Справа № 420/7769/25
11 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Споживчого товариства “ФІНТЕК МЕРКУРІЙ» до Головного управління ДПС в Одеській області, про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення,
встановив:
Позивач звернувся в суд до Головного управління ДПС в Одеській області із позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 38491/15-32-07-07-23 від 12.09.2024 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки документальна позапланова перевірка проведена з порушенням підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, так як податковим органом всупереч вимогам законодавства перед початком проведення не було направлено до СТ «ФІНТЕК МЕРКУРІЙ» запиту щодо надання необхідних документів, що є обов'язковою передумовою здійснення документальної позапланової виїзної перевірки. СТ «ФІНТЕК МЕРКУРІЙ» дійсно було порушено вимоги валютного законодавства у зв'язку з ненадходженням товару по імпортному контракту від 28.08.2022 р. №1-02 на поставку товарів, але у податкового органу були відсутні підстави для застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, оскільки вони можуть застосовуватися лише після закінчення карантину починаючи з 01.07.2023 р. Тому, дії ГУ ДПС в Одеській області щодо нарахування пені за період з 07.03.2023р. по 03.05.2023р., тобто до закінчення дії карантину є протиправними та суперечать положенням абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» ПК України.
Просять задовольнити позовні вимоги.
ГУ ДПС в Одеській області подало відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнали та зазначили, що запит щодо надання пояснення та документального підтвердження від 08.05.2023 №5822/КПР/15-32-07-07-06 направлявся позивачу і в ньому зазначений чіткий перелік документів, який необхідно було надати, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (докази надаються). Позивач вводить в оману Суд, адже на запит ГУ ДПС в Одеській області від 08.05.2023 № 5822/КПР/15-32-07-07-06 про надання документів, Позивачем надавалась відповідь від 05.07.2024 № 77814/6 тексті якої зазначено на який запит надається відповідь. (докази надаються). Перевіркою встановлено порушення СТ «ФІНТЕК МЕРКУРІЙ» пунктів 1, 3 ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» з урахуванням п. 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 5, із змінами і доповненнями, в частині ненадходження товару по контракту від 28.02.2022 № 1-02, укладеному з компанією «BULUT IHTIYAC MADDELERI GIDA TEKS.MAK.SAN,VE TIC.LTD.STI» (Туреччина) на 58 днів (з урахуванням подання до суду позовної заяви про стягнення заборгованості з нерезидента)
Посилаючись на практику ВС КАС у справі №240/25642/22 (постанова від 23 липня 2024), зазначають, що спірні правовідносини є специфічними та врегульовані спеціальним Законом України «Про валюту і валютні операції», і саме норми вказаного Закону підлягають застосуванню, зокрема і в питанні нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті. У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону застосовуються положення цього Закону. Щодо розбіжностей в датах документів, це технічні описки, які не впливають на суть прийнятого податкового повідомлення-рішення. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач подав відповідь на відзив в якому зазначили, що в ч. 7 ст. 13 ЗУ «Про валюту і валютні операції» зазначено, що у разі прийняття до розгляду судом позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом) строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується. Положення п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України щодо незастосування штрафних санкцій в період з 01.03.2020 р. до 30.06.2023 р. за порушення законодавства підлягають застосуванню і в інших сферах не зважаючи на відсутність внесення змін до спеціальних законів. В іншому випадку, положення п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України мали б іншу редакцію, зокрема не були б визначені виключення з даних положень, які регулюються іншими спеціальними законами, а не виключно ПК України. Таким чином, такі положення підлягають застосуванню й у сфері регулювання валютних правовідносин. В зазначених виключеннях щодо порушення податкового законодавства, на які не розповсюджуються положення щодо не застосування штрафних санкцій у період дії карантину, відсутнє таке порушення яке було виявлено ГУ ДПС в Одеській області при проведенні перевірки, щодо дотримання СТ «ФІНТЕК МЕРКУРІЙ» вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій.
Судом встановлені такі обставини по справі.
28 лютого 2022 року між Споживчим товариством «ФІНТЕК МЕРКУРІЙ» та BULUT IHTIYAC MADDELERI GIDA TEKS. МАК. SAN. VE TIC. LTD. STL, що є юридичною особою за законодавством Турецької республіки, було укладено контракт №1-02 на поставку товарів.
Предмет контракту: Виконавець зобов'язується поставити товари (дезінфекційні засоби і антисептики, гігієнічні прокладки, дитячі пелюшки і підгузки та інше) на умовах СРТ Одеса протягом двох місяців з дати отримання оплати. Поставка здійснюється за умови виконання авансового платежу Замовником. Загальна вартість контракту складає 150 000,00 євро. Арбітраж: Сторони погоджуються, що будь-які суперечки, що виникають за цим Контрактом, які не можуть бути вирішені шляхом переговорів, вирішуються у Господарському суді України в м. Одесі. Термін дії чинного Контракту від моменту підписання до 31.12.2022 або до повного виконання обома сторонами.
07 березня 2022 року СТ «ФІНТЕК МЕРКУРІЙ» перерахувало на банківський рахунок BULUT IHTIYAC MADDELERI GIDA TEKS. МАК. SAN. VE TIC. LTD. STL авансовий платіж згідно інвойсу №1-02 на суму 62 180,93 евро. Граничний термін отримання товару - 06.03.2023 року.
05 вересня 2022 року СТ «ФІНТЕК МЕРКУРІЙ» звернулось до BULUT IHTIYAC MADDELERI GIDA TEKS. МАК. SAN. VE TIC. LTD. STL із вимогою повернути суму попередньої оплати за непоставлений у визначений Контрактом строк товар у розмірі 62 180,93 евро у строк не пізніше 5 робочих днів з моменту отримання претензії. Проте, жодної відповіді від BULUT IHTIYAC MADDELERI GIDA TEKS. МАК. SAN. VE TIC. LTD. STL не надійшло, а кошти, сплачені за товар, не повернуті.
04.05.2023 СТ «ФІНТЕК МЕРКУРІЙ» звернулось до суду з позовною заявою щодо стягнення заборгованості з нерезидента.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 30.09.2024 р. у справі № 916/1876/23 позовні вимоги СТ «ФІНТЕК МЕРКУРІЙ» до BULUT IHTIYAC MADDELERI GIDA TEKS. МАК. SAN, VE TIC, LTD. STL щодо стягнення заборгованості та 3% річних задоволено повністю. Рішення набрало законної сили 30.10.2024 р.
ГУ ДПС в Одеські області, на підставі ст. 16, ст. 20 Розділу І п.1, абз.3 п. 73.3 ст. 73 ПКУ направлено запит до СТ «ФІНТЕК МЕРКУРІЙ» щодо надання пояснення та документального підтвердження від 08.05.2023 № 5822/КПР/15-32-07-07-06 з поштовим повідомленням про вручення, в якому зазначений чіткий перелік документів, який необхідно було надати. Запит отриманий позивачем, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення.
На запит ГУ ДПС в Одеській області від 08.05.2023 № 5822/КПР/15-32-07-07-06, Позивачем надана відповідь від 05.07.2024 № 77814/6 та копії запитуваних документів.
На підставі направлення від 31.07.2024 № 15152/15-32-07-07-16, , відповідно до п.п. 191.1.4 п. 191.1 ст. 191, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПКУ та отриманої податкової інформації НБУ, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, надісланої ДПС листом від 28.04.2023 № 9341/7/99-00-07- 05-01-07, на підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 12.06.2024 № 5774-п (зі змінами внесеними наказом Головного управління ДПС в Одеській області від 29.07.2024 № 7312-п), проведена документальна позапланова виїзна перевірка СТ «ФІНТЕК МЕРКУРІЙ» з питань дотримання вимог валютного законодавства за контрактом від 28.02.2022 № 1- 02 за період з 28.02.2022 по дату закінчення документальної позапланової виїзної перевірки.
Копію наказу від 12.06.2024 № 5774-п (зі змінами) вручено під розписку 07.08.2024 представнику за довіреністю СТ «ФІНТЕК МЕРКУРІЙ» Калугіній Тетяні Володимирівні. З направленням на право проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 31.07.2024 № 15152/15-32-07-07-16 ознайомлено під підпис 07.08.2024 представника СТ «ФІНТЕК МЕРКУРІЙ» Калугіну Тетяну Володимирівну.
За результатами відповідної перевірки ГУ ДПС в Одеській області складено акт № 35520/15-32-07-07-18 від 20.08.2024 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки СТ «ФІНТЕК МЕРКУРІЙ», згідно якого встановлено наступне:
- порушення пунктів 1, 3 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473- VIII «Про валюту і валютні операції» з урахуванням пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення продажу здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, із змінами і доповненнями, в частині надходження товару по контракту від 28.02.2022 № 1-02 в сумі 62 180,93 евро;
- встановлено наявність простроченої дебіторської заборгованості по розрахунках з компанією «BULUT IHTIYAC MADDELERI GIDA TEKS. МАК. SAN. VE TIC. LTD. STI» (Туреччина) по контракту від 28.02.2022 № 1-02 в сумі 62 180,93 евро;
- здійснено розрахунок пені за порушення СТ «ФІНТЕК МЕРКУРІЙ» строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях за період з 07.03.2023 року по 03.05.2023 року (58 днів).
12 вересня 2024 р. ГУ ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення №38491/15-32-07-07-23 щодо застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 421 014,17 грн.
З підстав наведених у позові та відповіді на відзив, позивач просить задовольнити позовні вимоги.
Суд зазначає, що між сторонами немає спору щодо встановленого податковим органом факту порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Натомість, виник спір щодо правомірності нарахування контролюючим органом пені за цим фактом на підставі Податкового кодексу України та Закону України «Про валюту і валютні операції», оскільки позивач стверджує про відсутність його вини в порушенні цих строків та підстав для її нарахування під час карантину. Крім того, позивач вказує на порушення процедури призначення позапланової документальної перевірки, а саме не направлення запиту про надання інформації та копій документів.
Щодо порушення процедури призначення позапланової документальної перевірки суд зазначає, що обґрунтування позивача не знайшли свого підтвердження і повністю спростовані поясненнями відповідача та письмовими доказами по справі.
Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Тобто, законодавцем покладено на податковий орган обов'язок направити письмовий запит платнику податків, в якому зазначаються порушення цим платником податків законодавства, щодо необхідності надання пояснень та їх документального підтвердження. При цьому, лише у випадку ненадання платником податку протягом 15 робочих днів письмової відповіді на відповідний запит, податковий орган вправі проводити документальну позапланову перевірку.
Згідно з пунктом 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Пунктом 73.3 статті 73 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження
Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і має містити: 1) підстави для надсилання запиту відповідно до цього пункту із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.
Як встановлено судом на підставі наданих письмових документів, позивач спотворює фактичні обставини справи, зазначаючи про неотримання ними запиту, оскільки такий запит було направлено ГУ ДПС в Одеській області позивачу, отримано останнім та надано відповідь з додатками письмових документів.
За отриманою відповіддю та інформацією від НБУ, відповідач обґрунтовано та правомірно призначив документальну позапланову перевірку, про що було видано відповідний наказ, видано направлення, які в порядку визначеному ПКУ були вручені уповноваженим особам позивача перед її проведенням, та на підставі яких, посадові особи контролюючого органу були допущені до проведення такої перевірки.
Таким чином, жодних порушень процедури призначення та проведення перевірки відповідачем допущено не було.
Щодо правомірності нарахування контролюючим органом пені на підставі Податкового кодексу України та Закону України «Про валюту і валютні операції», суд зазначає наступне.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ унормовані Законом №2473-VIII, який також встановлює відповідальність за порушення валютного законодавства.
Стаття 13 Закону №2473-VIII визначає особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (частина перш статті 13 Закону №2473-VIII).
Згідно із вимогами частини третьої статті 13 Закону №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) (частина п'ята статті 13 Закону №2473-VIII).
Відповідно до статей 2, 6, 9, 12, 13, 16 Закону №2473-VIII, постановою правління Національного банку України (далі - НБУ) від 02 січня 2019 року № 5 затверджено Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення №5).
Згідно із пунктом 21 розділу ІІ вказаного Положення граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Вирішуючи питання щодо правомірності нарахування контролюючим органом пені за цим фактом на підставі Податкового кодексу України та Закону України «Про валюту і валютні операції», суд зазначає, що це питання вже було предметом розгляду ВС КАС у аналогічній справі №240/25642/22 де у постанові від 23 липня 2024 року Судова палата зробила наступний висновок:
«Частиною п'ятою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» встановлена відповідальність за порушення встановлених строків розрахунків, а саме порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Отже, за порушення граничних строків розрахунків, що встановлюються Національним банком України встановлено відповідальність у вигляді пені.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції» валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.
Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства (частина четверта статті 11 Закону №2473-VIII).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства (частина шоста статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції»).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п'ятою цієї статті (часина восьма статті 13 Закону №2473- VIII).
Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.
Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Отже, контролюючий (податковий) орган здійснює контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті та у разі встановлення порушень таких строків нараховує пеню у визначених розмірах.
При цьому Судова палата зазначає, що хоча положеннями Закону № 2473-VIII не врегульовано процедуру прийняття рішення про нарахування пені, як виду адміністративно - господарської санкції за порушення строків проведення розрахунків в іноземній валюті, а такий порядок унормований положеннями Податкового кодексу України, проте це не означає, що правовідносини у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду стають частиною законодавства щодо справляння податків і зборів та на них розповсюджуються всі положення Податкового кодексу України. Закон № 2473-VIII та Податковий кодекс України регулюють різні сфери державної політики.
Підстави для ототожнення пені, яка застосовується у податкових правовідносинах, із пенею, яка застосовується у сфері валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду (за порушення строків надходження валютної виручки за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлено статтею 13 Закону № 2473-VIII) - відсутні.
Щодо висновків Суду про застосування до спірних правовідносин частини восьмої статті 16 Закону № 2473-VIII.
Відповідно до положень абзацу другого частини восьмої статті 16 Закону № 2473-VIII рішення про застосування до уповноважених установ, суб'єктів валютних операцій заходів впливу приймається органами валютного нагляду відповідно до компетенції, визначеної частинами п'ятою і шостою статті 11 цього Закону, у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення.
Відповідно до частини десятої статті 11 Закону № 2473-VIII у разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об'єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом. Органом валютного нагляду відповідно до цього Закону є, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (частина четверта статті 11 Закону №2473-VIII).
Відповідно до положень пунктів 3,4 частини першої статті 14 Закону №2473-VIII за порушення вимог валютного законодавства (крім порушення строків за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлюється згідно із статтею 13 цього Закону) можуть бути застосовані:
- до юридичних осіб (крім уповноважених установ) - заходи впливу у вигляді штрафних санкцій;
- до фізичних осіб, посадових осіб уповноважених установ, посадових осіб юридичних осіб - заходи впливу у вигляді штрафів, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право адекватно вчиненому порушенню застосувати до юридичних осіб (крім уповноважених установ) захід впливу у вигляді штрафних санкцій у розмірі до 100 відсотків суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства (частина четверта статті 14 Закону №2473-VIII).
Аналіз наведених положень свідчить, що Закон України «Про валюту і валютні операції» розмежовує заходи впливу, до яких віднесено штрафні санкції і штрафи, які передбачені статтею 14 вказаного Закону, та пеню за порушення строків розрахунків в іноземній валюті, нарахування якої врегульовано статтею 13 Закону№2473-VIII.
Отже, положення абзацу другого частини восьмої статті 16 Закону № 2473-VIII, яким визначено, що рішення про застосування до суб'єктів валютних операцій заходів впливу приймається у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення, не є застосовним по відношенню до пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті, оскільки така (пеня) не є заходом впливу, перелік яких наведено у статті 14 Закону № 2473-VIII.
Частинами першою - третьою статті 3 Закону України «Про валюту і валютні операції» передбачено, що відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.
У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.
Отже, Суд приходить до висновку, що спірні правовідносини є специфічними та врегульовані спеціальним Законом України «Про валюту і валютні операції», і саме норми вказаного Закону підлягають застосуванню, зокрема і в питанні нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті.
Так, дійсно, відповідно до абз. 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України протягом дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню, проте така застосовна у сфері справляння податків і зборів та не підлягає застосуванню у сфері регулювання валютних правовідносин.
Крім того, зміни до положень Закону України «Про валюту і валютні операції» здійснюються виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Однак до Закону № 2473-VIII не вносились норми, які б дозволяли не застосовувати пеню (звільняли від застосування пені) за порушення строку розрахунків в іноземній валюті у період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19).
При цьому Суд зауважує, що маючи на меті звільнити суб'єктів господарювання, які вчинили правопорушення, у вигляд порушення строків розрахунків, від відповідальності у вигляді пені законодавець вносить відповідні зміни саме до Закону України «Про валюту і валютні операції».
Так, Законом України № 2260-IX від 12.05.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» статтю 16 Закону України «Про валюту і валютні операції» доповнено пунктом 13 такого змісту: "13. Відповідальність, передбачена частиною п'ятою статті 13 цього Закону, не застосовується до резидентів - суб'єктів господарювання, що вчинили відповідне правопорушення, якщо імпортні операції не можуть бути завершені внаслідок дії постанови Кабінету Міністрів України «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації» від 9 квітня 2022 року № 426.
Тобто, на переконання Судової палати, у разі якби законодавець мав на меті звільнити суб'єктів господарювання від відповідальності шляхом не нарахування (не застосування) пені під час дії карантину (COVID- 19), відповідні зміни (чи обмеження в застосуванні) були б внесені саме до Закону України «Про валюту і валютні операції», проте таких змін внесено не було.
З огляду на наведене, висновок, що дія положення абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, який передбачає не нарахування пені протягом дії карантину, розповсюджується і на пеню за порушення строків розрахунків, що передбачена частиною п'ятою Закону України «Про валюту і валютні операції», є помилковим.
12.3. Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відступає від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі №420/1538/23, від 28.03.2024 у справі №380/17879/22, від 13.05.2024 у справі № 420/11208/23 та формулює такий правовий висновок.
Пеня, що передбачена частиною п'ятою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), застосовується на загальних підставах і на таку не поширюються положення абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
…
Проте, як вже було зазначено вище, питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно Законом України «Про валюту і валютні операції». Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону. У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону (стаття 3).
Відповідних змін до Закону України «Про валюту і валютні операції» в частині зупинення перебігу строків не вносилось.
Не зупинялись відповідні строки і нормативними документами Національного банку України, який відповідно до частини першої статті 13 Закону №2473-VIII встановлює граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.»
Вищенаведена правова позиція ВС КАС у повному обсязі співпадає з обставинами цієї справи і її застосування дає підстави суду для відхилення обґрунтувань позивача щодо неправомірності нарахування пені у період коронавірусної хвороби (COVID- 19).
Аналогічні висновки суду підтверджені Постановою Судової палати ВС КАС від 27.02.2025 року у справі №520/2941/24.
Щодо розбіжностей в датах документів, суд погоджується з обґрунтуваннями ГУ ДПМ в Одеській області, що технічні описки, які не впливають на суть прийнятого податкового повідомлення-рішення., що необхідну вважати за правильне замість 2023 року 2024 рік.
Суд зазначає, що у відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України позивачем не доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.
В той же час, відповідач надав суду належні та допустимі докази, виклав правові обґрунтування правомірності прийнятого рішення, яке на думку суду відповідає вимогам зазначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України.
У підсумку, з урахуванням вищезазначеного, у сукупності суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.
Керуючись ст.241-246 КАС України, суд
Відмовити Споживчому Товариству «ФІНТЕК МЕРКУРІЙ» у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Попов В.Ф.