Справа № 420/16330/25
11 вересня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКРР НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду 26.05.2025 позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області по не проведенню щорічного перерахунку пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.01.2020 року з урахуванням щорічного підвищення (з 01 січня кожного календарного року, починаючи з 01.01.2020 року) мінімальної заробітної плати як складової при визначенні розміру посадового окладу за посадою «Начальник відділу - помічник начальника інженерних військ Південного ОК» та окладу за військовим (спеціальним) званням станом на 01 січня календарного року, в якому проводиться перерахунок пенсії;
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести починаючи з 01.01.2020 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням щорічного підвищення (з 01 січня кожного календарного року, починаючи з 01.01.2020 року) мінімальної заробітної плати як складової при визначенні розміру посадового окладу за посадою «Начальник відділу - помічник начальника інженерних військ Південного ОК» та окладу за військовим (спеціальним) званням станом на 01 січня календарного року, в якому проводиться перерахунок пенсії;
3. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 1757090 (один мільйон сімсот п'ятдесят сім тисяч дев'яносто) грн. 85 коп. в якості компенсації майнової шкоди за період з 01.01.2020 року по 30.04.2025 року, завданої ОСОБА_1 протиправною бездіяльністю Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області по непроведенню щорічного (станом на 01 січня кожного календарного року, починаючи з 01.01.2020 року) перерахунку пенсії у зв'язку зі щорічним підвищенням мінімальної заробітної плати як складової при визначенні розміру посадового окладу за посадою «Начальник відділу - помічник начальника інженерних військ Південного ОК» та окладу за військовим (спеціальним) званням станом на 01 січня календарного року, в якому проводиться перерахунок пенсії. Грошові кошти стягнути з будь-якого рахунку Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області;
4. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 585372 (п'ятсот вісімдесят п'ять тисяч триста сімдесят дві) грн. 32 коп. , які враховують «інфляційну складову» грошового зобов'язання (за період з 01.01.2020 року по 31.03.2025 року), що виникло у Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області перед ОСОБА_1 у зв'язку зі щорічним непроведенням перерахунку пенсії (починаючи з 01.01.2020 року) на підставі щорічного підвищення мінімальної заробітної плати як складової при визначенні розміру посадового окладу за посадою «Начальник відділу - помічник начальника інженерних військ Південного ОК» та окладу за військовим (спеціальним) званням станом на 01 січня календарного року, в якому проводиться перерахунок пенсії. Грошові кошти стягнути з будь-якого рахунку Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області;
5. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 121915 (сто двадцять одна тисяча дев'ятсот п'ятнадцять) грн. 11 коп., які враховують « 3% річних» грошового зобов'язання (за період з 01.01.2020 року по 31.03.2025 року), що виникло у Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області перед ОСОБА_1 у зв'язку зі щорічним непроведенням перерахунку пенсії (починаючи з 01.01.2020 року) на підставі щорічного підвищення мінімальної заробітної плати як складової при визначенні розміру посадового окладу за посадою «Начальник відділу - помічник начальника інженерних військ Південного ОК» та окладу за військовим (спеціальним) званням станом на 01 січня календарного року, в якому проводиться перерахунок пенсії. Грошові кошти стягнути з будь-якого рахунку Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області;
6. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 172506 (сто сімдесят дві тисячі п'ятсот шість) 48 коп., які враховують «моральну шкоду» (за період з 01.01.2020 року по 30.04.2025 року), завдану ОСОБА_1 у зв'язку зі щорічним непроведенням перерахунку пенсії (починаючи з 01.01.2020 року) на підставі щорічного підвищення мінімальної заробітної плати як складової при визначенні розміру посадового окладу за посадою «Начальник відділу - помічник начальника інженерних військ Південного ОК» та окладу за військовим (спеціальним) званням станом на 01 січня календарного року, в якому проводиться перерахунок пенсії. Грошові кошти стягнути з будь-якого рахунку Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що він звільнився у запас з посади «Начальник відділу - помічник начальника інженерних військ Південного ОК». З моменту звільнення з лав ЗСУ і по теперішній час отримує пенсію у відповідності до Закону №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Вважаючи, що починаючи з 01.01.2020 він має право на щорічний перерахунок своєї пенсії з урахуванням щорічного підвищення посадового окладу за посадою «Начальник відділу - помічник начальника інженерних військ Південного ОК», з якої Позивач звільнився на пенсію; при цьому сам розмір мінімальної заробітної плати (МЗП) не є розрахунковою величиною для визначення посадового окладу, а застосований для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розміру посадового окладу за вищеозначеною посадою та окладу за військовим (спеціальним) званням станом на 01 січня календарного року, в якому проводиться перерахунок пенсії. Крім того, на думку позивача за період з 01.01.2020 по 30.04.2025 відповідач по справі заборгував позивачу грошові кошти у сумі 1757090 грн 85 коп. (без врахування «інфляційної складової боргу» та « 3% річних») за порушений обов'язок боржника зі щорічного перерахунку пенсії заявника. А також обґрунтовано вважає, що відповідач повинен сплатити позивачу моральну шкоду в розмірі 7% від розрахункової величини майнової складової цього адміністративного позову (тобто, 7% від суми 2464378,28 грн) за весь період прострочення грошового зобов'язання.
02.06.2025 ухвалою судді прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
18.06.2025 до суду від представника відповідача Головного управління ПФУ в Одеської області надійшов відзив (вх. №ЕС/61418/25), в якому заявник просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
20.06.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №ЕС/62588/25).
Ухвалою суду від 04.09.2025 постановив позовну заяву залишити без руху, встановивши 5-денний строк для усунення недоліків, шляхом про поновлення пропущеного строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності пропуску цього строку або надати докази того, що строк звернення до суду не пропущено.
08.09.2025 від позивача надійшла заява (вх. №ЕС/92888/25), в якій покликаючись на підставі правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленій у п.59 та п.64 постанови від 06.02.2025 по справі №990/29/22, вимог ч.5 ст.242 КАС України, а також вимог ч.3 ст.123 КАС України, просив поновити пропущений строк.
Дослідивши матеріали позовної заяви та проаналізувавши доводи позивача у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду, зазначає таке.
Згідно з частинами першою, другою статті 122 КАС України (надалі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зокрема, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року № 340/1019/19).
Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Слід зазначити, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Крім того, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою. До того ж, за умови відсутності часових обмежень для звернення до суду за минулі періоди Пенсійний фонд України як центральний орган виконавчої влади був би позбавлений можливості реалізовувати покладені на нього завдання, зокрема здійснювати ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення; така ситуація не відповідала б принципу юридичної визначеності у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення у солідарній системі.
У цій справі оскарженням є непроведення щорічного перерахунку пенсії, починаючи з 01.01.2020 з урахуванням щорічного підвищення мінімальної заробітної плати як складової при визначені розміру посадового окладу, станом на 01 січня календарного року.
Щодо покликання позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 6 лютого 2025 року по справі №990/29/22, суд зазначає, що вона не є релевантною до обставин цієї справи.
У справі №990/29/22 предметом спору була бездіяльність Президента України щодо непризначення на посаду судді Печерського районного суду міста Києва у передбачений законом строк та зобов'язання до вчинення дій.
Верховний Суд послідовно у своїх судових рішеннях наголошує на тому, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами і труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Будь-яких реальних обставин, які б слугували об'єктивними перепонами чи створювали труднощі для звернення до суду з даним позовом у межах встановленого у КАС України строку позивачем не наведено, а судом не встановлено.
Таким чином, вказані обставини не дають підстав стверджувати, що позивач був позбавлений можливості своєчасно звернутися до суду у випадку, якщо він вважає свої права порушеними.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позивачем не наведено об'єктивних обставин, які б не дозволяли їй звернутися до суду у визначений законодавством строк, а твердження, на які позивач посилається у своїй заяві про поновлення процесуального строку, не можуть вважатись поважними для поновлення такого строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відтак, позивачем не було усунуто недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, а подана заява про поновлення процесуального строку вважається судом необґрунтованою.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи обставини того, що суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст. ст.123, 240-246, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд
У задоволенні заяви позивача (вх. №ЕС/92888/25 від 08.09.2025) про поновлення пропущеного строку на звернення до суду - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА