Справа № 420/5103/25
12 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Скупінської О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду 18.02.2025 надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо необчислення та невиплаті ОСОБА_1 за період з 20.04.2023 по 03.10.2024 грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення) з врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня календарного року;
2. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 за період 20.04.2023 по 03.10.2024 грошове забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення) з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня 2023 року та 01 січня 2024 року та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року з урахуванням раніше виплачених сум;
3. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо необчислення та невиплаті ОСОБА_1 надбавки за особливості проходження служби, надбавки за вислугу років, премії, період з 20.04.2023 по 03.10.2024 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня календарного року:
4. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 надбавку за особливості проходження служби за період з 20.04.2023 по 03.10.2024 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня 2023 року та 01 січня 2024 року та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України « Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового i начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року з урахуванням раніше виплачених сум;
5. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 за період з 20.04.2023 по 03.10.2024 надбавку за вислугу років з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня 2023 року та станом на 01 січня 2024 року та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України « Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року з урахуванням раніше виплачених сум;
6. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 за період з 20.04.2023 по 03.10.2024 щомісячну премію з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня 2023 року та 01 січня 2024 року та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України « Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 204 віл 30 серпня 2017 року з урахуванням раніше виплачених сум;
7. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо необчислення та невиплаті ОСОБА_1 надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, за період з 01.05.2024 по 03.10.2024 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня календарного року;
8. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.05.2024 по 03.10.2024 надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня 2024 року та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України « Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового 1 начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року з урахуванням раніше виплачених сум;
9. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплаті ОСОБА_1 , при звільненні та виключенні його зі списків, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2024 рік;
10. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплатити. ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2024 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня 2023 року та 01 січня 2024 року та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України « Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року;
11. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо необчислення та невиплаті ОСОБА_1 грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня календарного року;
12. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня календарного року та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України « Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року з урахуванням раніше виплачених сум;
13. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо необчислення та невиплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2023 рік та невикористані додаткові відпустки як учасника бойових дій за 2022, 2023, 2024 роки з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня календарного року;
14. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2023 рік та невикористані додаткові відпустки як учасника бойових дій за 2022, 2023, 2024 роки, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом станом на 01 січня календарного року та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України « Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року з урахуванням раніше виплачених сум;
15. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати належних ОСОБА_1 усіх виплат, на отримання яких позивач має право станом на дату звільнення у строки, визначені статтею 116 КЗпП України;
16. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні згідно зі статтею 117 КЗпП України за період з 03.10.2024 по 03.04.2025 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня 2024 року та станом на 01 січня 2025 та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України « Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року;
17. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо необчислення та невиплаті ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня календарного року;
18. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня календарного року та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України « Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позову ОСОБА_2 зазначив, що він з 20.04.2023 по 03.10.2024 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 . Відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 03.10.2024 № 281, лейтенанта ОСОБА_1 , командира роти снайперів військової частини НОМЕР_1 , відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України « Про військовий обов'язок і військову службу» звільнити з військової служби у запас за підпунктом « б» за станом здоров'я: за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) з 03 жовтня 2024 року. З 03 жовтня 2024 року виключено зі списків особового складу частини, знято з усіх видів забезпечення. У витязі із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 03.10.2024 № 281 зазначено виплатити компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за 2023 рік у кількості 10 діб. Виплатити грошову допомогу на оздоровлення за 2024 рік у сумі 35 812,13 гривень. Виплатити щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби у розмірі 481 відсотків посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби у розмірі 87,8 відсотків до посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років з 01 жовтня 2024 по день виключення зі списків частини. Виплатити за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 10 відсотків посадового окладу по 02 жовтня 2024 року. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 460 здійснити виплату у розмірі 4 відсотка за кожний прослужений місяць грошової допомоги у разі звільнення з військової служби у кількості за 23 (двадцять три) місяців. Під час проходження військової служби у 2023 та 2024 роках нарахування та виплата основних видів грошового забезпечення проводилася без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року. Під час проходження позивачем військової служби у період з 20.04.2023 по 03.10.2024 нарахування грошового забезпечення позивача здійснювалась у заниженому розмірі, а саме виплачувався посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавка за вислугу років, інші щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які обраховувалися виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2018 замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року. Розмір посадового окладу позивача та окладу за військовим званням не визначався шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного року, зокрема станом на 01 січня 2023 року, станом на 01 січня 2024 року на відповідний тарифний коефіцієнт.
20.02.2025 ухвалою судді позовну заяву залишено без руху з встановленням строку для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску цього строку або надати докази того, що строк звернення до суду не пропущено.
25.02.2025 до суду від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Татунець С.Б. надійшла заява (вхід. №ЕС/17223/25), в якій просить поновити процесуальний строк на звернення до суду у справі №420/5103/25.
В обґрунтування заяви зазначено, що норми ч. 2 ст. 223 та ст. 116 Кодексу законів про працю України підставою початку перебігу строку звернення до суду з предметом позову про стягнення сум заробітної плати (грошового забезпечення) є саме вчинення роботодавцем дії/правочину щодо вручення робітнику в день звільнення/проведення розрахунку, крім наказу про звільнення, саме письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні). Згідно з витягом з наказу військової частини НОМЕР_1 від 03.10.2024 № 281 лейтенанта ОСОБА_1 звільнено з військової служби та з 03.10.2024 виключено зі списків особового складу частини і знято з усіх видів забезпечення. Разом з тим, у витязі з наказу військової частини НОМЕР_1 від 03.10.2024 № 281 не зазначено про всі суми нараховані та виплачені йому при звільненні. У витязі із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 03.10.2024 № 281 лише зазначено які мало бути виплачено грошові компенсації та допомоги без зазначення сум. Позивач зазначає, що Військовою частиною НОМЕР_1 не було вчинено в день звільнення позивача проведення розрахунків відповідної дії щодо надання позивачу письмового повідомлення про суми нараховані та виплачені заробітної плати (грошового забезпечення), як того вимагає частина 2 статті 233 Кодексу та ст. 116 Кодексу законів про працю України, а також таке повідомлення не надано Відповідачем станом на момент пред'явлення позивачем позову до суду.
28.02.2025 ухвалою судді постановлено заяву представника позивача про поновлення пропущеного строку на звернення до суду від 25.02.2025 (вхід. №ЕС/17223/25) - задовольнити частково.
Позовну заяву в частині позовних вимог ОСОБА_1 щодо:
1.Визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо необчислення та невиплаті ОСОБА_1 за період з 20.04.2023 по 03.10.2024 грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення) з врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня календарного року;
3. Визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо необчислення та невиплаті ОСОБА_1 надбавки за особливості проходження служби, надбавки за вислугу років, премії, період з 20.04.2023 по 03.10.2024 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня календарного року:
4. Визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо необчислення та невиплаті ОСОБА_1 надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, за період з 01.05.2024 по 03.10.2024 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня календарного року;
5. Визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо необчислення та невиплаті ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня календарного року та похідних вимог - повернути позивачу.
Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 з позовними вимогами:
1. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплаті ОСОБА_1 , при звільненні та виключенні його зі списків, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2024 рік;
2.Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплатити. ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2024 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня 2023 року та 01 січня 2024 року та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України « Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року;
3. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо необчислення та невиплаті ОСОБА_1 грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня календарного року;
4. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня календарного року та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України « Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року з урахуванням раніше виплачених сум;
5. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо необчислення та невиплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2023 рік та невикористані додаткові відпустки як учасника бойових дій за 2022, 2023, 2024 роки з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня календарного року;
6. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2023 рік та невикористані додаткові відпустки як учасника бойових дій за 2022, 2023, 2024 роки, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом станом на 01 січня календарного року та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України « Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року з урахуванням раніше виплачених сум;
7. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати належних ОСОБА_1 усіх виплат, на отримання яких позивач має право станом на дату звільнення у строки, визначені статтею 116 КЗпП України;
8. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні згідно зі статтею 117 КЗпП України за період з 03.10.2024 по 03.04.2025 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня 2024 року та станом на 01 січня 2025 та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України « Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року.
Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
03.03.2025 від представника відповідача надійшов відзив (вх. №ЕС/19344/25), в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки при звільненні з Позивачем був проведений повний розрахунок з дотриманням чинного законодавства. Жодних заперечень щодо розрахунку від позивача не надходило. Позивач погодився з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.01.2024 року № 24, згідно якого його було розраховано та виключено із списків особового складу частини і всіх видів забезпечення. Вказаний наказ Позивачем оскаржено не було. Згідно Довідки про доходи лейтенанта ОСОБА_2 від 28.02.2025 року № 191/1516 в листопаді 2024 року ОСОБА_2 при звільненні була виплачена компенсація за невикористані відпустки та грошова допомога на оздоровлення за 2024 рік в сумі - 104 170,86 грн. Законом України від 14.11.2019 № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб визначено на рівні 2 102,00грн, який має враховуватися при обчисленні розмірів складових грошового забезпечення військовослужбовців. Таким чином, під час виготовлення довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023, в якості розрахункової величини для визначення розміру посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання з подальшим множенням на відповідний тарифний коефіцієнт слід використовувати спеціальний показник - значення прожиткового мінімуму для працездатних осіб « 2 102,00 грн.», обумовлений положеннями Законів України від 02.12.2021 № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік», від 03.11.2022 № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік», а не як зазначає Позивач - 2 481,00 грн. та 2 684,00 грн. Відтак, починаючи з 20.05.2023, при виготовленні за наявності відповідних підстав оновлених довідок про розмір грошового забезпечення колишніх військовослужбовців для перерахунку пенсії, в якості розрахункової величини для визначення розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням слід застосовувати показник - 1 762,00 грн. шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 до Постанови № 704.
06.03.2025 від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №ЕС/21042/25), в якому виклала заперечення щодо відзиву, зазначивши доводи представника відповідача необґрунтованим з огляду на те, що при звільненні та виключенні позивача зі списків перерахунку грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2023 рік та невикористаних додаткових відпусток як учасника бойових дій за 2022, 2023, 2024 роки, не нарахування та невиплата грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2024 рік із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року, та щодо невиплати належних ОСОБА_1 усіх виплат, на отримання яких позивач має право станом на дату звільнення у строки, визначені статтею 116 КЗпП України є протиправними.
28.04.2025 ухвалою суду постановлено витребувати від військової частини НОМЕР_1 картку особового рахунку ОСОБА_1 щодо сум грошового забезпечення за 2023, 2024 роки.
02.05.2025 на виконання ухвали суду від 28.04.2025 від представника відповідача надійшла заява (вх. №ЕС/42229/25), в якій повідомили, що у зв'язку з базуванням штабу та КСП бригади в безпосередній близькості до зони бойових дій, у зв'язку з чим, персональні картки особового рахунку, які містять в собі узагальнену інформацію про військовослужбовців (переміщення, посади, призначення, матеріальне та грошове забезпечення тощо), не ведуться. Інформація, щодо грошового забезпечення, надається у вигляді довідок.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року скасувати в частині повернення позовних вимог ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо необчислення та невиплати за період з 20.04.2023 року по 03.10.2024 року грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення) з врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня календарного року; визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо необчислення та невиплати надбавки за особливості проходження служби, надбавки за вислугу років, премії за період з 20.04.2023 року по 03.10.2024 року, а також надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, за період з 01.05.2024 року по 03.10.2024 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня календарного року.
Справу № 420/5103/25 в цій частині направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
В іншій частині ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року залишено без змін.
23.06.2025 матеріали апеляційного оскарження по справі №420/5103/25 надійшли до Одеського окружного адміністративного суду (вх. №63212/25) та за результатом автоматизованого розподілу між суддями передана судді Скупінській О.В. для продовження розгляду.
Інших заяв по суті станом на момент розгляду справи до суду не надходило.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 проходив військову службу з 20.04.2023 по 03.10.2024 у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується матеріалами справи.
Як вбачається, із копії витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №281 від 03.10.2024 ОСОБА_1 з 03 жовтня 2024 року виключено зі списків особового складу частини та зняти з усіх видів забезпечення.
Виплатити компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за 2023 рік у кількості 10 (десять) діб.
Щорічна основна відпустка за 2024 рік використана у кількості 7 (сім) діб.
Виплатити грошову допомогу на оздоровлення за 2024 рік у кількості 35812 (тридцять п'ять тисяч вісімсот дванадцять) гривень 13 копійок.
Виплатити щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби у розмірі 481 відсотків посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби у розмірі 87,8 відсотків до посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років з 01 жовтня 2024 року по день виключення зі списків частини.
Виплатити за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 10 відсотків посадового окладу по 02 жовтня 2024 року.
Відповідно до стані 162 Закону України «Про відпустки», пункту 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», пункту 3 розділу ХХХІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, виплатити компенсацію за не використану відпустку як учасника бойових дій за 2022, 2023, 2024 роки у кількості 42 (сорок дві) доби.
Відповідно до ПКМУ №460 здійснити виплату у розмірі 4 відсотка за кожний прослужений місяць грошової допомоги у разі звільнення з військової служби у кількості за 23 (двадцять три) місяців,
Вислуга років y Збройних Силах України станом
на 03 жовтня 2024 року становить:
календарна 11 років, 02 місяці, 29 діб;
пільгова 03 роки, 11 місяців, 24 доби;
загальна 15 років, 02 місяці, 08 діб.
З наданого до суду грошового атестату від 27.11.2024 №817 не вбачається нарахування та виплати одноразової грошової допомоги в разу звільнення з військової служби. /а.с. 18-19/
Згідно довідки про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та абзацу восьмого пункту 7 постанови КМУ від 17.07.1992 №393 (зі змінами) ОСОБА_1 за період квітень 2023 року по вересень 2024 року нараховано та виплачено всього 470566,98 грн.
З долученої до матеріалів справи представником відповідача довідки про доходи ОСОБА_1 за якою вбачаються щомісячні нарахування за період травень 2023 року - листопад 2024 року та виплата в листопаді 2024 року у сумі 104170,86грн компенсації невикористаної відпустки, грошова допомога на оздоровлення за 2024 рік.
За твердження позивача, під час проходження позивачем військової служби у період з 20.04.2023 по 03.10.2024 нарахування грошового забезпечення позивача здійснювалась у заниженому розмірі, а саме виплачувався посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавка за вислугу років, інші щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які обраховувалися виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2018 замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року.
Позивач, не погоджуючись з такими діями відповідача, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону «Про військовий обов'язок і військову службу» гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їх сімей» та іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
У силу приписів ч. 3 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Частиною четвертою статті 9 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до п. 10 Постанови №704, ця постанова набирає чинності з 01.03.2018 р.
Так, 30.08.2017 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 704, якою, зокрема, затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1, а також схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 4 Постанови №704 (в редакції чинній до 24.02.2018) установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103).
Однак, Постановою № 103 (набрала чинності 24.02.2018) до Постанови № 704 внесено зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови № 704 викладено у новій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Разом із тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року по справі №826/6453/18, визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», яким, зокрема, в пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» були внесені зміни.
Відповідно до приписів статті 265 КАС України з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині.
Відповідно до положень статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
Цей принцип, закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, треба розуміти так, що дія акта починається з моменту набрання ним чинності і припиняється з втратою актом чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
30 вересня 2010 року Конституційний Суд України ухвалив рішення №20-рп/2010 у справі щодо конституційності Закону України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року №2222-ІV, яким визначено юридичні наслідки визнання нормативно-правового акта нечинним, часові межі чинності такого акту, а також і відповідні межі дії відновлених норм з початкової редакції Основного Закону.
Тобто, за загальним правилом, моментом припинення календарної дії приписів закону в цих випадках є момент набрання законної сили відповідним судовим рішенням, і відповідний акт визнається нечинним на майбутнє.
Таким чином, оскільки зміни, внесені Постановою №103, зокрема, до пункту 4 Постанови №704 були визнані судом протиправними та скасовані, то з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/6453/18 (29 січня 2020 року) діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін, та яка передбачала використання розрахункової величини, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
Разом з тим, варто також зауважити, що з 1 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 06.12.2016 року №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», пунктом 3 розділу ІІ якого встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
При цьому, під час розв'язання правової колізії між нормами пункту 3 розділу ІІ Закону №1774-VІІІ та пункту 4 Постанови №704, у редакції до внесення змін Постановою №103, перевагу належить віддати положенням закону, як акту права вищої юридичної сили.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що згідно з Постановою №704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року, а не станом на 01.01.2018, оскільки положення пункту 4 Постанови № 704, в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 щодо часового визначення прожиткового мінімуму для працездатних осіб як « 01 січня 2018 р.», скасоване 29.01.2020 вищезазначеною постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18.
Враховуючи вищенаведені висновки щодо відсутності правових підстав для застосування такої розрахункової величини, як мінімальна заробітна плата та приймаючи до уваги відновлення дії положень Постанови №704, які діяли до внесення змін Постановою №103, суд дійшов висновку, що з 29 січня 2020 року, тобто з дня, набрання чинності судовим рішенням у справі №826/6453/18, виникли підстави для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
При цьому, суд звертає увагу відповідача на правові висновки Верховного суду в постанові від 22.09.2022 у справі №500/3840/21 щодо прожиткового мінімуму для працездатних осіб як розрахункової величини для визначення розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням.
Закон України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон №2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
Базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти (стаття 6 Закону № 2017-III).
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
При цьому, згідно із частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).
Законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.
Так, під «умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.
Під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій.
Відтак, зазначення у пункті 4 Постанови № 704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ. Разом з цим, колегія суддів наголошує на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
Згідно постанови Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №380/10075/21 висновки ВС, викладені, зокрема, у постановах від 11.02.2021 у справах №№200/3757/20-а, 200/3774/20-а, 240/11952/19, від 14.04.2021 у справі №240/12309/20, до спірних правовідносин не застосовуються, оскільки з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік, у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів.
Також, суд враховує, що згідно постанови Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі №420/6572/22, позиція Верховного Суду у наведених вище справах щодо застосування приписів пункту 4 Постанови №704 в контексті спору щодо перерахунку пенсії у зв'язку зі збільшенням розмірів складових грошового забезпечення військовослужбовців, а саме збільшення розмірів посадових окладів пов'язувалося із зростанням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, є орієнтиром для застосування положень Постанови №704 в контексті вирішення спору про перерахунок грошового забезпечення, адже, вирішення цього спору теж пов'язане з (правильним) застосуванням розрахункової величини для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу.
У наведених справах правовий висновок Верховного Суду про те, що з 1 січня 2020 року розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704, є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, побудований головним чином на принципі подолання правової колізії, за яким перевагу у застосуванні має нормативний акт вищої юридичної сили.
Так за період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 грошове забезпечення, а саме посадовий оклад визначено на рівні 4370,00 грн та оклад за військове звання визначено на рівні 1130,00 грн, та додаткові види грошового забезпечення надбавка за вислугу років (40%) 212,90 грн, надбавка за особливості проходження служби (87%) 654,24 грн, премія (481%) 2034,15 грн, що підтверджується грошовим атестатом.
Відповідачем, не заперечується визначення розміру прожиткового мінімуму працездатних осіб станом на 01.01.2018 ним застосовується при визначенні розміру посадового окладу ОСОБА_1 .
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення в період з 20.04.2023 по 03.10.2024 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01 січня, є протиправними.
На підставі викладеного, суд приходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо вимоги про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо необчислення та невиплати надбавки за особливості проходження служби, надбавки за вислугу років, премії за період з 20.04.2023 по 03.10.2024, а також надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, за період з 01.05.2024 по 03.10.2024 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня календарного року.
Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260), який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам. Дія цього Порядку (крім розділів II, V, VI, IX, XII, XVI-XXIV) поширюється на військовослужбовців, умови виплати грошового забезпечення для яких встановлено іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з пунктом 2 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди; допомоги.
Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку № 260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Відповідно до частини 1 Розділу VI Наказу №260 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків.
Згідно частини 1 Розділу IV Наказу №260 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням у таких розмірах: від 1 до 5 років - 25 відсотків; від 5 до 10 років - 30 відсотків; від 10 до 15 років - 35 відсотків; від 15 до 20 років - 40 відсотків; від 20 до 25 років - 45 відсотків; від 25 і більше років - 50 відсотків.
Вислуга років для виплати надбавки обчислюється з дня початку до дня закінчення проходження військової служби відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Щодо вимоги про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо необчислення та невиплати надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, за період з 01.05.2024 року по 03.10.2024 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня календарного року, суд зазначає.
Відповідно до Розділу ХІ. Наказу №260 військовослужбовцям, яким надано доступ до державної таємниці та які виконують службові обов'язки в умовах режимних обмежень у зв'язку з роботою, що передбачає доступ до державної таємниці відповідно до функціональних обов'язків, займаються розробкою, виготовленням, обліком, зберіганням і використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв секретної інформації, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом охорони державної таємниці, виплачується надбавка до посадових окладів.
Розмір надбавки військовослужбовцям (крім військовослужбовців режимно-секретних органів), які працюють в умовах режимних обмежень, установлюється у відсотках до посадових окладів залежно від ступеня секретності інформації:
відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «особливої важливості», - 20 відсотків;
відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «цілком таємно», - 15 відсотків;
відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «таємно», - 10 відсотків.
Так з довідки про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення надбавка за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці нараховувалась з травня 2024 року по вересень 2024 року.
З огляду на встановлену судом протиправність застосування відповідачем при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням позивача розрахункової величини у вигляді прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного станом на 01.01.2018 року, слід дійти висновку, що пов'язані та взаємозалежні виплати, зокрема надбавка за особливості проходження служби, надбавка за вислугу років, премія, підлягають перерахунку та виплаті за період з 20.04.2023 по 03.10.2024 та надбавка за роботу в умовах режимних обмежень за період з 01.05.2024 по 03.10.2024 виходячи з розрахункової величини, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01 січня.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов слід задовольнити частково.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 7, 9, 77, 139, 241-246, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо необчислення та невиплаті ОСОБА_1 за період з 20.04.2023 по 03.10.2024 грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення) з врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня календарного року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 за період 20.04.2023 по 03.10.2024 грошове забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення) з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня 2023 року та 01 січня 2024 року та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо необчислення та невиплаті ОСОБА_1 надбавки за особливості проходження служби, надбавки за вислугу років, премії, період з 20.04.2023 по 03.10.2024 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня календарного року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 надбавку за особливості проходження служби за період з 20.04.2023 по 03.10.2024 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня 2023 року та 01 січня 2024 року та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України « Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового i начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо необчислення та невиплаті ОСОБА_1 надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, за період з 01.05.2024 по 03.10.2024 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня календарного року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.05.2024 по 03.10.2024 надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня 2024 року та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України « Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового 1 начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
Суддя Олена СКУПІНСЬКА