Справа № 420/1921/24
11 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження звіт військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення суду по справі № 420/1921/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду (суддя Токмілова Л.М.) перебувала справа № 420/1921/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07.06.2024 по справі № 420/1921/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29.01.2020 року по 31.12.2020 року включно, грошової допомоги для оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01 січня 2020 року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29.01.2020 року по 31.12.2020 року включно, грошової допомоги для оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими особами та рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2021 року по 20.07.2021 року включно, грошової допомоги для оздоровлення за 2021 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2021 рік, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2018-2021 роки, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01 січня 2021 року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2021 року по 20.07.2021 року включно, грошової допомоги для оздоровлення за 2021 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2021 рік, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2018- 2021 роки, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2024 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , військової частини НОМЕР_1 - залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року - без змін.
Ухвалою суду від 21.03.2025 року встановлено судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.06.2024 року шляхом зобов'язання військової частини НОМЕР_1 у місячний строк з дня отримання копії цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.06.2024 року по справі № 420/1921/24.
Ухвалою суду від 15.04.2025 року прийнято звіт військової частини НОМЕР_1 від 27.03.2025 року про виконання рішення суду від 07.06.2024 року по справі № 420/1921/24 в частині проведення перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 року по 20.07.2021 року. Встановлено військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання звіту про виконання рішення суду від 07.06.2024 року по справі № 420/1921/24 в частині виплати заборгованості в сумі 83767,00 грн та зобов'язано військову частину у місячний термін з моменту отримання копії ухвали подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.06.2024 року по справі № 420/1921/24 в частині виплати заборгованості в сумі 83767,00 грн.
Ухвалою суду від 16.05.2025 року відмовлено у прийнятті звіту військової частини НОМЕР_1 щодо виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.06.2024 року по справі № 420/1921/24. Встановлено військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання звіту про виконання рішення суду в частині виплати заборгованості в сумі 83767,00 грн. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 у місячний термін з моменту отримання копії ухвали подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.06.2024 по справі № 420/1921/24 в частині виплати заборгованості в сумі 83767,00 грн.
13.06.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду від військової частини НОМЕР_1 надійшов звіт про виконання рішення суду по справі № 420/1921/24.
Розпорядженням Одеського окружного адміністративного суду від 02.07.2025 року №251 призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів судової справи № 420/1921/24 у зв'язку з довготривалою соціальної відпусткою головуючої судді Токмілової Л.М.
Відповідно до протоколу повторно автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2025 року головуючим суддею щодо розгляду звіту у справі № 420/1921/24 визначено суддю Лебедєву Г.В.
Ухвалою суду від 10.07.2025 року прийнято звіт військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.06.2024 по справі № 420/1921/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії. Встановлено військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.06.2024 по справі № 420/1921/24. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 у строк протягом одного місяця з моменту отримання даної ухвали подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.06.2024 по справі № 420/1921/24 в частині зобов'язання здійснити ОСОБА_1 виплату перерахованого грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 20.07.2021.
08.08.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду від військової частини НОМЕР_1 надійшов звіт про виконання рішення суду по справі № 420/1921/24, в якому вказано, що після набрання законної сили рішення помічником командира військової частини було подано рапорт на виконання рішення суду, була підготовлена довідка про суму коштів яка підлягає сплаті за рішенням суду, довідка-розрахунок. №171/ФЕС ( сума складає 83767,00 гривень), 06.03.2025 була підготовлена заявка до розпорядника коштів на виконання рішення суду. Коштів від розпорядника коштів на виконання рішення суду не надходило. 11.02.2025 року була підготовлена довідка про суму коштів яка підлягає сплаті за рішенням суду № 112/ФЕС Помічником командира військової частини було подано рапорт на виконання рішення суду, була підготовлена довідка про суму коштів яка підлягає сплаті за рішенням суду, довідка-розрахунок. №263/ФЕС ( сума складає 83767,00 гривень), 02.04.2025 була підготовлена заявка до розпорядника коштів на виконання рішення суду. Коштів від розпорядника коштів на виконання рішення суду не надходило. Військова частина НОМЕР_2 вказує, що щомісяця подає заявку до розпорядника коштів на виконання рішення суду. 05.06.2025 року була подана заявка №458/ФЕС до розпорядника коштів на виконання рішення суду. Військовою частиною НОМЕР_1 в липні подана заявка до ІНФОРМАЦІЯ_1 про надання кошторисних призначень та щодо фінансування в/ч НОМЕР_1 з вказанням особового рахунку по КПКВ 2101020/2 КЕКВ2800 код 010 на виконання рішення суду по справі №420/10750/24 від 25.11.2024 року на липень місяць. Коштів від розпорядника коштів на виконання рішення суду не надходило. В серпні готується нова заявка до ІНФОРМАЦІЯ_1 про надання кошторисних призначень. Військова частина НОМЕР_2 щомісяця подає заявку до розпорядника коштів на виконання рішення суду.
Ухвалою від 01.09.2025 року суд прийняв звіт до розгляду та встановив ОСОБА_1 3-х денний строк з дня отримання даної ухвали для надання суду письмових пояснень по суті поданого звіту.
Станом на дату розгляду поданого звіту, пояснень або заперечень з боку позивача щодо затвердження звіту, до суду не надходило.
Дослідивши подані до суду документи та матеріали, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 129-1 Конституції України проголошено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 року № 1402-VIII, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Згідно з ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
В абзаці 3 пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 № 5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Також у Рішенні від 26.06.2013 Конституційний Суд України врахував практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України", заява № 60750/00, зазначив, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбачений статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
В пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019, на підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку, Конституційний Суд України вказав на те, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Європейський суд з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" наголосив на тому, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Отже, стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.
Тому обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безмовному виконанню стороною, на яку покладено відповідний обов'язок.
Це означає, що учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
За приписами ч. 1, 2 ст. 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Згідно із ч.1 ст. 2 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За приписами статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу (частини друга, третя статті 382-2 КАС України).
Як вбачається із матеріалів справи рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07.06.2024, відповідача зобов'язано:
- здійснити перерахунок ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29.01.2020 року по 31.12.2020 року включно, грошової допомоги для оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими особами та рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;
- здійснити перерахунок ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2021 року по 20.07.2021 року включно, грошової допомоги для оздоровлення за 2021 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2021 рік, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2018- 2021 роки, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
Судом встановлено, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.06.2024 по справі № 420/1921/24, яке набрало законної сили 17.09.2024, ОСОБА_1 проведено перерахунок грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 20.07.2021. Так, згідно Розрахунку потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" за напрямом грошового забезпечення А3880 на березень 2025 року, сума до виплати ОСОБА_1 становить 83767,00 грн.
Таким чином, судом встановлено, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.06.2024 по справі № 420/1921/24 виконане відповідачем в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 .
В частині зобов'язання військової частини НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 виплату перерахованого грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 20.07.2021, судове рішення залишається не виконаним.
Водночас, військовою частиною НОМЕР_1 було надано до суду докази, з яких вбачається, що невиконання рішення суду в частині здійснення виплати відповідної доплати, зумовлено недостатньою кількістю бюджетних асигнувань. При цьому, до суду було надано докази вчинення відповідачем дій, спрямованих на отримання відповідних бюджетних асигнувань.
За таких обставин, суд вважає, що відповідачем були належним чином обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення та на момент подання відповідного звіту вжито достатні заходи для повного виконання судового рішення.
Приписами ч.1 ст. 382-3 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту.
Відповідно до ч. 2 ст.382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2цього Кодексу.
Частиною 11 ст. 382-3 КАС України, передбачено, що якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Положеннями ч.3 ст. 382-1 КАС України визначено, що встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Відтак, враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе прийняти звіт військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 року у справі № 420/10750/24 та встановлено військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання звіту.
Керуючись ст.ст. 248, 382, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України, суд -
Прийняти звіт військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.06.2024 по справі № 420/1921/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Встановити військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.06.2024 по справі № 420/1921/24.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 у строк протягом трьох місяців з моменту отримання даної ухвали подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.06.2024 по справі № 420/1921/24 в частині зобов'язання здійснити ОСОБА_1 виплату перерахованого грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 20.07.2021.
Звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення повинен відповідати вимогам частини 2 та 3 статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз'яснити військовій частині НОМЕР_1 , що наслідком не додержання вимог частини 2 та 3 статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України при подачі звіту про виконання судового рішення є постановлення судом ухвали про відмову в його прийнятті.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, за винятком частини про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, яка є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Г.В. Лебедєва