Справа № 420/8466/25
11 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з 20.07.2024 по день фактичного розрахунку 05.03.2025;
- зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за весь за час затримки розрахунку при звільненні з 20.07.2024 по день фактичного розрахунку 20.01.2025, але не більше як за шість місяців.
25.03.2025р. позивачем заявлено заяву про збільшення позовних вимог з огляду на те, що 21.03.2025р. відповідачем здійснено донарахування та виплату грошового забезпечення на загальну суму 211 253,54 грн, що підтверджується випискою по надходженню по картці/рахунку АТ КБ «ПРИВАТБАНК», з урахуванням якої просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з 20.07.2024 по день фактичного розрахунку 20.03.2025;
- зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за весь за час затримки розрахунку при звільненні з 20.07.2024 по день фактичного розрахунку 20.01.2025, але не більше як за шість місяців.
Вказано, що станом на момент звернення до суду з цим позовом у позивача та представника позивача була відсутня вище вказана інформація.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при виключенні ОСОБА_1 із списків особового складу НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) з позивачем не здійснено повного розрахунку при звільненні. 27.02.2025р. відповідачем на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 у справі № 420/31760/24 було здійснено виплату позивачу підйомної допомоги за 2015-2017 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, за період з січня 2016 по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, на загальну суму 20 809,00 грн, що підтверджується випискою по надходженню по картці/рахунку АТ КБ «Приватбанк» та довідкою-розрахунком допомоги для оздоровлення від 03.03.2025 № 326, від 03.03.2025 № 327. 05.03.2025р. на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 у справі № 420/31785/24, здійснено виплату позивачу грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у серпні 2016 року та лютому 2017 року, та підйомної допомоги виплаченої у грудні 2016 року, у лютому 2017 року та у січні 2018 року, з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889 на загальну суму 17 066,93 грн, що підтверджується випискою по надходженню по картці/рахунку АТ КБ «Приватбанк» та довідкою- розрахунком допомоги для оздоровлення від 03.03.2025 № 324, довідкою- розрахунком підйомної допомоги від 03.03.2025 № 325. Із вказаного вбачається не проведення остаточного розрахунку під час звільнення.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.
У відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що здійснений позивачем розрахунок середнього заробітку за час можливої затримки розрахунку при звільненні в період з 19.07.2024р. по 05.03.2025р. не є об'єктивним та включає в себе періоди, коли здійснення розрахунків відповідачем було суттєво ускладнено або унеможливлено в умовах виконання першочергових завдань з відбиття вторгнення та нападу на територію України збройних сил російської федерації, а також виконання заходів, спрямованих на додержання правового режиму воєнного стану, та, які не залежать від його дій чи волі. Зазначив, що у своєму позові сторона позивача не навела належних і беззаперечних доказів затримки остаточного розрахунку саме з вини відповідача. Додатково повідомив, що в провадженні П'ятого апеляційного суду знаходиться справа № 420/33434/24 за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_2 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 р. у справі № 420/33434/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії. Предметом розгляду даної справи є виплата ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20.07.2024 по 17.10.2024. Тобто станом на подання відзиву відповідачем П'ятим апеляційним адміністративним судом вже встановлюється наявність або відсутність у Позивача права на компенсації середнього заробітку у зв'язку з додатковим розрахунком. Відповідач вказує, що заявлені вимоги у справі № 420/33434/24 та у цій справі про стягнення середнього заробітку містять єдину підставу позову неповний розрахунок при звільнення позивача з військової служби 19 липня 2024 року, з огляду на що заявляє про необхідність зупинення провадження в справі.
Відповідачем подано заяву про зупинення провадження по № 420/8466/25 до набрання законної сили судового рішення у справі № 420/33434/24. Зазначено, що предметом розгляду справи № 420/33434/24 є виплата ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20.07.2024 по 17.10.2024. В даний час апеляційна скарга відповідача на вказане рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.12.2024р. знаходиться на розгляді П'ятого апеляційного адміністративного суду. Зазначив, що прийняття рішення у справі № 420/33434/24 має істотне значення для розгляду сказаної справи № 420/8466/25
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10.09.2025р. у задоволенні заяви про зупинення провадження по справі № 420/8466/25 відмовлено.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 з 28.07.1999р. по 19.07.2024р. проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 17 липня 2024 року № 822-ОС, з 19 липня 2024 року ОСОБА_1 звільнений в запас за підпунктом «Д» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Виключений зі списків особового складу.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 року по справі № 420/31760/24, набрало законної сили 16.01.2025р., позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, задоволено, а саме:
- визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), щодо проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підйомної допомоги за 2015-2017 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, за період з січня 2016 по лютий 2018 року включно, без урахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;
- зобов'язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги за 2015-2017 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, за період з січня 2016 по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 року по справі № 420/31785/24, що набрало законної сили 16.01.2025р., позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, задоволено, а саме:
- визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення у серпні 2016 року та лютому 2017 року, а також підйомної допомоги у грудні 2016 року, у лютому 2017 року та у січні 2018 року, без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди;
- зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у серпні 2016 року та лютому 2017 року, та підйомної допомоги виплаченої у грудні 2016 року, у лютому 2017 року та у січні 2018 року, з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889, з урахуванням раніше виплачених сум.
09.01.2025р. Одеським окружним адміністративним судом прийнято рішення по справі № 420/31748/24, що набрало законної сили 11.02.2025р., за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ), задоволено:
- визнано протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 30.01.2020 року по 20.05.2023 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року;
- обов'язано НОМЕР_1 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату за період з 30.01.2020 року по 20.05.2023 року грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), допомоги на оздоровлення, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного року (2020-2023рр.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінет Міністрів Україні «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, з урахуванням раніше виплачених сум.
28.02.2025 року адвокатом позивача на адресу відповідача направлений адвокатський запит щодо надання інформації щодо виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 в справі № 420/31760/24 із наданням детальних розрахунків нарахувань
04.03.2025р. відповідачем надана відповідь № 09/3044-25-Вх/476 на адвокатський запит від 28.02.2025р., відповідно до якої було повідомлено, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 в справі № 420/31760/24 виконане в повному обсязі 25.02.2025р. Нараховані на підставі рішення суду суми, згідно довідок-розрахунків, допомога на оздоровлення в розмірі 1990,50 грн, підйомна допомога в розмірі 3017,61 грн., додаткова винагорода в розмірі 16669,22 грн. та індексація в розмірі 29 388,15 грн., перераховані на банківський рахунок ОСОБА_1 з урахуванням утриманих податків та зборів.
28.02.2025 року адвокатом позивача на адресу відповідача направлений адвокатський запит щодо надання інформації щодо виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.01.2025 в справі № 420/31748/24 із наданням детальних помісячних розрахунків нарахувань (із зазначенням видів та складових грошового забезпечення) та утримань проведених на виконання судового рішення.
04.03.2025р. відповідачем була надана відповідь № 09/3046-25-Вх/475 на адвокатський запит від 28.02.2025р., відповідно до якої було повідомлено, що згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.01.2025р. в справі № 420/31748/24 нараховані суми грошового забезпечення, згідно довідок-розрахунків, за 2020 рік в розмірі 29279,45 грн., за 2021 рік в розмірі 51589,10 грн., за 2022 рік в розмірі 75 097,07 грн., за 2023 рік в розмірі 58504,98 грн. Вказані суми будуть перераховані на банківський рахунок ОСОБА_1 з урахуванням утриманих податків та зборів, після надходження відповідного фінансування.
28.02.2025 року адвокатом позивача на адресу відповідача направлений адвокатський запит щодо надання інформації щодо виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 в справі № 420/31785/24 із наданням детальних помісячних розрахунків нарахувань (із зазначенням видів та складових грошового забезпечення) та утримань проведених на виконання судового рішення.
04.03.2025р. відповідачем була надана відповідь № 09/3064-25-Вх/488 на адвокатський запит від 28.02.2025р., згідно якої повідомлено, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 в справі № 420/31785/24 виконане в повному обсязі 05.03.2025р. Суми, які нараховані на підставі рішення суду, згідно довідок-розрахунків, а саме: доплата допомоги на оздоровлення включно з винагородою згідно постанови КМУ від 22.09.2010 № 889 за серпень 2016 року в розмірі 3762,66 грн. та за лютий 2017 року в розмірі 3817,29 грн., а також доплата підйомної допомоги за грудень 2016-3881,64грн., лютий 2017-3817,29 грн., січень 2018 4227,38 грн., перераховані на банківський рахунок ОСОБА_1 (платіжна інструкція від 04.03.2025 № 1742) з урахуванням утриманих податків та зборів.
21.03.2025р. на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.01.2025р. в справі № 420/31748/24 відповідачем здійснено нарахування та виплату грошового забезпечення на загальну суму 211 253,54 грн, що підтверджується випискою по надходженню по картці/рахунку АТ КБ «Приватбанк» від 21.03.2025р.
Отже, з наведеного вбачається не проведення остаточного розрахунку під час звільнення ОСОБА_1 19.07.2024р.
Не погоджуючись із вказаними діями, позивач звернувся з позовом до Одеського окружного адміністративного суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями статті 43 Конституції України закріплено право кожного громадянина на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він обирає. При цьому громадянам гарантується захист від незаконного звільнення, а право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, визначені Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ).
Статтею 1 Закону № 2011-XII встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Пунктом 242 Положення про проходження громадянами України Військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 встановлено, що після надходження до Військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з Військової служби або після видання наказу командира (начальника) Військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу Військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання.
Особа, звільнена з Військової служби, на день виключення зі списків особового складу Військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу Військової частини.
Слід зауважити, що питання відповідальності за затримку розрахунку при звільнені військовослужбовців не врегульовані положеннями спеціального законодавства. Водночас, такі питання врегульовані Кодексом законів про працю України, оскільки трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм КЗпП України при вирішенні питання відповідальності за затримку розрахунку при звільненні військовослужбовців викладено Верховним Судом у Постановах від 10.05.2019 у справі № П/811/276/16, від 31.10.2019 у справі № 828/598/17, від 30.04.2020 у справі № 140/2006/19.
Відповідно до статті 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов'язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Відповідно до ст. 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
Згідно ст. 117 Кодексу законів про працю України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.
В постанові від 26 лютого 2020 року по справі № 821/1083/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що під «належними звільненому працівникові сумами» необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).
Верховний Суд в постанові від 13 травня 2020 року по справі № 810/451/17 вказав, що якщо між роботодавцем та колишнім працівником виник спір про розміри належних звільненому працівникові сум, то в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника, власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування (тобто, зазначене в частині першій статті 117 КЗпП України). Відтак, у цьому випадку законодавець не вважає факт вирішення спору фактом виконання роботодавцем обов'язку провести повний розрахунок із колишнім працівником, що зумовлює можливість відповідальності роботодавця протягом усього періоду прострочення. Оскільки ухвалення судового рішення про стягнення з роботодавця виплат, які передбачені після звільнення, за загальними правилами, встановленими Цивільним кодексом України, не припиняє відповідний обов'язок роботодавця, то відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця, у спосіб, спеціально передбачений для трудових відносин, за весь період такого невиконання, у тому числі й після прийняття судового рішення.
Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Закріплені у статтях 116, 117 КЗпП України норми спрямовані на забезпечення належних фінансових умов для звільнених працівників, оскільки гарантують отримання ними, відповідно до законодавства, всіх виплат в день звільнення та, водночас, стимулюють роботодавців не порушувати свої зобов'язання в частині проведення повного розрахунку із працівником.
Зокрема, судом встановлено, що ОСОБА_1 з 28.07.1999р. по 19.07.2024р. проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 17 липня 2024 року № 822-ОС, з 19 липня 2024 року ОСОБА_1 звільнений в запас за підпунктом «Д» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Виключений зі списків особового складу.
На виконання рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 року по справі № 420/31760/24, яким позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, 25.02.2025р. нараховані суми, згідно довідок-розрахунків, допомога на оздоровлення в розмірі 1990,50 грн, підйомна допомога в розмірі 3017,61 грн., додаткова винагорода в розмірі 16669,22 грн. та індексація в розмірі 29 388,15 грн., перераховані на банківський рахунок ОСОБА_1 з урахуванням утриманих податків та зборів.
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 року по справі № 420/31735/24, 05.03.2025 року відповідачем було виплачено позивачу в повному обсязі доплата допомоги на оздоровлення включно з винагородою згідно постанови КМУ від 22.09.2010 № 889 за серпень 2016 року в розмірі 3762,66 грн. та за лютий 2017 року в розмірі 3817,29 грн., а також доплата підйомної допомоги за грудень 2016-3881,64грн., лютий 2017-3817,29 грн., січень 2018 - 4227,38 грн., з урахуванням утриманих податків та зборів, що підтверджується платіжною інструкцією від 04.03.2025 №1742.
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.01.2025р. по справі № 420/31748/24, відповідачем нараховані суми грошового забезпечення, згідно довідок-розрахунків, за 2020 рік в розмірі 29279,45 грн., за 2021 рік в розмірі 51589,10 грн., за 2022 рік в розмірі 75 097,07 грн., за 2023 рік в розмірі 58504,98 грн.
Вказані суми будуть перераховані на банківський рахунок ОСОБА_1 з урахуванням утриманих податків та зборів, після надходження відповідного фінансування.
21.03.2025 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.01.2025р. в справі № 420/31748/24 здійснено донарахування та виплату грошового забезпечення на загальну суму 211 253,54 грн, що підтверджується випискою по надходженню по картці/рахунку АТ КБ «Приватбанк» від 21.03.2025р.
Таким чином, судом з'ясовано, що відповідачем не виплачено ОСОБА_1 повний розрахунок у день звільнення, як це передбачено ст. 117 КЗпП, натомість, остаточний розрахунок з позивачем був проведений не 19.07.2024 року (в день звільнення позивача з Військової служби), а лише 21.03.2025 року, що відповідно свідчить про наявність протиправної бездіяльності з боку відповідача щодо не проведення своєчасного повного розрахунку з ОСОБА_1 при звільненні.
Таким чином, виплата грошового забезпечення, на яке позивач мав право, що також підтверджено, крім іншого, рішеннями Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2024р. в справі № 420/31760/24, від 16.12.2024р. в справі № 420/31785/24, від 09.01.2025р. в справі № 420/31748/24, мала бути здійснена у день його звільнення з Військової служби, натомість факт його несвоєчасної виплати є підставою для застосування наслідків, передбачених статтею 117 КЗпП України.
Щодо вимог позивача в частині зобов'язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за весь за час затримки розрахунку при звільненні з 20.07.2024 по день фактичного розрахунку 20.01.2025, але не більше як за шість місяців, суд зазначає наступне.
Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.
З огляду на викладене, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.
Механізм обчислення середньої заробітної плати визначений Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок №100).
Відповідно до п.2 Порядку №100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку. Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць.
У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата.
Згідно з пунктом 5 Порядку №100, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Абзацом 1 пункту 8 Порядку №100 передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
При цьому, суд враховує зміни до ч. 1 ст. 117 КЗпП, що відбулись 01.07.2022 року, відповідно до яких статтю викладено у наступній редакції: "у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців". Зазначена стаття зазнала змін до виникнення спірних правовідносин між позивачем та відповідачем
При цьому, судом встановлено, що 30 грудня 2024 року було прийнято рішення Одеським окружним адміністративним судом в справі № 420/33434/24,котре набрало законної сили 06.05.2025р., яким адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби (Військової частини НОМЕР_2 ), задоволено:
- визнано протиправною бездіяльність до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби (Військової частини НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні;
- зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20.07.2024 року по 17.10.2024 року у розмірі 77 025,60 грн. (сімдесят сім тисяч двадцять п'ять гривень 60 копійок), з урахуванням обов'язкових відрахувань.
Отже, судом вже було зобов'язано нарахувати та виплатити позивачеві середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, за період з 20.07.2024 року по 17.10.2024 року, у розмірі 77 025,60 грн. (сімдесят сім тисяч двадцять п'ять гривень 60 копійок), з урахуванням обов'язкових відрахувань.
Керуючись внесеними до частини 1 статті 117 КЗпП, та, приймаючи до уваги, що 18.10.2024р. повний розрахунок з позивачем так здійснений і не був, суд вважає, що середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку, має бути виплачений з 20.07.2024 року, проте не більш як за шість місяців, але з урахуванням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.12.2024р. в справі № 420/33434/24, що вже охоплює період з 20.07.2024р. по 17.10.2024р.
Тобто, період, за який має бути виплачене середнє грошове забезпечення, при обмеженні його шестимісячним строком з дати звільнення, становить з 18.10.2024р. по 20.01.2024р.
Щодо розрахунку суми середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні, яка має бути виплачена ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.
Так, середній заробіток працівника згідно з частиною першою статті 27 Закону України Про оплату праці визначається за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100).
Згідно з абзацом 3 пункту 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата, зокрема, обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Відповідно до пункту 8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
З урахуванням змін внесених до частини 1 статті 117 КЗпП, середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку, з урахуванням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.12.2024р. в справі № 420/33434/24, що охоплює період з 20.07.2024р. по 17.10.2024р., середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку повинно бути виплачено за період з 18.10.2024р. по 20.01.2024р. та становить 95 днів.
Так, грошове забезпечення позивача за два останні місяці перед звільненням відповідно до Довідки про розмір грошового забезпечення Розрахунок середньоденного грошового забезпечення за два останні календарні місяці перед звільненням ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) від 14.04.2025р. № 557, складає 52206,00 грн., середньоденний заробіток 855,84 грн.
Таким чином, розмір середнього грошового забезпечення позивача за затримку розрахунку по день фактичного розрахунку (за період з 18.10.2024 року по 20.01.2025 року) становить 81 304,8 грн. (855,84 грн. х 95 днів).
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, підлягають задоволенню частково, з вище окреслених підстав, а саме шляхом: визнання протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з 20.07.2024 по день фактичного розрахунку; зобов'язання НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 18.10.2024р. по день фактичного розрахунку, але не більше як за шість місяців.
Керуючись ст. ст. 72-77, 139, ст. ст. 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з 20.07.2024 по день фактичного розрахунку;
3. Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 18.10.2024р. по день фактичного розрахунку, але не більше як за шість місяців.
4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Рішення складено 11.09.2025 року, з урахуванням знаходження судді Харченко Ю. В. у відпустці, у період з 30.05.2025 року по 27.06.2025 року, з 15.08.2025 року по 22.08.2025 року, а також на лікарняному з 07.07.2025р. по 08.08.2025 р., включно.
Суддя Харченко Ю.В.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково
11.09.25.