11 вересня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/5770/25
Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7-А, код ЄДРПОУ 20632802)
відповідач: відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (25006, м. Кропивницький, вул. Театральна, 6/7)
про визнання протиправною та скасування постанови, -
Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (надалі - ГУ ПФУ в Кіровоградській області) звернулося до суду з позовом до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця від 13.08.2025 року про накладення штрафу.
Позов мотивовано тим, що ГУ ПФУ в Кіровоградській області є боржником у виконавчому провадженні №68627347 з примусового виконання виконавчого листа №340/1651/20, виданого 05.07.2021 року Кіровоградським окружним адміністративним судом, про зобов'язання ГУ ПФУ в Кіровоградській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 . У ході виконавчого провадження позивач повідомив державного виконавця про те, що на виконання рішення суду він здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_1 , а заборгованість, яка виникла у зв'язку з таким перерахунком за минулий час, буде виплачена стягувачу після надходження відповідного фінансування з Державного бюджету України. Однак державний виконавець наклав на позивача штраф за невиконання рішення суду без поважних причин. Позивач не погоджується з постановою від 13.08.2025 року про накладення штрафу та зазначає, що зобов'язання виконані ним в порядку, встановленому судовим рішенням, та в межах покладених на нього повноважень, а виплата заборгованості стягувачу залежить від фінансування з Державного бюджету України та здійснюватиметься в порядку черговості за окремою бюджетною програмою. З цих підстав просить суд визнати оскаржувану постанову протиправною та скасувати її.
Ухвалою судді від 26.08.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі за цим позовом та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 11.09.2024 року.
Представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що ГУ ПФУ в Кіровоградській області не виконало рішення суду в повному обсязі, позаяк лише здійснило перерахунок пенсії стягувача та нарахувало заборгованість, яку тривалий час стягувачу не виплачує. Це і стало підставою для накладення на позивача штрафу, передбаченого статтями 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження". Вказує, що позивач не довів поважність причин невиконання рішення та не вживав заходів для виділення коштів з державного бюджету, необхідних для погашення заборгованості за рішенням суду. Доводячи правомірність оскаржуваної постанови, представник відповідача просила суд у задоволенні позову відмовити.
У судове засідання 11.09.2025 року учасники справи не з'явилися, їх неприбуття відповідно до частини 3 статті 268 КАС України не перешкоджає розгляду справи.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
У провадженні Кіровоградського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №340/1651/20 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Кіровоградській області про перерахунок та виплату пенсії. Рішенням суду у цій справі позов ОСОБА_1 задоволено та зобов'язано ГУ ПФУ в Кіровоградській області з 13.12.2019 року здійснити перерахунок та виплату йому пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" на підставі довідки прокуратури Кіровоградської області №18-115 вих.20 від 24.03.2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Це рішення суду набрало законної сили 18.05.2021 року, а 05.07.2021 року Кіровоградський окружний адміністративний суд видав стягувачу виконавчий лист про виконання його зобов'язальної частини.
Стягувач ОСОБА_1 у лютому 2022 року пред'явив цей виконавчий лист для виконання до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 14.02.2022 року відкрито виконавче провадження ВП №68627347 та зобов'язано боржника - ГУ ПФУ в Кіровоградській області - виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
ГУ ПФУ в Кіровоградській області листом від 23.02.2022 року повідомило державного виконавця про те, що на виконання рішення суду ним здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Доплата за період з 13.12.2019 року по 30.09.2020 року нарахована в розмірі 10192,76 грн. та буде виплачена при надходженні відповідного фінансування з Державного бюджету України.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2022 року №912 "Про реорганізацію міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції" Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) реорганізовано шляхом приєднання до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Відповідно, відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) реорганізовано у відділ примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
У серпні 2025 року державний виконавець винесла постанову від 13.08.2025 року про накладення штрафу, якою на підставі статей 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" на боржника - ГУ ПФУ в Кіровоградській області - накладено штраф у розмірі 5100 грн. (300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом десяти робочих днів та попереджено його про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.
Не погодившись з цією постановою, позивач 21.08.2025 року звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що за статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження" установлено, що рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках, підлягають примусовому виконанню відповідно до цього Закону.
У статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
При цьому виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. (п.1 ч.2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження").
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право зокрема накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом. (п.16 ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження").
Водночас, згідно з частиною 4 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Відповідно до частин 5, 6 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження" установлений порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Згідно з частинами 1, 2 цієї статті за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до частини 3 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Статтею 75 Закону України "Про виконавче провадження" передбачена відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії.
Згідно з цією нормою у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Верховний Суд у постанові від 20.05.2021 року у справі №480/4549/19 вказав, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання. Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим. Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України "Про виконавче провадження". Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин. Поважними, в розумінні наведених норм Закону України "Про виконавче провадження", можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Суд установив, що ГУ ПФУ в Кіровоградській області є боржником у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення суду у справі №340/1651/20, яким його зобов'язано вчинити певні дії на користь стягувача ОСОБА_1 , а саме здійснити перерахунок та виплату йому пенсії, починаючи з 13.12.2019 року. Це рішення суду набрало законної сили 18.05.2021 року.
Виконання цього рішення суду зобов'язального характеру передбачало обов'язок боржника вчинити такі дії: здійснити перерахунок пенсії стягувача, починаючи з 13.12.2019 року, про що прийняти відповідне рішення/розпорядження/протокол; розпочати виплату стягувачу перерахованої (збільшеної) пенсії; виплатити заборгованість з виплати пенсії за минулий час, розраховану як різницю між сумами пенсії, перерахованої на виконання судового рішення, та вже виплаченої пенсії, за період з грудня 2019 року до дня прийняття рішення про перерахунок пенсії.
У травні 2021 року ГУ ПФУ в Кіровоградській області, виконуючи це рішення суду, здійснило з 13.12.2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 та розпочало виплату йому пенсії у перерахованому (збільшеному) розмірі. Тоді ж ГУ ПФУ в Кіровоградській області склало розрахунок на доплату пенсії за минулий час, у якому донарахувало заборгованість в сумі 10192,76 грн. Ця сума включена до Реєстру судових рішень ІКІС ПФУ для виплати згідно з черговістю погашення заборгованості з пенсійних виплат за судовими рішеннями відповідно до Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 року № 21-2.
Про ці обставини боржник повідомив державного виконавця листом від 23.02.2022 року.
У січні 2023 року державний виконавець звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі №340/1651/20 із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду, в якій просив стягнути з ГУ ПФУ в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 10192, 76 грн.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.01.2023 року у справі №340/1651/20 у задоволенні цієї заяви відмовлено.
У матеріалах виконавчого провадження №68627347 відсутні відомості про вжиті після цього державним виконавцем заходи з примусового виконання рішення суду, або про перевірку ним обставин та причин невиконання боржником рішення в частині виплати стягувачу заборгованості, або про повторне ініціювання ним питання про зміну способу і порядку виконання такого рішення суду.
Натомість 13.08.2025 року державний виконавець виніс спірну постанову про накладення на позивача штрафу.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 1, 3, 7 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №280 від 23.07.2014 року, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, сім'ї та єдності, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу територіальних органів щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій та щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.
Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до статей 71, 73, 76 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" бюджет Пенсійного фонду - це план утворення і використання цільового страхового фонду, що формується за рахунок надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та надходжень з інших джерел, визначених цим Законом.
Бюджет Пенсійного фонду затверджується правлінням Пенсійного фонду не пізніше 10 грудня року, що передує рокові, на який складено бюджет.
Порядок розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду встановлюється правлінням Пенсійного фонду.
Кошти Пенсійного фонду використовуються зокрема на: 1) виплату пенсій, передбачених цим Законом; 4) оплату послуг з виплати та доставки пенсій, страхових, соціальних та інших виплат, передбачених законодавством України.
Кошти Пенсійного фонду зараховуються на єдиний рахунок Пенсійного фонду і зберігаються на окремих рахунках територіальних органів Пенсійного фонду в уповноваженому банку.
Згідно з пунктом 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №28-2 від 22.12.2014 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 року за № 40/26485, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: 4) забезпечує своєчасну та у повному обсязі виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання, здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та інші виплати, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, в межах обсягів фінансування цих виплат.
Постановою правління Пенсійного фонду України №21-2 від 31.08.2009 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23.09.2009 року за № 897/16913, затверджено Порядок розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України.
Відповідно до пунктів 4, 7 розділу ІІ цього Порядку кошти Державного бюджету України передбачаються в бюджеті Пенсійного фонду в обсягах, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
У структурі доходів бюджету Пенсійного фонду до складу коштів Державного бюджету України входять асигнування державного бюджету у плановому періоді зокрема:
- на виплату доплат, надбавок, підвищень до пенсій, додаткових пенсій, пенсій за особливі заслуги перед Україною, встановлених законом, державної соціальної допомоги на догляд особам, зазначеним у пунктах 1-3 частини першої статті 7 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", та доставку цих виплат;
- погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.
За рахунок коштів Державного бюджету України здійснюються видатки, фінансування яких згідно із законодавством забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.
Видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (далі - рішення суду), плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили.
Згідно з частинами 1, 2 статті 23, пункту 20 частини 1 статті 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України, є порушенням бюджетного законодавства.
Системний аналіз наведених норм дає підстави дійти до висновку, що виплата нарахованих (перерахованих) сум пенсій за рішенням суду забезпечується органами ПФУ за рахунок коштів державного бюджету, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили. Несвоєчасне виконання органом ПФУ рішення суду щодо виплати коштів через дефіцит бюджету Пенсійного фонду України та недостатність видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, не може вважатися невиконанням боржником судового рішення без поважних причин.
Суд вважає, що оскаржувана постанова від 13.08.2025 року про накладення штрафу винесена державним виконавцем безпідставно, оскільки на час її прийняття позивач частково виконав рішення суду, здійснивши перерахунок пенсії стягувача, та повідомив державного виконавця про неможливість виплати стягувачу нарахованої суми через відсутність бюджетних асигнувань.
Державний виконавець, накладаючи на боржника штраф, ці обставини не перевірив і не врахував поважність причин невиконання рішення суду в частині виплати стягувачу заборгованості за рішенням суду.
Спірна постанова державного виконавця, як рішення суб'єкта владних повноважень, не відповідає вимогам та принципам, передбаченим у частині 2 статті 2 КАС України, оскільки прийнята необґрунтовано та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Тому позов про визнання її протиправною та скасування слід задовольнити.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідачем у цій справі є відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), який згідно є органом державної виконавчої служби.
Однак цей суб'єкт владних повноважень не є розпорядником бюджетних коштів, оскільки не є самостійною бюджетною установою, а є структурним підрозділом Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Тому здійснені позивачем витрати на оплату судового збору за подання позовної заяви через електронний кабінет в сумі 2422, 40 грн. (3028 грн. х 0,8) слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 268, 269, 287 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 13.08.2025 року про накладення штрафу у виконавчому провадженні №68627347.
Стягнути на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області судові витрати на сплату судового збору в сумі 2422, 40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 43315529).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк, установлений статтею 287 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ