про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
11 вересня 2025 р. № 400/9122/25
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Ярощук В.Г., ознайомившись з
адміністративним позовомОСОБА_1 , ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, ,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
25 серпня 2025 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач) про:
визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті позивачці недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , нарахованої на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду по справі 400/6276/21, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду по справі 400/1957/21, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду по справі 400/6354/23, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду по справі 400/15109/23, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду по справі 400/11282/24;
зобов'язання відповідача здійснити нарахування (зарахування) та виплату позивачці недоотриману пенсію ОСОБА_2 , нараховану на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду по справі 400/6276/21, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду по справі 400/1957/21, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду по справі 400/6354/23, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду по справі 400/15109/23, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду по справі 400/11282/24.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона на день смерті ОСОБА_2 спільно проживала з ним однією сім'єю, під час якого вони придбали квартиру. За життя померлого ОСОБА_2 відповідач неодноразово порушував його права, що зумовлювало звернення ОСОБА_2 за захистом своїх прав у судовому порядку. Позивачка звернулася до відповідача з запитом стосовно виплати заборгованості нарахованої на підставі рішення судів винесених на користь померлого ОСОБА_2 , оскільки станом на день смерті ОСОБА_2 покладені на відповідача судом зобов'язання були не виконані, що призвело до триваючого порушення прав померлого пенсіонера. Листом від 23.06.2025 відповідач відмовив у задоволенні її заяви, роз'яснивши, що вона має право на звернення до суду за захистом своїх прав.
26.08.2025 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху та про надання позивачці десятиденного строку з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду документа, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 968,96 грн або документів, які підтверджують підстави його звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
08.09.2025 до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла заява позивачки від 06.09.2025 про усунення недоліків, до якої додала копію квитанції про сплату судового збору в розмірі 968,96 гривні.
Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано її з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визначення причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіряючи позовну заяву на відповідність вимогам процесуального закону, суд прийшов до висновку, що остання не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Пунктами 1 і 2 частини першої статті 4 КАС України встановлено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Виходячи із вказаних норм встановлено, що публічно-правовим спором за КАС України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Обов'язковою ознакою позовної форми захисту права в адміністративному суді має бути наявність спору про публічне право, тобто спору про права і обов'язки в публічних правовідносинах.
Предметом доказування у цій справі є встановлення факту шлюбних відносин між фізичними особами, а не відносин щодо здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
Відтак справи щодо встановлення юридичних фактів не відносяться до юрисдикції адміністративних судів.
Водночас статтею 1 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку окремого провадження.
Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина сьома статті 19 ЦПК України).
Частиною першою статті 293 ЦПК України встановлено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Відповідно до частини першої статті 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
У пункті 117 мотивувальної частини постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2024 у справі № 560/17953/21 зазначено, що «Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно юрисдикції спору, які викладено у постанові Великої Палати від 30.01.2020 у справі № 287/167/18-ц(провадження № 14-505цс19), у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.03.2023 у справі № 290/289/22-ц (провадження № 61-13369св22), вказавши, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.»
Таким чином, розгляд справ про встановлення факту шлюбних відносин між фізичними особами відносяться до юрисдикції загальних судів і можуть бути розглянуті за правилами ЦПК України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до частини шостої статті 170 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
З огляду на викладене, враховуючи статті 1, 19, 315-319 ЦПК України, суд роз'яснює заявниці, що розгляд цієї справи відноситься до юрисдикції Центрального районного суду м. Миколаєва.
Суд також звертає увагу, що згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Таким чином, сплачений заявницею судовий збір за подання цієї заяви може бути повернутий їй за ухвалою суду в разі подання нею до Миколаївського окружного адміністративного суду відповідного клопотання.
Враховуючи викладене суд прийшов до висновку, що у відкритті провадження в адміністративній справі слід відмовити.
Керуючись статтями 19, 170, 171, 243, 248, 256, 293-295, 297 КАС України, суд
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами. Копію позовної заяви залишити в Миколаївському окружному адміністративному суді.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
4. Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на цю ухвалу подається безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В.Г.Ярощук