Справа № 420/18033/25
12 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАФРОСТ» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквафрост» до Одеської митниці, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500110/2025/000062/1 від 25.04.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Між компанією «Brodrene Sperre AS», (Еллінгсейя, Норвегія) - (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Аквафрост» (Покупець), укладений прямий зовнішньоекономічний договір (контракт) № 30/04/20-38 від 30.04.2020 року, в якому визначені загальні умови поставки товарів.
Згідно п. 4.1. контракту ціна на поставлений товар, узгоджується сторонами, зазначається в інвойсі на кожну поставку товару. На виконання умов вищевказаного контракту видано інвойс № 1003052 від 08.04.2025 року, в якому сторонами погоджено вартість поставленого товару на умовах Інкотермс 2010 - FCA Ellingsoya (Норвегія).
Загальна вартість товару визначена вказаним інвойсом та складає 59520,00 EUR за 18600 кг товару. Заявлена до декларування партія товару поставлялась автомобільним транспортом - суходолом за маршрутом м. Еллінгсейя, (Норвегія) - м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка (Україна).
Уповноваженою особою декларанта (Позивача) ТОВ «Інтертранс» до відділу митного оформлення № 1 м/п «Чорноморськ» UA 500110 Одеської митниці була подана, для декларування, електронна митна декларація № 25UA500110003094U2 на товар: «Креветка варено-морожена ціла, у панцирі Pandalus Borealis, глазурована, розмір: 120-150 шт./кг. Умови зберігання при -18С, без додаткової термічної обробки та додання прянощів, неконсервована. Чиста вага нетто 18600 кг. (+/-10% глазур). Дата виробництва 11-21.03.2025 р -Термін зберігання 2 роки.»
За результатами митного оформлення ЕМД відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500110/2025/000062/1 від 25.04.2025 року, яким збільшено розмір митних платежів.
Позивач не згодний з рішенням про коригування митної вартості товарів № UA500110/2025/000062/1 від 25.04.2025 року, вважає його протиправним, в зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою від 11.06.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та визначено, що розгляд справи буде проводитись за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи на підставі ст. 262 КАС України у межах строків, визначених ст. 258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що на виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №25UA500110003094U2 від 23.04.2025 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500110/2025/000062/1 від 25.04.2025, а саме:
- декларантом заявлені умови поставки товару FCA Ellingsoy. Відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс), на заявлених умовах поставки FCA покупець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару та понести витрати, пов'язані з доставкою товару до місця призначення. Згідно з частиною 10 статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту , порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
- на товаросупровідних документах (рахунок-фактура, СМR, копія митної декларації країни відправлення ) відсутні печатки (штампи) іноземних компетентних митних органів при проходженні кордону, щодо дат проходження транзитних країн;
- відсутня інформація щодо вартості зберігання, експедирування та декларування вантажу у іноземній країні. Митному органу України такі документи до митного оформлення не надавалась, що ставить під сумнів автентичність наданих до митного оформлення документів та унеможливлює проведення обчислення повноти включення транспортної складової при формуванні заявленої декларантом ціни товару. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури, калькуляція транспортних витрат. Заявка на транспортування як невід'ємна частина договору перевезення від 11.05.2023 № 11/15/2023 не надано до митного оформлення. Надання Заявки на перевезення передбачено вимогами пунктів 1.1, 2.1, 2.2, 2.3, 2.5, 3.1.1, 3.1.2, 3.1.7, 3.1.11, 3.2.2, 6.1, 6.2, 6.3 договору перевезення від 11.05.2023 № 11/15/2023. Передбачений пунктом 6.2 договору від 11.05.2023 № 11/15/2023 рахунок на перевезення не надано до митного оформлення. Відповідно до розрахунку, здійсненого декларантом, транспортні та експедиційні витрати до ввезення на митну територію України, включені до складових митної вартості товару виключно за довідкою експедитора. Надання довідки не передбачено умовами договору перевезення від 11.05.2023 № 11/15/2023 п.6. Крім того, довідка не є документом первинного бухгалтерського обліку, та на підставі довідки не може здійснюватися оплата за надані послуги. Ненадання декларантом на розгляд Заявки та рахунку на транспортування (послуг), зазначених у пунктах Договору , не дає можливості упевнитись у повноті та вартості всіх наданих експедитором перевізником послуг, пов'язаних з перевезенням товарів або що є умовою їх перевезення, у тому числі додаткових, які відповідно до частини десятої статті 58 Кодексу повинні включатись до ціни, що фактично сплачена за оцінюваний товар. Таким чином, декларантом у повній мірі документально не підтверджено включення до ціни, що фактично сплачена за оцінювані товари, всіх складових митної вартості, зокрема визначених пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 Кодексу.
Відповідач зазначає, що Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару № UA500110/2025/000062/1 від 25.04.2025 року діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАФРОСТ».
Ухвалою від 01.07.2025 року у задоволенні заяви Одеської митниці про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквафрост» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень - відмовлено.
За приписами ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,
Між компанією «Brodrene Sperre AS», (Еллінгсейя, Норвегія) - (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Аквафрост» (Покупець), укладений зовнішньоекономічний договір (контракт) № 30/04/20-38 від 30.04.2020 року, в якому визначені загальні умови поставки товарів.
Згідно п. 4.1. контракту - ціна на поставлений товар, узгоджується сторонами, зазначається в інвойсі на кожну поставку товару.
На виконання умов вищевказаного контракту видано інвойс № 1003052 від 08.04.2025 року, в якому сторонами погоджено вартість поставленого товару на умовах Інкотермс 2010 - FCA Ellingsoya (Норвегія).
Загальна вартість товару визначена вказаним інвойсом та складає 59520,00 EUR за 18600 кг товару.
Заявлена до декларування партія товару поставлялась автомобільним транспортом - суходолом за маршрутом м. Еллінгсейя, (Норвегія) - м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка (Україна).
Позивач 25.04.2025 року здійснив декларування поставленого в Україну товару за митною декларацією, в якій митну вартість товару було визначено за першим методом - за ціною договору (контракту).
Для підтвердження вказаних у декларації відомостей до митного органу був поданий відповідний пакет документів згідно з Митним кодексом України, а саме: - зовнішньоекономічний договір (контракт) № 30/04/20-38 від 30.04.2020 року; рахунок-фактура (invoice) № 1003052 від 08.04.2025 року; проформа-інвойс (proforma invoice) № 103348 від 01.04.2025 року; банківський платіжний документ про оплату товару - платіжна інструкція в іноземній валюті № 218 від 04.04.2025 року; автотранспортна накладна (CMR) б/н від 08.04.2025 року; договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та/ або міжнародному сполученнях № 11/05/2023 від 11.05.2023 року; довідка про транспортні витрати № 000000103 від 08.04.2025 року; - Сертифікат якості (quality certificate) № б/н від 08.04.2025 року; сертифікат про походження товару (Certificate of Origin) № AR675254552 від 08.04.2025 року; декларація виробника (declaration by the producer) № б/н від 08.04.2025 року; міжнародний санітарний та ветеринарний сертифікат № 25400 103170 від 08.04.2025 року; пакувальний лист № б/н від 08.04.2025 року; копія митної декларації країни відправлення (експортна декларація) № 4450912500028575 від 08.04.2025 року; договір про надання послуг митного брокера № 2/25-БР від 01.01.2025 року; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державним органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 12744500 від 14.04.2025 року
Проте, під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості митним органом встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
25.04.2025 року Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA500110/2025/000062/1.
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів UA500110/2025/000062/1 від 25.04.2025 року зазначено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів, а саме:
- декларантом заявлені умови поставки товару FCA Ellingsoy. Відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс), на заявлених умовах поставки FCA покупець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару та понести витрати, пов'язані з доставкою товару до місця призначення. Згідно з частиною 10 статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту , порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
- на товаросупровідних документах (рахунок-фактура, СМR, копія митної декларації країни відправлення ) відсутні печатки (штампи) іноземних компетентних митних органів при проходженні кордону, щодо дат проходження транзитних країн;
- відсутня інформація щодо вартості зберігання, експедирування та декларування вантажу у іноземній країні. Митному органу України такі документи до митного оформлення не надавалась, що ставить під сумнів автентичність наданих до митного оформлення документів та унеможливлює проведення обчислення повноти включення транспортної складової при формуванні заявленої декларантом ціни товару. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури, калькуляція транспортних витрат. Заявка на транспортування як невід'ємна частина договору перевезення від 11.05.2023 № 11/15/2023 не надано до митного оформлення. Надання Заявки на перевезення передбачено вимогами пунктів 1.1, 2.1, 2.2, 2.3, 2.5, 3.1.1, 3.1.2, 3.1.7, 3.1.11, 3.2.2, 6.1, 6.2, 6.3 договору перевезення від 11.05.2023 № 11/15/2023. Передбачений пунктом 6.2 договору від 11.05.2023 № 11/15/2023 рахунок на перевезення не надано до митного оформлення. Відповідно до розрахунку, здійсненого декларантом, транспортні та експедиційні витрати до ввезення на митну територію України, включені до складових митної вартості товару виключно за довідкою експедитора. Надання довідки не передбачено умовами договору перевезення від 11.05.2023 № 11/15/2023 п.6. Крім того, довідка не є документом первинного бухгалтерського обліку, та на підставі довідки не може здійснюватися оплата за надані послуги. Ненадання декларантом на розгляд Заявки та рахунку на транспортування (послуг), зазначених у пунктах Договору , не дає можливості упевнитись у повноті та вартості всіх наданих експедитором перевізником послуг, пов'язаних з перевезенням товарів або що є умовою їх перевезення, у тому числі додаткових, які відповідно до частини десятої статті 58 Кодексу повинні включатись до ціни, що фактично сплачена за оцінюваний товар. Таким чином, декларантом у повній мірі документально не підтверджено включення до ціни, що фактично сплачена за оцінювані товари, всіх складових митної вартості, зокрема визначених пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 Кодексу.
Враховуючи спрацювання профілів ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками відповідних форм митного контрою щодо вжиття заходів з метою перевірки числових значень складових митної вартості товарів, декларанту запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: -виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; - каталоги, специфікації фірми - виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову.
Одеська митниця, приймаючи Рішення про коригування митної вартості товарів, визначила їх митну вартість резервним методом, із застосуванням рівня митної вартості оформлених товарів, митне оформлення яких вже здійснено, на підставі баз даних АСМО «Інспектор-2006» та ЄАІС Держмитслужби ввезення товарів, заявлених до митного оформлення, яка є більшою ніж заявлено декларантом.
Позивачу, як декларанту, роз'яснено, що у разі незгоди з вказаним рішенням, останній має право на його оскарження, а також право на випуск товарів у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Позивач, вважаючи протиправним вказане рішення відповідача, звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів та зборів.
До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.
Згідно з п.23,24 ст.4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку; митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 2 ст.53 МК України визначений перелік документів, які декларант подає митному органу щодо підтвердження митної вартості товарів і обраний метод її визначення. Такими документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений в даній нормі закону.
Таким чином, митний орган має право вимагати від декларанта додаткових документів лише при наявності визначених законом підстав, чітко зазначених в ч.3 ст.53 МКУ (- розбіжності у документах, - ознаки підробки документів, - або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари).
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів UA500110/2025/000062/1 від 25.04.2025 року зазначено, що подані позивачем документи містять розбіжності.
Жодного належного та допустимого доказу, що надані позивачем документи містять розбіжності не надано. Розбіжність - це відсутність однаковості в документах щодо митної вартості товару. В рішенні відсутні посилання на розбіжності в наданих документах.
В той же час в договорі, декларації, Інвойсі, які є основними документами, жодних розбіжностей саме у вартості товару не міститься.
Щодо тверджень відповідача про коригування митної вартості товарів у зв'язку з відсутністю даних у наданих до митного оформлення позивачем документах щодо такої складової митної вартості товару як витрат на доставку товару, в наслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, та вбачається зі змісту супровідної документації, зокрема митної декларації № 25UA500110003191U2 від 25.04.2025 року, поставка товару здійснювалась на умовах FCA Ellingsoya Інкотермс (згідно з офіційним тлумаченням торговельних термінів Міжнародних правил торгівлі Інкотермс термін FCA, або Франко перевізник (...назва місця).
Зі змісту зазначеного терміну вбачається, що базис поставки на умовах FCA покладає зобов'язання по завантаженню на продавця, а також продавець зобов'язаний сплатити експортні витрати. А тому, така складова митної вартості товару, що був поставлений, як витрати на навантаження у даному конкретному випадку не потребують додаткового підтвердження.
Крім того, місце завантаження товару є місцезнаходженням продавця (постачальника) згідно реквізитів визначених контрактом. Даний факт лише додатково свідчить, про наявний обов'язок Постачальника щодо завантаження товару. Крім того, Позивач свою правову позицію підтверджує додатково листом Постачальника товару компанії Brodrene Sperre AS від 26.05.2025 року, зі змісту якого вбачається, що завантаження товару здійснювалось силами та за рахунок постачальника та включено у ціну товару.
Крім того, відносини між перевізником та Позивачем врегульовані умовами Договору про перевезення вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та/або міжнародному сполученнях № 11/05/2023 від 11.05.2023 року.
Відповідно до умов вказаного договору, перевізник надав послуги з міжнародного перевезення вантажів, що підтверджується змістом та описом послуг вказаних в довідці про транспортні витрати № 000000103 від 08.04.2025 року, зі змісту якої вбачається, що Позивачем не понесено інших витрат, крім витрат з перевезення вантажу.
Вартість перевезення за маршрутом Ellingsoya (Norway) - Ягодин (Україна) до кордону України складає 164 000,00 гривень. Відповідно зазначена вартість заявлена Позивачем як складова митної вартості. Крім того, вказана довідка містить фразу: «Вартість навантажувальних робіт за рахунок відправника.»
Отже, з наведеного вбачається, що Позивачем не понесено будь-яких додаткових витрат, крім визначених при декларуванні, а тому такі витрати не підлягають додаванню у якості складової митної вартості. Ч. 11 ст. 58 МК України містить імперативну норму, яка не допускає включення інших витрат, крім прямо передбачених згаданою статтею МК України.
Враховуючи викладене, суд погоджується з доводами позивача про те, що всі витрати по навантаженню товару до пункту його призначення несе Продавець, тому зазначені витрати включені в ціну товару.
Щодо твердження відповідача про відсутність на товаросупровідних документах (рахунок-фактура, CMR, копія митної декларації країни відправлення) печатки (штампи) іноземних компетентних митних органів при проходженні кордону, щодо дат проходження транзитних країн, судом встановлено наступне.
Рахунок-фактура (інвойс) та CMR є комерційними, транспортними документами, які супроводжують вантаж. Інвойс підписується постачальником товару та містить комерційну інформацію про товар. Законодавство не містить вимог щодо проставлення штампів транзитних країн на інвойсах.
СМR - це документ - транспортна накладна, яку використовують при вантажних автомобільних перевезеннях між країнами, що приєдналися до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів. СМR підписується відправником вантажу, одержувачем вантажу і транспортною компанією. Міжнародна товарно-транспортна накладна CMR (Конвенція про міжнародне дорожнє перевезення вантажів) використовується для міжнародних автомобільних перевезень вантажів, і її основне завдання - підтвердити укладення договору перевезення між відправником, перевізником та одержувачем та надання гарантій навантажувачу, що перевізник відповідає за вантаж, а також надання гарантій одержувачу, що вантаж буде доставлений. CMR не є митним документом, більше того законодавство не містить вимог щодо обов'язкової наявності на ній штампів транзитних країн.
Крім того, всі країни ЄС використовують електронну систему митного контролю. Відповідно, надана копія митної декларації країни відправлення (експортна декларація) є електронною формою такого документу про що свідчить наявність штрих-коду на ній. За допомогою даних електронної системи та сканування штрих-коду можна отримати повну інформацію щодо товару.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем надано до Одеської митниці відповідні документи, які підтверджують митну вартість товарів за митною декларацією, у відповідності до положень ч.2 ст.53 Митного кодексу України та які не містять розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.
Згідно п. 6 ч. 10 ст.58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
При цьому вказана норма не встановлює конкретних вимог щодо виду таких документів.
Відповідач у рішенні про коригування митної вартості товару, яке оскаржується, послався на наказ МФУ від 24.05.2012 № 599. Проте вищевказаний наказ регулює правила заповнення декларації митної вартості та містить наступне формулювання: «Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту».
Таким чином, наказ МФУ від 24.05.2012 № 599 лише наводить можливі приклади документів на підтвердження вартості перевезення, але не встановлює вичерпного переліку таких документів, а його формулювання не містить обов'язкової вимоги.
Згідно правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14 (№К/9901/5149/18) законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, а тому такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
При цьому, суд вважає, що відсутність/ненадання до митного оформлення самого договору на перевезення вантажу та відсутність у вищевказаній довідці посилання на такий договір не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки такий документ не може вплинути на митну вартість товару, зважаючи на подання позивачем до митного оформлення довідки №18/12 від 18.12.2024 про вартість транспортних витрат, яка містить дані про маршрут перевезення, автотранспортні засоби, вартість, тощо.
Між тим, митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали сумніви у заявленій митній вартості, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та достовірності, зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх оформленні.
Верховний Суд у постанові від 05.03.2019 у справі №815/5791/17 наголошує, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Таким чином, суб'єкту владних повноважень не достатньо лише вказати на те, що у нього виникли сумніви щодо митної вартості товару, а необхідно вказати конкретні обставини щодо розбіжностей у поданих документах, якими викликані таки сумніви.
Водночас, в оскаржуваному позивачем рішенні відповідача таких відомостей не наведено.
Отже, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв'язку з тим, що декларантом надані не всі документи є необґрунтованими. Крім того, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої товариством з обмеженою відповідальністю «Аквафрост» митної вартості товару судом не встановлено.
Поряд з цим, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару. При цьому надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги.
На підставі викладеного, суд вважає що у відповідача були відсутні достатні та обґрунтовані докази для коригування митної вартості за митним оформленням позивача.
В свою чергу, посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта усіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також Інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 21.02.2018 у справі №820/17417/14 та від 04.09.2018 у справі №818/1186/17.
Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Відповідачем не доведено, що зазначені ним недоліки щодо умов поставки вплинули чи могли вплинути на заниження позивачем митної вартості імпортованого товару.
Суд вважає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано пакет документів у відповідності до переліку, закріпленого ч. 2 ст. 53 МК України.
При цьому, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Обов'язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом констатований в постанові Верховного Суду від 06.03.2019р. у справі №809/278/17.
Суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.02.2018р. у справі №809/1884/16, згідно якої посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення ст. 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.
Доводи відповідача про те, що підставою для коригування митної вартості товару слугувало спрацювання системи управління ризиками не заслуговують на увагу, з огляду на те, що спрацювання системи є лише рекомендацією посадовій особі митного органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.
Окрім цього, згідно позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 11.09.2012р. в справі №21-262а12, та Верховного Суду, викладеної в постанові від 30.10.2018р. у справі №826/25605/15, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
При цьому митним органом жодним чином не спростовано контрактну ціну оцінюваних товарів, об'єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 МК України. Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Крім іншого, суд акцентує увагу на тому, що відповідачем не доведено наявності підстав для застосування другорядних методів визначення митної вартості, а саме резервного методу.
Суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить жодних пояснень з боку митного органу щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та інформації і джерел, які використовувались митницею при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів всупереч положенням п.п.2, 4 ч. 2 ст.55 МК України.
Згідно з наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 р. Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору митницею при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
В оскаржуваному рішенні не визначено, яка з перелічених у ч. 2 ст. 58 МК України підстав у даному випадку стала причиною неможливості застосування першого методу, яка складова частина митної вартості товару не піддається обчисленню, або непідтверджена документально, чи неправильно обрахована, що позбавляло позивача можливості надати належні документи чи обґрунтування.
Таким чином, дослідивши надані позивачем для митного оформлення документи, копії яких містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позивач надав усі документи, необхідні для визначення митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини.
У свою чергу, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами обставин надання неповних відомостей, а також існування розбіжностей, неточностей, які б впливали на рівень митної вартості товарів, ознак підробки цих документів або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці № UA500110/2025/000062/1 від 25.04.2025 року про коригування митної вартості товарів.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд вважає, що по даній справі з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАФРОСТ» (вул. Центральна, 1-Е, с. Бурлача Балка, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68000, Код ЄДРПОУ 33798852) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці № UA500110/2025/000062/1 від 25.04.2025 року про коригування митної вартості товарів.
Стягнути з Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАФРОСТ» (вул. Центральна, 1-Е, с. Бурлача Балка, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68000, Код ЄДРПОУ 33798852) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні, сорок копійок).
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.
Суддя Самойлюк Г.П.