11 вересня 2025 р. № 400/7995/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , ,
до відповідачавійськової частини НОМЕР_1 , ,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
28 липня 2025 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивачка) до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) про:
визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати грошового забезпечення, військовослужбовця ОСОБА_2 його матері, позивачці, з 22.07.2024 до дня визнання ОСОБА_2 загиблим - 26.12.2024 або до дня остаточного виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ;
зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачці грошове забезпечення військовослужбовця ОСОБА_2 з 22.07.2024 до дня визнання ОСОБА_2 загиблим 26.12.2024 або до дня остаточного виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що її син, ОСОБА_2 , проходив військову службу у відповідача. Згідно з матеріалами службового розслідування відповідача від 05.02.2025 ОСОБА_2 вважається загиблим з 26.12.2024. Позивачка звернулась до відповідача 20.01.2025 про виплату їй належних її загиблому синові коштів у вигляді нарахованого і не виплаченого грошового забезпечення та виплати на поховання. Станом на дату подання позову позивач не отримала ні відповіді на свою заяву ні виплат грошового забезпечення сина.
У відзиві на позовну заяву від 15.08.2025 відповідач заперечив проти позову і просив у його задоволені відмовити у повному обсязі. Відзив умотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 солдат ОСОБА_3 загинув під час виконання бойового завдання. Відповідно до наказа командира військової частини НОМЕР_1 від 24.07.2024 № 210 солдата ОСОБА_4 знято з усіх видів забезпечення з 16.07.2024 у зв'язку з загибеллю під час виконання бойових завдань за призначенням. Згідно із наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 22.01.2025 № 22 син позивачки, який вважався таким, що загинув, вважається зниклим безвісти з 15.07.2024. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 07.03.2025 № 66 його увільнено з 07.03.2025 від займаних посад та зарахувати у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 . Відповідно до наказа командира військової частини НОМЕР_1 від 11.04.2025 № 110 солдата ОСОБА_4 , який перебував у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , з 15.07.2024 виключено зі списків особового складу частини, у зв'язку із смертю. Водночас усе грошове забезпечення солдата ОСОБА_5 за період з 15.07.2024 до 26.12.2024 було виплачене 24.04.2025, що підтверджується картками особового рахунку за 2024 та 2025 рік та платіжними дорученнями. Сплачено було 741 802,71 грн. Таким чином, у справі відсутній предмет спору, оскільки «грошове забезпечення військовослужбовця ОСОБА_5 з 22.07.2024 до дня визнання його загиблим 26.12.2024 нараховано та сплачено.
Позивачка правом на подання відповіді на відзив у встановлений судом строк не скористалася.
29.07.2025 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі та про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), про витребування доказів у відповідача та ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також рекомендовано позивачці надати докази.
До відзиву на позовну заяву від 15.08.2025 відповідач надав суду витребувані в нього докази. Натомість ІНФОРМАЦІЯ_3 та позивачка відповідні докази суду не надали, про причини їх неподання не повідомили.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
Відповідно до свідоцтва про народження від 14.01.2025 серія НОМЕР_2 позивачка є матір'ю ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 і ОСОБА_6 є батьками неповнолітньої ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 11.04.2017 серія НОМЕР_3 , повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 13.01.2025 та карткою соціально-демографічних даних ОСОБА_2 від 19.04.2024.
Згідно зі свідоцтвом про розірвання шлюбу від 03.03.2017 серія НОМЕР_4 шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_6 розірвано 03.03.2017. Водночас у картці соціально-демографічних даних від 19.04.2024 ОСОБА_2 зазначив, що ОСОБА_6 є його дружиною.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.08.2022 № 220 ОСОБА_2 зараховано на всі види забезпечення відповідача з 07.08.2022.
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.07.2024 № 210 ОСОБА_2 виключено з 16.07.2024 знято з усіх видів забезпечення у зв'язку з загибеллю під час виконання бойових завдань за призначенням.
Сповіщенням від 27.12.2024 № 220/2024 ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив позивачу про те, що її син загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 в бою за Україну, її свободу та незалежність.
Відповідно до наказа командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.01.2025 № 22 ОСОБА_2 , який вважається таким, що загинув, вважати зниклим безвісти з 15.07.2024.
З 07.03.2025 на підставі наказа командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.03.2025 № 66 ОСОБА_2 увільнено від займаної посади та зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11.04.2025 № 101 ОСОБА_2 виключено з 15.07.2024 зі списків особового складу відповідача у зв'язку із смертю, а також виплачено його грошове забезпечення.
17.01.2025 ОСОБА_6 подала відповідачу заяву про виплату їй, як матері доньки ОСОБА_2 , його грошового забезпечення.
17.01.2025 позивачка подала відповідачу заяву про виплату їй допомоги на поховання у зв'язку із загибеллю її сина.
Відповідно до даних картки особового рахунку працівника за 2025 рік відповідач нарахував і виплатив ОСОБА_2 грошове забезпечення до виплати у розмірі 740592,45 гривні.
Згідно з платіжною інструкцією від 24.04.2025 № 2149 відповідач виплатив ОСОБА_6 грошове забезпечення загиблого за квітень 2025 року в розмірі 725992,45 гривні.
Натомість позивачці було виплачена допомога на поховання загиблого за квітень 2025 року в розмірі 14600,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 24.04.2025 № 2150.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати їй усього грошового забезпечення її сина, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Згідно з частиною п'ятою статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до абзацу першого частини сьомої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Абзацом третім пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, встановлено, що особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Відповідно до абзацу третього пункту 7 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок № 260), військовослужбовцям, які виключаються зі списків особового складу військової частини, грошове забезпечення виплачується до дня виключення включно. В наказах про виключення зі списків особового складу обов'язково зазначається про виплату одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно з пунктом 1 розділу ХХХ Порядку № 260 у разі смерті (загибелі) військовослужбовця належне, але не отримане ним до дня смерті (загибелі) грошове забезпечення (у тому числі за весь місяць, у якому військовослужбовець помер (загинув)) виплачується військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець, дружині (чоловіку), а в разі якщо її (його) немає, - повнолітнім дітям, які проживали разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі та не мають дітей.
У разі відсутності зазначених осіб належні суми грошового забезпечення виплачуються іншим спадкоємцям відповідно до чинного законодавства України.
Таким чином, Порядком № 260 встановлено наступну черговість на отримання грошового забезпечення військовослужбовця, який помер (загинув):
1) дружина (чоловік);
2) повнолітні діти, які проживали разом з нею (ним), або законні представники (опікуну, піклувальники) чи усиновлювачі неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку);
3) особи, які перебувають на утриманні військовослужбовця, або батьки;
4) інші спадкоємці відповідно до чинного законодавства України.
Особи відповідної черги отримують право на отримання грошового забезпечення померлого (загиблого) військовослужбовця отримують лише у випадку, коли відсутні особи попередньої черги.
Тобто батьки померлого (загиблого) військовослужбовця мають право на отримання його грошового забезпечення у випадку, коли у нього (неї) були відсутні:
дружина (чоловік);
повнолітні діти, які проживали разом з нею (ним), або законні представники (опікуни, піклувальники) чи усиновлювачі неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку).
Суд встановив, що ОСОБА_7 є неповнолітньою донькою ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 11.04.2017 серія НОМЕР_3 , повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 13.01.2025 та карткою соціально-демографічних даних ОСОБА_2 від 19.04.2024.
17.01.2025 ОСОБА_6 , з якою ОСОБА_2 розірвав шлюб 03.03.2017 відповідно свідоцтва про розірвання шлюбу від 03.03.2017 серія НОМЕР_4 , подала відповідачу заяву про виплату їй, як матері доньки ОСОБА_2 , його грошового забезпечення.
З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позивачка не має права на отримання грошового забезпечення ОСОБА_2 , оскільки наявними є особи вищої черги на її отримання, а саме: ОСОБА_6 , як законна представниця ОСОБА_7 - доньки ОСОБА_2 .
Крім цього, відповідно до даних картки особового рахунку працівника за 2025 рік відповідач нарахував і виплатив ОСОБА_2 грошове забезпечення до виплати у розмірі 740592,45 гривні.
Згідно з платіжною інструкцією від 24.04.2025 № 2149 відповідач виплатив ОСОБА_6 грошове забезпечення загиблого за квітень 2025 року в розмірі 725992,45 гривні.
Натомість позивачці було виплачена допомога на поховання загиблого за квітень 2025 року в розмірі 14600,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 24.04.2025 № 2150.
Тобто відповідач нарахував і виплатив усе грошове забезпечення ОСОБА_2 .
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Судові витрати у справі відсутні.
Керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) відмовити повністю.
2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
3. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Г.Ярощук
Повний текс рішення складено 11 вересня 2025 року