого також фіксувався факт невиконання делегованих повноважень Антонівської ТГ, в частині організації і здійснення землеустрою (акт від 01.11.2021, акт №13 від 31.05.2021), за наслідками яких видавалась обов'язкова до виконання вимога за №13 від 31.04.2021, а також протягом 2022-2024 років позивачем скеровано відповідачу листи-вимоги щодо усунення вищевказаних порушень природоохоронного законодавства в частині виконання покладених на неї делегованих повноважень.
Разом з тим, відповідачем такі порушення природоохоронного законодавства в частині виконання покладених на орган місцевого самоврядування делегованих повноважень не усунуто.
Станом на дату ухвалення рішення судом вимогу екологічної інспекції від 14.06.2024 №43 відповідачем не виконано, доказів протилежного суду не надано, що свідчить, що сільською радою допущено протиправну бездіяльність.
При цьому, прийняття 19.12.2024 рішень Антонівською сільською радою №761 «Про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки на території Антонівської територіальної громади» та №765 «Про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг» не свідчить про виконання вищевказаних порушень, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про землеустрій» проєкт землеустрою це - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом; цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.
Згідно зі ст. 2 Закону України “Про землеустрій» землеустрій забезпечує встановлення і закріплення на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів.
У статті 20 Закону України “Про землеустрій» вказано, що землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути).
Підставою для здійснення землеустрою, відповідно до ст. 22 Закону України “Про землеустрій», є рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою, укладені договори між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою, судові рішення.
Згідно зі ст. 25 вказаного Закону одним із видів документації із землеустрою є проєкти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів.
Статтею 47 Закону України “Про землеустрій» передбачено, що проєкти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів розробляються з метою:
а) збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу;
б) створення місць для організованого лікування та оздоровлення людей, масового відпочинку і туризму;
в) створення приміських зелених зон, збереження і використання об'єктів культурної спадщини;
г) проведення науково-дослідних робіт;
ґ) встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг;
д) визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування
про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.
Проєкти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природнозаповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів визначають місце розташування і розміри земельних ділянок, власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів, а також встановлюють режим використання та охорони їх територій.
Проєкти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природнозаповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів розробляються на підставі укладених договорів між замовниками документації із землеустрою та її розробниками.
Проєкти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природнозаповідного фонду розробляються для біосферних заповідників, природних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків, парків - пам'яток садово-паркового мистецтва та зоологічних парків на землях та земельних ділянках, що включаються до складу цих територій без вилучення у землевласників та землекористувачів.
Рішення про затвердження проєктів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій.
Відповідно до наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376 “Про затвердження Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2010 за №391/17686 (далі - Інструкція), визначено механізм встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками.
Згідно з п.2.1. Інструкції встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок або проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Підпунктом 2.3. розділу ІІ Інструкції визначено, що комплекс робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: підготовчі роботи, топографо-геодезичні, картографічні роботи та роботи із землеустрою, камеральні роботи, складання і оформлення матеріалів технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а також встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.
Відповідно до ст. 26 Закону України “Про землеустрій» замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.
Крім того, статтею 60 цього ж Закону на органи місцевого самоврядування покладено обов'язок сприяти охороні й збереженню територій та об'єктів природно-заповідного фонду, виконанню покладених на них завдань.
Таким чином, прийняття сільською радою рішень «Про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки на території Антонівської територіальної громади» та «Про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг» не є тотожним «встановлення на місцевості меж прибережних захисних смуг водних об'єктів» та «встановлення в натурі (на місцевості) меж об'єкту природно-заповідного фонду».
Матеріали справи не містять відповідних доказів:
- встановлення на місцевості меж прибережних захисних смуг водних об'єктів та внесення відомостей про них до Державного земельного кадастру;
- встановлення в натурі (на місцевості) меж об'єкту природно-заповідного фонду - парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк «Антонівка» та внесення відомостей про нього до Державного земельного кадастру.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача в питанні вжиття заходів для виконання делегованих повноважень щодо організації і здійснення землеустрою на території Антонівської селищної ради порушує норми чинного законодавства, отже є протиправною.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Проаналізувавши основні вагомі аргументи учасників справи та оцінивши надані сторонами докази на обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на приписах чинного законодавства та підтверджені належними й допустимими доказами. Доводи відповідача позовних вимог не спростовують. Отже позов слід задовольнити повністю.
Згідно із частиною другою статті 139 КАС України за результатами судового розгляду справи судові витрати по сплаті судового збору з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Антонівської сільської ради щодо невиконання делегованих повноважень, а саме: не забезпечення організації і здійснення землеустрою на території Антонівської сільської ради в частині встановлення в натурі (на місцевості) меж прибережно-захисних смуг на водних об'єктах: ставок в с. Великі Цепцевичі площею 0,7 га за координатами 51.382300, 26.379450, ставок в с. Великі Цепцевичі площею 0,4 га за координатами 51.386680, 26.387920 та ставок в с. Великі Цепцевичі площею 0,3 га за координатами 51.392450, 26.367344 та внесення відомостей про них до Державного земельного кадастру; встановлення в натурі (на місцевості) межі об'єкту природно-заповідного фонду - парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк «Антонівка» та внесення відомостей про нього до Державного земельного кадастру.
Зобов'язати Антонівську сільську раду реалізувати делеговані повноваження в частині організації і здійснення землеустрою на території сільської ради, а саме:
- встановити в натурі (на місцевості) межі прибережно-захисні смуги водних об'єктів: ставок в с. Великі Цепцевичі площею 0,7 га за координатами 51.382300, 26.379450, ставок в с. Великі Цепцевичі площею 0,4 га за координатами 51.386680, 26.387920 та ставок в с. Великі Цепцевичі площею 0,3 га за координатами 51.392450, 26.367344 та внести відомості про них до Державного земельного кадастру;
- встановити в натурі (на місцевості) межі об'єкту природно-заповідного фонду парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк «Антонівка» та внести відомості про нього до Державного земельного кадастру.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - Державна екологічна інспекція Поліського округу (вул. Леха Качинського, буд.12А, м. Житомир, Житомирська обл., 10014. ЄДРПОУ/РНОКПП 42163803)
Відповідач - Антонівська сільська рада (вул. Богдана Хмельницького, 14, с. Антонівка, Вараський р-н, Рівненська обл., 34380. ЄДРПОУ/РНОКПП 04388136)
Повний текст рішення складений 11 вересня 2025 року.
Суддя Н.О. Дорошенко