12 вересня 2025 року справа № 340/1623/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши у м.Кропивницький у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) адміністративний позов Приватного підприємства «Колега» (далі - Підприємство) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (далі - Управління) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач звернувся до суду зі заявою до Управління про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 27 листопада 2024 року, яким застосовано штрафну санкцію за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних з податку на додану вартість у сумі 275684,47 грн.
Представник пояснив, що податкове повідомлення-рішення прийнято за межами граничного строку і за відсутності підстав, так як податкові накладні з податку на додану вартість, хоча і зареєстровані несвоєчасно, однак виписані стосовно операцій з неплатниками податку на додану вартість (не видавали податкові накладні), що виключає застосування штрафу.
Відповідач заперечив стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.48-50).
Представник пояснив, що штраф застосовано 20 червня 2018 року за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних з податку на додану вартість, однак в силу приписів закону його зменшили у період оскарження у судовому порядку (27 листопада 2024 року).
Зазначив, що у такому випадку не можна вважати, що пропущений граничний строк накладення штрафу.
18 березня 2025 року суд відкрив спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.43-44).
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про відмову у задоволенні позову з таких підстав.
Встановлені факти і обставини, що стали підставами звернення до суду.
Так, 20 червня 2018 року Управління прийняло податкове повідомлення-рішення, яким на Підприємство накладено штраф у сумі 2861307 грн за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних з податку на додану вартість, що виписані стосовно операцій з неплатником податку на додану вартість (не видавали податкові накладні) (а.с.18).
Податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту планової виїзної перевірки від 19 квітня 2018 року (а.с.18).
Податкове повідомлення-рішення стосувалося податкових накладних, які виписані упродовж з 03 січня по 31 грудня 2017 року (а.с.55-60).
Позивач оскаржив до суду податкове повідомлення-рішення разом з іншими податковими повідомленнями-рішеннями.
25 січня 2019 року Кіровоградський окружний адміністративний суд постановив рішення у справі №1140/2621/18, яким відмовив у задоволенні позову (а.с.7-17).
04 червня 2020 року Третій апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої інстанції і згадане податкове повідомлення-рішення.
06 вересня 2024 року Верховний Суд скасував постанову суду апеляційної інстанції в частині цього податкового рішення і направив справу у цій частині на новий апеляційний розгляд (а.с.63-70).
Верховний Суд зробив такі висновки: податкові накладні з податку на додану вартість зареєстровані несвоєчасно; порушення карається штрафом; під час апеляційного оскарження прийнято закон, котрий пом'якшив відповідальність щодо порушення, що допустив позивач.
27 листопада 2024 року Управління на виконання припису закону відкликало податкове повідомлення-рішення і прийняло інше, яким зменшило штраф до 275684,47 грн (а.с.48-50, 54).
Податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту планової виїзної перевірки від 19 квітня 2018 року (а.с.18).
03 грудня 2024 року Третій апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову, так як відсутній його предмет (відкликано податкове повідомлення-рішення) (а.с.71-77).
Апеляційний адміністративний суд відтворив правові висновки Верховного Суду.
Адміністративне оскарження податкового повідомлення-рішення завершено 14 лютого 2025 року (а.с.20-22, 31-32).
Позов подано до суду 11 березня 2025 року (а.с.1-5).
Юридична оцінка, встановлених судом, фактів і обставин справи.
Перш за все, Управління у період судового оскарження податкового повідомлення-рішення від 20 червня 2018 року прийняло нове податкове повідомлення-рішення стосовно того ж порушення, визначивши штраф у меншому розмірі.
Відповідач діяв відповідно до приписів пункту 73 підрозділу 2 розділу 20 «Перехідні положення» ПК України (в редакції на 27 листопада 2024 року).
Цією нормою права встановлено, що штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», строк сплати грошових зобов'язань за якими не настав або грошові зобов'язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов'язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», застосовуються в розмірі 1 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 510 гривень.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» набрав чинності 23 травня 2020 року.
Отже, законодавець зобов'язав Управління зменшити розмір штрафу, що визначено податковим повідомлення-рішення від 20 червня 2018 року, так як його наклали у період з 01 січня 2017 року по 23 травня 2020 року, а податкове повідомлення-рішення знаходилось в процедурі судового оскарження.
Тому податкове повідомлення-рішення від 20 червня 2018 року вважається відкликаним відповідно до приписів підпункту 60.1.3 пункту 60.1 статті 60 ПК України.
Цією нормою права встановлено, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.
Зменшення нарахованої суми грошового зобов'язання за межами строку давності, який встановлено приписами статті 102 ПК України (1095 днів), не доводить незаконність нового податкового повідомлення-рішення, оскільки згадана норма права регулює питання строку визначення суми грошового зобов'язання (первісне визначення).
Зменшення нарахованої суми грошового зобов'язання залишає в силі частину штрафу, який відображається у новому податковому повідомленні-рішенні.
Первісне визначення штрафу відбулося 20 червня 2018 року в межах строку давності.
Підприємство визнає, що несвоєчасно зареєструвало податкові накладні з податку на додану вартість, які виписані стосовно операцій з неплатниками податку на додану вартість (не видавали податкові накладні).
Податковий орган застосував штраф за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних з податку на додану вартість, які виписані стосовно операцій з неплатниками податку на додану вартість (не видавали податкові накладні) (а.с.23-28).
Серед цих податкових накладних відсутні накладні щодо операцій, котрі звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою.
Приписами пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України (в редакції, яка діяла у 2017 році) визначено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в певних розмірах.
Отже, відповідальність не виникала у платників податків, які несвоєчасно зареєстрували податкові накладні, що не надаються отримувачу (покупцю), складені на постачання товарів/послуг для операцій у двох випадках: звільнені від оподаткування; оподатковуються за нульовою ставкою.
Складання податкових накладних, які не видавали отримувачу (покупцю) і за несвоєчасну реєстрацію яких покарали Підприємство, не стосується цих двох випадків, оскільки у них зазначено про нарахування податку на додану вартість (а.с.23-28).
Норма права щодо накладення штрафу є чіткою і зрозумілою, тому платник податків не міг не розуміти наслідків несвоєчасної реєстрації податкових накладних.
Відповідач правомірно притяг Підприємство до фінансової відповідальності.
Сума штрафу відповідає вимогам приписів пункту 73 підрозділу 2 розділу 20 «Перехідні положення» ПК України.
Позивач не висловив застережень щодо обчислення штрафу.
Підсумовуючи, суд зробив висновок про відмову у задоволенні позову.
Судові витрати складаються зі сплати судового збору у сумі 3308,22 грн (а.с.41).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду (підпис) Р.І. БРЕГЕЙ
Згідно з оригіналом:
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ