Справа № 420/11567/25
11 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до ст.262 КАС України адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу,
17 квітня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованість у розмірі 10 416 грн. 67 коп., а саме по транспортному податку з фізичних осіб на бюджетний рахунок UA348999980314000715000015744, отримувач ГУК в Од.обл./м. Одеса/18010100, ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача Казначейство України.
Як зазначено у позовній заяві, відповідно до розрахунку заборгованості до бюджету та інтегрованої картки платника (ІКП), податкова заборгованість загальна сума податкового зобов'язання відповідача становить 10416 грн. 67 коп.по транспортному податку з фізичних осіб. Заборгованість по вищевказаному податку виникла в результаті нарахування по податковому повідомленню-рішенню №1992423-2407-1552-UA51100270000073549 від 24.09.2024 р. на суму 10416 грн. 67 коп.
У зв'язку з несплатою відповідачем податкового зобов'язання, було сформовано податкову вимогу форми «Ф» №0117642-1305-1532 від 25.12.2024 року, яку було надіслано Боржнику, що було підтверджено рекомендованим повідомленням.
У зв'язку з несплатою податкового боргу, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
З урахуванням наведеного у позовній заяві та покликаючись на норми Податкового кодексу України, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Згідно з відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру від 18.04.2025 №1306531, зареєстрованим місцем проживання (перебування) відповідача є: АДРЕСА_1 .
Суд ухвалою від 22.04.2025 відкрив провадження у справі, вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, встановив сторонам строки для подання заяв по суті, а також вирішив опублікувати оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України.
Ухвалу суду від 22.04.2025 разом з позовною заявою на додатками до неї надіслано на зареєстровану адресу місця проживання відповідача: АДРЕСА_1 ., - через національного поштового оператора АТ «Укрпошта» засобами поштового зв'язку із рекомендованим повідомленням про вручення (номер поштового відправлення 0610248519390). Проте, 14.05.2025 поштове відправлення №0610248519390 повернулось до суду з відміткою про невручення «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується поштовим поверненням наявним в матеріалах справи.
При цьому, суд вжив додаткових заходів для належного сповіщення відповідача про розгляд цієї справи за його участі шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України в порядку статті 130 КАС України.
Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.174 КАС України, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.251 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 5 частини шостої статті 251 КАС України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до частини 11 статті 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення з повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Суд зауважує, що частина 2 статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З огляду на викладене, судом здійснено всі передбачені КАС України заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд цієї справи.
Втім, у встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Зважаючи на неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд вирішував справу за наявними у справі матеріалами.
Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги позивача, та перевіривши їх доказами, що наявні в матеріалах справи, суд встановив такі обставини.
Відповідач, фізична особа ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з розрахунком суми заборгованості, за відповідачем рахується сума заборгованості з транспортного податку у розмірі 10416,67 грн, яка визначена податковим повідомленням-рішенням (форми «Ф») №1992423-2407-1552-UA51100270000073549 від 24.09.2024.
Нарахування зазначеної суми заборгованості, яка виникла на підставі означеного податкового повідомлення-рішення також підтверджується даними інтегрованої картки платника.
Судом встановлено, що зазначене податкове повідомлення-рішення направлялось відповідачу засобами поштового зв'язку, та, відповідно до поштових повідомлень, було вручено. Поштове відправлення повернуто за закінченням терміну зберігання.
Матеріалами справи підтверджено, що контролюючим органом надіслано на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ф» №0117642-1305-1532 від 25.12.2024 разом з детальним розрахунком суми податкового боргу, які також повернуті за закінченням терміну зберігання.
У зв'язку з непогашенням податкового боргу відповідачем, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення коштів відповідача.
Вирішуючи справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України. (ч.4 ст.5 КАС України).
Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України) передбачає, зокрема:
до функцій контролюючих органів належить здійснення погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів (пп.19-1.1.22 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України );
контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. (пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України);
платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. (пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України);
податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. (пп.36.1. ст.36 ПК України);
виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. (п.38.1. ст.38 ПК України);
грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. (пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України);
податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством(пп.14.1.156. п.14.1. ст.14 ПК України);
податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті. ( пункт 42.1 статті 42 ПК України);
документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). ( пункт 42.2. ст.42 ПК України)
податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску. (абзац перший пункту 46.1 статті 46 ПК України);
платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, крім випадків, передбачених податковим законодавством. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. (п.54.1 ст.54 ПК України);
грошове зобов'язання самостійно визначене платником податку оскарженню не підлягає. (п.56.11 ст.56 ПК України);
при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. (п.56.18 ст.56 ПК України);
у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп.54.3.1 - 54.3.6 п.54.3 ст.54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. (п.57.3 ст.57 ПК України);
податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. ( пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України);
у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. (п.59.1 ст.59 ПК України);
податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. (п.59.3 ст.59 ПК України);
податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. (п.59.4 ст.59 ПК України);
у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) ( пункт 59.5 статті 59 ПК України);
стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. ( пункт 95.2 статті 95 ПК України);
стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. ( п.95.3 ст.95 ПК України).
Системний аналіз наведених норм ПК України свідчить про чіткий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган для стягнення податкового боргу, а отже саме такі обставини і складають предмет доказування у цій справі.
У спорах за позовом податкового органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягає, зокрема факт узгодженості грошового зобов'язання, у тому числі, факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов'язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов'язання, протягом строків, визначених законодавством.
При цьому, контролюючий орган має право звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з платників податків із дотриманням відповідних умов, встановлених п.95.2 ст.95 ПК України, які надають право на примусове стягнення податкового боргу, у разі, якщо платник податку не сплатив узгоджену суму грошового зобов'язання протягом 30 днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги після направлення платникові податків податкової вимоги.
Крім того, ч.3 ст.73 КАС України визначено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У межах розгляду справи про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових (податкових) зобов'язань, наявність правових підстав для нарахування грошового (податкового) зобов'язання з орендної плати фізичних осіб має здійснюватися судом у провадженні за позовом платника податків про оскарження податкового повідомлення-рішення. Саме такий спосіб захисту прав платника податків визначений положеннями статей 55, 56 Податкового кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 817/4186/13-а, від 21.08.2019 у справі №2340/4023/18, від 05.03.2020 у справі №804/8630/16 та інших.
Наказом Міністерства фінансів України №5 від 12.01.2021 року затверджено Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок №5).
Відповідно до пп.1 п.1 «Порядок ведення інтегрованої картки платника» розділу ІІ «Інтегрована картка платника». З метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.
Як встановлено судом, предметом стягнення у даній справі є сума податкового боргу в розмірі 10416,67 грн, яка за даними ІКП ОСОБА_1 за платежем «транспортний податок з фізичних осіб», виникла внаслідок несплати податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у податковому повідомленні рішенні, яке, за позицією позивача, є узгодженим, а тому підлягає сплаті.
Згідно підпункту 267.1.1. пункту 267.1. ст.267 ПК України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.( абзац перший підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України)
Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті. ( підпункт 267.3.1. пункту 267.3 статті 267 ПК України)
Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті. ( пункту 267.4 статті 267 ПК України)
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. (підпункт 267.5.1. пункту 267.5 статті 267 ПК України)
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). ( абзац перший підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України)
Перевіряючи правомірність набуття статусу узгодженості податкового зобов'язання в загальній сумі 10416,67 грн згідно податкового повідомлення - рішення №1992423-2407-1552-UA51100270000073549 від 24.09.2024 на сум 10416,67 грн, суд вказує про таке.
Так, положеннями статті 57.3 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Транспортний податок сплачується, зокрема, фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення ( абзац а підпункту 267.8.1. пункту 267.8 статті 267 ПК України).
З аналізу наведених норм та в контексті спірних правовідносин можна дійти висновку, що однією з визначальних умов виникнення у платника податків обов'язку щодо сплати податкового зобов'язання, визначеного податковим органом, є факт належним чином отримання таким платником відповідних податкових повідомлень-рішень, та лише після такого отримання та у разі не оскарження таких рішень в судовому або адміністративному порядку, податкове зобов'язання, визначене податковим повідомленням-рішенням, вважається узгодженим та підлягає сплаті.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, вказане податкове повідомлення рішення, було направлено на податкову адресу відповідача в порядку, передбаченому пунктом 42.4 статті 42 ПК України, протез з причин, незалежних від податкового органу, не було вручено відповідачу та було повернуто на адресу контролюючого органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Враховуючи, що на момент розгляду даної справи, відповідачем не надано суду доказів оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, тому визначені ними суми податкових зобов'язань є узгодженими, і внаслідок їх несплати відповідачем у строки, встановлені ПК України, набули статусу податкового боргу.
Щодо дотриманням позивачем відповідних умов, встановлених п.95.2 ст.95 ПК України, які надають йому право на примусове стягнення податкового боргу, суд враховує наступне.
У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 ПК України).
Згідно з пунктами 87.1, 87.9 статті 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
У разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Згідно п.59.5. ст.59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, у зв'язку з несплатою узгоджених сум податкового зобов'язання у встановлені строки, контролюючим органом надіслана відповідачу податкова вимога форми «Ф» №0117642-1305-1532 від 25.12.2024, проте, з причин, незалежних від податкового органу, вимога не була вручена відповідачу та була повернута на адресу контролюючого органу.
Оскільки у даному випадку податкова вимога не була вручена відповідачу з незалежних від контролюючого органу підстав, тому відповідно до пункту 42.2. ст.42 ПК України вважається належним чином врученою.
При цьому, відповідачем не надано доказів того, що вказана податкова вимога була предметом оскарження в адміністративному або в судовому порядку.
З огляду на вищевказане правове регулювання спірних правовідносин та враховуючи, що відповідачем не надано доказів оскарження податкових зобов'язань згідно податкового повідомлення - рішення або доказів його сплати, а контролюючим органом дотримано порядок стягнення такого боргу, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог контролюючого органу та стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 10416,67 грн.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оскільки позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог, а відповідачем не надано доказів погашення суми податкового боргу, яка є предметом стягнення у даній справі, тому суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.
Згідно з ч.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи відсутність в цій справі таких витрат, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.2, 72, 77, 90, 120, 139, 241-246, 258, 262, 295 КАС України, суд
Позовну заяву Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованість у розмірі 10416 грн. 67 коп., а саме по транспортному податку з фізичних осіб на бюджетний рахунок UA348999980314000715000015744, отримувач ГУК в Од.обл./м.Одеса/18010100, ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача Казначейство України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: Головне управління ДПС в Одеській області, код ЄДРПОУ 44069166, місцезнаходження: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, Одеська область, 65044.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Дмитро БАБЕНКО