Справа № 420/25665/25
12 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 (далі в/ч НОМЕР_2 ), Військової частини НОМЕР_1 (далі в/ч НОМЕР_1 ) в якому позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_2 щодо невключення до складу грошового забезпечення його - ОСОБА_1 , сум додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток;
зобов'язати в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошової компенсації йому - ОСОБА_1 , за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 96 днів, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що при звільненні йому було виплачено грошову компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток, однак до складу грошового забезпечення, з якого обчислено розмір таких виплат, відповідач не включив суми додаткової винагороди передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», які він отримував щомісячно в складі місячного грошового забезпечення. Посилаючись на правові висновки Верховного Суду, які викладені в постанові від 23.09.2024 року у справі №240/32125/23, позвачка вважає, що має право на збільшену компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток з урахуванням додаткової винагороди.
Ухвалою суду від 04.08.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до спільної директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 22.05.2025 №Д-321/65/дск «Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України в 2025 році», директиви командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України від 22.05.2025 №Д-22/ДСК, з 31.07.2025 військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) переформовано, а її умовне найменування та ідентифікаційний код анульовано.
Оскільки правонаступником в/ч НОМЕР_2 відповідно до Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 16.07.1997 №300, з 31.07.2025 є в/ч НОМЕР_1 ухвалою суду від 12.09.2025 року виключено зі складу учасників справи відповідача Військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ). Також ухвалою суду від 12.09.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача в/ч про НОМЕР_1 залишення позову без розгляду.
Представник відповідача в/ч НОМЕР_1 подав до суду відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позову, що за своєю правовою природою додаткова винагорода, запрова- джена постановою №168, є одноразовим додатковим видом грошового забезпе- чення, яку законодавець відніс до категорії «винагород» і виплата якої здійснюється під час дії воєнного стану, не має постійного характеру. Відтак, при обчисленні грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток така допомога враховуватись не повинна.
Справа розглянута в письмовому провадженні.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт № НОМЕР_4 ), являється учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_5 від 27.06.2023 року.
Згідно з військовим квитком серії НОМЕР_6 від 24.11.2004 року позивач з 05.03.2022 до 29.10.2024 року проходив військову службу у в/ч НОМЕР_2 . На підставі спільної директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 22.05.2025 №Д-321/65/дск в/ч НОМЕР_2 31.07.2025 року переформовано у в/ч НОМЕР_1 , а попереднє умовне найменування та ідентифікаційний код анульовано.
Наказом командира в/ч НОМЕР_1 (за особовим складом) №284-РС від 25.10.2024 року позивача звільнено з військової служби за п.п.«б» п.« 2» ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (за станом здоров'я на підставі рішення (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби).
Згідно з наказом командира в/ч НОМЕР_2 №308 від 29.10.2024 ОСОБА_1 з 29 жовтня 2024 року виключено зі списків особистого складу та знято з усіх видів забезпечення.
У пункті 1.1. наказу №308 від 29.10.2024 вказано, що щорічна відпустка за 2022 рік не надавалась, щорічна відпустка за 2023 рік надавалась в кількості 15 днів, щорічна відпустка за 2024 рік не надавалась, відпустка за сімейними обставинами та іншими важливими причинами за 2024 рік не надавалась.
В наказі визначено на підставі аюх.3 п.14 ст.10 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» виплатити грошову компенсацію за 68 днів (за 2022 рік - 23 доби, за 2023 рік - 15 діб, за 2024 рік - 30 діб) невикористаної щорічної основної відпустки у розмірі 50246,74 грн.
Також визначено відповідно до ст.162 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 №504/96-ВР, п.14 ст.10 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію, як учаснику бойових дій за 28 днів невикористаної додаткової відпустки за період 2023 рік 14 діб, 2024 рік 14 діб у сумі 20689,84 грн.
02.07.2025 року представник позивача подав до в/ч НОМЕР_1 адвокатський запит, у якому просив надати інформацію, зокрема про включення до складу грошової компенсації за невикористані дні відпусток додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Відповідач в/ч НОМЕР_1 листом №3801 від 14.07.2025 року повідомив, що при нарахуванні ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану щорічну та додаткову відпустку за 2022-2024 роки додаткова винограда не включалася.
Предметом спору у цій справі є правильність обчислення розміру грошової компенсації за невикористані дні щорічних та додаткових відпусток.
Відповідно до ст.40 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та іншими законами.
Згідно з ч.1,2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частина 3 ст.9 Закону встановлює, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Відповідно до ч.1 ст.10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців, які проходять базову військову службу, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
За змістом абз.3 п.14 ст.10-1 Закону у рік звільнення військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі не використані за час проходження військової служби дні щорічної основної та додаткової відпусток.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України 25.06.2018 №558 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі Інструкція №558), яка визначає порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які проходять військову службу, зокрема, в органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах).
Згідно з п.2 розділу І Інструкції №558 термін «грошове забезпечення» означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством.
Місячне грошове забезпечення складається із: основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням); щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія).
Згідно з п.п.6 п.8 розділу V Інструкції №558 у рік звільнення зі служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зазначеним у пунктах 4, 5 цієї глави, у разі невикористання ними щорічної основної та додаткової відпусток виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Виплата грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється на підставі наказу.
Грошова компенсація за всі невикористані дні відпустки провадиться виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства, на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією РФ в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та триває наразі.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №168, яка набрала чинності 28.02.2022 та застосовується з 24.02.2022.
Відповідно до п.1 Постанови №168 (в редакції від 28.02.2022) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Позивач вважає, що має право на включення додаткової винагороди, яка передбачена постановою КМУ від 28.02.2022 №168, до складу грошового забезпечення з якого обчислено компенсацію за невикористані дні щорічних та додаткових відпусток, оскільки вона має постійний характер, адже виплачувалась йому щомісячно.
Верховний Суд у постанові від 27.03.2025 у справі №240/2921/23 вирішуючи питання того, чи є додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, винагородою, яка має постійний характер та підлягає включенню до складу місячного грошового забезпечення для визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції, висловив правову позицію, що пункт 1 Постанови № 168 чітко і однозначно передбачає, що:
- додаткова винагорода за своєю суттю є тимчасовою (непостійною) виплатою поліцейського, оскільки установлюється на період дії воєнного стану та прямо залежить від наявності (дії) в Україні правового режиму воєнного стану;
- розмір додаткової винагороди не є сталим, адже вона виплачується пропорційно в розрахунку на місяць в залежності від виконання завдань та часу приймання поліцейським участі в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів;
- визначається наказами командирів (начальників).
Верховний Суд дійшов висновку, що за відсутності принаймні однієї із указаних умов, виплата додаткової винагороди не здійснюється. Таким чином, за своєю правовою природою, додаткова винагорода, установлена пунктом 1 Постанови №168, є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення.
Отже, оскільки до складу грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога при звільненні зі служби в поліції, включаються винагороди, які мають постійний характер, а додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, має тимчасовий (непостійний) характер, оскільки установлюється на період дії воєнного стану та прямо залежить від наявності (дії) в Україні правового режиму воєнного стану, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для включення до складу грошового забезпечення, з якого повинна бути обрахована одноразова грошова допомога при звільненні позивачки зі служби в поліції, додаткової винагороди відповідно до Постанови №168.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.01.2025 у справі №200/1564/24 та від 27.03.2025 у справі №240/2921/23.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року у справі №755/10947/17 зазначила, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Суд по цій справі враховує останній правовий висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 16.01.2025 у справі №200/1564/24 та від 27.03.2025 у справі №240/2921/23, та вважає, що винагорода, запроваджена постановою КМУ №168 і виплачувана позивачу як тимчасовий додатковий вид грошового забезпечення, немає враховуватися у загальній сумі грошового забезпечення для обчислення компенсації за невикористані дні щорічних основних та додаткових відпусток.
Відтак, при нарахуванні та виплаті позивачу компенсації за невикористані дні щорічних основних та додаткових відпусток, без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою №168, відповідач діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.2 ст.73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною1 ст.6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 14, 44, 242-246 КАС України, суд, -
Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва
.