Справа № 420/14604/25
11 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Радчука А.А., розглянувши в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІ ЕМ ДЖІ ІМПОРТ» (вул. Люстдорфська дорога, 92/94, м. Одеса, 65088 , код ЄДРПОУ 44783874) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СІ ЕМ ДЖІ ІМПОРТ» до Одеської митниці, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів UA500080/2025/000032/2 від 01.04.2025 р., картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500080/2025/000100 від 01.04.2025 р. Одеської митниці Держмитслужби.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивач звернувся до митного органу з метою митного оформлення імпортованого товару по митній декларації №25UA500080003355U8 за договором від 12.07.2023 року №А12.07 на купівлю-доставку товару, а саме бувших у використанні мопедів та скутерів - 162 шт., електричних самокатів - 11 шт., вживаних двигунів - 16 шт., зазначених в інвойсі №0094 від 19.01.2025 року зазначені у графі 31 Митної декларації. Митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною контракту 12249,00 Дол.США або 507387,86 грн. Одночасно з митною декларацією були надані передбачені ч.2 ст.53 Митного Кодексу України документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Також були надані додаткові документи.
За результатами перевірки вищевказаної митної декларації Одеською митницею ДМСУ прийнято рішення UA500080/2025/000032/2 від 01.04.2025 року про коригування митної вартості товарів, яким митні платежі збільшені на 237 622,62 грн. Митним органом було обрано метод визначення митної вартості - резервний метод. 01.04.2025 року Одеською митницею оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500080/2025/000100.
Із вказаним рішенням позивач не погоджується, вважає його незаконним та необґрунтованим оскільки надані при митному оформленні товарів документи не містять розбіжностей та дають можливість визначити митну вартість товарів за ціною інвойсу. Щодо підстав прийняття оскаржуваного рішення позивач вказав таке.
Щодо оплати фрахту, позивач вказує, що коносамент містить інформацію щодо оплати фрахту відправником. У будь-якому випадку зазначена у поданому коносаменті, видавцем якого до того ж позивач не є, інформації щодо оплати фрахту, не впливає на митну вартість Товару, оскільки вартість фрахту включена у вартість Товару згідно умов договору та Правил Інкотермс за умовами поставки СТР. До того у інвойсі 0094 від 19.01.2025 р. зазначені умовами поставки СТР.
Щодо витрат на страхування, cтpaxувaння вaнтaжу в дopoзі нe є oбoв'язкoвoю умoвoю і може здійcнюватиcя нa poзcуд пoкупця. Отже, на покупця не покладено обов'язок страхування товару. Тому ненадання позивачем документів щодо страхування товару не є підставою для обґрунтованих сумнівів митного органу в неправильності визначення позивачем митної вартості товарів. Оскільки витрати на страхування позивачем не здійснювались, вочевидь, він позбавлений можливості підтвердити це документально.
Також позивач вказує, що у спірному рішенні відповідач хоча і зазначив номери і дати митних декларацій, відомості про митну вартість товарів з яких була ним використана під час визначення митної вартості товарів позивача за резервним методом, але позивач не має доступу до них. Крім того строк їх оскарження не сплив, а отже вони можуть бути оскаржені та скасовані.
Щодо витребування додаткових документів, позивач вказує, що у поданих до митного оформлення товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар. За таких обставин, у митного органу були відсутні підстави вимагати у декларанта подання додаткових документів за переліком ч.3 ст.53 МК України.
Ухвалою суду від 19.05.2025 року позовну заяву залишено без руху, а позивачу надано десятиденний строк на усунення недоліків.
23.05.2025 року від представника позивача надійшла заява, якою недоліки позовної заяви було усунуто.
Ухвалою судді від 04.08.2025 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами а також витребувано з Одеської митниці належним чином засвідчені копії документів, які були підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості № UA500080/2025/000032/2 від 01.04.2025 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500080/2025/000100 від 01.04.2025 року.
17.06.2025 року до суду надійшов відзив на адміністративний позов, згідно якого відповідач вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) №25UA500080003192U4 від 30.03.2025, відповідно до якої за умовами поставки CPT на митну територію України надійшов товар ТОВ «СІ ЕМ ДЖІ ІМПОРТ».
Оскільки надані позивачем документи на підтвердження митної вартості містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.
У своєму електронному повідомленні від 01.04.2025 декларант зазначив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів.
Як зазначив відповідач, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) №25UA500080003192U4 від 30.03.2025 містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
На думку митниці, у відношенні товарів можливо застосувати резервний метод. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості є більшим та становить:
Тов.1-27 - з 46-73дол.США/шт. до 160дол.США/шт.( МД 25UA500020001455U1 від 20.02.2025 партія товару 74шт. - 160дол.США/шт.);
Тов.28-29 - з 102-105дол.США/шт. до 250дол.США/шт.( МД 25UA100230006024U5 від 28.03.2025 партія товару 1шт. - 250дол.США/шт.);
Тов.30 - з 106дол.США/шт. до 330дол.США/шт.( МД 25UA500020000542U3 від 21.01.2025 партія товару 2шт. - 330дол.США/шт.);
Тов.31 - з 111дол.США/шт. до 350дол.США/шт.( МД 24UA209190031384U8 від 29.11.2024 партія товару 3шт. - 350дол.США/шт.);
Тов.32-39 - з 61-74дол.США/шт. до 160дол.США/шт.( МД 25UA500020000020U0 від 03.01.2025 партія товару 16шт. - 160дол.США/шт.);
Тов.40 - з 104дол.США/шт. до 350дол.США/шт.( МД 25UA100230006024U5 від 28.03.2025 партія товару 2шт. - 350дол.США/шт.);
Тов.41-46 - з 74- 91дол.США/шт. до 230дол.США/шт.( МД 25UA500020001407U7 від 18.02.2025 партія товару 2шт. - 230дол.США/шт.);
Тов.47-48 - з 91- 108дол.США/шт. до 250дол.США/шт.( МД 25UA500020001407U7 від 18.02.2025 партія товару 2шт. - 250дол.США/шт.);
Тов.49 - з 110- 139дол.США/шт. до 200дол.США/шт.( МД 24UA209210009363U8 від 22.11.2024 країна походження Китай партія товару 1шт. - 200дол.США/шт.).
На переконання відповідача, у рішенні про коригування митної вартості № UA500080/2025/000032/2 від 01.04.2025 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю. Таким чином, Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару № UA500080/2025/000032/2 від 01.04.2025 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500080/2025/000100 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «СІ ЕМ ДЖІ ІМПОРТ».
17.06.2025 року до суду від представника Одеської митниці надійшло клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 07.07.2025 року у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІ ЕМ ДЖІ ІМПОРТ» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення відмовлено.
14.07.2025 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до якої позивач просить адміністративний позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СІ ЕМ ДЖІ ІМПОРТ» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів UA500080/2025/000032/2 від 01.04.2025 року, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500080/2025/000100 від 01.04.2025 р. задовольнити та повторно вказує на неправомірність оскаржуваних рішення та картки відмови.
05.06.2025 року до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив, відповідно до якого митниця не погоджується з аргументами, викладеними позивачем з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Інших заяв по суті під час розгляду справи до суду не надходило.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.
У ході здійснення господарської діяльності Позивача між ТОВ «СІ ЕМ ДЖІ ІМПОРТ» (Покупець) та DMV INC (Продавець) було укладено договір №А12.07 на купівлю-доставку товару, відповідно до предмету якого Покупець доручає, а Продавець зобов'язується організувати за рахунок Покупця послуги з фрахту, а саме: транспортування вантажів згідно з правилами міжнародного перевезення, а також організувати за рахунок Покупця послуги з придбання товарів, автомобілів, тощо. Умови перевезення, перевантаження (у разу необхідності), транспортування, вартість послуг Продавця, а також інші умови пов'язані з виконанням даного Договору, встановлюються за згодою Сторін
На виконання умов Контракту виставлено Інвойс № 0094 від 19.01.2025 року, яким сторони узгодили номенклатуру, кількість та ціну Товару. Так, загальна вартість товару становить 12249,00 дол. США. В інвойсі також визначено умови поставки товару - СРТ.
З метою митного оформлення імпортованого товару 30.03.2025 року декларантом позивача до Одеської митниці подано митну декларацію № 25UA500080003192U4 на товар, а саме мопеди та скутери.
Митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною договору.
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з митною декларацією наступні документи:
Пакувальний лист (Packing list) №0094 від 19.01.2025 року;
Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №0094 від 19.01.2025 року;
Автотранспортна накладна (Road consignment note) №3710 від 26.03.2025 року;
Декларація про походження товару (Declaration of origin) №0094 від 19.01.2025 року;
Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеиіалізованою експертною організацією№126/25 від 23.03.2025 року;
Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №А12.07 від 12.07.2023 року;
Висновок про походження товару або акт експертизи. виданий уповноваженим органом №126/25 від 23.03.2025 року.
За результатами візуальної перевірки, передбаченої ст. 337 МКУ, було встановлено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме:
1) згідно Правил Інкотермс, впроваджених Міжнародною торговельною палатою, - за умовами поставки CPT саме продавець платить за перевезення товару до зазначеного пункту призначення. В той же час у поданому коносаменті від 24.12.2024 № TYO0653057 зазначено FREIGHT PREPAID AS ARRANGED (оплата фрахту за домовленістю),- що означає що фрахт тільки має бути сплачено, а це має протиріччя з умовами поставки CPT.
2) Також в коносаменті зазначено, що « вантаж транзитом в Україну на ризики отримувача». У випадку якщо покупець бажає, то він може самостійно вжити заходів до забезпечення страхування вантажу. Документи про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України не надано. Отже неможливо з'ясувати чи включено продавцем морський фрахт до вартості товару і чи включено покупцем страхування до складових митної вартості.
3) У висновку про якісні та вартісні характеристики товару зазначено, що експерт особисто не приймав участі в огляді товару, який був у вжитку,- що викликає сумніви у достовірності оцінки ринкової вартості товару. Також у розділі «Дослідження» експертом зазначено що «вартість КТЗ та їх частин визначається за середніми цінами в країні придбання без врахування витрат на перевезення, страхування та інших супутніх витрат».
Враховуючи вищезазначене, декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1)документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; 2) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 3) каталоги, специфікації, прайс-листи продавця; 4) копію митної декларації країни відправлення.
У своєму електронному повідомленні від 01.04.2025 декларант зазначив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів.
Як зазначив відповідач в оскаржуваному рішенні, відповідно до ч.4 ст.57 МКУ було проведено консультацію між декларантом і митним органом з метою визначення основи митної вартості.
Згідно ч.6 ст.54 МКУ та ч.2 ст.58 МКУ заявлену декларантом митну вартість товару митним органом не може бути визнано за ціною угоди внаслідок виявлених розбіжностей та не підтвердження заявленої декларантом митної вартості шляхом надання додаткових документів. Митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена митним органом згідно з положеннями статей: 59 МКУ - у митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами; 60 МКУ - у митного органу немає документально підтвердженої інформації щодо якості товару з заявленою торговельною маркою, що унеможливлює його порівняння з раніше заявленими торговими марками та репутацією цих товарів на ринку; 62,63 МКУ - у митного органу відсутня інформація, необхідна для обчислення вартості на основі віднімання та додавання вартості. Митний орган пропонує визначити митну вартість оцінюваних товарів шляхом застосування резервного методу визначення митної вартості з використанням способів, які є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, згідно з положеннями ст.64 МКУ, ґрунтуючись на раніше визнаних митними органами митних вартостях товарів, митне оформлення яких вже здійснено.
Таким чином, 01.04.2025 року Одеська митниця Держмитслужби прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500080/2025/000032/2, яким скориговано митну вартість товару до рівня митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено а саме:
Тов.1-27 - з 46-73дол.США/шт. до 160дол.США/шт.( МД 25UA500020001455U1 від 20.02.2025 партія товару 74шт. - 160дол.США/шт.);
Тов.28-29 - з 102-105дол.США/шт. до 250дол.США/шт.( МД 25UA100230006024U5 від 28.03.2025 партія товару 1шт. - 250дол.США/шт.);
Тов.30 - з 106дол.США/шт. до 330дол.США/шт.( МД 25UA500020000542U3 від 21.01.2025 партія товару 2шт. - 330дол.США/шт.);
Тов.31 - з 111дол.США/шт. до 350дол.США/шт.( МД 24UA209190031384U8 від 29.11.2024 партія товару 3шт. - 350дол.США/шт.);
Тов.32-39 - з 61-74дол.США/шт. до 160дол.СшА/шт.( МД 25UA500020000020U0 від 03.01.2025 партія товару 16шт. - 160дол.сША/шт.);
Тов.40 - з 104дол.США/шт. до 350дол.США/шт.( МД 25UA100230006024U5 від 28.03.2025 партія товару 2шт. - 350дол.США/шт.);
Тов.41-46 - з 74- 91дол.США/шт. до 230дол.США/шт.( МД 25UA500020001407U7 від 18.02.2025 партія товару 2шт. - 230дол.США/шт.);
Тов.47-48 - з 91- 108дол.США/шт. до 250дол.США/шт.( МД 25UA500020001407U7 від 18.02.2025 партія товару 2шт. - 250дол.США/шт.);
Тов.49 - з 110- 139дол.США/шт. до 200дол.США/шт.( Мд 24UA209210009363U8 від 22.11.2024 країна походження Китай партія товару 1шт. -200дол.США/шт.);
Тов.50 - з 24дол.США/шт. до 88,74дол.США/шт. та з 1,0521дол.США/кг до 3,89дол.США/кг. ( МД 24UA100230513807U5 від 12.07.2024 партія товару 90кг - 3,89дол.США/кг),- з урахуванням: моделі, об'єму або потужності двигуна, року виготовлення та модельного року виготовлення.
На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Одеська митниця 01.04.2025 року видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500080/2025/000100.
Вважаючи протиправним та необґрунтованим Рішення про коригування митної вартості та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі, врегульовано нормами Митного кодексу України (далі - МК України).
Згідно ст. 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною першою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на митні органи.
До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.
Згідно з п. 23, п. 24 ст.4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст. 49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов'язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:
1) наявність розбіжностей між окремими документами;
2) наявність ознак підробки певних документів;
3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Частиною першою статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною дев'ятою статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.
Частиною 5 статті 57 МК України встановлено, що у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Таким чином, органи доходів і зборів мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.
Відповідач в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості зазначив, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності.
Проте суд не погоджується з зазначеними висновками відповідача з огляду на наступне.
Так, митниця в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів вказує, що згідно Правил Інкотермс, впроваджених Міжнародною торговельною палатою, - за умовами поставки CPT саме продавець платить за перевезення товару до зазначеного пункту призначення. В той же час у поданому коносаменті від 24.12.2024 № TYO0653057 зазначено FREIGHT PREPAID AS ARRANGED (оплата фрахту за домовленістю),- що означає що фрахт тільки має бути сплачено, а це має протиріччя з умовами поставки CPT. Отже неможливо з'ясувати чи включено продавцем морський фрахт до вартості товару.
Відповідно до умов Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс CPT (CARRIAGE PAID TO (... named place of destination, ФРАХТ/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОПЛАЧЕНО ДО (... назва місця призначення)), термін "фрахт/перевезення оплачено до ..." означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.
Під словом "перевізник" розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов'язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.
У випадку здійснення перевезення в узгоджений пункт призначення декількома перевізниками, перехід ризику відбувається в момент передачі товару першому з них.
Термін CPT зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту.
Цей термін може застосовуватися незалежно від виду транспорту, включаючи мультимодальні (змішані) перевезення.
Отже, суд зазначає, що обов'язок та витрати з транспортування Товару до порту / місця відправки такого Товару, відповідно до обраної умови поставки, покладаються на Постачальника. Такі витрати самостійно закладаються Постачальником до ціни Товару та додатковому відшкодуванню з боку Покупця не підлягають. Обов'язок та витрати з навантаження / вивантаження Товару, що пов'язані з транспортуванням такого Товару до порту або іншого місця ввезення на митну територію України покладаються на Постачальника. Такі витрати самостійно закладаються Постачальником до ціни Товару та додатковому відшкодуванню з боку Покупця не підлягають.
Вказане свідчить про те, що вартість транспортування включається до ціни товару і витрати на транспортування товару, були понесені не покупцем, а продавцем.
Отже, відповідно до правил тлумачення терміну СРТ обов'язок оплатити витрати на перевезення Товару до названого місця призначення покладається на Постачальника Товару, та при поставці Товару такі витрати закладалися Постачальником самостійно до вартості Товару і додатковому відшкодуванню з боку Позивача не підлягали.
Отже, поставка товару на умовах СРТ зобов'язує продавця оплатити фрахт, необхідний для доставки товару до названого порту призначення. Умови оплати «prepaid» чи «colleсt» визначають лише місце, де продавцем буде оплачено фрахт, чи в порту відправки (prepaid), чи в порту призначення (colleсt), та ця обставина не впливає на митну вартість товару, оскільки умови поставки СРТ включають витрати на транспортування до фактурної вартості товару, які, незалежно від місця оплати, здійснюються продавцем.
Таким чином, судом не приймаються до уваги посилання відповідача стосовно витрат на фрахт.
Також митниця в оскаржуваному рішенні вказує, що в коносаменті зазначено, що « вантаж транзитом в Україну на ризики отримувача». У випадку якщо покупець бажає, то він може самостійно вжити заходів до забезпечення страхування вантажу. Документи про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України не надано. Отже неможливо з'ясувати чи покупцем додавалось страхування до складових митної вартості.
При цьому суд зазначає, що умови поставки СРТ за Інкотермс не встановлюють обов'язковість страхування товару. Суд зазначає, що страхування при СРТ є зоною відповідальності покупця (Позивача), якщо він вважає, що це потрібно. Суд враховує, що в даному випадку страхування вантажу не проводилось.
Також суд зазначає, що страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, подаються декларантом для підтвердження митної вартості лише у випадках, якщо здійснювалось страхування, про що зазначено в п.8 ч.3 ст.53 МК України.
Отже, позивач не підтвердив витрати на страхування товару, адже відповідно до умов поставки СРТ, ані продавець, ані позивач не мали жодних зобов'язань щодо страхування спірного товару, а відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження своєї позиції.
Зважаючи на вказане, суд відхиляє доводи відповідача, щодо відсутність у наданих до митного оформлення документах інформації про додавання страхування до складових митної вартості.
Щодо зауважень митного органу стосовно висновку експерта, суд зазначає, що експертний висновок не відноситься до документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України. Таким чином, експертний висновок має виключно інформаційний характер і зазначена в ньому інформація не може слугувати підставою для витребування додаткових документів.
Отже, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв'язку з тим, що декларантом надані не всі документи є необґрунтованими. Крім того, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої ТОВ «СІ ЕМ ДЖІ ІМПОРТ» митної вартості товару судом не встановлено.
Поряд з цим, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару. При цьому надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги.
Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.
Суд звертає увагу, що лише у разі встановлення митним органом невідповідності числових значень складових митної вартості товару в документах, які підтверджують митну вартість товарів, митний орган має право вимагати від декларанта надання додаткових документів для встановлення дійсної митної вартості товару.
При цьому, окремі недоліки в оформленні документів не є підставою для не прийняття зазначених документів для підтвердження митної вартості товарів.
У даному випадку Одеська митниця, приймаючи рішення про коригування митної вартості товару за методом за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не вказала, яким чином митна вартість товарів визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за методом за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.
У рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань. Між тим, відповідачем вказано лише номер, дату та ціну по митній декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті статті 55 МК України.
На підставі викладеного, суд вважає що у відповідача були відсутні достатні та обґрунтовані докази для коригування митної вартості за митним оформленням позивача.
Суд зазначає, що дії Одеської митниці щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ТОВ «СІ ЕМ ДЖІ ІМПОРТ», за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються знайшли своє вираження у прийнятті рішення про коригування митної вартості №UA500080/2025/000032/2 від 01.04.2025 року.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно прийнято картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500080/2025/000100 та рішення про коригування митної вартості №UA500080/2025/000032/2 від 01.04.2025 року, у зв'язку з чим вони належить до скасування.
Суд вважає, що саме такий спосіб захисту порушеного права позивача з боку відповідача в даному випадку є належним та достатнім.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги належать до задоволення.
Позивачем за звернення до суду з даним адміністративним позовом було сплачено судовий збір у розмірі 5 273,87 грн.
У зв'язку з задоволенням даного адміністративного позову суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 5 273,87 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СІ ЕМ ДЖІ ІМПОРТ» (вул. Люстдорфська дорога, 92/94, м. Одеса, 65088 , код ЄДРПОУ 44783874) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів UA500080/2025/000032/2 від 01.04.2025 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500080/2025/000100 від 01.04.2025 року Одеської митниці Держмитслужби.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІ ЕМ ДЖІ ІМПОРТ» (вул. Люстдорфська дорога, 92/94, м. Одеса, 65088, код ЄДРПОУ 44783874) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5 273,87 грн. (п'ять тисяч двісті сімдесят три гривні 87 коп.).
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.
Суддя А.А. Радчук