Справа № 420/14703/25
11 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 155950011075 від 26.09.2024 про перерахунок пенсії (перехід з виду на вид) ОСОБА_1 ; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2021, 2022 та 2023 роки, починаючи з 26.09.2024 та з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач вчинив протиправні дії, які полягають у неправильному застосуванні показника середньої заробітної плати, що застосовувались при призначенні пенсії відповідно до статті 40 Закону №1058-ІУ із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2018, 2019 та 2020 роки, замість вірних років 2023, 2022 та 2021.
У відзиві на позовну заяву (вх. № 6ЕС53420/25 від 29.05.2025 року) Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області посилається на те, що при переведенні особи з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону №1058 застосовується показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався при обчисленні пенсії відповідно до Закону №1058 в розмірі 7994,47 грн., а з 01.03.2025 - 8913,83 грн. з урахуванням індексації пенсії, що була проведена з березня 2019 відповідно до ч. 2 ст. 42 ЗУ №1058 (Постанова КМУ №124 від 20.02.2019), з травня 2020 (Постанова КМУ №251 від 01.04.2020 року «Деякі підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році»), з березня 2021 (Постанова КМУ від 22.02.2021 №127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році») та з березня 2022 (Постанова КМУ від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році.
Оскільки позивач вже отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788, підстави для повторного призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та визначення її розміру з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за останні три роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком, відсутні.
Також відповідач вказує на пропуск позивачем строку звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №420/14703/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.
Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області.
Рішенням Ізмаїльського об'єднання управління ПФУ від 10.09.2021 ОСОБА_1 , у віці 57 років, була призначена пенсія ЗА ВИСЛУГУ РОКІВ (202) з загальним стажем 38 років 4 місяця 28 днів відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується копією Рішення № 155950011075 від 10.09.2021.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_1 виповнилось 60 років.
Після досягнення 60-ти річного віку позивачка звернулась до регіонального пенсійного органу з заявою про призначення їй пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-1V.
26.09.2024 року Ізмаїльське об'єднане управління ПФУ постановило рішення №155950011075 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 .
Згідно з рішенням №155950011075 від 26.09.2024 позивачку з 26.09.2024 переведено на пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІУ, обчислену при страховому стажі 38 років 5 місяців 10 днів.
З проведеного розрахунку заробітку для обчислення вбачається, що відповідачем середній заробіток за три попередні роки враховано за 2018-2020 роки.
Тобто, при призначенні 26.09.2024 ОСОБА_1 пенсії за віком відповідач застосував показник заробітної плати за 2018-2020 роки.
На думку позивачки, відповідач вчинив протиправні дії, які полягають у неправильному застосуванні показника середньої заробітної плати, що застосовувались при призначенні пенсії відповідно до статті 40 Закону №1058-ІУ із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2018, 2019 та 2020 роки, замість вірних років 2023, 2022 та 2021.
Так, на думку суду, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії є такими, що підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ст. 9 Закону №1058 відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно зі ст. 40 Закону № 1058 заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до положень ст. 45 Закону переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду України.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Водночас, позивачу у 2021 році було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач звернувся вперше.
Велика Палата Верховного Суду підтвердила висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 29 листопада 2016 року у справі № 133/476/15-а, відповідно до якої, у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а надалі при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення з одного виду пенсії на інший згідно з частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, при вирішенні питання про призначення позивачу у 2024 році пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підлягає застосуванню середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком згідно частини другої статті 40 цього Закону.
В постановах Верховного суду від 10.07.2018 року у справі № 520/6808/17, від 19.12.2018 року у справі № 577/5248/16-а зазначено, що частиною 3 статті 45 Закону № 1058 регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. При такому переведенні на інший вид пенсії показник середньої заробітної плати має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV. Водночас, у випадках звернення особи до територіальних органів пенсійного фонду із заявами про переведення з пенсії, призначеної на підставі іншого закону, ніж Закон №1058, котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, така особа вважається такою, що звертається за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV вперше. В таких випадках до спірних правовідносин не застосовується частина третя статті 45 Закону № 1058-ІV.
Таким чином, отримуючи пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення», позивач не користувався жодним із видів пенсій, встановлених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тому призначення позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2024 році відбулось вперше.
За таких обставин, вбачається наявність у позивача права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком.
Отже, дії відповідача щодо використання показника середньої заробітної плати за 2018-2020 роки при призначенні пенсії у 2024 році за Законом № 1058 є протиправними.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, підлягають задоволенню, з вище окреслених підстав.
Згідно приписів ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням висновку суду про задоволення позову, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 2-12, 72-77, 139, 241-246, 250, 255, 22, 263, 295, КАС України, суд
1.Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії -задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 155950011075 від 26.09.2024 про перерахунок пенсії (перехід з виду на вид) ОСОБА_1 .
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2021, 2022 та 2023 роки, починаючи з 26.09.2024 та з урахуванням раніше виплачених сум.
4. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна, 83, м.Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по оплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.
Рішення складено 11.09.2025 року, з урахуванням знаходження судді Харченко Ю. В. у відпустці, у період з 30.05.2025 року по 27.06.2025 року, з 15.08.2025 року по 22.08.2025 року, а також на лікарняному з 07.07.2025р. по 08.08.2025 р. включно.
Суддя Ю.В. Харченко
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії -задовольнити.