Справа № 420/29752/25
12 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Катаєвої Е.В.,
секретаря судового засідання - Пахолчак В.П.,
представника позивача - Кралі І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Одеської міської ради (площа Думська, 1, м. Одеса, 65026) до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Розумовського, 37, м. Одеса, 65091), треті особи без самостійний вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови, -
До суду надійшов адміністративний позов Одеської міської ради до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про накладення штрафу від 21.08.2025 №78571563.
Представник позивача зазначив, що у проваджені Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа №420/29742/24 предметом якої слугував розгляд спільного клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 30.04.2024 про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою.
За результатом розгляду справи Одеську міську раду зобов'язано розглянути клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від 30.04.2024 про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо передачі у приватну власність земельної ділянки, орієнтовною площею 924 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_3 .
Представник зазначив, що розглянути одне спільне клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 окремо неможливо, оскільки воно передбачає вирішення одного спільного питання і Одеська міська рада ухвалить єдине рішення на виконання судового рішення у справі №420/29742/24, а не окремі рішення щодо кожного зі стягувачів.
Одеським окружним адміністративним судом по справі №420/29742/24 видано два виконавчі листи щодо кожного зі стягувачів окремо. Відповідачем щодо кожного виконавчого листа відкрито окреме провадження, у кожному з яких на боржника накладено штраф.
Представник позивача вважає, що накладення на одного боржника за нібито не виконання одного судового рішення два окремих штрафи, навіть якщо це рішення стосується двох стягувачів, суперечить принципу заборони подвійної відповідальності.
Також Одеська міська рада зазначила, що звертала увагу державного виконавця про наявність поважних причин, які ускладнюють виконання міською радою рішення суду, а саме - через ненабрання необхідної кількості голосів депутатів на пленарному засіданні Одеської міської ради, яке відбулось 02.07.2025 року склалася ситуація, за якої остання не прийняла жодного рішення відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України, яке оформити у формі рішення згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Ухвалою суду від 03.09.2025 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрите провадження по справі, вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін з урахуванням особливостей встановлених ст.ст. 268-273 КАС України щодо розгляду термінових справ, призначено судове засідання для розгляду заяви. Залучено до участі по справі стягувачів у виконавчому провадженні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у якості третіх осіб без самостійний вимог на стороні відповідача.
Ухвала суду від 03.09.2025 року доставлена до електронного кабінету відповідача через Підсистему «Електронний суд» 03.09.2025 року.
Відповідач надав до суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову, навів положення норм Закону України «Про виконавче провадження» та зазначив, що діяв у відповідності до вимог Закону. На адресу ДВС надійшло два окремих виконавчих листа щодо стягувачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та ним відкрито два виконавчих провадження.
Відповідач у відзиві вказує, що 29.07.2025 на адресу відділу боржником подано заяву щодо здійснених дій для виконання рішення суду. З вказаної заяви вбачається, що рішення суду боржником не виконано без поважних на те причин.
Відповідач вважає, що при прийняті оскаржуваної постанови про накладення штрафу на боржника діяв у відповідності до вимог законодавства.
У відзиві міститься клопотання про розгляд справи без участі відповідача.
Представниця третіх осіб, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 подала до суду пояснення, у яких просила відмовити в задоволенні позову, зазначивши, що рішення суду Одеською міською радою не виконано в повному обсязі, оскільки Одеська міська рада станом на 08.09.2025 року не прийняла жодного рішення з числа тих, які вона повинна ухвалити. Отже, має місце протиправна бездіяльність. Вважає, що відповідачем 21.08.2025 року у виконавчих провадженнях №78571563 та №78573197, які відкриті щодо кожного стягувача окремо, законно і обґрунтовано прийнято постанови про накладення штрафу.
До суду надійшла заява представника третіх осіб про розгляд справи за її відсутності.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі з підстав вказаних у позові, а саме з підстави поважності причин не виконання рішення суду, що виключає накладення штрафу за невиконання рішення суду та з підстави фактично подвійного застосування відповідальності за не виконання одного рішення суду.
Представник позивача також зазначила, що ОМР оскаржила до суду постанови державного виконавця про накладення штрафу в обох виконавчих провадженнях. Інша справа №420/29751/25 знаходиться у провадженні судді Свиди Л.І.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши та проаналізувавши надані учасниками справи заяви по суті та докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані Законом України №1404-VIII від 02.06.2016 року «Про виконавче провадження» (далі Закон України №1404- VIII), відповідно до ст.1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі ст.5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).
Статтею 18 Закону №1404-VIII встановлені обов'язки і права виконавців. Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч.6 ст.26 Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Частиною 1 ст.28 Закону №1404-VIII встановлено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Відповідно до ст.75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Судом встановлено, що в проваджені Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа №420/29742/24 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності щодо нерозгляду по суті їх спільного клопотання від 30.04.2024 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 у справі №420/29742/24 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025 у справі №420/29742/24 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 скасовано та ухвалено нову постанову, якою:
Визнано протиправною бездіяльність Одеської міської ради щодо нерозгляду по суті клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 30.04.2024 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо передачі у приватну власність земельної ділянки, орієнтовною площею 924 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , що передана у безстрокове користування для будівництва житлового будинку на підставі договору купівлі-продажу від 29.06.1964, на якій розташовано житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який належить на праві спільної часткової власності, та неприйнятті жодного із рішень, які передбачені ст.ст. 118, 122 Земельного кодексу України;
Зобов'язано Одеську міську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від 30.04.2024 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо передачі у приватну власність земельної ділянки, орієнтовною площею 924 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , що передана у безстрокове користування для будівництва житлового будинку на підставі договору купівлі- продажу від 29.06.1964, на якій розташовано житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який належить на праві спільній частковій власності, та за результатами його розгляду по суті прийняти рішення, відповідно ст. 118 Земельного кодексу України, яке оформити у формі рішення згідно із ч.1 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
13.06.2025 року Одеським окружним адміністративним судом щодо кожного стягувача окремо видано два виконавчі листи по справі №420/29742/24 на одну вимогу зобов'язального характеру.
Представниця третіх осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - Юрченко К.А. 07.07.2025 року подала до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) заяви про відкриття виконавчих проваджень щодо примусового виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025 у справі №420/29742/24 за виконавчими листами від 13.06.2025 року.
Відповідачем 09.07.2025 року за заявою представниці стягувачів прийнято дві постанови про відкриття виконавчих проваджень №78571563 (стягувач ОСОБА_1 ) та №78573197 (стягувач ОСОБА_2 ).
У зв'язку з невиконанням боржником постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025 у справі №420/29742/24 відповідач 21.08.2025 року у ВП №78571563 та №78573197 прийнято дві постанови про накладення на Одеську міську раду штрафу у розмірі 5100 грн за невиконання рішення суду без поважних причин.
Позивач, вважаючи протиправним накладення на нього двох штрафів за невиконання одного рішення суду, звернувся до суду з цим позовом щодо оскарження постанови від 21.08.2025 №78571563.
Крім того, судом встановлено, що позивач також оскаржив до суду постанову від 21.08.2025 року №78573197, тобто в другому виконавчому провадженні щодо виконання рішення суду від 15.04.2025 у справі №420/29742/24.
Згідно автоматизованої системи діловодства суду провадження за позовом ОМР до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправної та скасування постанови від 21.08.2025 року №78573197 відкрито ухвалою суду від 08.09.2025 року (справа №420/29751/25, суддя Свида Л.І.). Також ухвалою суду від 08.09.2025 року по справі №420/29751/25 витребувано з Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження ВП №78573197. Провадження у справі №420/29751/25 зупинено до отримання витребуваних доказів.
Судом встановлено, що обидві постанови про накладення штрафу оскаржені ОМР за однаковими підставами: - поважність причин невиконання рішення суду; - неможливість подвійної відповідальності за не виконання одного судового рішення.
В обґрунтування поважності причин невиконання рішення суду представник позивача посилався на те, що Департаментом архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради в межах повноважень листом від 04.07.2025 №01-19/730 повідомлено про підготовку проекту рішення Одеської міської ради «Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_2 на розробку проєкту землеустрою щодо відведення у спільну сумісну власність земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_3 , для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» та про направлення його до постійної комісії ОМР з питань просторового розвитку, землеустрою та регулювання земельних правовідносин з метою винесення на чергову сесію Одеської міської ради.
У той же час судом встановлено, що за не виконання рішення суду по справі №420/29742/24 прийнято державним виконавцем дві постанови про накладення штрафу.
За визначеннями, наведеними у ч.2 ст.15 Закону №1404-VIII стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ, а боржником - визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону №1404-VIII у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.
На виконання вказаних вимог Закону №1404-VIII видано два виконавчих листа, оскільки рішення суду ухвалено на користь двох позивачів.
Між тим, у кожному виконавчому листі вказана резолютивна частина рішення щодо зобов'язання Одеської міської ради розглянути клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від 30.04.2024 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо передачі у приватну власність земельної ділянки та за результатами його розгляду по суті прийняти рішення.
Отже резолютивна частина рішення свідчить про те, що його виконання передбачає розгляд поданого до ОМР одного спільного клопотання стягувачів, тобто виконання вказаного судового рішення не можливо лише щодо одного зі стягувачів.
Розділ VIII Закону №1404-VIII встановлює порядок виконання рішень немайнового характеру.
За змістом статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч.6 ст.26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
Також статтею 75 Закону №1404-VIII встановлено, що постанову про накладення штрафу на боржника державний виконавець виносить у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії.
Отже враховуючи зміст резолютивної частини рішення у справі №420/29742/24, його виконання можливо лише одночасно відносно двох стягувачів (позивачів у справі) щодо розгляду боржником їх спільного клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від 30.04.2024 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо передачі у приватну власність земельної ділянки та прийняття рішення по суті за результатами його розгляду.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи встановлені обставини по справі суд дійшов висновку, що прийняття відповідачем двох постанов про накладення штрафу за не виконання рішення суду, яке вимагає від боржника здійснення дій та прийняття одного рішення відносно двох стягувачів щодо розгляду їх спільного клопотання не відповідає вимогам обґрунтованості, тобто прийняття постанов з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісності; розсудливості; пропорційності, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Суд вважає обґрунтованими доводи представника позивача, що у даному конкретному випадку порушуються вимоги з ст.61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Наявність двох виконавчих проваджень за одним рішенням суду не позбавляють державного виконавця обов'язку діяти як суб'єкта владних повноважень обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Конституційний Суд України наголошував, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею (п. 2 мотивувальної частини Рішення від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012).
Позивачем по цій справі оскаржується лише одна постанова про накладення штрафу від 21.08.2025 ВП №78571563.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що не є співмірним винесення відповідачем двох постанов про накладення штрафу в кожному окремому виконавчому провадженні за не виконання судового рішення, яке за його змістом може бути виконано лише одночасно щодо двох стягувачів.
При цьому суд враховує, що відповідач у відзив просив відмовити у позові, проте відзив не містить будь-яких заперечень в спростування доводів позивача, викладених у позові щодо подвійної відповідальності за одне порушення - невиконання рішення суду.
Також суд враховує, що інша постанова про накладення штрафу за невиконання рішення суду, яка оскаржена у справі №420/29751/25, на час розгляду цієї справи не скасована. Провадження у справі №420/29751/25 зупинено. Тобто на момент прийняття рішення існує факт накладення на боржника двох штрафів за невиконання одного рішення суду з аналогічних підстав.
Отже зважаючи на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача з вказаних вище підстав підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною та скасування постанови від 21.08.2025 ВП №78571563 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн з підстав неправомірності подвійного застосування відповідальності за не виконання рішення суду у справі №420/29752/25.
У змісті позову позивач просить стягнути з відповідача на користь Одеської міської ради понесені по цій справі судові витрати зі сплати судового збору.
Суд вважає, що судові витрати зі сплати судового збору не підлягають стягненню з відповідача, оскільки відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 262, 139, 241-246, 287 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Одеської міської ради (площа Думська, 1, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 26597691) до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Розумовського, 37, м. Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 43315529), треті особи без самостійний вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови, - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 21.08.2025 ВП №78571563 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Е.В. Катаєва