Справа № 420/8997/25
11 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу,-
Головне управління ДПС в Одеській області звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд:
- стягнути з ФО-ПП ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму заборгованості: по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості 102 259 грн. 29 коп. на бюджетний рахунок UA778999980314090617000015742, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526. КБК 18010200, отримувач коштів ГУК в Одеській області Ізмаїльська міська ТГ/18010200.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що станом на дату подання позову, відповідно до розрахунку заборгованості до бюджету, розрахунку податкового боргу та інтегрованих карток платника (ІКП), податкова заборгованість/недоїмка ФО-ПП ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості становить 102 259 грн. 29 коп.
Ухвалою суду від 01.04.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 420/8997/25 за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу.
Відповідач ОСОБА_1 належним чином та своєчасно повідомлена про встановлений Ухвалою суду від 01.04.2025 року строк для подання відзиву на позовну заяву, у матеріалах справи наявне рекомендоване поштове повідомлення з підписом відповідача про отримання.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.127 КАС України часом вручення повістки вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно з ч.11 ст.126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного податкового законодавства, суд встановив наступне.
Фізична особа - платник податків ОСОБА_1 (далі - ФО-ПП ОСОБА_1 , відповідач, платник податків) зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Станом на 27 березня 2025 року, відповідно до розрахунку заборгованості до бюджету та інтегрованої картки платника (ІКП), податкова заборгованість ФО-ПП ОСОБА_1 перед бюджетом становить 102 259 грн. 29 коп., а саме: заборгованість податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості виникла в результаті:
- нарахування згідно з податковим повідомленням-рішенням UA51080030000048246 від 25.12.2023 року в сумі 73 620 грн. 02 коп.
- нарахування згідно з податковим повідомленням-рішенням UA51080030000048246 від 31.05.2024 року в сумі 28 639 грн. 27 коп. №o2994084-2408-1502- №0709034-2408
У зв'язку з несплатою відповідачем вищевказаної суми у встановлені законодавством строки, податковим органом було сформовано податкову вимогу форми «Ф» №0031829-1306-1532 від 06.05.2024 року, яку було направлено платнику податків рекомендованим листом, який повернувся з відміткою «вручено 31.01.25» з підписом отримувача.
Податкова вимога форми «Ф» №0031829-1306-1532 від 06.05.2024 року, відповідачем не оскаржувалася, не є скасованою, зміненою або відкликаною, а тому - є узгодженою.
У встановлений Податковим кодексом України строк, відповідачем самостійно узгоджену суму податкового зобов'язання не сплачено, у зв'язку з чим, Головне управління ДПС в Одеській області звернулось до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.14.1.137 ст.14 ПК України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Контролюючий орган має право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджету та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу.
Згідно з п.15.1. ст.15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Пунктом 16.1.4. п.16.1. ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.54.1. ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п.56.11. ст.56 ПК України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Згідно з п.57.1. ст.57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України, «грошове зобов'язання платника податків» - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Правовими положенням пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України передбачено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень, у відповідності до положень пункту 41.2 статті 41 ПК України.
Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Також податкова вимога надсилається (вручається) коли платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.4 ст.59 Податкового кодексу України).
Підпунктом 14.1.153 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Пунктом 59.5 ст.59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно з п.95.1 ст.95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, однак не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Джерела погашення податкового боргу платника податку визначені нормами ст.87 ПК України. Крім того, в силу приписів п.87.9 ст.87 цього Кодексу у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст.95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Підпунктом 20.1.34. п.20.1 ст.20 ПК України визначено право контролюючих органів у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.
Відповідно до абз.1 п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з п. 95.4 ст.95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи, що з дня надіслання контролюючим органом відповідачу податкової вимоги минуло 30 календарних днів, в першу чергу вживаються заходи щодо погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення коштів, які перебувають у його власності, з рахунків платника податків у банках за рішенням суду.
Таким чином, беручи до уваги, що відповідачем доказів погашення податкового боргу у сумі 102 259 грн. 29 коп. суду не надано, позов Головного управління ДПС в Одеській області є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1, 3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають вимогам чинного законодавства, а отже підлягають задоволенню повністю зі стягненням з ОСОБА_1 заборгованості у загальному розмірі 102 259 грн. 29 коп.
З огляду на задоволення позовних вимог та згідно з вимогами статті 139 КАС України, судові витрати на користь позивача не підлягають стягненню, оскільки він є суб'єктом владних повноважень.
Керуючись ст.ст. 72-76, 139, ст.ст. 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу - задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) суму заборгованості по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості 102 259 грн. 29 коп. (сто дві тисячі двісті п'ятдесят дев'ять гривень двадцять дев'ять копійок) на бюджетний рахунок UA778999980314090617000015742, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526. КБК 18010200, отримувач коштів ГУК в Одеській області Ізмаїльська міська ТГ/18010200.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.
Рішення складено 10.09.2025 року, з урахуванням знаходження судді Харченко Ю. В. у відпустці, у період з 30.05.2025 року по 27.06.2025 року, з 15.08.2025 року по 22.08.2025 року, а також на лікарняному з 07.07.2025 року по 08.08.2025 року включно.
Суддя Ю.В. Харченко
Адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу - задовольнити.